International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 330.5

DOI 10.36074/2663-4139.16.12

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВІД РІЗНИХ СЦЕНАРІЇВ ВУГЛЕЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

ПЕККОЄВ Владислав Сергійович

здобувач вищої освіти факультету менеджменту та маркетингу

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті було використано модель загальної рівноваги для України з метою оцінити економічні наслідки від зміни ставок податку на СО2 та за різних умов використання надходжень від даного податку в Україні. Описано вихідні припущення та структуру моделі загальної рівноваги для України. Результати моделювання показують, що найкращим варіантом для використання надходжень від податку на СО2 є інвестування у промисловість з метою покращення енергоефективності технологій. Використання надходжень як компенсація домогосподарствам за підняття цін на товари та послуги – це лише короткострокова опція, так само як і перерозподіл надходжень на користь держави. Щодо ціни на СО2 (ставки податку), то показано, що за податкової ставки понад 75 євро за тону СО2-еквіваленту економіка України зазнає значного падіння. Найкращим для України є поступове підняття ставки податку до рівня європейського у 2040-2050 році.

Ключові слова: вуглецевий податок, енергоефективність, модель загальної рівноваги для України, надходження від податку, ВВП, доходи домогосподарств.

Вступ. Для того, щоб екологічний податок в частині викидів двоокису вуглецю в Україні працював адекватно та виконував 3 свої основні функції: фіскальну, компенсаційну та стимулюючу, потрібно проаналізувати:

  • якою має бути оптимальна ставка податку?

  • чи потрібно підвищувати вже існуючу ставку, якщо так то якими темпами і наскільки?

  • як оптимально використовувати надходження від податку?

  • як зміни ставки податку та зміни у перерозподілі надходжень від податку впливатимуть на економіку України в цілому та у галузевому розрізі?

  • які групи домогосподарств зазнають найбільшого впливу?

Для вирішення цих питань було обрано модель загальної рівноваги для України.

Постановка задачі. Метою даної статті є оцінити вплив від зміни ставок вуглецевого оподаткування в Україні на економіку в цілому та в галузевому розрізі. Для цього було використано модель загальної рівноваги для України.

Методологія. MPSGE (Система математичного програмування для аналізу загальної рівноваги) є мовою програмування, розробленою Томасом Резерфордом (1999) на початку 80-х років для розв'язання моделей економічної рівноваги. MPSGE використовує мову програмування GAMS (General Algebraic Modeling System) як інтерфейс. Як випливає з назви, MPSGE вирішує обчислювальні економічні моделі загальної рівноваги (МЗГ). Ці моделі складаються з економічних агентів, які взаємодіють між собою через ціни, які встановлені на ринках товарів і факторів виробництва. Слово "загальний" означає, що всі економічні потоки враховуються, тобто існує "споживач" для кожного "джерела". Пошук рівноваги для моделі CGE передбачає пошук рівноважних цін, обсягів і доходів.

Сучасні моделі загальної рівноваги (МЗР) орієнтуються на типові для них групи балансових рівнянь, які задовольняють наступні умови:

Умова нульового прибутку вимагає, щоб будь-яка діяльність, що діє при позитивній інтенсивності, мала заробляти нульовий прибуток (тобто вартість вхідних даних повинна бути рівною або більшою, ніж вартість вихідних). Рівні активності y для виробничих секторів є асоційованими змінними за цією умовою. Це означає, що або y > 0 (додатна кількість y виробляється), а прибуток дорівнює нулю, або прибуток є негативним, а y= 0 (виробнича діяльність не відбувається).

Умова очищення ринку вимагає, щоб будь-який товар мав баланс між попитом і пропозицією, і будь-яке надлишкове постачання повинно мати нульову ціну.

Умова рівності доходу вимагає, щоб для кожного агенту (включаючи будь-які державні установи) вартість доходів повинна дорівнювати вартості факторів виробництва та податкових надходжень.

Поєднання трьох умов описаних вище та правил поведінки економічних агентів (підприємства максимізують прибуток, домогосподарства – корисність, держава збирає податки та трансферти, а також інші економічні агенти, наприклад інвестори, експорт/імпорт) і описує в цілому  модель загальної рівноваги, в межах якої процеси фактично проходять в умовах досконалої конкуренції.

Враховуючи те, що моделі загальної рівноваги охоплюють велику кількість секторів економіки, дають можливість змінювати початкові припущення та аналізувати зміни у результатах, саме вони найчастіше використовуються для аналізу економічних, енергетичних політик та політик пов’язаних з навколишнім середовищем. При цьому кожна країна розробляє модель загальної рівноваги враховуючи власну специфіку у структурі економіки та енергетичного сектору.

Як приклад можна навести модель загальної рівноваги RTI-ADAGE [3], яка була розроблена у США. Це динамічна модель загальної рівноваги, яка використовується для аналізу політик у сфері економіки, енергетики та навколишнього середовища. Остання версія моделі включає в себе 9 типів домогосподарств, розділених за рівнем доходів та 9 регіонів.

Для базового та альтернативних сценаріїв, модель оцінює наступні економічні показники:

  • валовий внутрішній продукт (ВВП), споживання, виробництво продукції та зміни цін;

  • вплив на зайнятість та зміна ставок заробітної плати;

  • прибуток від капіталу та реальні процентні ставки;

  • інвестиційні рішення;

  • закупівлі матеріалів та зміни технологій виробництва фірм;

  • потоки товарообігу між регіонами;

  • виробництво та споживання енергії підприємствами та домогосподарствами;

  • ціни на паливо та ПГ.

Модель загальної рівноваги для України має наступні ключові особливості [2]:

• Рекурсивно-динамічна модель для однієї країни.

• Базовим роком є 2015 рік.

• Включає в себе декілька структурних сценаріїв до 2050 року.

• Виробників дезагреговано до 88 видів економічної діяльності

• Модель включає в себе енергетичний баланс та розрахунок викидів ПГ.

• Електроенергетика розділена на 7 технологій генерації (вугілля, газ, атомна енергетика, гідро-, вітряна, сонячна та інше).

• Відображення у моделі енергетичних субсидій

Модель використовувалась в ряді дослідницьких проектів, ініційованих USAID, ЄБРР (PETER), Європейською економічною комісією ООН, Thomson Reuters, Фондом Гайнріха Белля, Фондом Конрада Аденауера та ін.

Модель у її оновленому варіанті (88 секторів, з розширеним енергетичним блоком та розрахунком викидів ПГ) використовувалась для оцінки економічних наслідків у проекті «Підтримка уряду України щодо оновлення її національно визначеного внеску (НВВ)».

Використовуючи статистичні дані з таблиць витрати-випуск, показники системи національних рахунків, дані, що містять інформацію про доходи домогосподарств, а також інші статистичні збірники, вдалося згрупувати одержану інформацію та звести до єдиної бази даних – таблиці МСР (матриця соціальних рахунків). МЗР України може відобразити потоки між галузями в на макрорівні в цілому. Модель демонструє зв’язки таких економічних агентів як корпорації (фінансові і нефінансові), держава, домогосподарства, інший світ (трансферти, експорт, імпорт). Модель також містить в собі надходження від різних податків до Державного бюджету та їх витоки.

Для блоку виробництва спочатку було обрано 40 галузей (ВЕД), відповідно до таблиць витрати-випуск Україна, а згодом модель розширено до 88 секторів. Підприємства намагаються максимізувати прибуток, відповідаючи за параметри обсягів виробництва та цін виробників. Вироблена продукція проходить через цикл розподілу між наступними агентами: споживається домогосподарствами та іншими інституційними організаціями (некомерційні організації, держава, державне управління), використовується у блоці інвестицій (валове нагромадження капіталу, зміна запасів, чисте придбання цінностей), також  частина йде на проміжне споживання для галузей (сировина, матеріал), і звичайно частина виробленої продукції йде на експорт. Підприємства після отримання виручки від продажу виробленої продукції знову запускають цикл, витрачаючи кошти на сировину (проміжне споживання), фактори виробництва (в даному випадку праця і капітал), також йдуть на оновлення та покупку основних засобів, і сплачуються в якості податкових надходжень до бюджету країни, до різних фондів та економічних транзакцій між агентами (рис. 1):

Рис. 1. Кругообіг потоків в ОМЗР України

 

Математично функціональні зв'язки в моделях загальної рівноваги зазвичай показують через функції з постійними еластичностями заміщення (1): 

 

,            (1)

де – розподільчий параметр,

– ефективність,

– коефіцієнт заміщення.

 

Еластичність заміщення σ розраховується за допомогою наступним чином (2):

        (2)

Взагалі еластичності заміщення потрібні для того, щоб показати зміни у відносних показниках споживання товарів внаслідок зміни цін на ці товари. Нехай задано функцію корисності від споживання двох товарів U(с1, с2), тоді еластичність заміщення одного товару іншим (або навпаки) дорівнює (3):

 

     (3)

де  – гранична корисність товару.

 

Якщо еластичність заміщення дорівнює одиниці то маємо справу з відомою функцією Кобба-Дугласа, якщо ж еластичність заміщення дорівнює нулю, то у справу вступає функція Леонтьєва.

В ОМЗР України ціни експорту та імпорту продукції задає дослідник (тобто вони екзогенні).

Оскільки в моделях загальної рівноваги показники відносні, то розглядаючи ціни в таких моделях, дослідник зазвичай прирівнює їх до базового значення (одиниці), а також він фіксує один із параметрів (одну із цін) для того, щоб аналізувати одержані результати порівнюючи відносну зміну фіксованого і решти параметрів.

Для моделі загальної рівноваги України була обрана наступна функція споживання домогосподарствами (4):

 

            (4)

де n – кількість галузей, що використовуються в моделі;

– коефіцієнти вагів;

– кінцеве споживання домогосподарств за галузями (базовий рік);

– загальне споживання домогосподарств у базовому році;

параметр для знаходження еластичності заміщення.

 

Звідси слідує, що індекс загального споживання знаходиться як зважене середнє геометричне малих індексів споживання товарів і послуг кінцевого використання.

Для такого сектору як загальне державне управління індекс сукупного споживання знаходиться за аналогічною формулою (5):

 

     (5)

де – кінцеве споживання товарів та послуг за галузями сектором загального державного управління (базовий рік);

– Загальне споживання державного сектору.

 

Валове нагромадження у моделі загальної рівноваги описується за допомогою формули (6):

 

(6)

де – обсяги валового нагромадження капіталу за галузями (базовий рік);

агреговане валове нагромадження основного капіталу (базовий рік).

 

Усі обрані галузі займаються виробництвом продукції для двох цілей: перша – продати продукцію на внутрішньому ринку, друга – задовольнити експортні потреби держави. В моделі загальної рівноваги зроблено припущення про неідеальну взаємозамінність таких товарів (аналогічно з блоками імпортних та вітчизняних товарів). Звідси слідує наступна формула (7):

 

        (7)

де – випуск товарів і послуг (базовий рік);

, – продукція для внутрішнього ринку та на експорт відповідно (базовий рік);

– вагові коефіцієнти між домашньою продукцією та експортом;

– параметр для обчислення еластичності трансформації (на відміну від попередніх, де використовувались еластичності заміщення).

 

Для визначення стану рівноваги модель обчислює велику кількість нелінійних рівнянь, об’єднаних у систему. Коли система формується, то в блоках виробничих функцій виникає проблема оптимізації процесу. Коли продукція виробляється, то слід враховувати, яка частка готового продукту продаватиметься на внутрішньому ринку, а яку частину слід віддати на експорт. Так само вирішується питання з частками домашньої продукції та імпортної у загальному обсязі проміжного споживання. Базовий рік потрібен для встановлення початкових вагових коефіцієнтів, від яких модель буде відштовхуватись. Коли оптимізаційна задача буде вирішена, ми одержимо нові обсяги відповідних параметрів, тим самим ми можемо прослідкувати, як виробники відреагували на шокові зміни. (Наприклад зміна обсягів імпорту у проміжному споживання внаслідок падіння імпортних цін на автомобілі).

Моделі загальної рівноваги як інструмент можуть використовуватись як у статичному так і у динамічному вигляді. Статичний результат покаже можливі зміни у структурі економіки на короткостроковий/ середньостроковий період. Динамічна модель будується крок за кроком, починаючи з базового року, та залежно від експериментальних шоків ми знаходимо положення рівноваги для наступного року і так пересуваємось до запланованого [3].

Які параметри допоможуть нам зв’язати перехід між роками у моделі? Таких є декілька: перш за все, зміна у продуктивності праці, кількості зайнятих, також значно впливають обсяги основного капіталу і нарешті технології, які відповідають за ефективність використання ресурсів. Як змінюються з роками трудові ресурси, та динаміка капіталу показано у рівняннях (8-9): 

 

    (8)

        (9)

де – обсяг основних засобів в галузі на період t+1;

– норма амортизації;

– інвестиції у відповідну галузь протягом року t;

– зайнятість в році t;

–приріст робочої сили.

 

Результати дослідження. Моделі загальної рівноваги потребують в першу чергу побудови базового сценарію на основі певних припущень та вхідних даних. Всі інші сценарії після цього порівнюються з базовим. Для магістерської дисертації було вирішено розробити один базовий сценарій та три альтернативних, які базуються на різних можливостях для перерозподілу доходів від надходжень податку на СО2 та різних податкових ставок, які орієнтуються на ціну на СО2 у Європі.

Базовий сценарій має на меті показати ситуацію з вуглецевим податком такою, якою вона є на сьогодні, що означає:

  • Ставка податку є незмінною і становить 10 грн. за тонну викидів СО2 [1]

  • Надходження від податку йдуть до державного бюджету країни у 100% обсязі

  • Відображення галузевих темпів росту ВВП.

  • Відображення з моделі TIMES-Україна викидів СО2 та структури енергетичного сектору.

  • Фундаментальні зміни у структурі енергетичної системи відсутні.

  • Поступова заміна технологій.

Серед альтернативних опцій розглядаються наступні (рис 2):

  • Надходження від податку перерозподіляються для модернізації промисловості та підвищення енергоефективності (що веде за собою певні зміни у структурі економіки, структурі енергетичного сектору і т.д.)

  • Надходження від податку забирає собі держава і на власний розсуд вирішує куди їх потрібно інвестувати

Надходження від податку перерозподіляються домогосподарствам з метою компенсувати їм підвищення цін на енергоресурси та інші товари і послуги.

Також альтернативні сценарії застосовуються для ставки оподаткування. Зокрема було обрано 3 шляхи розвитку для України:

  • Досягнення європеської ціни на СО2 у 26 євро за тону у 2030 році

  • Досягнення європеської ціни на СО2 у 26 євро за тону у 2040 році

  • Досягнення європеської ціни на СО2 у 26 євро за тону у 2050 році

Детальніше зміни ставок оподаткування за роками показано у таблиці 1. Узагальнена інформація щодо альтернативних сценаріїв для моделювання представлена у таблиці 2.

 

Таблиця 1 . Ставки податку на СО2 за 3 альтернативними сценаріями

[авторська розробка]

 

Таблиця 2. Альтернативні сценарії (опції) для оцінки впливу податку на СО2 на економіку України

[авторська розробка]

 

Усі впливи, про які повідомляється у даному дослідженні, вимірюються відносно базового сценарію. Це означає, що від’ємні результати у макроекономічних чи галузевих показниках у більшості випадків відповідатимуть уповільненню темпів зростання, а не зменшенню вартості відносно базового періоду (2015 базовий рік). Наприклад, зменшення реального значення на 11% у 2050 р. відносно базового рівня відповідало б середньорічному уповільненню темпів зростання на 0,3% (наприклад, замість того, щоб рости на 4% на рік, відповідний показник зростатиме на 3,7% на рік). У аналізі зосереджується увага на макроекономічних та галузевих впливах.

Альтернативна опція А

Дана опція передбачає перерозподіл надходжень від податку на користь модернізації підприємств промисловості та підвищення енергоефективності. Моделювання проводилось за 3 альтернативними сценаріями підвищення ставки податку на СО2.

Результати показують, що за даної опції ВВП для всіх сценаріїв зростає до 2035 року, але після 2035 року темпи ВВП у Сценарії 1 різко падають оскільки економіка України не витримує податку вище 75 євро за тону (рис. 3). Темпи зростання ВВП за Сценаріями 2 та 3 майже на відрізняються та в 2050 році дають на 5% більше порівняно з базовим.

Рис. 3. Зміни у ВВП за альтернативної опції «А» за 3 сценаріями ставки податку

 

Щодо доходів домогосподарств прослідковується подібний до ВВП тренд, за Сценарієм 1 доходи домогосподарств ростуть до тих пір доки ставка податку тримається на адекватному рівні. За Сценаріями 2 та 3 ми спостерігаємо підвищення рівня доходів домогосподарств на 15-16% у 2050 році (рис. 4).

Структура випуску продукції зазнає значних змін в першу чергу через те, що скорочується використання таких енергоресурсів як вугілля, кокс, нафта. За Сценарієм 1, який після 2035 року «вбиває» економіку країни прослідковується падіння майже всіх секторів економіки в першу чергу внаслідок того, що всі інвестиції йдуть на побудову екологічно чистих електростанцій. За Сценаріями 2 та 3 ми спостерігаємо незначне зростання у випуску продукції у всіх секторах окрім коксу, вугілля та нафтопродуктів. Підвищення енергоефективності за рахунок інвестування надходжень від податку призвело до зростання конкурентоспроможності промисловості у сфері виробництва металів та хімічної продукції на 10-20% (рис. 5).

Рис. 4. Зміни у доходах домогосподарств за альтернативної опції «А» за 3 сценаріями ставки податку

Рис. 5. Зміни у випуску продукції за альтернативної опції «А» за 3 сценаріями ставки податку у 2050 році

 

Альтернативна опція B

Дана опція передбачає перерозподіл надходжень від податку на користь економічного агента держави для використання на її власний розсуд. Моделювання проводилось за 3 альтернативними сценаріями підвищення ставки податку на СО2.

Результати показують, що за даної опції ВВП для всіх сценаріїв зазнає падіння , але у випадку Сценаріїв 2 та 3 це падіння є досить незначним (рис. 6). Темпи зростання ВВП за Сценаріями 2 та 3 відрізняються на 1-1,5% та в 2050 році є на 1-2% меншими порівняно з базовим.

Рис. 6. Зміни у ВВП за альтернативної опції «B» за 3 сценаріями ставки податку

 

Щодо доходів домогосподарств прослідковується подібний до ВВП тренд, за Сценарієм 1 доходи домогосподарств тримаються на одному рівні з базовим до 2030 року, а потім відбувається різке падіння. За Сценаріями 2 та 3 ми спостерігаємо незначне падіння рівня доходів домогосподарств на 1-3% у 2050 році (рис. 7).

Структура випуску продукції зазнає значних змін в першу чергу через те, що скорочується використання таких енергоресурсів як вугілля, кокс, нафта. За усіма сценаріями прослідковується падіння випуску продукції для всіх секторів економіки у 2050 році, що демонструє нам необхідність правильного використання надходжень від податку на СО2. Залишати все як є стає недоцільним в довгостроковій перспективі (рис. 8).

Рис. 7. Зміни у доходах домогосподарств за альтернативної опції «B» за 3 сценаріями ставки податку

Рис. 8. Зміни у випуску продукції за альтернативної опції «B» за 3 сценаріями ставки податку у 2050 році

 

Альтернативна опція С

Дана опція передбачає перерозподіл надходжень від податку на користь домогосподарств для компенсації зростання цін на комунальні послуги та інші товари. Моделювання проводилось за 3 альтернативними сценаріями підвищення ставки податку на СО2.

Результати показують, що за даної опції ВВП для всіх сценаріїв зазнає падіння , але у випадку Сценаріїв 2 та 3 це падіння є досить незначним (рис. 9). Темпи зростання ВВП за Сценаріями 2 та 3 відрізняються на 0,5-1% та в 2050 році є на 1% меншими порівняно з базовим.

Рис. 9. Зміни у ВВП за альтернативної опції «С» за 3 сценаріями ставки податку

 

Щодо доходів домогосподарств прослідковується подібний до ВВП тренд, за Сценарієм 1 доходи домогосподарств тримаються на одному рівні з базовим до 2030 року, а потім відбувається різке падіння. За Сценаріями 2 та 3 ми спостерігаємо незначне падіння рівня доходів домогосподарств на 1-2% у 2050 році (рис. 10).

Рис. 10. Зміни у доходах домогосподарств за альтернативної опції «С» за 3 сценаріями ставки податку

 

Структура випуску продукції зазнає значних змін в першу чергу через те, що скорочується використання таких енергоресурсів як вугілля, кокс, нафта. За усіма сценаріями прослідковується падіння випуску продукції для всіх секторів економіки у 2050 році, що демонструє нам необхідність правильного використання надходжень від податку на СО2. Використання надходжень як компенсаційного механізму для домогосподарств працює лише в короткостроковій перспективі (рис. 11).

Рис. 11. Зміни у випуску продукції за альтернативної опції «С» за 3 сценаріями ставки податку у 2050 році

 

Щодо викидів парникових газів в залежності від ціни на СО2 маємо наступну картину (рис. 12):

Рис. 12. Викиди СО2 за трьома сценаріями ставок податку 2015-2050 рр.

 

Висновки: Результати моделювання показують чітко, що при швидкому підвищенні податку на СО2 економіка України не витримає навантаження і після 2030 року почнеться занепад промисловості. Опції з перерозподілу надходжень від податку державі та домогосподарствам є недоцільними, оскільки вони дають лише короткостроковий пом’якшуючий ефект до 2030-2035 рр. Якщо мислити стратегічно, то найкращими для України є опція з використання надходжень від податку на модернізацію та підвищення енергоефективності, а ставку податку підвищувати до рівня європейської у 2040-2050 рр. Якщо процес прискорювати, то викидів СО2 стане менше, але більш різкого падіння зазнають вугільна галузь, кокс та нафтопродукти. Для домогосподарств більш привабливим є 3 сценарій підвищення ставок податку. Результати моделювання можуть бути використані для розробки стратегічних планів з низьковуглецевого розвитку, для оцінки національно-визначено внеску України до Паризької угоди і т.д.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Податковий кодекс України. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20110101#Text

  • Чепелєв, М.Г. (2015) «Моделювання та  оцінка економічних наслідків субсидіювання побутових споживачів енергетичних ресурсів». Вилучено з http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/03/Diss_Chepeliev_4.pdf

  • Paltsev, S. (2004) Moving from Static to Dynamic General Equilibrium Economic Models (Notes for a beginner in MPSGE). Вилучено з  http://web.mit.edu/paltsev/www/docs/move04.html

  • The Applied Dynamic Analysis of the Global Economy (RTI ADAGE™) Model (2013): U.S. Regional Module Final Release. Вилучено з  https://www.rti.org/publication/applied-dynamic-analysis-global-economy-rti-adage-model-2013/fulltext.pdf


ASSESSMENT OF ECONOMIC EFFECTS FROM DIFFERENT CARBON TAXATION SCENARIOS IN UKRAINE

PEKKOIEV V.,
Student of the Faculty of Management and Marketing
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
UKRAINE

Abstarct.
Computable general equilibrium model for Ukraine was used to assess the economic impact of CO2 tax rates changes under different use of revenues from this tax in Ukraine. The initial assumptions and structure of the general equilibrium model for Ukraine were described. The simulation results show that the best option for using CO2 tax revenues is to invest in industry to improve energy efficiency. Using revenues to compensate households for raising prices for goods and services is only a short-term option, as is redistributing revenues to the government. As for the price of CO2 (tax rates), it is shown that at a tax rate of more than 75 euros per ton of CO2 equivalent, Ukraine's economy is experiencing a significant decline. The best thing for Ukraine is to gradually raise the tax rate to the European level in 2040-2050.

Keywords: carbon tax, energy efficiency, computable general equilibrium model for Ukraine, redistribution of tax revenues, GDP, household incomes.

© Пеккоєв В.С., 2020

© Pekkoiev V., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 10.12.2020