International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

15 (November, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PSYCHOLOGY AND SOCIOLOGY

UDC 159.9

EOI 10.11232/2663-4139.15.21

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТУДЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ І ЗАРУБІЖНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ЖИДЕНКО Дарина Петрівна

студентка 2 курсу освітнього ступеня магістр спеціальності «Психологія»

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

 

КУЛІШ Олена Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практичної психології

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

 

УКРАЇНА


Анотація. Метою роботи є виявлення закономірностей розвитку та прояву психічних особливостей в студентів українських та зарубіжних вищих навчальних закладів. В даній статті розглядається питання формування психічних особливостей та впливу на це вищих навчальних закладів. Оскільки навчальний процес в різних країнах відрізняється то було припущення що і психічні особливості формувались би по різному, але в ході дослідження було виявлено що особливих відмінностей не спостерігається. Найбільша різниця є по показниках соціальної відповідальності, хоча і не можна заявляти про особливі відмінності, але в даній ситуації є можливі варіанти що людина відповідає за себе, як особистість, або за себе, як представника іншої країни/культури.

Ключові слова: психологічні відмінності, особистість, студенти, ВНЗ, новоутворення.

Освіта у вищому навчальному закладі, як всім відомо, завершальний етап загальноосвітнього навчання й основний елемент спеціалізації і професійної підготовки особистості. Від організації процесу навчання залежить подальше ставлення людини до діяльності і відчуття обраної професії, її готовність ефективно виконувати свої функції. В наш час з кожним роком все більше і більше студентів їдуть за кордон для отримання вищої освіти. Станом на 2020 рік близько 70-80 тисяч українських абітурієнтів виїжджають на навчання за кордон, що становить значну кількість майбутніх спеціалістів у різних сферах [1]. Під час навчання у ВНЗ людина розвивається і відбувається її становлення як особистості, тому, на мою думку, дослідження психологічних особливостей і знаходження відмінностей у студентів українських та зарубіжних вищих навчальних закладів для визначення можливих відмінностей в формуванні якостей важливих для людини і оптимізації навчального процесу є актуальним на сьогоднішній день.

В вікової психології вказується що студентський вік є періодом завершення первинної соціалізації, засвоєння нової соціальної ролі «студента», входження в нове «доросле» життя, що дозволяє говорити про психічні особливості студентського віку. Також змінюються риси внутрішнього світу і самосвідомості, еволюціонують і перебудовуються психічні процеси та властивості особистості, змінюється емоційно-вольовий устрій життя. Це також період інтенсивного інтелектуального розвитку, формування навчально-професійної діяльності,

Студентство це особливий період життя. Психологічній школі Б.Г. Ананьєва належить заслуга щодо постановки проблеми студентства, як специфічної соціально-психологічної та вікової категорії. Згідно з твердженням Б.Г. Ананьєва, студентський вік це сензитивний період для розвитку основних соціальних можливостей людини. Вища освіта робить важливий внесок психіці людини, розвиває особистісні якості та визначає спрямованість розуму людини. Таким чином формується певний стиль мислення, який характеризує майбутню професійну і особистісну спрямованість людини. Для успішного навчання у ВНЗ необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, рівня володіння певним колом логічних операцій [2].

Розвиток особистості студента під час навчання у ВНЗ на різних курсах має свою особливість. Специфікою першого року навчання у ВНЗ є залучення, ще вчорашнього школяра до студентського життя, іншої форми сприйняття інформації, нового колективу і нової форми взаємодії. Для поведінки першокурсника є характерним високий рівень конформізму.

Під час другого курсу у студентів найбільш напружений час навчальної діяльності, інтенсивно задіяні всі форми навчання. Отримується загальна підготовка, формуються їхні культурні і професійні запити і потреби. Процес адаптації до університетського  життя вважається майже завершеним.

Третій курс – етап професійної спеціальної підготовки. Необхідність у спеціалізації часто призводить до звуження сфери інтересів особистості. Додаткові інтереси часто відходять на другий план. Становлення особистості у ВНЗ в основних рисах визначаються чинником спеціалізації.

На четвертому курсі відбувається знайомство зі спеціальністю в період проходження навчальної практики. Для студентів є характерним інтенсивний пошук раціональних шляхів і форм спеціальної підготовки, відбувається переоцінка студентами багатьох цінностей життя і культури.

П’ятий курс – перспектива швидкого закінчення ВНЗ формує чіткі практичні установки на майбутній рід діяльності. З’являються нові цінності, що стають все більш актуальними, пов’язані з матеріальним і сімейним становищем, місцем роботи тощо. Студенти поступово відходять від колективних форм життя ВНЗ [3].

Важливим новоутворенням цього періоду є розвиток самоосвіти і самопізнання. Сюди включаються такі елементи:

  • пізнавальний елемент (відкриття свого «Я»);

  • понятійний елемент (уявлення про свою індивідуальність);

  • оціночно-вольовий елемент (самооцінка, самоповага).

Розвиток рефлексії (самопізнання) представляється у вигляді роздумів над власними переживаннями, відчуттями й думками що обумовлює критичну переоцінку раніше сформованих цінностей і сенсу життя, можливу їхню зміну і подальший розвиток.

Соціальні зв’язки, які формуються під час навчання у вищому навчальному закладі, закладають важливу форму для подальшого розвитку особистості, тому що в оточенні ми формуємо себе. Соціальна відповідальність продовжує формуватися в студентському віці, людина вчиться брати на себе відповідальність за свою минулу та майбутню поведінку і за її можливі наслідки. Також під час навчання у ВНЗ студент починає брати участь у  позанавчальній діяльності університету, що дає можливість отримання соціального статусу.

Загалом під час навчання у ВНЗ формується велика кількість різних новоутворень - на це впливає саме організаційний процес навчання. Процес навчання в українських і зарубіжних університетах різниться між собою, відрізняється соціальне оточення, мовне середовище і багато різних факторів. Тож і рівень розвитку певних сформованих в процесі навчання особистісних характеристик можуть відрізнятись.

Нижче описано емпіричне дослідження ціллю якого є виявити чи існує зв’язок між рівнем сформованості особистісних характеристик і місцем навчання студента.

Так як ми не можемо визначити рівень сформованості цих характеристик до початку навчання і опираємося лише на данні тестової методики, то припускаємо що саме процес навчання впливає на становлення особистості.

Для перевірки гіпотези був використаний Мінесотський багатофакторний особистісний тест (MMPI) (адаптований І.Н. Гільяшевою, Л.Н. Собчик і Т.Л. Федоровою). Тест ММPI є одним з найбільш розповсюджених методів дослідження нормальної і патологічної особистості [4].

Загалом у дослідженні брали участь 96 студентів, але через ненадійність результатів декілька анкет було відкинуто з дослідження. Тож в результатах представлено 80 студентів 1-6 курсів, з яких 40 навчаються в Україні  (16 хлопців та 24 дівчини) та 40 що навчаються за кордоном (20 хлопців та 20 дівчат).

В процесі дослідження були отримані наступні результати.

У Таблиці 1 та на Діаграмі 1 представлено результати, отримані за допомогою опитувальника СМИЛ (MMPI). За основними шкалами найбільші показники були отримані по шкалі «Оптимистичность» у 12 українських студентів і в студентів які навчаються закордоном. Тож можна вважати що загальний рівень задоволеності досить високий. Також високим є рівень по шкалі «Мужественность-женственность» в українських студентів (але ці результати можуть бути обумовлені тим що більшість опитуваних були дівчата).

Найнижчими є показники по шкалам «Невротического сверхконтроля» і «Тревожность».

 

 Таблиця 1. Аналіз отриманих даних за основними шкалами

Рис. 1

 

При аналізі результатів додаткових шкал ми звернули увагу на наступні, представлені в Таблиці 2 та на Діаграмі 2. В додаткових шкалах було виведене середнє значення по результатам дослідження. Всі результати знаходяться в межах норми (Т:30-40). Найбільші різниці між результатами студентів були отримані за шкалами: «Способность к обучению» - 3.95; «Интеллектуальная эффективность (условия для мыслительной деятельности)» - 4.45; «Социальная ответственность» - 7.35 на користь студенів іноземних ВНЗ, а за шкалою «Черта ответственности» - 3.5 результат більший у студентів які навчаються в Україні.

Немає відмінності по шкалам «Зрелость», «Эскапизм (бегство от решения проблем)». Всі отримані значення знаходяться в межах норми (Т:30-70). Виявлені відмінності досить незначні, тож казати про статистичну значимість даних результатів важко.

 

Таблиця 2. Аналіз отриманих даних за додатковими шкалами

Рис. 2

 

Для перевірки значущості статистичних даних використовувався t-критерій Стьюдента. За статистичним аналізом всі досліджувані шкали є статистично незначущими, окрім шкали «Социальная ответственность» яка потрапила в зону статистичної невизначеності. Зона статистичної невизначеності означає що вказаний параметр характеризується розсіюванням результатів вимірювання.

Отже дивлячись на результати дослідження як висновок можна припустити, що немає залежності між країною в якій проходить навчання і особистісними характеристиками. Вони формуються у всіх студентів приблизно однаково за час навчального процесу у вищому навчальному закладі. Можна звернути увагу на  таку характеристику як соціальна відповідальність особистості, чи людина відповідає за себе, як особистість, або як за себе, як представника іншої країни/культури.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Другов, О. (2020). До проблеми освітньої еміграції українців. Освіта.ua. Вилучено із https://osvita.ua/vnz/75342/.

  • Ананьев, Б. Г. (1974). К психофизиологии студенческого возраста. Современные психологические проблемы высшей школы; Ленинград: Вестник высшей школы.

  • Яворовська, Л. М. & Камишнікова, Р. Ф. & Поліванова, О. Є. & Яновська, С. Г. & Куделко, С. М. (2013) Психологічні особливості студентського віку; Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна

  • Собчик, Л. Н. (2000) Стандартизированный многофакторный метод исследования личности (СМИЛ); Санкт-Петербург: Речь


PSYCHOLOGICAL FEATURES OF STUDENTS OF UKRAINIAN AND FOREIGN EDUCATIONAL INSTITUTIONS

ZHYDENKO D.,
Student of the Faculty of Psychology
The Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
UKRAINE

KULISH O.,
Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor at the Department of Practical Psychology
The Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
UKRAINE

Abstract.
The aim of the work is to identify patterns of development and manifestation of mental characteristics in students of Ukrainian and foreign universities. This article examines the formation of mental characteristics and the impact of higher education. Since the educational process differs in different countries, it was assumed that mental characteristics would be formed differently, but in the course of the study it was found that no special differences are observed. The biggest difference is in the indicators of social responsibility, although it is impossible to declare personal differences, but in this situation there are possible options that a person is responsible for himself as a person or for himself as a representative of another country / culture.


Keywords: psychological differences, personality, students, universities, neoplasm.

© Жиденко Д.П., Куліш О.В., 2020

© Zhydenko D., Kulish O., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 23.11.2020