International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

15 (November, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 343.84 (477)

EOI 10.11232/2663-4139.15.29

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ВИМОГ РЕЖИМУ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У ВИПРАВНИХ І ВИХОВНИХ КОЛОНІЯХ

КОВАЛЕНКО Альона Романівна

студент 361-ої навчальної групи

Академія Державної Пенітенціарної Служби

 

УКРАЇНА


Анотація. Стаття присвячена питанням кримінально-виконавчого права. Розглядається таке базове поняття кримінально-виконавчого права, як  режим у виправних і виховних колоніях. Усестороннє обґрунтування правової та організаційної основи функціонування моделі пенітенціарної установи для засуджених, в якій, безумовно, повинні знайти відображення сучасні погляди на зміст режиму виконання і відбування покарання, його місце у виправленні і ресоціалізації засуджених. Автором розкривається зміст режиму у виправних і виховних колоніях в установах системи виконання покарань України, форми його вираження, основні вимоги їх реалізації.

Ключові слова: режим у виправних і виховних колоніях, поняття режиму, форми вираження режиму, основні вимоги режиму, правові засоби режиму.

Постановка проблеми. Для нормального функціонування кримінально-виконавчої системи повинен бути встановлений єдиний порядок, який забезпечується вимогами, регламентованими в нормативних правових актах. Такий порядок називається механізмом правового регулювання як цілеспрямований впливу держави на певні суспільні відносини. Правове регулювання здійснюється тільки правовими способами і методами. Таким методом правового регулювання режиму в установах виконання покарань виступає імперативний метод, тобто суб'єкту пропонується заданий варіант поведінки і він не має права ухилитися від його здійснення. Це положення в рівній мірі відноситься як до засуджених, так і до персоналу виправної установи. Однак, режиму виправних і виховних колоніях обумовлюється недосконалістю законодавства і правозастосовної практики, приведенням їх у відповідність до міжнародних стандартів; підвищення ефективності дії вже існуючих правових норм і правових інститутів держави; формування позитивної правової свідомості та правомірної поведінки як персоналу, так і засуджених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми режиму у виправних та виховних колоніях у різні часи досліджувалися як окремо, так і в комплексі з іншими питаннями діяльності установ виконання покарань. Вагомий вплив на визначення теоретико-методологічних підходів дослідження справили праці Л. В. Багрія-Шахматова, І. Г. Богатирьова, О. М. Джужи, Т. А. Денисової, А. С. Макаренко, І.В. Саленкова, Ю. М. Ткачевського, І та інших вчених. Проте, незважаючи на їх безумовну цінність, вони мають переважно оглядове спрямування.

Мета статті –  дослідження  поняття та змісту режиму у виправних і виховних колоніях в установах системи виконання покарань України, форми його вираження, основні вимоги та їх реалізації.

Виклад основного матеріалу. Режим відбування покарання є однією з основоположних і принципових правових категорій кримінально-виконавчого законодавства.

Режим регламентує способи взаємовідносин всіх учасників системи виконання і відбування покарання. Безумовно, що чітке і неухильне виконання засудженими вимог режиму у виправних та виховних колоніях, переслідує основну мету кримінального покарання - виправлення засуджених.

Недоліки процесу виконання і відбування покарання в пенітенціарній системі несуть негативні суспільні наслідки. Особи, які відбули покарання у вигляді позбавлення волі, повернувшись в соціум, пропагують кримінальні традиції і звичаї серед населення, особливо серед молоді, що багато в чому сприяє зростанню злочинності серед неповнолітніх та інших нестійких громадян, підвищенню криміногенного потенціалу суспільства.

Закономірно виникає питання про те, що під собою являє режим відбування покарання, для чого він призначений, що включає в себе, які вимоги для його реалізації.

Аналіз профільної юридичної літератури дозволяє зробити висновок про те, що існують різні підходи до визначення визначених нами понять.

У теорії кримінально-виконавчого права виділяють три основні форми вираження режиму:

  • режим як вираз кримінального покарання;

  • режим як умова застосування інших засобів виправлення засуджених;

- режим як основний засіб виправлення засуджених) та пов'язані функції (каральна, профілактична, забезпечувальна, виховна) [1, с. 285].

С.В. Познишев визначає режим в широкому сенсі цього слова, як «всю систему заходів, за допомогою яких пенітенціарні установи прагнуть до досягнення своїх цілей»[2, с.20].

До представників «вузького» підходу в вивченні зазначеного поняття можна, безумовно, віднести І.В. Саленкова, який визначає режим, як врегульований нормами кримінально-виконавчого права порядок виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі, в якому виражається кара, що забезпечує виправлення і ресоціалізацію, виховну і попереджувальну дію на засуджених і яка створює умови для застосування карально-виховних заходів впливу [3, с.8].

А.С. Макаренко пропонував розглядати режим як певну систему засобів і методів, які допомагають виховувати. Результатом же виховання є саме дисципліна [4, с. 46].

Крім того, на думку ряду вчених в зміст режиму включаються також правила, які хоч і забезпечуються примусово, але самі по собі не виражають кару. До таких можна віднести морально-етичні вимоги в комунікаціях між засудженими та представниками адміністрації установи чи органу, який виконує покарання (вимога бути ввічливим, дотримуватися чистоти і т.п.).

Звичайно, в поняття режиму традиційно включаються обмеження для засуджених (умови відбування покарання), ізоляція їх від суспільства, порядок відбування і виконання покарання. Причому порядок відбування покарання та порядок його виконання, будучи частиною режиму, є його вузьке визначення. Але резонно виникає питання: охорона засуджених, нагляд за ними, особиста безпека засуджених і персоналу, роздільне утримання засуджених і т. п. - це елементи режиму або засоби, що забезпечують його? У науці кримінально-виконавчого права все частіше вони виділяються в останньому значенні. Та це й зрозуміло, так як вони виступають як самостійні заходи, що забезпечують ізоляцію засуджених і правопорядок в установах виконання покарань.

У той же час режим встановлює і сам порядок реалізації правообмежень. У зв'язку з цим він повинен розглядатися і як засіб законності процесу виконання (відбування) покарання, захисту прав і законних інтересів засуджених, дотримання безпеки всіх учасників такої взаємодії.

Сам режим як сукупність позбавлень і обмежень прав і свобод укладеного виражає сутність покарання у вигляді позбавлення волі. Однак, крім ізоляції і нагляду за засудженими, режим покликаний забезпечити їх охорону, виконання покладених на них обов'язків, реалізацію їх прав і законних інтересів, роздільне утримання різних категорій засуджених, різні умови утримання в залежності від виду установи.

Оскільки режим на території виправних та виховних колоніях стосується не тільки засуджених, а й адміністрації, то в науковій літературі режим часто вживається в подвійному значенні:

- як сукупність правил , що регламентують порядок виконання покарань співробітниками виправної або виховної колонії;

-  як сукупність правил і норм відбування покарань засудженими [5,с.40].

Кримінально-правове забезпечення порядку і умов виконання та відбування покарань спирається на норми Кримінального кодексу України, що здатні впливати на суб'єктів правовідносин в цій сфері для реального дотримання в установленому обсязі прав, обов'язків і законних інтересів засуджених.

Реалізація режимних вимог підпорядкована вирішенню завдань, що стоять перед виправними установами. За допомогою режиму досягається виправлення засуджених, що дозволяє віднести режим до числа основних засобів виправлення.

Правила відбування покарання засудженими поділяються на правила, що забезпечують реалізацію наданих їм прав, і виконання покладених на них обов’язків, визначаючі застосування до них заходів виправного впливу та забезпечуючи соціальний захист засуджених.

Крім основних вимог режиму передбачених ч.1 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу (Далі – КВК України) (розпорядок дня, ізоляція засуджених, постійний нагляд за ними, точне і неухильне виконання засудженими своїх обов’язків…)[6], існують правила, що забезпечують реалізацію цих вимог (елементи режиму).

Сукупність основних вимог і елементів режиму становить його зміст. Елементи режиму регламентують розпорядок дня, визначають правила і порядок проведення побачень засуджених з родичами та іншими особами, одержання засудженими посилок, передач та бандеролей, порядок здійснення права на придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності, встановлюють правила застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, заходів безпеки тощо.

Зі змісту ст.102 КВК України випливає, що вимоги до режиму в виправних та виховних колоніях, наступні:

  • забезпечення охорони та ізоляції засуджених, здійснення постійного нагляду за ними для виключення вірогідності здійснення ними нових злочинних дій або інших асоціальних проступків;

  • неухильне виконання засудженими своїх обов'язків;

  • обов'язкове дотримання прав і законних інтересів засуджених;

  • гарантія особистої безпеки засуджених і персоналу колоній;

  • роздільне тримання різних категорій засуджених виходячи зі ступеня небезпеки для суспільства і характеру вчиненого злочину, а також особи засудженого його поведінки і можливості зміни умов відбування покарання[6].

    Крім даних вимог до режиму в КВК України містяться такі правові приписи, адресовані адміністрації колонії та засудженим:

  • створення умов для застосування інших засобів виправлення;

  • єдина форма одягу для засуджених встановленого зразка;

  • огляд осіб, їх речей, транспортних засобів на території колонії і на прилеглих до нього територіях, на яких встановлені режимні вимоги;

  • проведення обшуків засуджених і приміщень, в яких вони проживають і огляд їх речей тощо [6].

    Згідно частини 1 ст. 10 КВК України засуджені мають право на особисту безпеку. Гарантія прав і законних інтересів, сприяє формуванню відчуття впевненості, безпеки, і поваги власної гідності. Особлива суспільна значущість дотримання прав людини проявляється саме в умовах перебування громадянина в місцях примусового утримання. Місця позбавлення волі не повинно ставати ізольованою територією для маргіналів, які акумулюють злобу і агресію, а високорозвиненими установами завданнями яких є встановлення соціальної справедливості, за допомогою виконання покарання, суворо відповідаючи закону; надання корекційно-виховного впливу на засуджених; спланована, що базується на досвіді українських і зарубіжних фахівців, профілактика рецидиву злочинів. Засуджений вправі звернутися до посадової особи установи виконання покарання з проханням про забезпечення особистої безпеки, при появі загрози даної безпеки. Адміністрація установи зобов'язана вжити своєчасних заходів для надання особистої безпеки засудженого.

    Аналіз зарубіжного досвіду по обладнанню пенітенціарних установ інженерно-технічними засобами охорони дозволяють говорити про те, що забезпечення безпеки, порядку виконання та відбування покарання у зарубіжних пенітенціарних установах включає в себе комплекс інженерних споруд, електронних і хімічних пристроїв, радіомереж і телесистем, освітлювальних ланцюгів, інших засобів і в цілому задовольняє потреби цих установ.

    Діяльність інженерно-технічних засобів організована за принципом їх комплексного використання. Під комплексом таких, як правило, мають на увазі альянс інженерних і технічних засобів охорони і нагляду, включених до складу системи безпеки у виправних та виховних колоніях і передбачених для дотримання обов'язкових вимог охорони, ізоляції засуджених і нагляду за ними. Комплекс інженерно-технічних засобів охорони і нагляду входить до складу інтегрованих систем безпеки.

    У ролі технічних засобів, для здійснення оперативно-розшукової діяльності можливо, застосовувати такі, які спеціально розроблені (адаптовані, запрограмовані) для прихованого отримання оперативно-розшукових даних (акустичних, візуальних і ін.). Крім цього, при проведенні оперативно-розшукових заходів використовуються і повсякденні (загальнодоступні, широкого використання, універсальні) технічні засоби для здійснення, наприклад, спостереження, фото-і відео зйомки, звукозапису та інших методів отримання та реєстрації інформації.

    Удосконалення сучасних систем відео спостереження - це одне з основних напрямків технічної політики установ виконання покарань. Подібні системи в даний час встановлені в усіх виправних і виховних колоніях. Вони зарекомендували себе як надійні ефективні засоби забезпечення правопорядку.

    Особливої актуальності цей напрям діяльності набуває в умовах реформування кримінально-виконавчої системи, у зв’язку з відсутністю можливостей збільшення чисельності особового складу для забезпечення постійного контролю за засудженими.

    Що стосується технічних засобів контролю і нагляду, то доцільно їх посилити, оскільки як показує практика виявлення жорстокого поводження з засудженими, порушення їх прав, так само як і протиправних дій як то отримання неправомірної вигоди, а так само використання заборонених предметів на території виправної та виховної колонії можливо за допомогою засобів відео фіксації і моніторингу.

    З метою забезпечення режиму, а так само недопущення здійснення за допомогою засобів стільникового зв'язку скоєння шахрайства, шантажу, організації та координації злочинних груп, розширення меж злочинної діяльності на законодавчому рівні посилити покарання за передачу засудженим і особам, яких тримаються під вартою, заборонених предметів, в тому числі і мобільних телефонів. Не втрачає і актуальності оснащення виправних установ якісними засобами придушення сигналів стільникової зв'язку.

    Правові засоби режиму відбування покарання, що відносяться до засуджених, які перебувають в виправних і виховних колоніях можна розподілити за такими групами:

    1) правові засоби, що встановлюють обсяг правообмежень для засуджених;

    2) правові засоби, що забезпечують життєдіяльність засуджених;

    3) правові засоби, що створюють умови для застосування інших засобів виправлення засуджених;

    4) правові засоби попередження злочинів та інших правопорушень з боку засуджених.

    Правові засоби забезпечення режиму виконання і відбування покарання призначені для забезпечення повсякденної діяльності виправних та виховних колоній, реалізації в них встановлених порядку і умов виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

    З урахуванням класифікації, прийнятої в науці кримінально-виправного права, правові можна поділити на дві групи:

  • правові засоби забезпечення режиму загального характеру;

  • спеціальні правові засоби забезпечення режиму.

    До першої групи належать: комплексне застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації (ст. 6КВК України); форми державного і громадського контролю (ст. 22-25КВК України). Дотримання вимог режиму забезпечується в першу чергу особами, що проходять службу у колонії, а так само відвідувачами[6].

    Коректна поведінка, педагогічний такт, обов'язкове виконання вимог, встановлених нормативно-правовими актами, створюють необхідні передумови для забезпечення режиму, дотримання його засудженими і як наслідок - їх виправлення. До числа заходів загального характеру слід віднести: правове, трудове, фізичне та інше виховання; індивідуальну роботу з засудженими; заходи заохочення, стимулююча правомірна поведінка; роботу самодіяльних організацій.

    Правила внутрішнього розпорядку регламентують відносини між засудженими та особами, які працюють у виправних установах за трудовими угодами, а також з особами, які перебувають на території виправної установи і прилеглої до нього території і є способом забезпечення режиму.

    Спеціальні правові засоби забезпечення режиму включають: заходи безпеки, які застосовуються до неповнолітніх засуджених  і заходи забезпечення особистої безпеки засуджених; оперативно-розшукова діяльність; заходи заохочення і стягнення.

    З метою дотримання вимог режиму у виправних та виховних колоніях підрозділи установ здійснюють комплекс заходів, таких як:

  • збір інформації, необхідної для розробки основних заходів щодо попередження правопорушень, вивчення негативних процесів серед засуджених, забезпечення за ними оперативного контролю;

  • своєчасне доведення до керівництва установ інформації про оперативну обстановку, а в деяких випадках - до працівників зацікавлених служб і оперативних чергових;

  • проведення попередньої перевірки обґрунтованості та достовірності викладених в них відомостей;

  • виявлення організаторів і активних учасників угруповань негативною спрямованості, вжиття заходів до їх роз'єднання, виявлення інших осіб, які мають намір вчинити правопорушення тощо.

  • виявлення і припинення неслужбових зв'язків співробітників виправних установ, а також інших осіб із засудженими, каналів, за якими до них надходять предмети,заборонені до використання у виправних колоніях;

  • спільно з іншими службами проведення роботи на переконання до відмови від протиправних дій і намірів засуджених;

  • взаємодіючи з правоохоронними органами, проведення

  • заходів по профілактиці правопорушень у виправних та виховних колоніях.

    Доцільність та обов'язковість неухильного і без заперечного дотримання режимних норм і правил у виправних установах, без сумніву,мають істотне психологічне значення для будь-якого засудженого, бо ці властивості з позиції правового виховання сприяють зародженню в психіці злочинця більш високорозвиненої форми свідомості - розуміння необхідності слідування не тільки правилам режиму, встановленим кримінально-виконавчим законом, але також і іншим численним нормам людського співжиття,передбаченим кримінально-правовим, адміністративно-правовим, цивільно-правовими, соціально-правовим регулюванням правил поведінки в суспільстві всіх без винятку громадян нашої держави.

    Необхідно також додати, що оцінка виправданості витрачених зусиль по організації режиму у виправних та виховних колоніях - місцях відбування кримінального покарання полягає в використанні чіткої розробленої методики, яка враховує такі організаційні параметри:

    • забезпечення охорони і ізолювання осіб, що переступили кримінальний закон;

    • організація цілодобового нагляду за засудженими;

    • контроль за неухильним виконанням обов'язків, які були покладені на засуджених;

    • дотримання духу і букви чинного законодавства, що передбачає обов'язкове дотримання і реалізацію прав і законних інтересів засуджених;

    • наявність реальних гарантій дотримання особистої безпеки і недоторканності як самих співробітників установ, так і членів їх сімей;

    • організація в передбаченому законом порядку роздільного тримання різних категорій осіб, які відбувають кримінальне покарання;

    • врахування специфіки різних умов утримання, що характеризуються відомчої спеціалізацією;

    • можливість, виходячи з реально створених умов, зміни умов відбування кримінального покарання у відношенні осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Висновки. Основні вимоги та їх реалізації режиму у виправних та виховних колоніях - це процес, який має свої специфічні особливості, а також правову базу, напрямки діяльності, функції  тощо.

Аналіз законодавчих та інших нормативних правових актів показує, що співробітники виправних і виховних колоній мають право (і зобов'язані) здійснювати як загальні режимні вимоги, що ставляться до засуджених, так і вимоги, звернені окремо до кожної з цих категорій громадян.

Слід зазначити, що діяльність кримінально-виконавчої системи за останні роки свідчить про те, що обраний в даний час курс на гуманізацію і захист прав людини видається правильним, оскільки слідуючи обраному курсу кримінально-виконавча система зможе зайняти гідне місце в структурі державних інститутів України, отримавши і міжнародне визнання, проявляється це, в тому числі, в пом'якшенні і оптимізації вимог режиму у виправних та виховних колоніях.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Прокопенко, Б. Л. (2015). Режим в исправительных учреждениях: понятие, формы выражения, основные функции. Вестник ВГУ. Серия: Право, (3), 283-289. Вилучено з http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/pravo/2015/03/2015-03-31.pdf.

  • Познышев, С. В. (1923). Основы пенитенциарной науки: монография. Москва: Юрид. изд-во НКЮ РСФСР.

  • Саленков, І. В. (2011). Режим виконання і відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі (автореф. дис. … канд. юрид. наук). Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна.

  • Макаренко, А. С. (ред.). (1949). Проблемы школьного советского воспитания. Москва: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР.

  • Козлов, П. П., Нікітін, Ю. В. & Стрелков, Л. О. (2008). Режим виконання кримінальних покарань. Київ: КНТ.

  • Кримінально-виконавчий кодекс України (Закон України), № 1129-IV від 11.07.2003. Дата оновлення: 03.07.2020. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 (дата звернення: 10.11.2020).


CRIMINAL AND ENFORCEMENT PROVISION OF THE BASIC REQUIREMENTS OF THE REGIME AND THEIR IMPLEMENTATION IN CORRECTIONAL AND EDUCATIONAL COLONIES

KOVALENKO Alyona,
student of the 361st study group
Academy of the State Penitentiary Service
UKRAINE

Abstract.
The article is devoted to issues of criminal executive law. Such a basic concept of criminal executive law as the regime in correctional and correctional colonies is considered.Comprehensive substantiation of the legal and organizational basis The functioning of the model of a penitentiary institution for convicts, which, of course, should reflect modern views on the content of the regime of execution and serving a sentence, its place in the correction and resocialization of convicts. The author reveals the content of the regime in correctional and educational colonies in the institutions of the penitentiary system of Ukraine, the forms of its expression, the basic requirements and their implementation.


Keywords: regime in correctional and educational colonies, notion of regime, forms of expression of regime, basic requirements of regime, legal means of regime.

© Коваленко А.Р., 2020

© Kovalenko A., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 26.11.2020