International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ENGINEERING AND IT

UDC 656.08

EOI 10.11232/2663-4139.16.48

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИН ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПОДІЇ З ВІДЕОЗАПИСУ

КОВТУН Віктор Васильович

головний судовий експерт сектору автотехнічних досліджень

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

 

УКРАЇНА


Анотація. Розглянуто можливість використання відеозапису в якості вихідних даних при проведенні автотехнічних досліджень. Показано приклади визначення швидкості руху транспортного засобу та часу руху пішохода з відеозапису.

Ключові слова: автотехнічне дослідження, вихідні дані, відеозапис, відеореєстратор, відеофіксація.

Постановка проблеми.

Дорожньо-транспортна подія (ДТП) є одним із найбільш розповсюджених правопорушень, внаслідок чого завдається матеріальна шкода, гинуть та отримують травми багато людей. Розслідування цих правопорушень носить свої специфічні особливості, які пояснюються у відомій мірі раптовістю та швидкоплинністю подій, що супроводжуються рухом у транспортному потоці, складними умовами, ускладнюючими сприйняття події свідками, потерпілими.

В ході проведення автотехнічних досліджень виникає необхідність  встановлення об’єктивних причин дорожньо-транспортної події. Експерт-автотехнік встановлює передумови виникнення дорожньо-транспортної події на підставі вихідних даних, що надаються йому на дослідження.

Частина вихідних даних отримується під час огляду місця дорожньо-транспортної події, а інша невід’ємна частина вихідних даних може бути отримана з показів очевидців, свідків, а також при проведенні слідчих експериментів.

Повнота та об’єктивність експертного висновку прямо залежить від повноти та об’єктивності наданих вихідних даних, що характеризують параметри руху транспортних засобів, пішоходів, час, що минув між певними подіями, режим роботи освітлювальних приладів транспортних засобів і світлофорів.

Зібрані в ході огляду місця ДТП відомості про слідову інформацію можуть бути недостатніми для відтворення характеру руху транспортних засобів та інших обставин, що передували події. Свідків події може не бути, вони іноді не можуть надати інформацію про певні події, або ж навпаки надають суб’єктивну інформацію, яка викривлює достовірність обставин події. Не можна виключати залежність збору інформації на місці ДТП від природних факторів та часу, що пройшов з моменту коли сталась подія до моменту огляду (адже деякі сліди можуть зникати внаслідок атмосферних явищ - дощу, снігу, накладання на них слідів інших транспортних засобів, які не стосуються події). Також якість збору інформації залежить від кваліфікації працівника поліції та можливості його правильно зафіксувати виявлені сліди на місці події. Іноді, взагалі сліди на місці події відсутні. В свою чергу інша частина інформації, що отримується з показів свідків чи потерпілих залежить від суб’єктивного сприйняття інформації кожним із учасників та правильності її відтворення у разі проведення слідчого експерименту.

В залежності від поставлених на вирішення автотехнічної експертизи питань, вихідних даних може бути недостатньо і експерт (законодавством позбавлений можливості самостійно збирати вихідні дані, поставлений у вузькі рамки наданих вихідних даних) вимушений робити запит на додаткові вихідні дані або ж давати висновок без вирішення деяких поставлених питань. Такі обставини не сприяють оперативності та повноті розслідувань справ пов’язаних із ДТП.  

Мета статті. 

Розглянуто можливість використання відеозапису в якості вихідних даних при проведенні автотехнічних досліджень. Показано приклади визначення швидкості руху транспортного засобу та часу руху пішохода відеозапису.

Виклад основного матеріалу.

Одним із основних способів підвищення об’єктивності та повноти розгляду справ про ДТП є використання в якості вихідних даних для проведення автотехнічних досліджень інформації з відеозаписів.

На теперішній час все більше автомобілістів встановлюють відеореєстратор в автомобіль, а транспортна інфраструктура все більше обладнується засобами відеофіксації. Розповсюдження цифрових відеофіксуючих пристроїв призвело до того, що все більше ДТП стає зафіксованими системами відеозапису.

Відеозапис – це послідовна зміна кадрів на екрані, яка дозволяє спостерігати динаміку руху. Відеозапис відображає дійсність, фактичні обставини ДТП. Тому можливим способом отримання даних про обставини ДТП є відеозапис, який може бути використаний для того щоб встановити:

  • час, що минув між певними подіями;

  • відстань між учасниками руху;

  • характер та параметри руху транспортних засобів;

  • режим роботи світлових приладів транспортних засобів та світлофорних об’єктів.

Більшість з цих параметрів є ключовими при проведенні автотехнічної експертизи і можуть бути визначені різними методами, на вибір яких безпосередньо впливає характер наданих експерту матеріалів, а також можливість їх доповнення.

Відеозапис володіє певними властивостями, деякі з яких прямо впливають на принципову можливість вирішення поставлених завдань і вибір методів дослідження. До основних параметрів відеозапису, які визначають точність визначених величин можна віднести формат, частота кадрів, ракурс та віддаленість апаратури відеозапису від місця події, що впливає на обзорність і видимість об’єктів.

Визначення параметрів руху учасників події є однією з найбільш затребуваних завдань досліджень відеозаписів, що фіксують дорожньо-транспортну подію.

Для визначення швидкості руху транспортного засобу необхідно визначити часовий проміжок, протягом якого цей транспортний засіб проїжджає відстань відомої довжини. В залежності від об’єктів, що потрапляють у об’єктив відеокамери  можна використовувати розмір об’єктів на місцевості, повз які проїжджає автомобіль або ж положення однієї й тієї ж точки на автомобілі у різні моменти часу.

Знаючи частоту кадрів відеозапису значення швидкості руху транспортного засобу можна вирахувати за формулою рівномірного руху.

Приклад 1. За допомогою програмного забезпечення, що дозволяє покадрово переглядати відео було встановлено, що автомобіль «Опель Астра» максимально наблизився до 3-ї лінії дорожньої розмітки на 4222 кадрі загального лічильника відеокадрів, а максимально наблизився до стоп-лінії  на 4272 кадрі загального лічильника відеокадрів (зображення 13-14). Таким чином швидкість руху автомобіля «Опель Астра» в момент виїзду на перехрестя складала близько 80 км/год, що видно із розрахунку:

де: Х – відстань від третьої лінії дорожньої розмітки до стоп-лінії: 36.9 м;

Кст1 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту максимального наближення передньою частиною автомобіля «Опель Астра» до 3-ї лінії поздовжньої розмітки перед стоп-лінією: 4222;

Кст2 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту проїзду передньою частиною автомобіля «Опель Астра» стоп-лінії: 4272;

Кs – кількість кадрів у 1 секунді, наданого відеозапису: 30.

 

Приклад 2. Для визначення швидкості руху автомобіля Skoda визначимо часовий проміжок, протягом якого вказаний автомобіль проїжджає ділянку рівну величині своєї колісної бази. Автомобіль переднім правим колесом проїжджає маркерну відмітку зроблену на скріншоті відеозапису на 5384 кадрі загального лічильника відеокадрів (зображення 19), а таким же чином проїжджає ту ж саму маркерну відмітку заднім правим колесом на 5392 кадрі загального лічильника відеокадрів (зображення 20).

Таким чином швидкість руху автомобіля «Skoda» перед зіткненням складала близько 68 км/год, що видно із розрахунку:

де: Х – величина колісної бази автомобіля «Skoda»: 2.5 м;

Кст1 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту проїзду переднім правим колесом автомобіля «Skoda» маркерної лінії: 5384;

Кст2 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту проїзду заднім правим колесом автомобіля маркерної лінії: 5392;

Кs – кількість кадрів у 1 секунді, наданого відеозапису: 60.

Встановлена з відеозапису швидкість руху транспортних засобів є середньою на відповідній ділянці їх руху. Чим більше відрізків буде використано при встановленні швидкості на кожному з них, тим більш точніше значення швидкості можна отримати в конкретний момент часу. До того ж встановлена швидкість руху автомобіля на різних ділянках вказує на характер його руху, дозволяє встановити знижував чи збільшував свою швидкість автомобіль на декількох послідовних ділянках, або ж швидкість не змінювалась - була рівномірною.

Також можна визначити параметри руху пішоходів та автомобілів, які можуть створювати перешкоди чи небезпеку для руху іншим транспортним засобам.

Так, наприклад, час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину до наїзду складав 2.1 секунди, що видно із розрахунку:

де: К1 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту виходу пішохода на проїзну частину: 4279 (зображення 8);

К2 – порядковий номер кадру, що відповідає моменту наїзду: 4342.

Рис. Скріншоти із відеофайлу «MOVI0554.avi» - момент вибігання пішохода на проїзну частину та рух перед наїздом.

 

Висновки та пропозиції.

До основних переваг використання в якості вихідних даних для проведення автотехнічних досліджень інформації з відеозаписів можна віднести  об’єктивність, оскільки в залежності від повноти та якості відеозображення зафіксованої загальної картини дорожньо-транспортної події відеозапис відображає фактичні обставини. Встановлені з відеозапису параметри не залежать від суб’єктивного сприйняття інформації учасниками та дозволяє уникати розбіжностей в висновку. Використання відеозапису дозволяє зменшити кількість додаткових досліджень та слідчих дій, пов’язаних із встановленням параметрів, що характеризують характер руху транспортних засобів та інших обставин, що передували події.

Основним недоліком використання інформації з відеозапису в якості вихідних даних при проведенні автотехнічних досліджень є те, що достатність параметрів напряму залежить від технічних параметрів відеозапису, ракурсу та віддаленості апаратури відеозапису від місця події. 

Враховуючи значну розповсюдженість цифрових відеофіксуючих пристроїв, використання відеозаписів в автотехнічному дослідженні, при проведенні автотехнічних експертиз, є на теперішній час найбільш актуальним та об’єктивним джерелом інформації при розслідуванні справ пов’язаних із ДТП.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Иларионов, В.В. (1989). Экспертиза дорожно-транспортных происшествий. Москва: Транспорт.

  • Колесников, Р.А. (2018). Установление обстоятельств ДТП по видеоизображениям. Белгород: НИУ БелГУ.


ROAD TRANSPORTATION FACILITIES WITH VIDEO RECORDING

KOVTUN Viktor
Kharkiv Scientific-Forensic Expert Center Ministry of Internal Affairs of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
The visibility of the video recording was seen in the form of the victories during the autotechnical reports. Shown are the attachments of the visnachennya shvidkostі to the transport system for the hour of the transport with the video recording.


Keywords: auto technical research, initial data, video recording, video recorder, video recording.

© Ковтун В.В., 2020

© Kovtun V., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 14.12.2020