International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 332.7

DOI 10.36074/2663-4139.16.10

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ВІДНОСИНАМИ В УКРАЇНІ

ПРИСЯЖНА Юлія Сергіївна

здобувач вищої освіти економічного факультету

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ПЕРОВИЧ Л.М.

д-р. техн. наук, професор

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті визначено сутність і структуру механізмів державного управління земельними відносинами; встановлено пріоритетні напрями розвитку земельних відносин на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів землекористування в Україні; запропоновано стимули до збалансованого використання та охорони земель в Україні.

Ключові слова: державне управління, земельні відносини, збалансоване землекористування, сталий розвиток, механізми управління, земельні відносини.

Постановка проблеми. В умовах формування ринку землі в Україні значний інтерес для дослідження являє собою проблема трансформації суспільних відносин, що складаються стосовно володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами на основі ринкових методів господарювання иа відповідно до концепції сталого розвитку, узгодження приватних і суспільних інтересів при прийнятті управлінських рішень. Зважаючи на недосконалість екологічного і земельного нормативно – правового регулювання у державі особливо актуальною стає проблема збереження, раціонального використання та охорони земель різного цільового призначення в Україні. Але попри те, що окремі методи та інструменти механізмів управління земельними відносинами впроваджені у практику господарювання у різних галузях національної економіки, на різних управлінських рівнях, на сьогодні відсутнє системне розуміння структури механізмів розвитку земельних відносин. Отже, особливої актуальності набувають дослідження у напрямі формування та реалізації механізмів розвитку земельних відносин.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблематика розвитку земельних відносин є предметом досліджень широкого кола вітчизняних науковців, таких як Л.Я, Новаковський, Д.І. Бабміндра, О.С. Новоторов, М.А. Хвестик, А.М. Третяк, Д.С. Добряк та ін. При достатньо широкому спектрі досліджень, зокрема, з питань власності на землю та управління земельними відносинами у процесі становлення ринкової економіки в Україні, потребують особливої уваги дослідження механізмів управління земельними відносинами та їх розвитку, що є важливою передумовою впровадження збалансованого землегосподарювання.

Мета статті є визначення сутності і структури механізмів управління земельними відносинами; встановлення пріоритетних напрямів розвитку земельних відносин на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів землекористування в Україні; надання пропозицій стосовно стимулювання збалансованого використання та охорони земель в Україні.

Виклад основного матеріалу. Ефективне управління суспільними відносинами щодо використання земельних ресурсів у зв’язку з тим, що земля є просторовим базисом розміщення продуктивних сил, предметом і засобом праці, забезпечує високу конкурентоспроможність національної економіки на глобальному рівні. Це досягається шляхом вдосконалення та розвитку техніко – технологічних, екологічних, соціальних аспектів землекористування окремими приватними власниками. Водночас держава, перерозподіляючи додану вартість шляхом оподаткування, підвищує рівень добробуту суспільства в цілому.

   Зростання вартості землі як нерухомого майна може сприяти збільшенню податкових надходжень у суспільні бюджети різних рівнів, а збалансована система оподаткування нерухомості стимулюватиме економічне зростання й розвиток землекористування та об’єктів нерухомості. Виникає потреба в адаптивних і гнучких механізмах регулювання та розвитку суспільних відносин, які дозволять ефективно вирішувати проблему дефіциту природних ресурсів, зокрема земельних, зі збереження потенціалу вільного ринку.

   Управління земельними ресурсами не є ефективне без створення необхідних механізмів збалансованого землекористування, що включає конкретний інструментарій для забезпечення умов сталості при використанні одного з основних національних багатств нашої країни – землі. Земельні ресурси як складова природно – ресурсного потенціалу країни є унікальним об’єктом, на який спрямовані інтереси всіх членів суспільства, оскільки земля є універсальним фактором суспільного життєзабезпеченню Рівень їх використання та відтворення визначається характером впливу на них суб’єктів господарювання [2].

   У цілому чинний Земельний кодекс України створив широку законодавчу основу для вирішення проблем, які виникають у процесі реформування земельних відносин. Водночас даним кодексом не були охоплені всі питання, пов’язані з регулюванням земельних відносин, і для його доповнення та створення необхідної законодавчої бази передбачено розробку та прийняття значної кількості законів, в першу чергу щодо функціонування ринку земель, використання земель природно – заповідного фонду,природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико – культурного призначення тощо. Зміна парадигми подальшого вдосконалення земельних відносин повинна забезпечувати верховенство суспільних інтересів над індивідуальними Суспільству необхідно залишитись головним консолідованим власником територіально – земельного ресурсу.

Висновки. Одним з основних напрямів формування та розбудови системи збалансованого землекористування є удосконалення механізмів розвитку земельних відносин, що полягає у визначенні адміністративно – правового, організаційного та економічного механізмів із конкретним набором інструментів для підвищення екологічного, економічного та соціального ефекту в земле ресурсній сфері. Механізми розвитку земельних відносин являють собою інтегровану сукупність, систему, вони тісно пов’язані , проте зберігають своє індивідуальне значення і мають кінцеву екологічну і соціальну мету, а отже, є екологічно і соціально спрямованими відповідно до концепції сталого розвитку. Ці механізми дозволяють вирішити важливі проблеми в економічному, екологічному та соціальному аспектах суспільних відносин щодо володіння, використання, охорони і відтворення земель в Україні, а саме : вдосконалення нормативно – правової бази регулювання земельних відносин, зокрема прийняття та доопрацювання законів України « Про ринок земель», « Про ландшафти», « Про державну інвентаризацію земель», « Про аукціони»; проведення загальної інвентаризації території держави; підвищення рівня землевпорядного забезпечення проведення земельної реформи; повне розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо управління земельними відосинами; консолідація та недопущення подальшої парцеляції земель сільськогосподарського призначення, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вдосконалення механізму економічного стимулювання раціонального використання, охорони і відтворення земель незалежно від форм власності та цільового призначення. Удосконалення відносин власності на основі вдосконаленого механізму неодмінно приведе до позитивних зрушень у системі охорони та відтворення земельних ресурсів. З економічної точки зору, має підвищитись інвестиційна привабливість сільськогосподарського землекористування, а завдяки більш раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу земель зросте ефективність виробництва.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Мартин, А.Г. & Євсюков, Т.О. (2009). Стан земельних відносин як стримуючий фактор розвитку продуктивних сил України. Матеріали між нар. Наук. Конф., м. Київ, 20 березня 2009 р. (Ч. 3, с. 289-292). Київ: Вид-во РВПС України НАН України,

  • Новаковський, Л.Я. & Шквир, М.І. (2006). Регіональна земельна політика. Київ: Урожай.

  • Ібатуллін, Ш.І., Степенко, О.В. & Сакаль, О.В. (2012). Механізми управління земельними відносинами в контексті забезпечення сталого розвитку. Київ: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України».

  • Будзяк, В.М. (2008). Формування ринку землі сільськогосподарського призначення. Економіка АПК, (8), 118-122.

  • Данилишин, Б.М. (ред.). (2006). Природно – ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформації. Київ: ЗАТ «Нічлава».


MECHANISMS OF STATE GOVERNANCE RELATIONS IN UKRAINE

РRISYAJNA Julia,
graduate of the Faculty of Economics
Black Sea National University named after Peter the Great
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

PEROVICH L.,
D.Sc. (Technical sciences), Professor
Black Sea National University named after Peter the Great
UKRAINE

Abstarct.
The article defines the essence and structure of mechanisms of state management of land relations, sets priority areas for the development of land relations based on the study of theoretical and practical aspects of land use in Ukraine;  Incentives for balanced land use and protection in Ukraine are proposed.


Keywords: public administration, land relations, balanced land use, sustainable development, management mechanisms, land relations.

© Присяжна Ю.C., 2020

© Рrisyajna J., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 08.12.2020