International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 658:787

EOI 10.11232/2663-4139.16.64

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ФРУНДІНА Лідія Ігорівна

студентка ІІІ курсу

Одеський державний економічний університет

 

АРТЮХ Оксана Валентинівна

доктор економічних наук,  доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

 Одеський державний економічний університет

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розглянуто теоретичні аспекти та методику проведення інвентаризації, напрями підвищення ефективності проведення інвентаризації, як одного з найважливіших методів бухгалтерського обліку і фінансово–господарського контролю. Розширення і посилення функцій бухгалтерського обліку, використання його аналітичного потенціалу на сьогодні – основне і достовірне джерело управлінської інформації. Поява потужних спеціалізованих програмних продуктів, здатних моделювати варіанти дій з оцінкою можливих фінансових і виробничо–економічних результатів, дозволяє створити повний управлінський цикл і використовувати інформативність бухгалтерського обліку у внутрішньо фірмовому управлінні на вищому рівні. В умовах конкурентної боротьби та глобалізації економіки оптимізація економічних процесів на підприємстві забезпечується завдяки ефективному управлінню господарською діяльністю. Ефективність прийняття управлінських рішень базується на використанні повної, своєчасної та достовірної інформації. В умовах науково–технічного прогресу інформаційна обробка зазнає змін під впливом автоматизаційних тенденцій. Сучасний етап автоматизації обліку та аналізу грунтується на застосуванні новітніх інформаційно–комунікаційних технологій. Програмнотехнічні засоби, на основі яких реалізуються інформаційні технології, є основним інструментом фахівців з обліку і аналізу у реалізації покладених на них функцій. Впровадження інформаційних технологій сприяє зменшенню трудомісткості обробки обліково–аналітичних даних, переведенню документування та документообігу в електронну форму, забезпеченню зручності комунікаційного процесу з територіально віддаленими підрозділами та іншими користувачами, підвищує ефективність управлінського процесу.

Ключові слова: інвентаризація, перевірка, комп'ютеризація, штрихкодове маркування, науково–технічний прогрес, автоматизований облік.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проблеми і труднощі інвентаризації виникають при появі помилок під час самого процесу проведення інвентаризації майна. На більшості підприємствах інвентаризація проводиться ручним способом на паперових носіях, які в свою чергу, при великій кількості основних засобів, що припадають на одну матеріально–відповідальну особу, створює ряд складнощів і проблем при зборі даних, зведенні фактичних відомостей з обліковими даними і оформленні результатів. А також хочеться зазначити, що проведення інвентаризації ручним способом, є однією з причин значних трудовитрат і досить низьким рівнем контролю майна. Інвентаризація є досить трудомісткою процедурою, пов'язаною з ручним методом її проведення і великою кількістю інвентарних об'єктів.

Аналіз досліджень і публікацій за останні роки. Ряд проблем, щодо інвентаризації розглядають в своїх працях С. Івахненков [1], [7, с.56–62], [11, с.26–35], С. Бардаш [2, с.108–111], В. Жук [3, с.100–113], Л. Чижевська [4, с. 292], Є. Калюга [5, с.24–30], В. Пархоменко [6, с. 20–29], Н. Олійник [8, с.88–93], Р. Кузьмінський [9, с.59–63], В. Шквір, Г. Загородній, О. Височан [10, с.157] та інші науковці.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Науково–технічний прогрес є основним фактором, який забезпечує економічний розвиток суспільства. Систематизація загальних законів розвитку техніки та розвиток сучасних методів вирішення технічних задач при створенні об’єктів нової техніки дозволяє прискорити терміни впровадження нових технічних рішень у виробництво для досягнення економічного ефекту і оптимізації довготривалих та енергозатратних процесів.

Постановка завдання. Мета даної статті – проаналізувати труднощі і проблеми інвентаризації, виявити типові помілки, які можуть виникнути безпосередньо під час інвентаризації, в процесі ручної обробки, а також знайти шляхи їх вирішення та вдосконалення процесу інвентаризації, шляхом застосування досягнень НТП (науково–технічного прогресу).

Виклад основного матеріалу дослідження. В науковій літературі є багато підходів до визначення понятт «інветаризація», проте, на нашу думку, найбільш повно його сформулював С. В. Бардаш: «під інвентаризацією слід розуміти перевірку та оцінку фактичної наявності об’єкта контролю, якому притаманний комплекс наступних господарсько–правових ознак: наявність розпорядчого документа; здійснення дій колегіальним органом; встановлення кількісних і якісних характеристик об’єкта; реєстрація та оцінка фактів, нормативно–правове регулювання, рахункова та бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішень» [2, с.108–111].

Залежно від об’єктів інвентаризації методика проведення її суттєво змінюється, перевірка матеріальних коштів і цінностей здійснюється в натурі способом перерахунку, зважування та вимірювання, а коштів у розрахунках – взаємним звіренням сум з іншими підприємствами і окремими способами, які є платниками підприємства або одержувачами коштів від нього [3, с.100–113].

Особливо слід підкреслити важливість правильності відображення організації інвентаризації в її етапах, оскільки від точності проведення інвентаризації залежить ефективність та правильність ведення обліку на підприємстві. Аналізуючи економічну літературу, можна дійти висновку про те, що існують різні підходи до визначення етапів інвентаризації, однак між ними немає єдності. Наприклад, Л. В. Чижевська виділяє сім основних етапів інвентаризації:підготовча робота; зняття фактичних залишків і їх запис; перевірка інвентарних описів; оцінка об'єктів інвентаризації; порівняння даних інвентаризації з даними бухгалтерського обліку; регулювання інвентаризаційних різниць; оформлення результатів інвентаризації [4, с.292].

Є. В. Калюга вважає, що інвентаризація включає в себе п'ять етапів: підготовчий; натуральну і документальну перевірки; таксувальний; порівнювально–аналітичний; підсумковий [5, с.24–30].

В. М. Пархоменко працює над виділенням таких головних етапів, як організаційно–підготовчий, технологічно–документальний, порівняльно–аналітичний та результативний (підсумковий) етапи [6, с.20–29].

Інвентаризація дає уявлення про вартість інвентарю. Через високу вартість, важливо мати доступ до інформації про вартість інвентарю підприємства. Це допоможе приймати ключові рішення, наприклад, чи має підприємство занадто багато або занадто мало запасів, і отримати інформацію про закупки товарів. Використовуючи бухгалтерське програмне забезпечення, можна створювати детальні звіти, в яких відображені статті витрат. У цих звітах також показано, у яких постачальників найчастіше купують, а у яких – ні. Інформація про продажі товарів може бути ключовим аргументом для постачальників щодо зменшення закупівельних цін. Професійне програмне забезечення для ведення бухгалтерського обліку може не лише створити звіт про продажі, а й сформувати звіти по контрагентах (клієнтах), щоб дізнатися, хто які товари купує. Сьогодні відоме таке програмне забезпечення: 1С: Бухгалтерія, 1C–WiseAdvice, НВІС, Інфін.Online, Vesta.Tax, Service Cloud і ін. Програми такого типу надають широкі можливості синхронного заповнення, а також оновлення інформації інвентарних карток та інших регістрів в процесі заповнення електронних первинних документів під час вступу, руху, вибуття основних засобів. Застосування комп'ютерних технологій є одним із способів покращення проведення інвентаризації. Можна майже повністю комп'ютеризувати процес проведення інвентаризації товарів, проставивши штрих–коди на товарах [7, с.56–62]. Таке проведення інвентаризації вирішує одразу кілька проблемних проблем, а саме: дотримання об'єктивності, точності результатів, термін проведення, зменшення обсягу трудових витрат. Комп'ютеризація процедури здійснення інвентаризації цінностей вимагає створення комп'ютерних програм, блоку проведення інвентаризації цінностей і оформлення її результатів. Програма виконання процедур інвентаризації при комп'ютеризації здійснюється за заданим алгоритмом, за допомогою якого виконується програма послідовності процедур контролю при інвентаризації цінностей, забезпечується досягнення бажаного результату [8, с.88–93].

В умовах застосування комп'ютерної техніки і програм бухгалтерського обліку є можливість побудувати таку структуру аналітичного обліку за рахунком «Нестачі і втрати від псування цінностей», яка дозволить мати будь–яку інформацію для потреб управління. Електронний документ може бути доказом, якщо він складений з дотриманням всіх вимог і можна довести його цілісність та справжність. Суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями на підприємстві здійснюється за допомогою документування, яке також допоможе при вирішенні багатьох питань, оскільки це початок і основа бухгалтерського обліку. Процес створення документів є дуже важливим у регулюванні господарських відносин. Крім того, без належно оформленого документа не може бути бухгалтерського запису, від нього залежать повнота і достовірність облікової інформації для користувачів. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку, оскільки служить для первинного спостереження за господарськими операціями, і обов'язковою умовою для відображення їх в обліку. Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час господарської операції. Але на підприємстві відбуваються також процеси, які документально не оформлені. Це природне зменшення матеріальних цінностей. Наприклад, стілець прийшов в непридатність від природного зносу. І його не прибрали зі списків по інвентаризаційної номеру.

Під час складання первинних документів, можуть бути допущені такі помилки: первинні документи складені не в момент здійснення операції, документи складені не на бланках типових форм, затверджених Держкомстатом України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, а також виготовлених самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити типових або спеціалізованих форм, документи зберігаються менше встановленого терміну, а також неправильне їх оформлення (записи зроблені в світлих тонах чорнила), в грошових документах суми проставляють тільки цифрами і відсутній прописаний варіант, документ не містить всі необхідні дані, у разі складання та зберігання первинних документів на машинних носіях інформації підприємство не виготовитовило їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законодавством,  вільні рядки в первинних документах не прокреслюють, у грошових документах суми проставляють не цифрами і прописом, перше слово суми записують не скраю і не з великої літери, первинний документ не містить дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення, керівник підприємства не затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних з відпуском товарно–матеріальних цінностей, майна, видачею грошових коштів і документів, приймають до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, підприємство не вживає всіх необхідних заходів щодо запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом установленого терміну, який регулюється спеціальним переліком, у випадках, установлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесеними до бланків суворої звітності та помилкою може бути те, що їх друкують не за зразками типових або спеціалізованих форм з обов'язковим зазначенням номера, внутрішні документи (авансові звіти підзвітних осіб, табелі обліку використання робочого часу, інвентарні картки основних засобів, прибуткові ордери тощо) оформляють (виписують) не на підприємстві, первинні документи складають не у момент здійснення господарської операції (прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, акти прийому робіт та ін.), документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі в архів на зберігання не проходять певний шлях. У банківських і касових документах помилки не виправляють. Якщо в таких документах допущена помилка, їх анулюють, а замість них оформлюють нові. В інших первинних документах помилки виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслено, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок повинно бути обумовлено підписом "виправлено" та підтверджено підписом осіб, які підписали цей документ із зазначенням дати виправлення та інші помилки, які можуть виникнути під час проведення інвентаризації.

З розвитком обліку та його технічної бази методика й порядок проведення інвентаризації вдосконалюються. Зокрема, використання сучасної комп’ютерної техніки та впровадження автоматизованого робочого місця в організацію обліку дають змогу підвищити оперативність обліку. Ефективним методом для вирішення цих питань є впровадження інформаційних комп’ютерних технологій у торговельних мережах з застосування кодування інформації. Штрихове кодування, тобто подання певних даних за допомогою штрихового коду, який є комбінацією послідовно розташованих паралельних темних та світлих смуг, розміри та розташування яких є різними та вони встановлені за певними правилами. Обробка інформації про господарські операції у автоматизованій системі підприємства здійснюють зазвичай у такій послідовності. На першому етапі відбувається фіксування вхідної інформації, а саме даних про здійснені господарські операції. На другому етапі зафіксована раніше інформація підлягає реєстрації у системі бухгалтерського обліку: спочатку в аналітичному, а відтак – у синтетичному обліках, а потім в обробці за допомогою методів бухгалтерського обліку, що прописані в алгоритмах програмного забезпечення. На третьому заключному етапі здійснюють формуванні вихідної інформації. Під час здійснення ідентифікації елементів об’єкта інвентаризації приблизно 95% часу витрачаються на перевірку його комплектності, цілісності упаковки тощо. Технологія радіочастотної ідентифікації активно впроваджується в діяльність мережі торговельних закладів та промислових підприємств у Європі. Суттєвість показників викорис– тання технології радіочастотної ідентифікації на підприємствах Європи пояснюється значними перевагами застосування радіочастотних міток в обліку й аналізі товарообігу порівняно з ідентифікацією товарів за штрих–кодами.

Налагодити  проведення інвентаризації можна також за рахунок застосування в господарській діяльності автоматизованого обліку, графіку проведення інвентаризації  з метою узагальнення та систематизації інформації, що знизить трудомісткість апарату управління, бухгалтерської служби, а також позитивно вплине на ефективне використання фінансових ресурсів і майно підприємства [9, с.59–63].

Можливості комп’ютерів дають змогу забезпечити порівняння фактичних залишків товарів з обліковими даними на підставі введеної в машину інформації про облікові та фактичні залишки товарів. Це досягається завдяки тому, що в систему можна одночасно вводити інформацію про облікові та фактичні залишки товарів. Оскільки щорічно виходять нові постанови та укази уряду, вносяться зміни до фінансового та податкового законодавства, бухгалтерську звітність, розробники «1С» регулярно випускають нові програмні оновлення, які необхідно своєчасно встановлювати на робочий комп'ютер. Якщо перша програма називалася просто «1С: Бухгалтерія», створена на платформі «1С: Підприємство», то сьогодні існують два десятка спеціалізованих програм з маркою 1C: «Підприємець», «Платник податків», «Звітність», «Документообіг» і багато інших. При цьому програми існують ще й в різних версіях, останньої на сьогоднішній день є версія 8. Програмне оновлення 1с 8 версії з'являється практично кожен місяць, і щоб вчасно їх отримувати, необхідно оформити підписку на інформаційно–технологічний супровід (ІТС), уклавши відповідну угоду з однією з фірм–партнерів «1С». Великий вибір програм став причиною формування певних критеріїв вибору, основні з яких зображені у табл. 1.

 

Таблиця 1. Загальні критерії вибору програмного забезпечення бухгалтерського обліку [10, с.157]

Як бачимо з табл. 1, вимоги бізнесу до автоматизованих систем бухгалтерського обліку є досить різноманітними в залежності від масштабів підприємств, галузі здійснення господарської діяльності, чисельності працівників та ін. При визначенні основних організаційних чинників вибору програмного забезпечення значна увага була приділена питанням комп’ютеризації підприємств. До критеріїв вибору автоматизованих систем обліку відносять: гарантування взаємозв’язку окремих модулів підприємства, можливість одержання необхідної інформації з будь–якого структурного підрозділу незалежно від місця розташування; прискорення процесу обробки та передачі необхідних відомостей; підвищення контролю даних та забезпечення зворотного зв’язку; формування інформації в міру виникнення потреби в ній; розширення спектра наданих можливостей для користувача (аналіз, прогнозування тощо) та інші.

Пропонуємо розглянути дослідження,яке проводиться більше 10 років на кафедрі фінансів Національного університету «Києво–Могилянська академія». Це постійний проект з обстеження українських підприємств, яке здійснюється за декільками десятками параметрів, і значна частина питань стосуються автоматизації обліково–фінансової діяльності. До результатів дослідження не були включені банкита державні установи. Дослідники запропонували згрупувати дані щодо автоматизації бухгалтерського фінансового обліку на підприємстві у два часових періоди по чотири роки – 2010– 2013 та 2014–2017 роки (табл. 2). В межах кожного з часових періодів одне і те саме підприємство включено лише одного разу. Якщо одне й те саме підприємство в межах одного й того самого чотирирічного параметру обстежувалося декілька разів, то включені лише результати останнього в часі дослідження За результатами обстеження, наведеного у табл. 2, можна стверджувати, що автоматизація бухгалтерського обліку на підприємствах України наразі є типовим явищем, і підприємства, які не використовують жодні спеціалізовані ІТ інструменти для ведення бухгалтерського фінансового обліку зараз фактично відсутні (в нашій вибірці за другий період таке підприємство лише одне).

 

Таблиця 2. Основні тенденції в автоматизації бухгалтерського фінансового обліку в Україні [11, с.26–35]

Дослідження показує ще один цікавий факт: незважаючи на те, що 9 підприємств у період з 2010 по 2013 роки зазначили свою ситуацію як «облік не автоматизований», 7 із них вказали, що певна кількість комп’ютерів все ж використовується для ведення бухгалтерського обліку. Єдиним логічним поясненням такої ситуації, на нашу думку, могло бути використання на цих підприємствах неліцензійного програмного забезпечення і небажання визнавати цей факт при проведенні наукового дослідження. Отже, другим очевидним (проте побічним) висновком є те, що кількість підприємств, що використовують неліцензійне програмне забезпечення, також скоротилася до несуттєвих величин. Слід зауважити, що ERP–системи (ERP– Enterprise resource planning – управлінські системи), зокрема від «Microsoft», а також від компаній «SAP» та «Oracle» та інших розробників призначені для великих та середніх за розміром підприємств, зокрема міжнародних корпорацій з високим рівнем автоматизації бізнес–процесів. Однак, на підставі даних у табл. 2 можна зробити висновок, що переважна більшість українських підприємств надає перевагу комплексній автоматизації саме бухгалтерського фінансового обліку, а частка підприємств, які застосовують ERP–системи і здійснюють автоматизацію фінансового обліку як їх складову, не перевищує 20 відсотків.

Достатньо несподіваними виявилися результати обстеження на предмет того, які саме програмні продукти використовуються на українських підприємствах для ведення бухгалтерського фінансового обліку і які тенденції тут помітні (рис. 1). 92 підприємства з 148 у періоді 2010–2013 рр. використовували програмні продукти компанії «1С» різних версій, що складало 62.2%. При цьому у періоді 2014–2017 рр. відсоток підприємств в дослідженні, які використовують програмні продукти компанії «1С» зріс, і склав 71.9 % (або в абсолютному значенні – 69 підприємств з 96 обстежених). Відповідно, ані Указ Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017, яким були введені окремі санкції проти компанії «1С»8, ані сам факт використання програмного забезпечення, платформа якого була розроблена в Росії, не спричинилися до падіння його популярності в Україні. [11, с. 26–35]

Рис. 1. Кількість користувачів програмними продуктами компанії «1С» (розроблено автором за даними [11, с. 26–35])

 

Таким чином, необхідно відзначити, що розвиток цифрової економіки та обліку в Україні, незважаючи на відставання по ряду пунктів від інших розвинених країн, активно розвивається. Впровадження цифрових технологій на всіх рівнях економіки, включаючи розвиток нормативно–правової бази та створення умов для застосування. Сфера бухгалтерського обліку, будучи однією з найбільш консервативних, вимагає особливого підходу і розробок з даного питання. Необхідно навчати бухгалтерів, активно впроваджувати цифрові технології на підприємствах, розробляти законодавчу базу, вирішувати виникаючі в процесі впровадження проблеми. Конкурентна перевага організацій, які володіють інформаційно–комунікаційними технологіями, очевидно, і в даний час необхідно більш активно просуватися на даному шляху.

Висновки і перспективи подальших розробок. Таким чином, застосування та впровадження технології штрихового кодування та ідентифікації об'єктів є ефективним методом скорочення трудомісткості процесів інвентаризації та дозволяє підвищити контроль над збереженням і місцезнаходженням майна, використання систем RFID (англ. Radio Frequency IDentification, радіочастотна ідентифікація) – прикріплення до об'єктів RFID–міток і зчитування з них сигналів спеціальним обладнанням. Запропонована технологія є універсальною для виявлення основних недоліків внутрішньогосподарського контролю в різних умовах і на різних підприємствах та в різних інформаційних системах, з різними способами організації бізнесу і бухгалтерського обліку. Але слід зазначити два важливі моменти. По–перше, безперервний внутрішньогосподарський контроль та постійний аудит не можуть бути успішними у виявленні всіх проблем. Оскільки розрахунки ґрунтуються на аналітичних дослідженнях, вони мають два недоліки: вони можуть в окремих випадках як не помічати помилки, так і спрацьовувати помилково.

Тому, інвентаризація включає в себе багато процесів, які потребують удосконалення.

На нашу думку, необхідно розробляти нові підходи, використовувати нові інструменти, щоб в найближчому майбутньому власники об’єктів господарювання могли відчути ефект від проведення інвентаризації новими методами. Навіть незначні інвестиції у розробку та покращення обліку можуть дати економічний ефект.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Івахненков, С.В. (2010). Інформаційні технології аудиту та внутрішньогосподарського контролю в контексті світової інтеграції. Житомир: ПП «Рута». 

  • Бардаш, С.В. (2000). Інвентаризація при аудиті виробничих запасів. Республіканська науково-практична конференція з аудиту «Удосконалення національних нормативів аудиту». Житомир:ЖІТІ.

  • Жук, В.М. (2009). Актуальні проблеми бухгалтерського обліку і їх вирішення. Фінанси України, (7), 100–113.

  • Чижевська, Л.В. (1998). Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики. Житомир: Житомирський інженернотехнологічний інститут.

  • Калюга, Є.В. (2001). Зміст, порядок проведення і вдосконалення методичних прийомів інвентаризації. Вісник податкової служби України, (5), 24–30.

  • Пархоменко, В.М. (2012). Інвентаризація – інструмент забезпечення достовірності фінансової звітності. Вісник податкової служби України, (43), 20–29.

  • Івахненков, С.В. (2007). Впровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги і реальні проблеми. Бухгалтерський облік і аудит, (2). 56–62.

  • Олійник, Н.Р. (2015). Проблеми та напрями вдосконалення організаційно–інституційного забезпечення фіскального регулювання трансфертного ціноутворення в Україні. Облік і фінанси, (1). 88–93. Вилучено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2015_1_15.

  • Кузьмінський, Р. (2009). Реформування бухгалтерського обліку. Фінанси України, (8), 59– 63.

  • Шквір, В.Д., Загородній, А.Г. & Височан, О.С. (2003). Інформаційні системи і технології в обліку. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка».

  • Івахненков, С.В. (2018). Автоматизація бізнес–процесів та бухгалтерського обліку: «хмарна» революція? Бухгалтерський облік і аудит, (5), 26–35.


IMPROVEMENT OF THE INVENTORY PROCESS THROUGH THE APPLICATION OF COMPUTER TECHNOLOGIES

FRUNDINA Lydia,
third–year student
Odessa State University of Economics
UKRAINE

ARTYUKH Oksana,
Doctor of Economics, Associate Professor of Accounting and Auditing
Odessa State University of Economics
UKRAINE

Abstract.
The article considers the theoretical aspects and methods of inventory, ways to improve the efficiency of inventory, as one of the most important methods of accounting and financial and economic control. Expansion and strengthening of accounting functions, the use of its analytical capacity today – the main and reliable source of management information. The emergence of powerful specialized software products that can model options for action with an assessment of possible financial and production and economic results, allows you to create a complete management cycle and use the informativeness of accounting in internal management at the highest level. In the conditions of competition and globalization of economy optimization of economic processes at the enterprise is provided thanks to effective management of economic activity. The effectiveness of management decisions is based on the use of complete, timely and reliable information. In the conditions of scientific and technical progress information processing undergoes changes under the influence of automation tendencies. The current stage of automation of accounting and analysis is based on the use of the latest information and communication technologies. Software tools, on the basis of which information technologies are implemented, are the main tool of specialists in accounting and analysis in the implementation of their functions. The introduction of information technology reduces the complexity of processing accounting and analytical data, translating documentation and document flow into electronic form, ensuring the convenience of the communication process with remote units and other users, increases the efficiency of the management process.


Keywords: inventory, verification, computerization, bar code marking, scientific and technical progress, automated accounting.

© Фрундіна Л.І., Артюх О.В., 2020

© Frundina L., Artyukh O., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 22.12.2020