International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 336.717.13

EOI 10.11232/2663-4139.16.59

АНАЛІЗ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

ЯВОРСЬКА Катерина Сергіївна

здобувач вищої освіти факультету управління і технологій

Державний університет інфраструктури і технологій

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

АНДРЄЄВА Олена Володимирівна

канд. екон. наук, доцент кафедри фінансів і кредиту

Державний університет інфраструктури і технологій

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті досліджено депозитну політику вітчизняних банківських установ в умовах макроекономічної нестабільності. Проаналізовано динаміку та структуру депозитних ресурсів комерційних банків, визначено сплив зміни розміру ВВП, облікової ставки НБУ, норми обов’язкового резервування, темпів інфляції, валютних коливань на динаміку депозитних ресурсів національних банківських установ. Проаналізовано вплив політики НБУ із регулювання макроекономічних регуляторів на стан та динаміку депозитної бази комерційних банківських установ. У статті проаналізовано склад та зміни у структурі депозитних ресурсів у розрізі галузей економіки, термінів розміщення даних депозитних ресурсів, типу вкладників. Визначено та оцінено питому вагу депозитних ресурсів у капітальній базі вітчизняних комерційних банків та тенденції її зміни. Визначено співвідношення депозитних ресурсів та кредитної діяльності банківських установ задля оцінювання ефективності використання депозитних коштів. Проаналізовано вартість депозитних ресурсів та тенденції її зміни,  а також вплив динаміки ціни на депозитні кошти на обсяги та структуру формування депозитної бази національних комерційних банків. Досліджено базові фактори впливу на ефективність депозитної політики банківських установ та основні ризики у даній сфері. Запропоновано напрями та інструменти нівелювання впливу макроекономічної нестабільності на успішність депозитної політики банків.

Ключові слова: депозитна діяльність; депозитні ресурси; депозитна політика ;комерційні банки; облікова ставка НБУ; темп інфляції; норма заощаджень; макроекономічна нестабільність; марорегулятори.

Постановка проблеми. Система банківських установ здійснює значний вплив на економічний розвиток будь-якої держави, водночас активно реагуючи на динаміку макросередовища. Зазвичай,  в нестабільних економічних умовах та в умовах політичної нестабільності у діяльності банківських установ виникає проблема у галузі забезпечення стійкості, з урахуванням негативного чиннику впливу, що проявляється у відпливі ресурсів із клієнтських рахунків та зниження рівня характеристик кількісного та якісного характеру ресурсного забезпечення банківських установ.

Враховуючи вище вказане, першочергових є вдосконалення науково-методичної основи у галузі розробки та успішної реалізації системи управління депозитною політикою на базі врахування мікроздатностей банківської установи у сфері зниження рівня впливу негативних підсумків макроекономічної нестабільності, звужених можливостей вкладників розміщувати кошти із необхідними для комерційного банку ознаками, забезпечуючи водночас високий рівень конкурентоздатності на ринку та оптимальну ступінь фінансової стійкості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика менеджменту фінансового та банківського типу, а також певні питання у галузі трактування депозитної політики комерційних банків та оптимізації її проаналізовані у роботах закордонних та вітчизняних вчених, зокрема: О. Бартоша, В. Бобиля, О. Васюренка, О. Вовчак, І. Вядрової, Ж. Довгань, Е. Долана, О. Колодізєва, Г. Коробової, Т. У. Коха, О. Лаврушина, P. Міллера, А. Мороза, Д. Полфремана, П. С. Роуза, М. Савлука, Дж. Сінки мол., Г. Тосуняна, В. Усоскіна, тощо.

Мета статті – дослідження динаміки депозитної діяльності комерційних банків в умовах макроекономічної нестабільності, успішності реалізації депозитної політики, аналіз структури депозитної діяльності в розрізі вкладників та термінів розміщення ресурсів, дослідження взаємовпливу на депозитну політику банків базових макроекономічних показників та оцінка комплексу ризиків даного виду діяльності і розробка напрямів їх нівелювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Депозитна діяльність банківських установ перебуває під впливом макро- та мікрочинників, тенденції її розвитку визначаються особливостями макросередовища загалом, а в першу чергу макроекономічною стабільністю у державі.

З однієї сторони стан макроекономічної ситуації в країні визначає затребуваність у депозитних коштах, що зумовлюють попит на кредитні ресурси, а з іншої – макроекономічні чинники впливають на стан та динаміку системи банківських установ, рівень успішності депозитної діяльності комерційних банків [1].

Дослідити залежність ресурсного забезпечення банківських установ, побудованого за рахунок депозитної діяльності від макроекономічної ситуації в країні уможливить аналіз співвідношення мобілізованих депозитів та макроекономічного показника - валового внутрішнього продукту (рисунок 1).

Рис.1. Динаміка співвідношення депозитних ресурсів та розмірів ВВП, млн. грн.

 

На основі рисунку можемо вказувати на позитивну динаміку депозитних ресурсів банківських установ, що прямо пропорційно зумовлено відповідною позитивною динамікою ВВП, що вказує на позитивний розвиток ринку депозитів України.

У 2019 році відносно 2015 року обсяг депозитних ресурсів зріс на 354908 млн. грн. або на 49.52%, що вказує на розвиток депозитної політики банківських установ.

Також позитивною характеристикою депозитної діяльності є перевищення темпів росту депозитних ресурсів над темпами росту ВВП, що зросло у 2019 році відносно 2015 року на 313402 млн. грн. або на 8,56% -  на 40,96%.

Динаміка депозитних ресурсів не тільки відзначається перевищенням темпів їх росту над темпами росту ВВП, але й перевищує динаміку ВВП у вартісному вигляді на 41506 млн. грн. Такий стан вказує на зростання обсягу депозитних коштів не тільки за рахунок приросту ВВП, але й за рахунок залучення накопичених «непрацюючих» заощаджень вкладників [2] 

На рисунку 2 відображена їх частка у ВВП нашої держави у 2015-2019 роках. У досліджуваних роках спостерігається не тільки зростання обсягу депозитних ресурсів, а й їх частки у ВВП країни.

Зокрема, у 2019 році відносно 2016 року збільшується питома вага депозитних ресурсів у ВВП на 7,38 пунктів або на 37,69%, що вказує на позитивний розвиток економіки, оскільки така ситуація вказує на зростання частки ВВП, що розміщується у розвиток економіки.

Отже, чинники впливу макроекономічного характеру мають велике значення у розвитку діяльності банківських установ, зокрема, здійснюють вплив на формування їх капітальної бази за рахунок депозитів, успішний розвиток яких у свою чергу здійснює позитивний вплив на розвиток економіки країни [3].

Рис. 2. Питома вага депозитних ресурсів у складі ВВП, %

 

Тобто, можемо вказувати, що першим із макроекономічних показників, що здійснює прямий вплив на тенденції змін обсягів депозитної діяльності банків є ВВП. Оскільки зростання даного показника свідчить про збільшення забезпеченості населення та підприємств ресурсами, що уможливлює не тільки існування схеми «доходи-поточне споживання», але можливість функціонування схеми:;надходження – поточне споживання + заощадження» [7].

Наступним важливим макроекономічним показником, що здійснює вплив на депозитну політику комерційних банків є темп інфляції, що реалізує обернено пропорційний вплив на обсяги депозитів, оскільки його зростання спричиняє збільшення рівня цін, а, отже, зростання витрат вкладників на поточні потреби та, відповідно, скорочення обсягів заошаджень [2].

На рисунку 3 відобразимо вплив динаміки темпів інфляції на обсяги депозитних ресурсів.

Рис. 3. Співвідношення динаміки темпів інфляції та темпів збільшення депозитних ресурсів

 

На основі рисунку 3, можемо підсумувати, що темп росту депозитної діяльності комерційних банків є нижчим ніж темп інфляції протягом практично всього періоду дослідження, за винятком 2017 року, що вказує на негативний вплив інфляційних процесів на успішність депозитної політики банків, проте, відбулось значне покращення такої ситуації у 2019 році, про що свідчить перевищення темпів приросту депозитних ресурсів над темпами інфляції аж на 12,2%, що зумовлено відновленням довіри до банківських установ та усвідомленням насамперед населення відсотків за депозитами як додаткового джерела надходжень, з одного боку, а з іншого боку, спричинено спадок інфляційних процесів [2].

Відповідно можемо вказувати на те, що у 2019 році темп інфляції відносно 2015 року зменшився на 9,7 пунктів або 8,63%, що відповідно зумовило позитивну динаміку темпів росту депозитної діяльності вітчизняних комерційних банків на 8,7 пункти або на 8,19%.

Таким чином, можемо підсумувати, що у міру зниження темпів інфляційних процесів відбувається зростання розмірів депозитної діяльності вітчизняних банківських установ, що з іншої сторони, спричиняє наступний майбутній розвиток економіки у вигляді поповнення інвестиційних джерел її фінансування за рахунок банківських депозитів [3].

Важливими чинниками впливу, окрім макроекономічних показників, є і інструменти макрорегулятора НБУ, що, певним чином, зумовлені загальною економічною ситуація. Та станом макростабільності держави – облікова ставка та норма нагромаджень.

Облікова ставка Національного банку України є одним з інструментів монетарної політики. Він є горизонтом, на базі якого встановлюється ціна мобілізованих та  вкладений ресурсів, що визначається Національним банком України для комерційних банків та іншого роду учасників грошово-кредитної діяльності.

На рисунку 4 відображено співвідношення вартості депозитних ресурсів і облікової ставки НБУ. На основі рисунку 4, можемо стверджувати, що облікова ставка є  теоретичною базою для цінової політики комерційних банків, зокрема, і депозитної політики. Вона є основною відсотковою ставкою, фундаментом для визначення вартості  депозитних ресурсів.

На основі рисунку 4 можемо вказувати на нижчий рівень вартості депозитних ресурсів від рівня облікової ставки НБУ, однак динаміка вартості депозитних ресурсів зумовлюється не тільки розміром облікової ставки, але й попитом на кредитні ресурси з боку клієнтів та станом попиту і пропозиції на депозитні ресурси.

Рис.4. Співвідношення облікової ставки НБУ та вартості депозитних ресурсів, %

 

Станом на 2015 рік різниця між рівнем облікової ставки НБУ та рівнем вартості на депозитні кошти становила 8,6%, у 2016 році та у наступних роках дана різниця є дещо нижчою, що зумовлено зменшенням облікової ставки, а також зростанням пропозиції на ринку депозитних коштів [3].

У 2016 році облікова ставка знизилась на 8 пунктів або на 36,36%, що зумовило зниження вартості депозитних ресурсів на 2,3 пункти або на 17,17%. Надалі рівень облікової ставки відзначається різноманітною динамікою, одна станом на 2019 рік, облікова ставка НБУ є значно нижчою від рівня даного ї ставки у 2016 році, а саме на 8,5 пункти або на 38,64%, що зумовлено стабілізацією макроекономічної ситуації країни, що проявляється у позитивній динаміці ВВП, зниженні темпів інфляції та відповідно зумовлює ріст депозитних ресурсів, вартість яких у 2019 році стосовно 2015 року відповідно динаміці спаду облікової ставки знизилась на 3,5 пункти або 26,12%.

Звичайно, що динаміка депозитної діяльності банківських установ насамперед визначається динамікою розмірів кредитних ресурсів, тенденції змін яких визначаються економічною ситуацією у країні, інвестиційним кліматом та сприятливістю макроекономічною стабільності держави [1].

Співвідношення обсягів депозитних та кредитних ресурсів подана на рисунку 5.

Рис.5. Співвідношення кредитних та депозитних ресурсів у 2015-20199 рр., млн. грн.

 

На основі рисунку 5 можемо вказувати, що динаміка кредитних та депозитних ресурсів є дещо невіддповідною у 2019 році, оскільки відбувається зростання депозитних ресурсів, однак певний спад кредитної діяльності, що вказує на певну неуспішність кредитної політики банківських у 2019 році.

Рис.6. Питома вага депозитних ресурсів у кредитних активах банківської системи у 2015-2019 роках, %

 

Однак, що стосується депозитної політики, вона є успішною, оскільки у левовій частці забезпечує фінансування кредитної діяльності, що на що вказує висока питома вага депозитних джерел фінансування кредитної діяльності, що вказана на рисунку 6.

У 2019 році стосовно 2015 року обсяг кредитних ресурсів знизився на 9756 млн. грн. або на 1%, тоді як динаміка депозитних ресурсів є позитивною та вказує на ріст депозитних ресурсів на 354908 млн. грн. або на 49.52%, що є позитивною характеристикою та вказує на розвиток депозитної політики вітчизняних банківських установ та вдосконалення депозитної діяльності [2].

На основі рисунку 6 вказуємо на позитивну динаміку частки депозитних коштів у кредитних активах банківських установ на 37,26 пункти або на 51,03%, що є відображенням вдосконалення позитивною політики банківських установ, до того ж питома вага депозитних джерел кредитної діяльності комерційних банків є досить відповідною та вказує на високий рівень забезпеченості кредитів депозитними ресурсами.

Якщо у 2015-2018 роках забезпеченість депозитними ресурсами кредитних активів коливалось у межах 80-90%, то у 2019 році даний показник становив 110,27%, що вказує на повне ресурсне забезпечення кредитної діяльності [1].

Окрім аналізу співвідношення базових чинників впливу та розміру і вартості депозитних ресурсів реалізуємо дослідження структури депозитної діяльності вітчизняних банківських установ у розрізі їх вкладників та терміновості.

Дослідження структури депозитної діяльності у розрізі вкладників представлено на рисунку 7.

На основі рисунку 7 можемо вказувати на певні структурні недоліки у депозитній діяльності банківських установ, оскільки структура відзначається переважанням вкладів юридичних осіб, що вказує на недостатній розвиток депозитної політики у розрізі населення та зберігання фізичними особами власних заощаджень у непрацюючій форму, що негативно впливає на макроекономічну ситуацію в цілому та вказує на високий рівень недовіри населення до банківського сектора економіки [3].

Рис.7. Співвідношення депозитних вкладів юридичних осіб та фізичних у 2015-2019 рр., %

 

Дослідження структури депозитної діяльності у розрізі термінів розміщення представлено на рисунку 8.

На основі рисунку 8 можемо вказувати на певні структурні недоліки у депозитній діяльності банківських установ, оскільки структура відзначається переважанням вкладів до запитання, що вказує на недостатній розвиток депозитної політики у розрізі строкових вкладів та переважно формування близько половини депозитів у вигляді коштів на поточних рахунках, що негативно впливає на забезпеченість кредитної діяльності на довготерміновий період в цілому [2].

До того ж простежується негативна динаміка спаду термінових вкладів на 2,49 пункти або на 5,25% при наростаючій динаміці частки депозитів до запитання на 20,49 пункти або на 29,31%.

Рис.8 Співвідношення депозитних вкладів за терміновістю у 2015-2019 рр., %

 

На базі проведених досліджень депозитної політики банківських установ, вважаємо, доцільним зосередити увагу банків на дослідженні та нівелюванні впливу наступних ризиків:

1) Ризик репутації - це присутній або ж прогнозований ризик у галузі мобілізованих депозитних ресурсів, що зумовлений невірним сприйняттям іміджу банківської установи наявними та потенційними клієнтами.

Це зумовлює здатність банку формувати нові взаємовідносини з контрагентами, реалізувати нові види послуг або ж зберігати наявні відносини. Даний ризик може зумовити для банку значні фінансові збитки або ж звуження бази клієнтів, а також притягнення до відповідальності адміністративного, цивільного або ж кримінального характеру.

Ризик репутації може існувати на всіх організаційних ланках, і тому банківські установи повинні з високим рівнем відповідальності відноситись до власних стосунків із клієнтами та суспільством в цілому.

Зокрема, пропонуємо, національним банківським установам виділити у організаційній структурі підрозділ, що займатиметься маркетинговими дослідженнями вподобань та вимог клієнтів, наявних та потенційних,  а також займатиметься масово-роз’яснювальною роботою стосовно власної депозитної політики та активним і своєчасним реагуванням на зауваження та проблемні звернення вкладників [4].

2) Юридичний ризик - це актуальний або можливий ризик для мобілізації депозитних ресурсів, що може бути зумовлений порушенням або недотриманням комерційним банком чинного законодавства, основних засад нормативно-правових актів, контрактів, чинної практики або морально-етичних норм, а також присутністю двозначного їх трактування.

 Банківські установи характеризуються присутністю юридичного ризику внаслідок того, що формують взаємовідносини з значним колом заінтересованих сторін, зокрема, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, наглядовими органами, податковими та іншими уповноваженими особами.

Юридичний ризик може зумовити витрати щодо погашення штрафних санкцій та адміністративних стягнень, грошового покриття збитків, зниження іміджу банку, звуження чатски банку на ринку, обмеження здатностей для розвитку і зниження можливостей нормативно-правової основ реалізації угод [5].

Для нівелювання впливу даного ризику пропонуємо орагізувати вдосконалення власного юридичного кадрового забезпечення кожною банківською установою та посилити відповідальність за порушення нормативно-правової бази.

3) Стратегічний ризик - це присутній або ймовірний ризик для мобілізації депозитних ресурсів, що зумовлений невірними рішеннями менеджменту, неуспішною їх реалізацією і несвоєчасним та неякісним реагуванням на динаміку бізнес-середовища, що зумовлено несприятливими валютними коливаннями.

Нівелювання даного ризику можливе тільки у разі побудови банківськими установами злагодженого механізму та системи менеджменту, що базуватиме власні управлінські рішення на базі детальних та обґрунтованих маркетингових дослідженнях, аналізу потенційних можливостей та небезпек, врахування впливу макро- та мікросередовищ [6].

4) Операційно-технологічний ризик - це ймовірний ризик для функціонування комерційного банку, що зумовлений проблемами у системі корпоративного менеджменту, системі внутрішнього моніторингу або неоптимальністю інформаційного забезпечення з погляду керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності функціонування.

Такі перешкоди можуть зумовити втрати фінансового типу через помилкові дії, несвоєчасну реалізацію процесів або ж шахрайство або ж бути чинником  того, що інтереси комерційного банку будуть невиконані або певним чином кадри комерційного банку перевищать власні повноваження або реалізують операції із недотриманням морально-етичних норм.

Даний ризик може бути ліквідований тільки шляхом побудови адекватної та успішної корпоративної культури та організації успішної роботи кадрової служби, що є базою для наявності стабільного та успішно функціонуючого персоналу на умовах довіри та позитивного мікроклімату [8].

Операційно-технологічний ризик зумовлений неоптимальністю стратегії, політики і застосування комплексу інформаційних технологій. До іншого роду аспектів операційно-технологічного ризику включають можливість непередбачених подій, зокрема пожежі або стихійне лихо [5].

В даних умовах тільки успішна депозитна політика забезпечить банку можливість ефективніше, ніж конкуренти, мобілізувати та використовувати наявні ресурси, відповідно, одержувати вищі, у зіставленні із середньо ринковими, підсумки депозитної діяльності, оскільки банк своєчасно реагує  на динаміку зовнішнього середовища та відзначається стабільними конкурентними перевагами.

Звичайно, що нівелювання вказаних ризиків тільки частково забезпечить успішність депозитної політики, адже значною мірою вона перебуває під впливом макроекономічної стабільності економіки країни, що є зовнішнім та непідвладним управлінню чинником, однак успішне прогнозування ситуації на макрорівні дозволить розробити та реалізувати управлінські рішення та заходи, що уможливлять часткову ліквідацію ймовірних негативних результатів [6].

Висновки та пропозиції. Таким чином, визначаємо, що депозитна діяльність є забезпечувальною ланкою функціонування комерційних банків, являючись діяльністю із залучення ресурсної бази роботи банків. Депозитна діяльність вітчизняних комерційних банків перебуває під впливом не тільки внутрішніх чинників, що визначаються діяльністю банку, але й під впливом зовнішніх чинників, що проявляються насамперед у форму макроекономічних показників, таких як облікова ставка НБУ, темп інфляції, розмірів ВВП тощо.

В сучасних умовах макроекономічної нестабільності розвиток депозитної діяльності значно визначається певними негативними тенденціями, що проявляються у переважанні у складі депозитних ресурсів форми вкладів до запитання у вигляді коштів на поточних рахунках, переважанням вкладі юридичних осіб, що зумовлено високим рівнем недовіри до банківської системи населення та відповідно вилучення значної частки ресурсів у вигляді непрацюючих збережень фізичних осіб із обороту економіки, що вказує, у свою чергу, на зниження успішності економічного розвитку країни в цілому та погіршує макроекономічну стабільність держави.

Розвиток депозитної політики для банківських установ пропонуємо шляхом вдосконалення системи менеджменту ризиків та нівелювання їх впливу, розвитку маркетингової діяльності у сфері депозитної політики та покращення взаємовідносин із вкладниками за рахунок підвищення довіри до банківських установ.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Гарбар, Ж. В. Особливості формування депозитного портфелю банківських установ. Вилучено з: http://intkonf.org/kengarbar-zhv-malyasova-iv-osoblivosti-formuvannya-depozitnogo-portfelyubankivskih-ustanov

  • Герасимович, А.М., Алексеєнко, М.Д., Парасій-Вергуненко, І.М. та інші (2015). Аналіз банківської діяльності. Київ: КНЕУ.

  • Дзюблюк, О.В. (2019). Банківські операції. Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка».

  • Донець, Л.І. (2016). Економічні ризики та методи їх вимірювання. Київ: Центр навчальної літератури.

  • Ілляшенко, С.М. (2014). Економічний ризик (2- ге вид.). Київ: Центр навчальної літератури.

  • Ісаєва, М.В. Формування напрямів удосконалення управління депозитними операціями банку на основі побудови «дерева цілей». Вилучено з:  http://www.sworld.com.ua/konfer29/1282.pdf.

  • Кириченко, О.А. & Міщенко, В.І. (2015). Банківський менеджмент. Київ: Знання.

  • Ковшар, А.І. & Марченко, О.Г. Шляхи удосконалення депозитної політики на сучасному етапі. Вилучено з: http://www.nbuv.gov.ua/ ejournals/Vsunud /20093E/09 kainss.htm

  • Офіційний сайт НБУ. Вилучено з:  https://bank.gov.ua/

  • Офіційний сайт Міністерства фінансів України. Вилучено з:  https://index.minfin.com.ua/


ANALYSIS OF DEPOSIT POLICY OF COMMERCIAL BANKS IN CONDITIONS OF MACROECONOMIC INSTABILITY

YAVORSKA K.,
student of the faculty management and technology
State University of Infrastructure and Technology
UKRAINE

SCIENTIFIC АDVISER:

ANDRIEIEVA O.,
Ph.D. (Economics), Associate Professor
State University of Infrastructure and Technology
UKRAINE

Abstract.
The article examines the deposit policy of domestic banking institutions in conditions of macroeconomic instability. The dynamics and structure of deposit resources of commercial banks are analyzed, the effect of changes in GDP, NBU discount rate, reserve requirements, inflation rates, currency fluctuations on the dynamics of deposit resources of national banking institutions is determined. The influence of the NBU policy on regulation of macroeconomic regulators on the state and dynamics of the deposit base of commercial banking institutions is analyzed. The article analyzes the composition and changes in the structure of deposit resources in terms of sectors of the economy, the timing of the placement of these deposit resources, the type of depositors. The share of deposit resources in the capital base of domestic commercial banks and the tendencies of its change are determined and estimated. The ratio of deposit resources and lending activities of banking institutions to assess the effectiveness of the use of deposit funds is determined. The cost of deposit resources and trends of its change, as well as the impact of price dynamics on deposit funds on the volume and structure of the formation of the deposit base of national commercial banks are analyzed. The basic factors influencing the efficiency of deposit policy of banking institutions and the main risks in this area are studied. Directions and tools for leveling the impact of macroeconomic instability on the success of banks' deposit policy are proposed.


Keywords: deposit activity, deposit resources, deposit policy, commercial banks, NBU discount rate, inflation rate, savings rate, macroeconomic instability, maroregulators.

© Яворська К.С., 2020

© Yavorska K., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 18.12.2020