International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PHILOLOGY

UDC 81.42

EOI 10.11232/2663-4139.16.15

ВИЯВИ ПАСИВНОЇ АГРЕСІЇ У РОМАНІ «КРОЛИКУ, БІЖИ» ДЖОНА АПДАЙКА

БЛОХА Мирослава Юріївна

здобувач вищої освіти

Національний університет «Острозька академія»

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

КОЦЮК Л.М.

кандидат філологічних наук, доцент

Національний університет «Острозька академія»

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті було досліджено поняття пасивної агресії. Було описано та проаналізовано лінгвістичні вияви пасивної агресії у мовленні ключових літературних героїв роману «Кролику, біжи» Джона Апдайка.

Ключові слова: пасивна агресія, прихована агресія, агресивність, пасивно-агресивна поведінка.

Постановка проблеми. Сучасне суспільство стрімко рухається назустріч новим досягненням у галузях науки, освіти, технологій. Проте швидкий розвиток та нестабільність життя під час епідемій, катаклізмів та збройних конфліктів прямо вплинули на рівень агресії, яка є однією з найбільш природних реакцій індивіда на зовнішні фактори та подразники. Проблема агресії й, зокрема, вербальної, не втрачає своєї актуальності для досліджень не тільки психологами, а й лінгвістами, які вивчають комунікативні стратегії деструктивного спілкування. Окремим аспектом вербальної агресії, який буде розглянуто у роботі, є пасивна агресія та її прояви у комунікації.

Аналіз останніх досліджень. Проблема вербальної агресії в мовленні становить дослідницький інтерес як для вітчизняних, так і для закордонних дослідників, серед яких Ю. Антонян, Л. Білоконенко, Г. Гекхаузен, В. Жельвіс, Н.Куніна, Л. Ставицька, Ю. Щербініна та інші. Утім, слід зазначити, що психолінгвісти та лінгвісти зосередили увагу на вивченні прямої вербальної агресії, в той час, як наші знання про вияви пасивно-агресивної поведінки у комунікації є досить обмеженими.

Постановка завдання. Метою статті є визначення та аналіз лінгвістичних виявів пасивної агресії у мовленні літературних персонажів на матеріалі роману “Кролику, біжи” Джона Апдайка.

Виклад основного матеріалу. Поняття агресивної поведінки існує стільки ж, скільки й існує саме людство. Хоча агресія є базовою людською емоцією і нерозривно пов’язана із життєвою енергією людини, здатністю захищати себе та досягати власних цілей,  агресивність в різних її проявах часто засуджується суспільством, релігією, етикетом. В умовах ієрархії на  роботі, навчанні чи побуті люди не мають змогу чітко виявити своє невдоволення та прямо вказати на проблему - натомість вони вдаються до пасивної агресії - типу поведінки, який передбачає вияв негативних почуттів, ворожості чи агресії в непрямій, пасивній формі.

Появу терміну «пасивної агресії» пов’язують з ім’ям австрійського психотерапевта Вільгельма Райха, який хоча і не використовував саме цей термін, але дав йому доволі детальну характеристику, нотуючи нюанси поведінки своїх пацієнтів. Так, згідно його опису, такий тип поведінки передбачав непрямий вияв внутрішньої незгоди: солдати, які не хотіли підкорюватись наказам в умовах військової повинності, прокрастинували, зволікали чи взагалі всіляко ухилялись від виконання вказівок.[3] 

У сучасному світі причин для пасивно-агресивної поведінки може бути декілька. Часто до цього виду непрямої агресії вдаються ті, хто відчуває себе беззахисними, наляканими і вразливими перед об’єктом агресії. Це може бути спричинено тим, що об’єкт агресії наділений певною владою чи авторитетом, наприклад, викладач, батьки, старший колега чи начальник. Але не виключено, що схожі відчуття неповноцінності можуть адресуватись також партнеру, другу чи знайомому, хто займає домінантну роль у взаємовідносинах. Також можливо, що пасивно-агресивна поведінка є завченою з дитинства реакцією на агресію, коли батьки забороняли злитись чи прямо показувати свою незгоду.[1]

Поняття пасивної агресії часто ототожнюється з терміном прихованої агресії, втім їх варто розрізняти. Тараненко визначає їх головну відмінність в усвідомленні акту агресії: пасивну агресію дослідниця розглядає як “найчастіше підсвідому, приховану форму маніпулювання будь-ким заради досягнення своїх емоційних та інструментальних цілей”, в той час як прихована агресія визначається нею як свідомий вияв ворожості, прихований за удаваною ввічливістю чи люб’язністю.[2]

Пасивно-агресивна поведінка може набувати різних форм: від майже непомітного акту мікроагресії до очевидної маніпуляції співрозмовником. За визначенням Тараненко, ознаки пасивної агресії у тексті можуть виявлятись у дискредитації співрозмовника, “фальшивих” порадах чи співчутті, провокаційних коментарях і питаннях, які можуть трактуватись неоднозначно.

Одним з прикладів пасивно-агресивної поведінки в романі “Кролику, біжи” є короткий фрагмент діалогу Гаррі, 26-річного колишнього баскетболіста, який саме переживає внутрішню кризу і тікає від нещасливого шлюбу і роботи,  з Тотеро – своїм наставником зі шкільних часів. Гаррі приїжджає його навідати і спитати поради, але Тотеро здається більш зацікавленим у зустрічі з дамою свого серця аніж у проблемах колишнього учня, і Гаррі  своїм докором підсвідомо намагається привернути його увагу:

 

“I should have gone to work today,” he says in a pointed voice, as if blaming the old man. [4]

«Все ж мені варто було сьогодні поїхати на роботу», різко говорить Гаррі, ніби звинувачуючи старого чоловіка.»

 

Цей докір Гаррі, який не є “агресивно” емотивним, має на меті маніпуляцію  та демонструє, що колишній спортсмен жалкує про свій даремний приїзд і злиться на Тотеро, який не надає його проблемам достатнього розгляду.

Найбільш агресивно спрямованими є діалоги Гаррі з вагітною дружиною Дженіс, яка його відверто дратує. У розмові з нею Гаррі не демонструє свою ворожість фізично, але його слова спрямовані на дискредитацію і жорстоке висміювання Дженіс. На рівні тексту пасивна агресія виявляється у риторичних запитаннях і повторах реплік дружини:

 

 What did you buy?

A bathing suit.

A bathing suit! Chh. In March?”[4]

« – Що ти придбала?» 

« – Купальник.»

 «– Купальник! Пф. В березні?»

 

Схожа манера спілкування прослідковується і в інших його репліках:

 

“You`re here,” he says. “What`s the door locked for?”
She looks to one side of him with vague dark eyes reddened by the friction of watching. “It just locked itself.”

Just locked itself”, he repeats and bends down to kiss her glossy forehead nevertheless.“[4]

«Ти ж тут.»   говорить Гаррі. «Чому двері замкнені?»
Вона зводить на нього затуманені, темні, почервонілі від перегляду телевізора очі. «Зачинились самі собою.»

«Зачинились самі собою,» повторює він і нагинається, щоб поцілувати її у блискучий лоб.”

 

Ще одним прикладом непрямої пасивної агресії є “сумнівні” компліменти, які в рамках формального спілкування виражають ворожість до об’єкту агресії.
У романі “Кролику, біжи” прикладом такої поведінки є фрагмент розмови місіс Спрінгер та Еклза, місцевого священника. Еклз регулярно грає в гольф з Гаррі, аби зблизитись з ним та переконати повернутись до дружини, але його зусилля безрезультатні. 

 

“Yes, I wouldn`t want your job for the world.”

“I enjoy it most of the time.”

“They say you do. They say you`re becoming quite an expert golf player.”[4]

«  Так, я ні за що б не працювала за вашою професією.»

« Мені, загалом, подобається моя робота.»

« Чула, що подобається. Кажуть, ви стали мало не експертом з гольфу.»

 

Комплімент місіс Спрінгер має чітку мотивацію: знітити співрозмовника і непрямо вказати на його професійну невдачу. Утім, слід зазначити, що без контексту пасивну агресію у цьому діалозі розпізнати досить важко, бо коментар жінки не містить вербальних образ чи фамільярних звертань і все ж його зміст явно демонструє ворожість до діяльності Еклза.

Висновки. Аналізуючи все зазначене, пасивна агресія є доволі поширеним явищем у комунікації, яке виникає через неспроможність суб’єкту агресії прямо виявити свою злість. Це може бути спричинено як зовнішніми мотивами (військова служба, робота), так і внутрішніми (авторитет об’єкта агресії). У романі “Кролику, біжи” нами було помічено такі вияви пасивної агресії як непрямі докори, знецінення дій та слів співрозмовника, а також сумнівні компліменти.  Усі з цих виявів мають на меті маніпулювання об’єктом агресії, приховане за формами ввічливості та люб’язності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Пастухова, Т. І. (2008). Проблеми дитячої агресивності та умови їх подолання. Проблеми сучасної психології. Вилучено з http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/download/163374/162330.

  • Тараненко, К. В. (2019). Засоби вираження прихованої агресії в комунікації. Видавничий дім «Гельветика», 35–38.

  • Lane, C. (2009). The Surprising History of Passive-Aggressive Personality Disorder. Theory & Psychology, 19(1), 55-70. doi:10.1177/0959354308101419.

  • Updike J. Rabbit, (1960). Run.  Fawcett Publications Inc.. Retrieved from https://www.rulit.me/books/rabbit-run-download-70448.html.


THE MEANS OF EXPRESSION OF PASSIVE AGGRESSION IN THE NOVEL «RABBIT, RUN” BY JOHN UPDIKE

BLOKHA Myroslava,
assistant of the department of criminal procedure and operative-search activity
Yaroslav Mudryi National Law University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

KOTSIUK L.,
Ph.D. (Philology), Associate Professor
Yaroslav Mudryi National Law University
UKRAINE

Abstract.
The article defines the notion of passive aggression. It describes and analyses the means of expression of passive aggression used in speech by the main characters in the novel “Rabbit, run” by John Updike.


Keywords: passive aggression, implicit aggression, aggressiveness, passive-aggressive behaviour.

© Блоха М.Ю., 2020

© Blokha M., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 06.12.2020