International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ENGINEERING AND IT

UDC 620.92(477)

DOI 10.36074/2663-4139.16.14

РОЗВИТОК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ

ЛЕОНОВ Денис Миколайович

здобувач вищої освіти факультету електроенерготехніки та автоматики

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

БУСЛОВА Наїна Володимирівна

кандидат технічних наук, доцент кафедри електричних мереж та систем

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розглянуто перспективи та проблеми розвитку альтернативної енергетики в Україні у розрізі дії чинного законодавства та затвердження необхідних нормативно-правових актів. Проаналізовано проблему відшкодування „зеленого тарифу”. Здійснено оцінку стану розвитку впровадження віднолювальних джерел енергії на території України.

Ключові слова: зелений тариф, альтернативна енергетика, відновлювальні джерела енергії, розвиток, енергоресурси.

Вступ: В процесі розвитку людства, пропорційно збільшується і попит на електроенергію, задоволення потреб яких відбувається за рахунок викопного палива, потім гідроенергетики та ядерної енергії, що призводить до все більшого об’єму викидів вуглекислого газу та глобальному потеплінню. У зв’язку з цим людство звертає свою увагу на природні джерела енергії.

Слід зауважити, що застосування та розвиток альтернативних видів видобутку електроенергії в Україні, у порівнянні з іншими Європейськими країнами знаходиться лише на стадії зародження та існує купа проблем з ідеями  практичного втілення в життя  таких проектів.

Для України з огляду на її геополітичне становище у світі сьогодні як ніколи важливим є прискорення розвитку альтернативної енергетики, як одного з аспектів для створення умов для економічного розвитку та незалежності України.

Мета: Розглянути стан розвитку альтернативної енергетики в Україні.

Альтернативна енергетика поступово розвивається і поступово стає однією з основних галузей в світовій економіці. Відновлювальні джерела енергії не лише дозволяють зменшити залежність від традиційних джерел енергії, але також надають значні конкурентні переваги для країн, які їх ефективно використовують. А розвиток сучасних технологій та їх подальше впровадження на виробництві робить енергію, вироблену з «зелених» джерел дешевшою ніж аналогічну отриману за допомогою теплових електростанцій.

Для кращого розуміння перспектив розвитку даної галузі варто розглянути останні важливі події, що дають можливість оцінити рівень розвитку даної галузі у світі та ставлення світової спільноти до «зеленої» енергетики. Також це допоможе правильно оцінити сучасний стан та перспективи даної галузі в Україні.

С. О. Кудря визначає відновлювані або невичерпні енергоресурси як постійно або періодично діючі потоки енергії в навколишньому середовищі. Також науковець визначає дві основні групи енергетичних потоків з відновлювальних джерел електроенергії:

- енергія прямого сонячного випромінювання;

- вторинні прояви енергії сонячного випромінювання, що відображаються, як енергія вітру, теплова та гідроенергія, енеергія біомаси, тощо [1, с.10].

Використання відновлювальних енергоресурсів має чимало переваг, серед яких основними вважають практичну невичерпність та екологічну чистоту, що позитивно впливає на екологічний стан на планеті та не спричиняє зміну енергетичного балансу в біосфері. У випадку використання відновлювальних джерел електроенергії також зменшуються негативний вплив від процесів видобування, переробки, транспортування традиційних видів палива та відпадає потреба в утилізації великої кількості шкідливих відходів, що виникають при традиційному енерговиробництві [1, с.11].

У вітчизняному законодавстві термін нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії вперше був введений у 1994 році в Законі України «Про енергозбереження», де було не лише визначено основні поняття в даній сфері, але й встановлено основи правового регулювання, здійснюваного відносно фізичних та юридичних осіб, працюючих у сфері виробництва та відновлення об’єктів альтернативної енергетики. Окрім того, було одразу відмічено необхідність створення додаткових сприятливих економічних умов для розвитку підприємств в даній галузі за допомогою встановлення різноманітних пільг для виробників енергозберігаючого устаткування, обладнання, техніки та матеріалів, а також для підприємств, що при здійсненні господарської діяльності використовують електроенергію вироблену з альтернативних джерел [2].

2003 року Верховна Рада України прийняла закон «Про альтернативні джерела енергії». В даному нормативно-правовому акті було регламентовано основні аспекти діяльності з використанням відновлювальних енергоджерел та забезпечено сприяння розширенню використання альтернативних та відновлювальних джерел електроенергії у вітчизняному паливно-енергетичному комплексі. Окрім того, було дано визначення альтернативної енергетики, як сфери енергетики, яка здійснює забезпечення виробництва електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел, а альтернативних джерел енергії – як відновлювальних джерел, що включають в себе сонячну, вітрову, геотермальну, енергію хвиль та припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів тощо [3].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від від 18 серпня 2017 р. № 605-р схвалено Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, де передбачено стале розширення використання всіх видів відновлюваної енергетики, яка стане одним з інструментів гарантування енергетичної безпеки держави. У коротко- та середньостроковому горизонті (до 2025 року) ЕСУ прогнозує зростання частки відновлюваної енергетики до рівня 12 % від загального первинного постачання енергії, що розраховується як сума виробництва (видобутку), імпорту, експорту, міжнародного бункерування суден та зміни запасів енергоресурсів у країні (далі – ЗППЕ) та не менше 25 % - до 2035 року (включаючи всі гідрогенеруючі потужності та термальну енергію) [5].

За умови подальшого здешевлення відновлювальних джерел енергії (далі – ВДЕ), їх економічно обґрунтований потенціал буде зростати. При цьому розширення використання відновлюваної енергетики безпосередньо у споживача не підпадає під обмеження енергосистеми і формує перспективу динамічного розвитку на місцевому рівні. Державна політика має бути орієнтована на стимулювання первинної ініціативи приватних гравців ринку. Має стимулюватися також розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики (наприклад, фотоелектричні системи та сонячні колектори на дахах житлових будинків тощо), потенціал якої оцінюється у ~5 % споживання електроенергії населенням.

За прогнозами зростатиме частка сектору електроенергетичної галузі, який використовує тверду біомасу та біогаз як енергоресурс, що зумовлюватиметься як відносною сталістю виробництва (за наявності ресурсної бази), так і тенденцією до формування локальних генеруючих потужностей. Перевага віддаватиметься одночасному виробництву теплової та електричної енергії в когенераційних установках і заміщенню вуглеводневих видів палива [5].

Гідроенергетика відіграє важливу роль у стійкості Об’єднаної електричної системи України, оскільки забезпечує енергетичну систему високоманевровими потужностями в регулюванні добових графіків навантаження з покриттям пікової частини та заповненням нічних провалів, а також виконує функцію аварійного резерву потужності. До 2025 року необхідно завершити реконструкцію існуючих потужностей ГЕС та будівництво нових агрегатів ГЕС та ГАЕС, що дозволить зберегти у структурі генерації найбільш економічні та маневрові з них, а також збільшити їх потужність.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” основними заходами з реалізації стратегічних цілей у секторі ВДЕ є:

- проведення стабільної та прогнозованої політики щодо стимулювання будівництва СЕС та ВЕС;

- проведення міжнародних комунікаційних кампаній для заохочення входу на ринок ВДЕ України міжнародних стратегічних та фінансових інвесторів;

- будівництво та введення 5 ГВт потужностей ВДЕ (окрім ГЕС великої потужності);

- збільшення використання біомаси у генерації електро- та теплоенергії шляхом: стимулювання використання біомаси як палива на підприємствах, де біомаса є залишковим продуктом; інформування про можливості використання біомаси як палива в індивідуальному теплопостачанні; сприяння створенню конкурентних ринків біомаси [5].

Основною перевагою використання відновлюваних енергоресурсів є їх невичерпність та екологічна чистота, що сприяє поліпшенню екологічного стану і не призводить до зміни енергетичного балансу на планеті. При використанні відновлюваних джерел енергії відпадає необхідність у видобуванні, переробці, збагаченні та транспортуванні палива, знімається проблема утилізації або захоронення шкідливих відходів традиційних енергетичних виробництв [6, с.147].

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 № 1817 затверджено Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. Вказаним нормативно-правовим актом врегульвано умови встановлення та перегляду «зеленого» тарифу, припинення дії «зеленого» тарифу [4].

Водночас, виробники електроенергії на відновлювальних джерелах енергії стикнулися із потужною проблемою стосовно відшкодування „зеленого тарифу”. Станом на 30 червня 2020 року Гарантований покупець оплатив лише 29 %, або 6,5 мільярдів гривень за вироблену електричну енергію виробникам ВДЕ за «зеленим» тарифом у першому півріччі 2020 року. Саме така значна заборгованість перед виробниками ВДЕ спонукала до того, що 10 червня 2020 року Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Українська вітроенергетична асоціація та Європейсько-українське енергетичне агентство підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні (Меморандум). Меморандумом передбачене суттєве зниження ставок «зеленого» тарифу для часткового покриття дефіциту бюджету ДП «Гарантований покупець» (Гарантований покупець). На виконання Меморандуму 3 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №3658 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (Законопроєкт). Однак Меморандум та Законопроєкт спрямовані лише на вирішення поточних проблем із заборгованістю виробникам ВДЕ. Водночас подальші умови стимулювання розвитку ВДЕ в Україні пов’язують із аукціонами. Але графік проведення аукціонів невідомий [7].

Висновок. Одними із найкращих методів стимулювання розвитку «чистої» енергетики є використання «зелених тарифів» та стимулювання за допомогою грантів. Україна має досить прогресивне законодавство в сфері зелених тарифів. Водночас, необхідно врегулювати механізм відшкодування „зеленого тарифу”, погасити наявну заборгованість перед виробниками електроенергії з ВДЕ та відпрацювати процедуру відшкодування „зеленого тарифу”, що дозволить уникнути виникнення заборгованості. Впровадження часткової компенсації вартості електростанцій з альтернативних джерел енергії може значно прискорити розвиток даної галузі.

При впровадженні альтернативної енергетики варто враховувати, що вона також при неправильному використання може завдавати шкоди навколишньому середовищу. Негативний вплив альтернативної енергетики можна зменшити за допомогою використання стандартизованих норм, в яких визначено обмеження щодо використання тих чи інших видів альтернативної енергії за певних умов.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Кудря С.О. (2012). Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії. Київ: НТУУ «КПІ».

  • Про енергозбереження: Закон України» від 01 липня 1994 року. 74/94-ВР. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 10.05.2020).

  • Про альтернативні джерела енергії: Закон України від 20 лютого 2003 року. 555IV. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 (дата звернення: 10.05.2020).

  • Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії: постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 1817 від 30.08.2019. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text (дата звернення: 03.12.2020).

  • Енергетична стратегія України на період до 2035 року „Безпека, енергоефективність, конкурентноспроможність”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. 605-р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#n2 (дата звернення 03.12.2020).

  • Гайдаєнко І. Альтернативна енергетика в Україні: стан та перспективи розвитку. Нукові записки з української історії. Збірник наукових статей, (34). 146-151.

  • Гріцишина М. Що не так із зеленим тарифом? Всеукраїнське щотижневе професійне юридичне видання „Юридична газета online”. Вилучено з https://yur-gazeta.com/publications/practice/energetichne-pravo/shcho-ne-tak-iz-zelenim-tarifom.html  (дата звернення 03.12.2020).


DEVELOPMENT OF ALTERNATIVE ENERGY IN UKRAINE: PROSPECTS AND PROBLEMS

LEONOV Denis,
student of the Faculty of Electrical Engineering and Automation
National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

BUSLOVA Naina,
candidate of technical sciences, associate professor of еlectrical networks and systems
National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
UKRAINE

Abstarct.
The article considers the prospects and problems of development of alternative energy in Ukraine in terms of current legislation and approval of the necessary regulations. The problem of reimbursement of the "green tariff" is analyzed. An assessment of the state of development of the introduction of renewable energy sources in Ukraine has been made.

Keywords: green tariff, alternative energy, renewable energy sources, development, energy resources.

© Леонов Д.М., 2020

© Leonov D., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 15.12.2020