International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 343.148

EOI 10.11232/2663-4139.16.68

ПРОБЛЕМИ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

КУЛИК Яна Олександрівна

судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті досліджуються основні проблемні питання при призначенні та проведенні судової експертизи, що впивають на терміни та результати експертних досліджень, а також вирішення цих питань при досудовому розслідуванні у кримінальних провадженнях.

Ключові слова: кримінальне провадження, слідчий, слідчий суддя, судова експертиза.

Постановка проблеми. Відсутність системних досліджень проблемних питань щодо порядку призначення судових експертиз у кримінальному провадженні. Необхідність звернення уваги на те, що під час призначення судових експертиз виникає чимало проблемних питань, вирішення яких сприятиме ефективнішій діяльності експертних установ та експертів та їх взаємодії з органами досудового розслідування та суду.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. При аналізі наукових робіт проблемними питаннями призначення та проведення експертиз в кримінальному судочинстві займались багато вчених, таких як Р.С. Бєлкін, А.В. Смірнов,
А.В. Дулов, Н.І. Клименко, Л.М. Лобойко, О.М. Качалова, К.Б. Каліновський, В.П. Колонюк та інші.

Мета статі. Виявлення основних чинників, важливих для вирішення питань при призначенні судових експертиз, організаційних аспектів, що впливають на якість проведення експертних досліджень та призначення судової експертизи у кримінальному провадженні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що під час кримінального провадження виникають питання, вирішення яких потребує використання наукових, технічних, або інших спеціальних знань та умінь набутих в результаті цілеспрямованої професійної діяльності, які використовуються з метою збирання доказової інформації про злочин.

Головним з напрямків протидії зростання рівня злочинності у країні є забезпечення принципу невідворотності кримінальної відповідальності. Для реалізації цього потрібне своєчасне залучення експерта[5].

Згідно з ч. 1 ст. 69 КПК України, «експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право, відповідно до Закону України «Про судову експертизу», на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок із питань, які виникають під час кримінального провадження й стосуються сфери її знань» [1].

В умовах проведеної в Україні правової реформи ускладняються завдання не тільки по розкриттю скоєних злочинів, а й по доведенню вини конкретних осіб як на стадії попереднього розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних справ.

У кримінальному судочинстві проблема призначення і виробництва експертиз займає особливе місце. Вона була і до теперішнього часу залишається досить актуальною, оскільки важлива роль в доведенні вини особи, яка вчинила злочин, належить саме експертизі.

Стрімке зростання потреб сучасного суспільства в використанні спеціальних знань як у рамках судочинства, так і поза цими рамками дозволяє розглядати судову експертизу як самостійний і найбільш перспективний механізм захисту прав і свобод громадян, а також інтересів держави.

Можливості судової експертизи значні, експертами встановлюються найрізноманітніші факти, що характеризують подію злочину. Перелік експертиз постійно розширюється в міру все більш широкого використання науково-технічних досягнень. Експерти надають значну допомогу в реалізації одного з важливих принципів законності - невідворотності покарання винних осіб.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [2].

Відповідно до ст. 101 КПК України під висновком експерта слід розуміти докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Висновок експерта є одним з джерел доказів, передбачених процесуальним законодавством, і, не маючи наперед встановленої сили, підлягає обов’язковій оцінці суб’єктами доказування. Оскільки в переважній більшості випадків при  проведенні експертизи досліджуються об’єкти, у виявленні і вилученні яких експерт участі не бере, один із важливих компонентів оцінки висновку – перевірка дотримання процесуального порядку одержання (виявлення, фіксація, вилучення, упаковки) досліджуваних речових доказів, документів та зразків [3, с.376-377].

Таким чином, судова експертиза - це проведення завжди спеціального дослідження, що потребує глибоких знань у тій чи іншій галузі. Об'єкти та завдання таких досліджень - найрізноманітніші, але при цьому слід враховувати, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від 30.05.1997 року № 8, порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду, є неприпустимим, тобто вирішення правових питань не є компетенцією судового експерта, а є прерогативою слідчого та суду.

У криміналістичній науці та судовій експертології судову експертизу розглядають як процесуальну (слідчу) дію, яка полягає у проведенні за дорученням суду експертного дослідження матеріальних об'єктів або процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду, з метою отримання об’єктивного висновку з питань, що потребують спеціальних знань.

Нерідко при розгляді кримінальних справ в судах загальної юрисдикції може виникнути ситуація, коли без проведення судової експертизи не обійтися.  Згідно ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» при виникненні в процесі розгляду справи питань, що потребують спеціальних знань в різних областях науки, техніки, мистецтва, ремесла, суд призначає експертизу. Проведення експертизи може бути доручено судово-експертній установі, конкретному експерту або декільком експертам. Кожна зі сторін і інші особи, які беруть участь у справі, має право подати суду питання, які підлягають вирішенню при проведенні експертизи. Остаточне коло питань, за якими потрібно висновок експерта, визначається судом. Відхилення запропонованих питань суд зобов'язаний мотивувати.

Для призначення та проведення судової експертизи обов’язково потрібна наявність як фактичних так і юридичних підстав. Фактичною підставою  є дані, які свідчать про певні обставини, що можуть стати передумовою для проведення судової експертизи. Юридичною підставою є передбачена законодавством  формальна процесуальна форма правого акта [4, с. 8-9].

Судові експертизи виконуються державними спеціалізованими науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення і сплачуються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного бюджету України.

Виконання судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника сплачується за рахунок замовника.

При призначенні судової експертизи може виникнути проблема формулювання правильних, точних, недвозначних питань, які необхідно поставити на розгляд перед експертом. Як правило, особи, які беруть участь у справі і суд не володіють спеціальними знаннями в області науки, техніки, мистецтва, ремесла, відповідно визначити коло питань, відповідь на які дасть можливість встановити що мають значення для розгляду і вирішення справи обставини, видається проблематичним.

Так якщо питання взаємопов'язані, вони повинні здаватися в логічній послідовності. У методичній літературі з судової експертизи є приблизні переліки питань для різних родів і видів судових експертиз. Однак при використанні типових питань завжди треба враховувати специфіку конкретної експертного завдання, не включати до постанови питання які не мають відношення до справи і ставляться «на всякий випадок». Це збільшує терміни виробництва судової експертизи, а також зростає  її вартість.

Будь-яка експертиза має свій предмет і об'єкти від яких залежать методики дослідження. Постановка точних питань з даної точки зору є важливим моментом на який варто звернути увагу.

Перед експертом відповідної спеціальності не можна ставити питання, вирішення яких не входить в його компетенцію, сферу знань.

Можна виділити кілька основних проблем постановки питань при призначенні судової експертизи:

- запитання має відноситься до об'єкту і предмету експертизи;

- запитання експерту повинно бути поставлене саме з однозначним і зрозумілим смисловим змістом;

- запитання експерту повинно припускати конкретну відповідь на нього.

Крім того, значущим обставиною є відсутність спеціальних знань в учасників судочинства і як наслідок, неможливість сформулювати коректні питання перед експертом. Існує безліч методичних рекомендації з постановки питань експертам, але вони не можуть передбачати всіх життєвих ситуацій.

Не завжди простежується чітке уявлення щодо предмета експертного дослідження, тому в постановах і ухвалах часто ставляться питання, які виходять за межі компетенції експерта, питання дублюються, порядок питань суперечить логіці дослідження, буває некоректна постановка питань, що значно ускладнює роботу експертів.

Часто не подається перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, в тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів. Якщо дослідження пов’язане з пошкодженням чи знищенням об’єктів експертизи, то має бути дозвіл на використання руйнівних методів або заборона на їх застосування.

Як правило направляються об’єкти, щодо яких неможливо провести дослідження.

У складних випадках, коли для формулювання питань необхідні спеціальні знання, учасників судочинства відчувають певні труднощі, тактично грамотним рішенням є залучення до підготовки питань експерта, який буде проводити експертизу.

На даний момент в законодавстві відсутній механізм, що забезпечує можливість узгодження питань з особою, яка володіє спеціальними знаннями.  З огляду на дані обставини, вважаю за необхідне внесення змін до процесу підготовки до виробництва судової експертизи.

Якби існувала можливість допиту особи, яка володіє спеціальними знаннями у відповідній області до етапу призначення судової експертизи, то на мій погляд, підвищився б якісний рівень правосуддя в цілому.

Висновки. Аналіз експертної практики свідчить про низку чинників, які впливають на якість експертних досліджень, строки виконання експертиз. Якщо слідчі та суди враховуватимуть ці чинники під час призначення експертизи, підготовки матеріалів для експертного дослідження, то це може значно скоротити повернення матеріалів без виконання, кількість клопотань про надання документів, покращити організацію роботи експертів, а в остаточному підсумку захистити права громадян та сприяти виконанню завдань правосуддя в цілому.

Таке узагальнення експертної та судової практики застосування судами під час призначення експертизи може сприяти розробці положень, спрямованих на вдосконалення процесуального законодавства, а також на визначення напрямків наукової та методичної роботи в цій сфері.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Кримінальний процесуальний кодекс України (Закон України), 4651-VI від 13 квітня 2012 р. Вилучено з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

  • Про судову експертизу (Закон України), 4038-XII від 25 лют. 1994 р. Вилучено з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.

  • Гончаренко, В.Г. (ред.) (2004). Експертизи у судовій практиці. Київ: Юрінком Інтер.

  • Власова, Г.П., Калачова, О.М., Кощинець, В.В., Соколова, Я.А. & Щербакова, Г.В. (2014). Актуальні питання призначення та проведення експертиз в Україні. Національна академія прокуратури України.

  • Слободзян, А.П. (2014). Правові основи призначення та проведення експертиз у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал, (6), 224–227.


PROBLEMS OF APPOINTMENT OF FORENSIC EXAMINATION IN CRIMINAL PROCEEDINGS

KULYK Yana,
forensic expert of the department of commodity and gemological research
Kharkiv Research Forensic Center Ministry of Internal Affairs of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
The article examines the main problematic issues in the appointment and conduct of forensic examinations, which affect the timing and results of expert research, as well as the solution of these issues in the pre-trial investigation in criminal proceedings.


Keywords: criminal proceedings, investigator, investigating judge, judicial expertise.

© Кулик Я.О., 2020

© Kulyk Ya., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 23.12.2020