International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 349.41

DOI 10.36074/2663-4139.16.20

ПІДСТАВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПРОКУРОРОМ В СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН: АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

ІЛЬНІЦЬКИЙ М.І.

здобувач вищої освіти СО «Магістр» юридичного факультету

Донецький національний університет імені Василя Стуса

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ЛИПНИЦЬКА Євгенія Олександрівна

канд. юрид. наук, завідувач кафедри господарського права

Донецький національний університет імені Василя Стуса

 

УКРАЇНА


Анотація. У роботі досліджується питання підстав представництва інтересів держави прокурором в сфері земельних відносин. Зважаючи на неоднозначну правозастосовну практику, досліджуються актуальні рішення касаційного суду з метою формування єдиного правозастосовного підходу стосовно питань, що не конкретизовані в законодавстві.

Ключові слова: підстави представництва; виключні випади; земельна ділянка; інтерес держави; земельні правовідносини.

Реалізація функції прокурора як представника інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, передбачає забезпечення справедливості та законності шляхом застосування передбачених законом повноважень з установлення підстав для представництва, прийняття рішення та вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави.

Конституцією України встановлено, що прокуратура здійснює «представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом» [1], а Законом України «Про прокуратуру» визначено, що «представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснюється у випадках, визначених цим Законом» [2]. Відповідно до  ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу [2]. Однак залишається невизначеним питання, чи є названі умови тим «виключним випадком», що дає право прокурору на звернення до суду в інтересах держави. За таких умов, враховуючи стрімкий процес реформування органів прокуратури з 2014 року, можна спостерігати, що суди по-різному застосовують законодавство щодо підстав представництва прокурором інтересів держави, зокрема в сфері земельних правовідносин.

Представництво прокуратурою інтересів держави в сфері земельних правовідносин, було предметом досліджень таких науковців  В. В. Долежана, П. М. Каркача, А. А. Матвійця, В. Ю. Морозова, М. В. Руденко, М. М. Руденка, Г .П. Середи, М. К. Якимчука та інш.

Метою дослідження є  аналіз судової практики для конкретизації підстав представництва прокурором інтересів держави в сфері земельних відносин.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави», чітке визначення якого відсутнє в законодавстві, що призводить до різного тлумачення судами підстав представництва прокурором, передбачених ч.3 ст.23 Закону.    

В контексті вказаної проблематики існує необхідність звернутися до положень судової практики.

Об’єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному зв’язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах [3].

При цьому Велика Палата Верховного Суду ) у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об’єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави [4].

В іншій справі № 587/430/16-ц прокурор заявив позов до ГУ Держгеокадастру у Сумській області та у тексті позовної заяви обґрунтував на, його думку, відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, з погляду позивача, полягає порушення цих інтересів (навів підстави позову). Разом з тим, суди першої й апеляційної інстанцій вказали на помилковість доводів прокурора та залишили позов без розгляду. ВП ВС у постанові від 26 червня 2019 року з цього приводу зазначила, що процесуальне законодавство вимагає вказувати у позовній заяві докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог (на підтвердження обставин, якими обґрунтовані ці вимоги). Незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі. На цій підставі рішення судів попередніх інстанцій були скасовані з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції [4].

Разом з тим, у практиці Верховного Суду існують випадки визнання необґрунтованими доводів прокурора щодо наявності у нього права на звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

У справі № 822/1169/17 Верховний Суд ухвалою від 19 липня 2018 року відмовив у прийнятті касаційної скарги заступника прокурора, мотивуючи відмову тим, що скаржником не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Прокурор вказував на незаконність передачі у власність позивачу-фізичній особі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів, однак не вказав на наявність підстав такого звернення [5].

Отже, підводячи підсумки, можна констатувати, що актуальною судовою практикою було сформовано ряд правових висновків стосовно застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час визначення судами наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді:

1) таке право виникає у разі наявності органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, за умови, якщо таким органом не вживаються заходи для належної реалізації своїх повноважень або вживаються не у повній мірі (такий орган не звертається до суду з відповідним позовом, не застосовує свої владні повноваження для самостійного вирішення спірної ситуації, ухиляється від сплати судового збору тощо);

2) прокурор у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі має обґрунтувати наявність підстав для звернення до суду, однак незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду;

3) якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Конституція України № 254к/96-ВР (1996). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

  • Про прокуратуру (Закон України) №169-7-VII (2014) Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18

  • Постанова Об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17. База даних «ЄДР судових рішень». URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78749905

  • Постанова Великої Палати Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц .База даних «ЄДР судових рішень». URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84573553

  • Ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17 / База даних «ЄДР судових рішень» / URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75424056

  • Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі №810/3164/18. База даних «ЄДР судових рішень». URL:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86203329


SUPPLY REPRESENTATIVES OF INTERESTS KEEP THE PROSECUTOR IN THE SPHERE OF LAND VIDNOSIN: ANALYSIS OF SHIPPING PRACTICE

ILNITSKY M.I.,
Master's student of the Faculty of Law
Vasyl Stus Donetsk National University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

LYPNYTSKA Ye.,
Ph.D (Law)
Vasyl Stus Donetsk National University
UKRAINE

Abstarct.
The paper examines the issue of the grounds for the representation of state interests by the prosecutor in the field of land relations. Given the ambiguous law enforcement practice, the current decisions of the Court of Cassation are investigated in order to form a unified law enforcement approach to issues that are not specified in the legislation.

Keywords: grounds of representation; exceptional attacks; land plot; interest of the state; land relations.

© Ільніцький М.І., 2020

© Ilnitsky M., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 16.12.2020