International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

15 (November, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PSYCHOLOGY AND SOCIOLOGY

UDC 159.923(075.8)

EOI 10.11232/2663-4139.15.07

УМОВИ І СПОСОБИ КОНСТРУКТИВНОГО ВИХОДУ ОСОБИСТОСТІ ЗРІЛОГО ВІКУ ІЗ ВІКОВОЇ КРИЗИ

ТЕТЮК Руслан Віталійович

здобувач вищої освіти соціально-гуманітарного факультету

Західноукраїнський національний університет

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ФУРМАН Оксана Євстахіївна

професор, доктор психологічних наук

Західноукраїнський національний університет

 

УКРАЇНА


Анотація. У даній статті описана проблема вікової кризи, її сутність та значення для людини; висвітлено основні фактори життєвого шляху особистості, які слід враховувати у процесі подолання кризи. Здійснено теоретичний аналіз конструктивного виходу із вікової кризи. Схарактеризовано специфіку конструктивного виходу особистості зрілого віку із вікової кризи.

Ключові слова: криза; вікова криза; конструктивний вихід із кризи; подолання кризи; зрілий вік.

Актуальність теми. Криза означає втрату вже звичної для людини життєвої форми й появу можливості входження в нову. Вдалий вихід із кризи поволі зводить до появи особливої життєвої ідеології людини, формування певних особистісних якостей, створення певного роду програми переможника. Накопичуючи успішний досвід подолання криз, людина стає особистісно більш зрілою, психологічно адекватною та інтегрованою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Протягом останніх десятиліть аспекти вікової кризи, особливості її переживання та подолання є предметом вивчення вітчизняних та зарубіжних психологів. Серед них – Л. Анциферова, І. Бринза, О. Будницька, П. Лушин, В. Ромек та ін..

Науковці Р. Ахметов, М. Гасюк, О. Гринів, О. Зайва, А. Коваль, Т. Титаренко активно досліджують фактори та шляхи подолання вікових криз.

Мета дослідження – аналіз процесу конструктивного виходу з вікової кризи як чинника психологічного достатку людини; характеристика специфіки конструктивного виходу особистості зрілого віку із вікової кризи.

Виклад основного матеріалу. У психологічних доктринах категорія «вікова криза» використовується в незліченних контекстах, відрізняється за своїм змістом і пов’язується з різними характеристиками психічного розвитку людини.

У період вікових криз руйнується колишня система відносин людини з навколишнім світом і формується нова, що супроводжується значними психологічними труднощами, як для самої людини, так і для тих, хто її оточує.

Зазвичай вікові кризи супроводжуються депресивними станами, різкою зміною емоційного фону, появою стану тривоги, напруженості, вираженою незадоволеністю собою, складними проблемами внутрішнього і зовнішнього характеру; різкими змінами в поведінці людини. Все це є результатом неузгодженості в системі самопрогнозування, рівня домагань особистості: людина не може забезпечувати продуктивне виконання індивідуальних програм.

Як правило, будь-який кризовий період супроводжує необхідність зробити вибір одного з безлічі можливих рішень. Від цього вибору залежить розвиток подальшого життя людини.

Криза визріває протягом усього попереднього вікового періоду, однак стимулом для її початку зазвичай виступає зіткнення світогляду людини, сформованого за довгі роки, її внутрішньої психічної реальності з об’єктивною реальністю, яка не узгоджується з світоглядом людини. Особистість вже бачить і сприймає цю нову реальність, але ще не може її якісно перетворити, оскільки старі, звичні механізми не підходять для її перетворення, а нових у неї поки немає. У такій ситуації важливим стає, чи зможе людина виробити нові механізми для розв’язання виниклих проблем. Чим довше вона буде їх виробляти, тим довшою буде криза [4, c. 212].

Хід розвитку та реалізації особистості здійснюється скрізь прийняття, усвідомлення та інтеграцію задач, даних і ресурсів життєвого шляху у внутрішньому «Я» особистості. Наслідком такого вибору є конструктивне подолання кризи, збагачення досвідом та оновлення внутрішнього «Я» [1, с. 210].

Так, конструктивний вихід із кризи вимагає:

  • адекватного розуміння та сприйняття даності життєвого шляху;

  • цілеспрямованості й актуалізації ресурсів власного існування;

  • глибокого аналізу та поетапного вирішення задач життєвого шляху особистості [3, c. 175].

Здійснення конструктивного вибору у ситуації кризи передбачає вихід за межі власного «Я» та початок нового етапу розвитку особистості. У такий спосіб, криза відкриває перед людиною унікальну можливість змін. Конструктивний вихід із кризи стає сходинкою, яка допомагає поновити життєву ситуацію, здійснити відкриття, потрібні для появи більш зрілої людини, здатної до творчого пристосування у нових життєвих умовах [2, с. 202].

У період зрілості людина отримує найбільший досвід проживання життєвих криз та способів їх подолання. Саме в цей час чиниться вибір майбутнього курсу життєвого шляху, здійснюється побудова так званого «плану на все життя», людина обирає ким їй бути, яку позицію зайняти відносно себе, інших людей та світу в цілому [6, с. 357].

Зокрема, у процесі виходу з кризи людина вчиться приймати та розуміти себе, своє життя і ту життєву ситуацію, в якій вона перебуває; водночас – позитивне розв’язання проблем та подолання кризи веде до позитивної оцінки себе і свого життя в цілому.

Конструктивний вихід з кризи припускає підйом творчості, креативності, оптимізацію всіх основних сфер життя, підвищується рівень професіоналізму, посилюється особистісна зрілість, підвищується рівень рефлексії. Це супроводжується зміною в інтересах, цілях у житті людини. Стабілізуються релігійні, економічні, соціальні, політичні інтереси й цінності особистості, виразніше людині видно її досягнення з професійної лінії [5].

Результатом конструктивного виходу особистості з кризи є також здатність встановлювати позитивні взаємини з оточенням, тому що ситуація вимагає врахування позицій інших людей, їх поглядів, потреб і бажань.

Поруч з урахуванням думки інших найважливішим завданням є вироблення власної позиції щодо вирішуваної проблеми, здатності взяти відповідальність за прийняте рішення, здійснення вибору, розуміння самого себе. Через продуктивність таких дій посилюється віра в себе та власні сили, зростає впевненість, незалежність, автономність.

У результаті осмислення цілісності процесу того, що відбувається в минулому, теперішньому і майбутньому бутті людини, виникає потреба подальшої реалізації, з’являються нові проєкти, плани та цілі, зростає почуття надії та оптимізму.

Процес конструктивного подолання кризи веде також до виникнення відчуття прогресу, підвищення власної цінності та впевненості у собі, зростання інтересу до життя, як показників особистісного зростання.

Крім того, конструктивним рішенням є фізична активність людини: можна займатися спортом (біг, плавання), він дозволяє понизити фізичне напруження і дає емоційну розрядку. Дуже добре використовувати безпосередньо текст для структуризації проблем. Можна запропонувати людині описати свою проблему – виразити у віршах, у малюнку, якимось чином її структурувати. Будь-який вислів своєї проблеми дозволяє її упорядкувати та усвідомити [5].

Висновки та перспективи подальших розвідок. Отже, у зрілому віці особистість отримує найкращий досвід проживання життєвих криз та знаходження способів їх подолання. Саме в цьому віці формується безліч можливостей та потреб самостійно конструювати свій життєвий шлях. Конструктивний вихід із кризи, як і будь-який інший творчий процес, потребує тих знань та ресурсів, яких ще не вистачає на етапі виникнення проблеми, а сам процес подолання кризи активізує незалучений раніше потенціал, сприяє розвитку тих якостей та властивостей особистості, які впливають на психологічний добробут.

Дані дослідження не вичерпують усіх питань, пов’язаних з умовами та способами конструктивного виходу особистості зрілого віку із вікової кризи, тому ми припускаємо подальше розроблення та вивчення цієї проблеми.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Гасюк, М. Б. (2013). Стратегії реалізації життєвого шляху особистості в ранній дорослості. Актуальні проблеми психології: психологія особистості. Психологічна допомога особистості, (7), 207–214.

  • Гасюк, М. Б. (2011). Життєтворчість як спосіб вирішення життєвої кризи особистості. Актуальні проблеми психології: психологія особистості. Психологічна допомога особистості, (4), 199–205.

  • Гринів, О. (2013). Конструктивне подолання життєвих криз як детермінанта психологічного благополуччя особистості в ранній дорослості.  Психологія особистості, (1), 173–179.

  • Коваль, Н. А. (2012). Психологические факторы преодаления кризиса в зрелом возрасте. Социально-экономические явления и процессы, (2), 212–215.

  • Паршина, Ю. А. Конструктивний вихід з кризи. Вилучено із https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/Articles/ parshina/parshina03.pdf.

  • Сельченок, К. В. (2000) Психология возрастных кризисов: хрестоматия (с. 560). Минск: Харвест.


CONDITIONS AND WAYS OF CONSTRUCTIVE EXIT OF A MATURE PERSON FROM THE AGE CRISIS

TETIUK Ruslan,
student at the Faculty of Social Sciences and Humanities
Western Ukrainian National University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

FURMAN Oksana,
Professor, Doctor of Psycholigacal Sciences
Western Ukrainian National University
UKRAINE

Abstract.
This article describes the problem of the age crisis, its essence and significance for man; highlights the main factors of a person`s life path that should be taken into account in overcoming the crisis. The theoretical analysis of a constructive way out of the age crisis is carried out. The specifics of the constructive exit of a mature person from the age crisis are characterized.


Keywords: crisis; age crisis; constructive way out of the crisis; overcoming the crisis; mature age.

© Тетюк Р.В., 2020

© Tetiuk R, 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 11.11.2020