International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 343.982

EOI 10.11232/2663-4139.16.07

ЗНАЧЕННЯ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛА У ВИСНОВКАХ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ

САМОЙЛОВА Ольга Федорівна

судовий експерт

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України

 

БЕРЕГОВЕЦЬ Ярослав Борисович

головний судовий експерт

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розглянуті особливості оформлення ілюстративних матеріалів, які додаються до висновків судових експертів. Значення фотознімків для наочності висновків судових експертів. Висвітлені типові проблеми, які пов’язаних з оформленням ілюстративних матеріалів, як додатку до висновків судових експертів. Зроблені акценти на тому, що підлягає обов’язковому висвітленні у ілюстративному матеріалі. Доказове значення судової експерти зумовлено у великій мірі якістю ілюстративного матеріалу, який є невід’ємною частиною висновку експерта.

Ключові слова: судова фотографія, фотографічні методи, фотознімок, ілюстративний матеріал, висновки судових експертиз.

Постановка проблеми. Останнім часом в судовій експертній практиці зростає використання можливостей комп’ютерної та цифрової фотографічної техніки, з’являються графічні редактори для обробки цифрових зображень такі як «PHOTOSHOP», «PHOTOPAINT» та інші, які дозволяють: обробляти зображення об’єктів з використанням різних режимів; отримувати ілюстрації до висновку експерта, одразу після виконання дослідження; контролювати якість, чіткість, інформативність ілюстративного матеріалу. Але в деяких випадках ілюстративний матеріал виходить «сухим», не інформативним, іноді не пов’язаним з дослідницькою частиною висновку судового експерта.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вивчення питань, пов’язаних з судово-дослідницької фотографії зверталися такі фахівці як Селіванов Н.А., Ейсман А.А., Романов Н.С., українські фахівці як С.Ю. Пєтряєв, О.В. Воробей та ряд закордонних фахівців.

Мета статті: Звернути увагу на необхідність наочності, інформативності та якості при оформленні ілюстративного матеріалу до висновків судових експертів.

Виклад основного матеріалу: Криміналістична фотографія використовується при проведенні слідчих та оперативно-розшукових дій та під час експертних досліджень. Фотознімки додаються до протоколів слідчих дій або до висновків судових експертів. Вони документально відображають зафіксовані на них об’єкти, дозволяють наочно сприймати: ознаки предмета (сліду); обстановку, у який проводилася слідча дія (огляд місця події, обшук, виїмка); результати експертного дослідження. Ця наочність не тільки доповнює описову частину протоколу (досліджуваної частини висновку експерта), а й робить можливим сприйняття ознак або обстановки, виклад яких ускладнений за їх значної кількості або складності сприйняття. Застосування фотознімків в процесі документування забезпечує наочність, точність та об’єктивність в передачі інформації [1].

Кримінально-процесуальним законодавством України передбачено застосування судової фотографії при проведенні слідчих дій.

Криміналістична фотографія, як сукупність методів об’єктивної фіксації і наукового дослідження, широко застосовується в сучасній експертній практиці, так як спосіб фіксації при здійснені слідчих дій. Так наприклад, у статті 105 Кримінально-процесуального кодексу України, зазначено що додатками до протоколів можуть бути фотототаблиці, схеми, зліпки, носії компʼютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу [2]. Методи та способи криміналістичної фотографії за своїми цілями та можливостями можуть бути віднесені до фіксуючих, або до дослідницьких. До фіксуючих методів належать: панорамна, вимірювальна, репродукційна, стереоскопічна, впізнавальна та макрофотографія. До дослідницьких методів – мікрозйомка, фотозйомка з метою посилення контрастності зображень та фотозйомка у невидимій зоні спектра [3].

Криміналістичну фотографію поділяють на судово-оперативну та судово-дослідницьку. Судово-оперативна використовується при: оглядах місця події, трупа, речових доказів, документів; огляді живих осіб; проведенні обшуків; з метою реєстрації живих осіб та трупів та ін. Судово-дослідницька фотографія використовується при всіх видах криміналістичних експертиз і в багатьох видах експертиз інших класів (судово-медичних, судово-автотехнічних, судових пожежно-технічних та інших).

Поряд з методами розрізняються окремі прийоми фотографування, до яких відносяться: орієнтуюча, оглядова, вузлова та детальна фотозйомки.  Поєднання методів і окремих прийомів фотографування, які застосовують для зйомки певного об’єкту, утворюють вид криміналістичної фотозйомки. Здійснюючи той чи інший вид фотозйомки, обирають такі методи і прийоми фотографування, які забезпечили б найкращу фіксацію об’єктів або фактів, що мають доказове значення. Перевагою застосування фотографічного методу є те, що по-перше такий метод дослідження є неруйнуючим, тобто не призводить до змін первинного стану об’єктів та слідів; по-друге є можливість фіксації деталей та ознак об’єктів, які не можливо сприйняти без використання спеціальної техніки.

Судово-дослідницьку фотографію використовують судові експерти під час проведення досліджень, об’єктами якої є речові докази, що підлягають дослідженню. Фотозйомка проводиться в особливих умовах освітлення (у невидимих променях, зйомка люмінесценції , посилення контрастів , мікрофотографія та ін. [1].

Доказове значення судової експерти зумовлено у великій мірі якістю ілюстративного матеріалу, який є невід’ємною частиною висновку експерта.

Головною метою застосування фотознімків у судовій експертизі слід вважати:

  • підтвердження зображенням наявності об’єкта (-ів) дослідження;

  • відображення ознак об’єкта (-ів), виділених у процесі застосування методик, які зареєстровані у Реєстрі методик проведення експертиз;

  • ілюстрація результатів порівняльного дослідження, який був проведений у дослідницькій частині експертизи.

В експертній практиці слідчі, слідчі судді та судді вимагають від судових експертів, щоб обов’язково, всі висновки експертів, були проілюстровані фотознімками. Такі вимоги можна визнати необґрунтованими, якщо фотознімок не несе інформативності, яка збільшує доказовість та наочність висновку судового експерта. Наприклад, не має ніякої інформації на фотознімку пляшки з-під горілки, той, що передає тільки її зовнішній вигляд, в той час коли судовому експертові важливо встановити наявність на ній (пляшці) слідів папілярних узорів.

Зовсім інша ситуація, коли висновки судового експерта повністю або в певній частині ґрунтуються на використаних ним судово-фотографічних методів дослідження. Фотографічні знімки, які судовий експерт використав для оформлення ілюстративного матеріалу, є не тільки «додатком» до висновку експерта, а й є його невід’ємною частиною. Коли мова йде про використання методів судової фотографії у висновках експерта, необхідно висвітлити питання про взаємозв’язок висновку судового експерта (тексту) та судово-дослідницькі фотографії, яка ілюструє висновок експерта.

Фотознімок є невід’ємною частиною висновку експерта, тому він має бути органічно пов'язаний з ним. До форм взаємозв’язку фотографічних методів дослідження (фотознімка, як їх результатів) та висновку судового експерта можна віднести:

  • опис судово-фотографічних методів, які застосував судовий експерт, прийоми та засоби в дослідницькій частини висновку експерта;

  • додатки до висновків експертів, які відповідним чином оформлені у вигляді ілюстративних матеріалів;

  • ілюстрування на фотознімках ознак об’єкта, виявлених або зафіксованих за допомогою судово-дослідницької фотографії (які описані в дослідницької частині висновку експерта); ілюстрування результатів порівняння ознак об’єктів з відповідною їх розміткою;

  • пояснення відображених на фотознімках співпадаючих або розбіжних ознак, об’єктів які порівнюються в дослідницькій частині.

Іноді судовий експерт, вирішивши всі питання, які перед ним були поставлені ініціатором, вказує в дослідницькій частини висновку який він використовував метод дослідження та робить посилання на фотознімок. Якщо метод, який він використовував не дав позитивних результатів, експерт не завжди додає фотознімок до висновку експерта.

При оцінці висновків судових експертів, враховуються ряд сторін: процесуальної, логічної, граматичної, фактичної, методологічної та ілюстративної.

Коли мають на увазі методологічну сторону висновку експерта, то вона повинна мати таке викладення метода (яким користувався експерт), щоб у разі необхідності можна було відтворити його (метод) ще раз, наприклад у разі якщо об’єкт буде досліджуватися ще, відтворити процес дослідження та його результати, проконтролювати правильність і обґрунтованість зроблених експертом висновків.

Що стосується фотографічного метода дослідження, то у висновку експерта необхідно вказати його опис, технічні умови, зйомки, яка апаратура використовувалася, світофільтри, джерела та характер освітлювання.

На фотознімках, в якості ілюстративного матеріалу до висновку експерта, зазначаються ознаки об’єкта, які були описані в дослідницький частині висновку експерта та які включені експертом у виявлений ним комплекс (сукупність), що є доказовою основою висновка. В особливості це стосується результатів зйомки мікроструктури об’єктів та зйомки в незвичайних умовах освітлення. Тому що, як показує досвід, слідчому, судді, адвокату або іншим учасникам судового процесу, які не володіють спеціальними знаннями, і вперше знайомляться з цими (іноді досить специфічними) ознаками тільки при вивченні висновку експерта, буває важно зрозуміти і оцінити їх.

Виділення ознак та результати їх дослідження на фотознімках проводиться шляхом розмітки за допомогою стрілок-вказівок та відповідних цифр або обробкою зображень (фотознімків) за допомогою графічних редакторів для обробки цифрових зображень таких як «PHOTOSHOP», «PHOTOPAINT» з відміткою відповідними барвниками окремих деталей об’єкту (наприклад, виявлення цифр, літер, які невидимі при звичайному освітленні). У зв’язку з цим необхідно, розміщувати в ілюстративному матеріалі так називані «контрольні» (дублюючі) знімки об’єктів, без розміток, по яким було би можливо бачити та дата оцінку зображенню, яке відобразилося на знімку з розміткою. Якщо на фотознімках показують результати порівняння об’єктів шляхом співставлення, фотознімки доцільно розміщувати на одному аркуші або розвороті ілюстративного матеріалу. Коли досліджується велика кількість однотипних об’єктів доцільно ілюструвати тільки найбільш характерні з них (вибірково), з тим щоб не навантажувати висновок експерта зайвим ілюстративним матеріалом. Для того, щоб висновок експерта був переконливим та обґрунтованим, ілюстративна таблиця та текстова частина висновку були взаємозалежними, а саме необхідно щоб ілюстративна таблиця відображала весь хід дослідження, а всі фотознімки були детально поясненні і обґрунтовані у дослідницький частини висновку судового експерта.

У деяких ілюстративних матеріалах до висновків експертів фотознімком ілюструється результат таких методів дослідження, результати яких можна побачити тільки за допомогою оптичних приладів (наприклад, за допомогою мікроскопа встановити вид друку грошового знаку, який викликає сумніви у своїй справжності; за допомогою відео спектрального компаратора «Foster+freeman» встановити люмінесценцію об’єкта в ультрафіолетових променях, або в інфрачервоних променях).

Сучасні цифрові технології, у наслідок науково-технічного прогресу, замінили аналогові фото-, відео- обладнання. Фототехнічні засоби змінюються на більш сучасні. При розслідуванні злочинів в сучасній експертній практиці застосовують цифрові фотокамери. Судовий експерт має можливість одразу подивитися фотоматеріал, з яким надалі буде працювати . Як, правило, робоче місці судового експерта укомплектовано знакодрукуючим пристроєм - кольоровим принтером, що дає змогу роздрукувати ілюстративний матеріал до висновку судового експерта у кольорі. Використання кольорового друку звичайно має більше переваг перед монохромним, оскільки більшість ознак не відображається або гірше сприймається при втраті кольорових характеристик.

Результати вивчення висновків експертів з невеликим досвідом роботи в експертній установі, демонструє, що іноді зображення досліджуваних об’єктів на фотознімках, які підлягали зіставленню, були зображені в різних масштабах. У цьому разі відсутність масштабної лінійки в полі фотознімка (-ів) знижує наочність результатів проведеного судовим експертом порівняльного дослідження.

Висновки і пропозиції. Таким чином слід зробити висновок про те, що сучасні вимоги до праці судового експерта вимагають від нього не тільки всебічних знань своєї вузької спеціалізації, знання методик, а також криміналістичної техніки, персонального комп’ютера, фото-, відео – техніки, їх можливостей, судовий експерт також повинен мати навики роботи з графічними редакторами для обробки цифрових зображень («PHOTOSHOP», «PHOTOPAINT»), та всі ці знання використовувати при оформленні ілюстративного матеріалу до експертного дослідження.

Наочність ілюстративного матеріалу, його оформлення та зв’язок с текстом дослідницької частини висновку експерта показує рівень підготовленості судового експерта, його об’єм спеціальних знань, які він використовує для рішення задач, які йому були поставлені слідчим або судом в умовах експертного дослідження.

Рекомендуємо молодим судовим експертам чітко дотримуватися правил судової фотографії при оформленні ілюстративних таблиць до висновку експерта, щоб вони відповідали науковому стилю викладення, перебігу та результатів експертизи. Тому що це безпосередньо впливає на доказове значення висновку експерта та є вагомим показником якості дослідження, на ряду з логічним обґрунтуванням остаточних і проміжних висновків.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Шепітько В.Ю., Коновалова В.О., Журавель В.А. (та ін.) (2016) Криміналістика. В.Ю. Шепітько (ред) Київ: Видавничий Дім «ІнЮре».

  • Воронин В.В., Камелов А.В., Павличенко Г.В., Петров П.В., Раева А.С. (2018) СУДЕБНАЯ ЗАПЕЧАТЛЕВАЮЩАЯ И ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ ФОТОГРАФИЯ. Нижний Новгород: Нижегородский государственный университет.

  • Кримінальний процесуальний кодекс України. 4651-VI (2020). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.


THE VALUE OF ILLUSTRATIVE MATERIAL IN THE CONCLUSIONS OF FORENSIC EXPERTS

SAMOILOVA Olga,
forensic expert Kharkov Scientific-Research
Expert-Criminalistic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
UKRAINE

BEREGOVETC Jaroslav,
chief forensic expert Kharkov Scientific-Research
Expert-Criminalistic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
The article examines the peculiarities of registration of illustrative materials, which are added to the conclusions of forensic experts. The value of photographs for the persibility of the conclusions of forensic experts. We highlight the typical problems associated with the design of illustrative materials, as an addition to the conclusions of forensic experts. Emphasis is placed on the fact that it is subject to mandatory coverage in illustrative material. The evidence-based importance of forensic experts is due to a large extent the quality of illustrative material, which is an integral part of the expert's conclusion.


Keywords: Forensic photography, photographic methods, photography, illustrative material, conсlusions of forensic examinations.

© Самойлова О.Ф., Береговець Я.Б., 2020

© Samoilova O., Beregovetc J., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 02.12.2020