International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 347.948

EOI 10.11232/2663-4139.16.69

АНАЛІЗ КЛАСИФІКАЦІЇ ІГРАШОК У СУДОВІЙ ТОВАРОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

МЕНЬШИХ Тетяна Миколаївна

старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень

Харківський Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

 

УКРАЇНА


Анотація. В даний час спостерігається вибуховий розвиток виробництва дитячих іграшок, їх величезна кількість і різноманітність створюють великі труднощі батькам і педагогам в плані вибору якісних продуктів. Існує велика кількість до класифікаційних підходів іграшок, зокрема, виокремлення видів іграшок за матеріалом виготовлення. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Конструкція виробу і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей цих матеріалів. Тільки ретельний аналіз структури і оцінка властивостей використовуваних матеріалів дозволяють правильно вирішувати питання конструювання та підбору раціональних режимів обробки, а також оцінювати правильність їх вибору. Крім того, вибір матеріалу проводять, вирішуючи двояку задачу. З одного боку, з усього різноманіття асортименту матеріалів необхідно вибрати той, який відповідає художньому образу, задуманому дизайну, колориту. З іншого боку, обраний матеріал повинен повною мірою відповідати призначенню, тобто тим умовам, в яких він буде експлуатуватися. При оцінці конкурентоспроможності іграшок потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів з урахуванням їх розподілу за рівнем доходу, статтю і віком. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями.

Ключові слова: іграшки, товар, класифікація, асортимент, оцінка якості, дизайн, матеріал виготовлення, виробництво.

Постановка проблеми. Іграшки та ігри – це особливий вид товарів, призначених для виховання дітей. Вони сприяють розвитку, допомагають пізнавати навколишній світ, привчають до праці, формують характер. Споживчі властивості іграшок проявляються при їх використанні дітьми в процесі гри.

Іграшка є важливим засобом виховання, формування особистості дитини, сприяє розумовому, фізичному і естетичному розвитку.

Іграшки є складною групою товарів. Асортимент іграшок поділяють за трьома основними ознаками: за віком дітей, за педагогічним призначенням, за матеріалом виготовлення.

Для дітей гра має таке ж значення, яке для дорослої людини мають робота, творча діяльність, тому іграшки повинні відображати образи і події сучасності.

Виробництво іграшок в нашій країні постійно розширюється. Високими темпами розвивається виробництво електрифікованих і електронних іграшок, більше приділяється уваги випуску наборів і предметів для дитячої творчості.

Аналіз публікацій. На сьогодні розгляд окремих аспектів даної теми не набув широких масштабів у вітчизняній теорії судової експертизи. Поки що, не існує спеціального комплексного дослідження по даній проблемі, що має негативне значення для її розгляду. Проте все ж існує певний доробок, який складається з праць Поліщук К. [1], Калаш І. [2], Єрмолаєвої М.та Артюх Т. [3], Горленко В. та Горленко О. [4], які досліджували класифікацію іграшок, які знаходяться у товарообігу.

Метою статті є характеристика іграшок, розгляд їх класифікації та з’ясування товарознавчої оцінки якості у судовій товарознавчій експертизі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Директива 88/378 / ЄЕС про безпеку іграшок [5] визначає іграшку як «будь-який виріб або матеріал, розроблений або чітко призначений для використання у грі дітьми віком до 14 років».

Директива не передбачає вимог щодо різних вікових класифікаційних класів. Однак Директива визнає, що діти молодше 36 місяців особливо схильні до ризику через свою поведінку у русі та їх нерозвиненість або обмеженість фізичного та психічного дозрівання. Отже, Директива встановлює особливо суворі положення щодо іграшок, призначених для дітей до 36 місяців.

Відповідно до додатку II.I.2. (а) Директиви, «ступінь ризику, що виникає при використанні іграшки, повинен відповідати можливості користувачів та, де це доречно, їх наглядачів, справлятися з ним. Це стосується, зокрема, іграшок, які в силу своїх функцій, розмірів та характеристик призначені для використання дітьми віком до 36 місяців».

Додаток II.II.1. (D) визначає, що «іграшки та їх складові частини та будь-які знімні частини іграшок, які явно призначені для використання дітьми до 36 місяців, повинні мати такі розміри, щоб запобігти їх ковтанню».

У випадку іграшок, які можуть бути небезпечними для дітей до 36 місяців, Додаток IV (1) Директиви вимагає, щоб виробники мали попереджати про це. На цих іграшках повинно бути попередження із зазначенням, наприклад, «Не підходить для дітей до 36 місяців» або «Не підходить для дітей до 3 років» разом із коротким зазначенням, яке також може міститися в інструкції із застосування, про конкретні ризики закликаючи до цього обмеження. Попередження може бути замінено символом, який встановлено у гармонізованому стандарті EN 71-6 [5, c. 3].

Класифікація іграшок (за Є. Фльоріною) [7]:

  • Моторно-спортивні і тренувальні іграшки (м’яч, обруч, кеглі, пірамідки, мозаїка та ін.)

  • Іграшка сюжетна, іграшка-образ: люди, тварини, транспорт, меблі тощо

  • Творчо-трудова іграшка – напівфабрикати, з яких дитина сама створює образ і потім грається (різноманітні будівельні матеріали, конструктори, розбірні моделі)

  • Технічна іграшка: сюжетні іграшки, що знайомлять дітей із зовнішнім виглядом технічних предметів (підйомний кран, транспортер тощо); іграшка, яка демонструє фізичні закони або процеси (іграшкові фотоапарати, калейдоскопи, моделі літаків тощо); іграшка, розрахована на дитяче конструювання і технічне винахідництво (конструктори, будівельні матеріали і напівфабрикати).

  • Настільні ігри – ігри, спрямовані на вирішення різноманітних дидактичних завдань: розвиток кмітливості, винахідливості, уваги, швидкого орієнтування у формі, кольорі, розмірі, логічного мислення (парні картинки, лото, шашки, шахи, ігри-подорожі тощо).

  • Весела іграшка – іграшка, що призначена для забави, розваги.

  • Музичні іграшки (пташки, що співають, брязкальця, цимбали, ксилофони та ін.).

  • Театральні іграшки (персонажі тіньового і лялькового театрів, набори для ігор-драматизацій, іграшкові прикраси і т. ін.).

Трохи пізніше з’явилася психологічна класифікація іграшок В. Мухіної, в якій вони розділені на 2 великі групи [8]:

1) ті, які сприяють соціально-емоційному розвитку (або розвитку особистісної сфери), які передбачають спілкування чи поводження з ними, як з живими персонажами;

2) що допомагають розвитку інтелектуально-пізнавальних і моторних здібностей.

Розроблена А.В. Локтіоновою типологія іграшок включає в себе кілька груп: іграшки як «захисники-заспокоювачі», іграшки «розрадники», «символічні» іграшки, іграшки-«посередники», іграшки «одноденки», іграшки «колекції» [9].

Аналіз всіх перерахованих нами видів класифікації показав, що в них вказується тільки на позитивний вплив іграшки на будь-яку сторону психологічного розвитку. І тільки в класифікації Малахієвої-Мирович В. Г. (1912 рік) говориться про можливий негативний вплив іграшок на психіку дитини. З огляду на цей принцип, вона розділила іграшки на п'ять категорій: до «нудних» вона віднесла майже всі механічні іграшки, а також тендітних однотипних і статичних порцелянових звірів і людей, так як вони викликають у дитини лише хвилинне здивування; «дурні» іграшки – це лускунчик з потворним обличчям, страшні маски та інші, які викликають у дитини почуття страху, внутрішню тривогу [2, c. 72-73].

За виховним (розвивальним) призначенням виділяють такі іграшки:

  • Сенсорні (до року в основному звукові – брязкальця, пищалки, музичні іграшки; зорові – калейдоскоп, кольорові контурні зображення);

  • Рухові (мобіль, м'яч, дзиґа, заводні іграшки);

  • Образні (зображення тварин, ляльки, солдатики, машинки);

  • Суспільно-побутові та виробничо-технічні (іграшкові інструменти, наприклад совок і відерце, зброя);

  • конструктивні (різні конструктори і збірні іграшки).

За матеріалом виготовлення: дерев'яні; пластмасові; гумові; хутряні; металеві; порцелянові; з квітів.

Педагогічна класифікація дитячих іграшок

I. Види іграшок поділяються за принципом співвідносними з різними видами ігор: сюжетними, дидактичними, спортивними, іграми-розвагами.

1. Сюжетно-образні іграшки, прообразом яких є одухотворені і неживі об'єкти навколишнього світу, використовуються переважно в сюжетних іграх: ляльки; фігурки людей; фігурки тварин; предмети ігрового ужитку; театральні; святково-карнавальні; технічні.

2. Дидактичні іграшки призначені для дидактичних ігор, в змісті або конструкції яких закладені навчальні (розвиваючі) завдання: власне дидактичні – засновані на принципі самоконтролю; дидактичні ігри (набори) з правилами – призначені переважно для ігор на столі (поліграфічні та інші); конструктори і будівельні набори; ігри-головоломки; музичні іграшки.

3. Спортивні іграшки.

4. Іграшки – забави.

II. Іграшки за ступенем готовності:

Готові; Збірно-розбірні, що складаються з трансформуються частин і деталей; Заготовки та напівфабрикати для іграшок-саморобок; Набір різних матеріалів для створення іграшок-саморобок.

III. Іграшки з вигляду застосованої сировини:

  • Дерев'яні. Пластмасові. Металеві. З тканин, в тому числі набивні іграшки. Гумові. З паперу і картону. З кераміки, фарфору і фаянсу. З деревних матеріалів, пап'є-маше. З нових синтетичних матеріалів.

IV. Іграшки за величиною:

  • Дрібні (розміром від 3 до 10 см).

  • Середні (розміром від 10 до 50 см).

  • Великогабаритні (співмірні росту дітей в різні вікові періоди).

V. За функціональними властивостями:

  • Прості, без рухомих деталей. З рухливими деталями, механічні (в тому числі з веселими і інерційними механізмами). Гідравлічні. Пневматичні. Магнітні. Електрифіковані (в тому числі електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі). Електронні (на комп'ютерній основі). Набори іграшок (або деталей) – сукупність деталей однієї або декількох іграшок, пов'язаних між собою за призначенням або функціональною ознакою. Ігрові комплекти, об'єднані єдиною темою (завданням).

VI. Іграшки художньо-образного вирішення: а) реалістичні, б) умовні,
в) конструктивні.

Т. Поніманська класифікувала іграшки [8]: 

  • за станом готовності: готові, збірно-розбірні, заготовки і напівфабрикати для іграшок-саморобок, набори різних матеріалів для створення іграшок-саморобок;

  • за видом сировини: дерев'яні, пластмасові, металічні, з тканин, гумові, з паперу і картону, з кераміки, порцеляни і фаянсу, з деревних матеріалів, пап'є-маше, з нових синтетичних матеріалів;

  • за розміром: дрібні – від 3 до 10 см, середні – від 10 до 50 см, великогабаритні - відповідно до росту дитини в різні вікові періоди;

  • за функціональними властивостями:

1. прості, без рухливих деталей, з рухливими деталями;

2. механічні, у т. ч. із заводними та інерційними механізмами; гідравлічні; пневматичні; магнітні;

3. електрифіковані, зокрема електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі;

4. електронні (на комп'ютерній основі);

5. набори іграшок або деталей, пов'язаних між собою за призначенням або функціональною ознакою; ігрові комплекти, поєднані спільною темою;

  • за художньо-образним вирішенням: реалістичні, умовні, конструктивні.

Крім того, сучасна ігрова індустрія пропонує ще й електронні іграшки з програмованим принципом дії, комп'ютерно-ігрові комплекси, віртуальні іграшки та інші їх різновиди, які ще й досі не зазначені в педагогічних класифікаціях.

Таким чином, можна констатувати, що процес класифікації дитячих іграшок є досить динамічним. Він фіксує тенденції розвитку іграшкового асортименту та відображає їх аналіз педагогічною наукою. На сучасному етапі виникає потреба у переосмисленні наявних новоутворень у цьому напрямку та удосконаленні існуючої класифікації дитячих іграшок, з урахуванням вимог сьогодення [1, c. 97]. 

За останній час індустрія іграшок надзвичайно швидко розвивається. При цьому, виробники іграшок найбільше перспектив вбачають у застосуванні електроніки. Іграшки із області мультимедії, до яких зберігається інтерес більше трьох місяців, рахуються «довгожителями». Мікросхеми застосовуються майже у всі традиційні іграшки: конструктором керують через персональний комп’ютер (наприклад, LEGO Education WeDo), м’які іграшки, що містять сенсорні датчики, не тільки інтерактивно реагують, але навіть здатні «навчатися» (звірятка WowWee або Furby). В країнах близького зарубіжжя питанням електронної іграшки займалися Новосьолова С. і Петку Г. В роботі «Компьютерный мир дошкольника» (1997) ними запропонована наступна класифікація: а) електронні ігри; б) радіоелектронні конструктори; в) електронні тренажери та екзаменатори; г) роботизивані іграшки і електронна апаратура – іграшки, керовані комп’ютером [4].

Вивчення досвіду Франції застосування електронної іграшки (1987) дає змогу виділити: електронні книжки; електронні тренажери; електронні ігри.

Міжнародна група дослідників ЮНЕСКО під керівництвом Калаша І., яка досліджували проблему застосування ІКТ в дошкільній освіті пропонують виділяти – цифрові іграшки; ті, що програмуються [2, c. 66]. Дослідники використовують класифікацію електронних іграшок на свій розсуд [4, c. 1-2].

Основні етапи товарознавчої експертизи іграшок мають на увазі діагностику в наступних напрямках: 1) безпеку і екологічність матеріалу;
2) відсутність алергенних і токсичних речовин в складі покриття і барвників;
3) наявність і характеристики запаху; 4) рівень крихкості іграшки; 5) наявність небезпечних для здоров'я дитини деталей; 6) наявність видимих і прихованих дефектів, причини їх утворення; 7) дотримання правил зберігання або експлуатації; 8) наявність необхідної документації на товар і відповідність його цій документації та ін. [13].

Відповідно до регулюючих актів іграшки повинні бути піддані приймальним, кваліфікаційним, приймально-здавальним, сертифікаційним випробуванням та випробуванням на безпеку. Випробування на безпеку здійснюються на етапі виробництва (при приймальних або кваліфікаційних випробуваннях) і при періодичних на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки. Результати оформлюються протоколом. Сертифікаційні випробування здійснюються на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки, та, за бажанням замовника, – на відповідність іншим вимогам. Випробування повинні провадитися випробувальними організаціями за призначенням органу з сертифікації. Результати оформлюються протоколом. На державному рівні якість іграшок, вимоги до них регулюються державними стандартами ДСТУ EN 71-1:2019 (EN 71-1:2014, IDT) «Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості»,  ДСТУ EN 71-2:2018 «Безпечність іграшок. Частина 2. Займистість», ДСТУ EN 71-3:2019 «Безпечність іграшок. Частина 3. Міграція певних елементів» та іншими правовими та нормативними актами [14].

Вимоги цих стандартів гармонізовані з чинним міжнародним стандартом на безпеку іграшок. Вимоги безпеки поділяються на вимоги до конструкції, кріпильних деталей, гострих кутів, дротів, жорстких деталей, до складних пристроїв і привідних механізмів.

Потенційна небезпека та низька якість іграшок, представлених на вітчизняному ринку, вражає. Більшість з них поступає в продаж без узгодження з боку Державної санітарно-епідеміологічної служби, не маючи відповідних документів, що підтверджують їх якість і безпечність. Для того щоб правильно обрати якісну та безпечну іграшку, необхідно врахувати наступні аспекти. Перш за все, потрібно бути обачними та звернути увагу на супроводжувальні документи. Маркування на упаковці свідчить про те, чи відповідає іграшка вимогам стандартів. Також важливо бути уважним щодо рекомендованого віку, з якого можна її використовувати. По-друге, важливим є склад хімічних елементів матеріалу, з якого зроблено іграшку, адже сьогодні в Україні продається величезна кількість іграшок, що містять небезпечні речовини, такі як формальдегід, толуол, фенол. Ці сполуки здатні визивати алергічні реакції в дитини та навіть вражати центральну нервову систему. Іграшки повинні бути красиво оформлені, мати гладку поверхню, покриття повинне бути рівномірним, без пропусків, патьоків. Іграшки повинні бути безпечними, гігієнічними, повинні добре очищатися і митися. Заводні іграшки повинні мати безвідмовно дієвий механізм. Звуки, які видають іграшки, повинні бути приємними для слуху. Фарби повинні бути абсолютно нешкідливими. Перелік барвників та інші вимоги до якості іграшок визначаються санітарними правилами з виробництва та продажу іграшок [3, c. 162, 163]. 

Критерії оцінки соціально-психолого-педагогічного впливу іграшок на здоров’я дитини рекомендуються до уваги підприємствам-виробникам, торговельним організаціям та працівникам освітніх закладів. Вони поділяються на дві основні групи.

І група – критерії, що визначають вплив іграшки на здоров’я, безпеку та емоційне благополуччя дитини. Згідно з цими критеріями іграшки не повинні: провокувати дитину на агресивні дії; викликати у дитини прояви жорстокості стосовно персонажів гри; провокувати ігрові сюжети, пов’язані з насильством та аморальністю; викликати нездоровий інтерес до сексуальних проблем, що виходять за рамки віку дитини; провокувати дитину на зневажливе або негативне відношення до расових особливостей чи фізичних недоліків інших людей.

Наявність в дитячої іграшки хоча б однієї з ознак І групи критеріїв означає невідповідність вимогам безпеки іграшки в цілому.

Критерії ІІ групи визначають показники якості іграшок, що спрямовані на забезпечення розвитку дитини: поліфункціональність – можливість гнучкого використання іграшки відповідно до задуму дитини, сюжету гри в різних функціях; можливість застосування в спільній діяльності – іграшка може використовуватись як в колективних видах діяльності, так і ініціювати спільні дії; дидактична цінність – здатність іграшки виступати засобом навчання дитини; естетична цінність – іграшка повинна бути засобом художньо-естетичного розвитку дитини, формувати хороший смак, сприяти формуванню мистецьких уподобань та навичок. Наявність в іграшки хоча б одного критерію ІІ групи свідчить про її освітню цінність [11].

Висновки. Отже, асортимент іграшок надзвичайно різноманітний і безперервно оновлюється з урахуванням останніх досягнень в різних областях знань. Багато іграшок оснащуються електронікою та іншими механізмами, що приводять іграшки в рух, що забезпечують виконання голосових команд, що перетворюють їх в іграшки з штучним інтелектом. Іграшка – це специфічний товар, що несе соціальне навантаження і наділений особливими споживчими властивостями. Сучасною тенденцією є пред'явлення високих вимог до якості і безпеки іграшок, а також контроль за дотриманням відповідності характеристик іграшок певному віку дітей.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Поліщук К. М. До питання класифікації сучасної іграшки. Єдність навчання і наукових досліджень–головний принцип університету: Збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2011 рік, 9-10 лютого 2012 року. Частина 2. К.: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2012. С. 96-97

  • Калаш И. Возможности информационных и коммуникационных технологий в дошкольном образовании: аналитический обзор. М.: ИИТО ЮНЕСКО, 2011. 176 с.

  • Єрмолаєва М., Артюх Т. Оцінка якості та безпечності дитячих іграшок на ринку України. Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті : програма і матеріали 80 міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів, 10–11 квітня 2014 р. К.: НУХТ, 2014. Ч. 1. – С. 162-163

  • Горленко В. М., Горленко О. С. До класифікації електронної іграшки. 2014. URL: http://lib.iitta.gov.ua/710468/1/електронна%20іграшка_класифікація_2014.pdf

  • Директива 88/378/ЄЕС Ради про гармонізацію законодавства держав-членів щодо безпеки іграшок. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a90#Text

  • European commission enterprise and industry directorate-general. New Approach Industries, Tourism and CSR International regulatory agreements, toys safety, CSR Last version: 06/04/2009. Guidance document 11 on the application of the directive on the safety of toys (88/378/EEC). URL: https://ec.europa.eu/docsroom/documents/5849/attachments/1/ translations/en/renditions/pdf+&cd=1&hl=sv&ct=clnk&gl

  • -

  • http://detkam.in.ua/suchasna-igrashka-yak-zasib-socializaciyi-ditini-doshkilenogo.html#1._Вплив_іграшки_на_психічний_розвиток_дитини.

  • ttps://psyjournals.ru/files/2567/mpj_2005_1_Loktionova.pdf.

  • Иванова Е. С. Анализ различных подходов к классификации детской игрушки. Известия Саратовского университета. Новая серия. Серия Философия. Психология. Педагогика. 2011.  Вып. 3. С.  71-73

  • Классификация игрушек. URL: https://sites.google.com/site/igryigruski/klassifikacia-igrusek

  • https://skaz.com.ua/cultura/18132/index.html?page=28

  • http://referatss.com.ua/work/ekspertiza-jakosti-ditjachih-igrashok/Експертиза якості дитячих іграшок. Освіта та самоосвіта. URL: http://referatss.com.ua/work/ekspertiza-jakosti-ditjachih-igrashok/

  • http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=88698


ANALYSIS OF TOY CLASSIFICATION IN FORENSIC COMMODITY EXAMINATION

MENSHIKH Tetyana,
Senior Forensic Expert of the Department of Commodity and Gemological Research
Kharkiv Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
Currently, there is an explosive development of children's toy production; their huge number and variety create great difficulties for parents and teachers in terms of choosing quality products. There are a large number of classification approaches to toys, in particular, the selection of types of toys by material of manufacture. In the manufacture of products using a variety of materials. Each of these materials has a set of its properties, which in the assortment group vary in a wide range. The design of the product and the technological modes of their manufacture depend on the properties of these materials. Only a careful analysis of the structure and evaluation of the properties of the materials used allow to correctly address the design and selection of rational modes of processing, as well as to assess the correctness of their choice. In addition, the choice of material is carried out, solving a dual problem. On the one hand, from the whole variety of assortment of materials it is necessary to choose the one that corresponds to the artistic image, conceived design, color. On the other hand, the selected material must fully meet the purpose, if the conditions in which it will be operated. When assessing the competitiveness of toys, it is necessary to take into account the requirements of different categories of consumers, taking into account their distribution by income level, gender and age. Methods of studying consumer assessments should be adapted for use by domestic entrepreneurs.


Keywords: toys, goods, classification, range, quality assessment, design, material, production.

© Меньших Т.М., 2020

© Menshikh T., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 23.12.2020