International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

13 (September, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ARCHITECTURE AND ART

UDC 008.001.2

EOI 10.11232/2663-4139.13.07

ФЕСТИВАЛЬ «БЕРЕГИНЯ» ЯК ПРОСТІР ДІАЛОГУ КУЛЬТУР

IВAНOВА Oлена Oлександрівна

ORCID ID: 0000-0002-1856-8038

аспірантка Інститyту прoблем сyчасного мистeцтва

Нaціональна aкадeмія мистeцтв Укрaїни

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ЧІБАЛАШВІЛІ Асматі  Олександрівна

ORCID ID: 0000-0003-1001-4273

канд. мистецтвознавства, учений секретар Інститyту прoблем сyчасного мистeцтва

Нaціональна aкадeмія мистeцтв Укрaїни

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розглядається динаміка розвитку художнього простору Міжнародного музичного фестивалю «Берегиня», прослідковуються зміни фестивального простору проєкту від його виникнення до сучасності. Стаття є комплексним дослідженням в сфері мистецтвознавства, яке присвячене фестивалю як специфічному художньому простору і засноване на аналізі фестивальних заходів Волинського краю. В даному дослідженні розкриваються сучасні тенденції взаємодії різних видів мистецтв в просторі фестивалю. Виявлено зміст, динаміку і форми взаємозв’язків мистецтв, характерних для художнього простору фестивалю на сучасному етапі розвитку фестивального руху в Україні. Інноваційним аспектом даного дослідження є звернення до національної складової фестивальних заходів і подання її як однієї з особливостей фестивального простору волинських проєктів. Одним із найяскравіших прикладів художнього об’єднання та діалогу мистецтв різних національних культур і української народної творчості є Міжнародний фестиваль народної творчості «Берегиня».

Ключові слова: музичне мистецтво; фестиваль; художній простір; культурний діалог; синтез мистецтв.

Пoстановка прoблеми. Дане дослідження базується на матеріалі Міжнародного фестивалю «Берегиня» Волинського краю, що обумовлено його значущістю для України, як відомого у всьому світі заходу. Фестиваль «Берегиня» отримав поширення по всій українській території, охоплюючи не лише великі міста, але й регіони. Все це обумовлює актуальність вивчення фестивалю як форми презентації мистецтва і визначає важливість наукового дослідження процесів, що відбуваються в його художньому просторі.

Мeта статті: Дослідити Міжнародний фестиваль «Берегиня», а також процеси, що відбуваються в фестивальному просторі в контексті тенденцій розвитку мистецтва і культури.

В сучасному українському суспільстві велика увага приділяється відродженню і збереженню вітчизняної культури. Тому найважливішою суспільно-державною проблемою є організація дозвілля, що є невід’ємною частиною повсякденного життя людини.

Фестивальний рух, будучи масовою формою естетично-творчої діяльності, дає можливість об’єднати людей різних вікових груп в спільноту, яка здатна задовольнити особистісні і групові творчі інтереси людей, що прагнуть виступати не тільки споживачами духовних цінностей, а й їх творцями. І чим ширші можливості фестивалю для художньо-творчої діяльності, тим вище стає рівень сприйняття культурного життя в соціумі. Ця форма естетично-емоційного впливу на глядачів (слухачів) по своїй загальносвятковій атмосфері і масовості вельми дієва і ефективна. Аналізуючи природу фестивалю, можна дати йому оцінку з позиції філософії, культурології, соціології, історії, соціальної психології та педагогіки, мистецтвознавства, технології і так далі.

Фестиваль в сфері соціально-культурної діяльності являється різноманітним процесом формування естетичної культури багатьох груп людей. В сфері культурно-дозвіллєвої діяльності музичний фестиваль також може актуалізувати появу нових моделей їх проведення, які несуть в собі виховно-педагогічний характер. За останні десятиліття в культурній політиці визначилися стійкі організаційно-творчі форми організації фестивалів різних рівнів: міжнародні, регіональні, міські, що фінансуються різноманітними джерелами. В різноманітних художньо-творчих напрямках і тематиці фестивалів відбулося надбання великого досвіду. Як масова форма творчої культурно-дозвіллєвої діяльності, музичний фестиваль несе в собі виховно-педагогічний потенціал, спрямований на всебічний розвиток людини.

В нинішній час світовий культурний простір охоплено всеосяжним розвитком фестивального руху, який виступає способом здійснення взаємодії та культурного діалогу між людьми. Фестивальні принципи спілкування на музичній мові проникають в найрізноманітніші області культурної творчості. І в цьому сенсі можна говорити не просто про фестивальний рух (неодноразової повторюваності подібних проєктів), а й про те, що музичний фестиваль виступає як спосіб культурного і художньо-творчого обміну. Структурний взаємозв’язок між різними видами мистецтв найбільш яскраво виявляють себе на рівні діалогу і синтезу.

Художнє об’єднання мистецтв (діалог) передбачає тенденцію збереження самостійності кожного виду мистецтва, які збагачують художній простір фестивалю, роблять його насиченим, яскравим та залучають широку аудиторію. Саме завдяки діалогу забезпечується цілісність фестивального простору.  Проблему діалогу в культурі розглядали багато дослідників М. М. Бахтін, В. С. Біблер, Ю. М. Лотман та інші. Так, за Бахтіним, «культура – результат творчого процесу, котрий з самого початку є діалогічним, тому діалогічною є і вона» [2]. Культурний діалог, безсумнівно виявляється відображенням такої особливості самої культури, як діалогічність. Діалогічний характер культури один з істотних її ознак, оскільки культура не може існувати поза діалогом. Ю. М. Лотман в своїх роботах розглядав механізм діалогу як спосіб її існування: «…культура як частина історії людства, з одного боку, і середовища існування людей, з другого, знаходиться в постійних контактах поза її розташованим світом і випробовує його вплив. Цей вплив визначає динаміку і темп її змін» [6].

Основне культурне поле перш за все конструюється в межах художнього фестивалю, і саме тут виконуються основні аспекти діалогової концепції: відбувається культурний взаємозв’язок, самодетермінація особистості і відображення загального діалогу в культурі і соціумі. Таким чином, художній фестиваль займає особливе місце в просторі соціокультурної діяльності, відрізняючись високим ступенем значущості для суспільства, окремої особистості, сфери міжнародних відносин. М. М. Бахтін цілком логічно назвав фестиваль «первинною формою людської культури» [2], вказуючи тим самим на його неминучу присутність у всіх відомих культурах.

Набуття в 1991 році українською державою незалежності вплинуло на розвиток фестивалю як перспективного напрямку в культурній політиці країни і багато в чому це визначило зміну його простору. Виникає новий формат проведення заходів, який вбирає усе краще, що було сформовано століттями. Фестиваль стає різновидним та багатонаціональним. При цьому центральне місце у фестивальному просторі належить українській культурі і мистецтву, відродженню та збереженню національної спадщини.

Фестивальний простір охоплює сценічні майданчики міста та навіть декількох міст. Принципово змінюється рівень і характер презентації мистецтва завдяки збільшенню кількості країн-учасників та гостей фестивалю, поява нових форм презентації, що синтезують декілька видів мистецтв. В результаті якісних змін художнього простору фестивалю, що виник і функціонував на рубежі XX-XXI століть, сформувались умови для багатоваріантних взаємозв’язків між мистецтвами, їх більш різноманітної взаємодії, що призвело до ускладнення структури художнього простору фестивалю.

Особливе місце в історії світового мистецтва зайняли події культурного життя Волині XX століття, які стали благодатним грунтом для виникнення в 1991 році Міжнародного фестивалю «Берегиня», котрий був започаткований у Луцьку. Другий, Третій, Четвертий, П’ятий фестивалі фольклору відбулися відповідно в жовтні 1993, червні 1998, вересні 2004 та травні 2007 років. Адже згідно Положення фестиваль «Берегиня» проводиться раз у три роки з метою збереження традиційної народної культури українців, розширення творчих зв’язків, обміну досвідом та інформацією в царині народної творчості із зарубіжними громадами українців.

Міжнародний фестиваль «Берегиня» відрізняється від усіх інших фестивалів, що проводяться на Волині тим, що по-перше, він являється одним із найбільших багатогранних фестивалів культури і мистецтва в Волинському краї, а по-друге, він на відміну від інших фестивалів, проводиться на всій території історичного міста, що створює багатофункціональний культурний простір. Також фестиваль «Берегиня» проходить в містечку Берестечко та в урочищі Вовчак Турійського району. Участь у фестивалі приймають колективи від українських громад Польщі, Литви, Білорусії, Молдови, Естонії, Румунії та Франції, а також із майже всіх областей України та районів Волині.

Важливим моментом є також те, що фестиваль «Берегиня» не є спеціалізованим, він спрямований до найрізноманітніших верств суспільства, а не до обмеженої кількості людей або груп фахівців. І можливо найважливіша цінність цього фестивалю полягає в тому, що він є феноменом, котрий розширює культурне життя Волинського краю, що в свою чергу дає можливість збагачення культурного життя в країні і створює міст для культурних контактів між Україною та її оточенням, а також із іншими країнами світу і їх народами. Велика заслуга фестивалю «Берегиня»  і в тому, що Волинь стала відомою у всьому світі. Фестиваль «Берегиня» є центром уваги мільйонів любителів культури, мистецтва та історії.

Еволюція художнього простору фестивалю «Берегиня» тісно пов’язана з історичними процесами. Динаміка зміни простору фестивалю є процес наповнення його різноманітними компонентами. Визначення етапів еволюції простору фестивалю і перехід на наступний етап розвитку обумовлюється появою в художньому просторі компонентів, змінюючих його якість. Тенденції взаємодії мистецтв в художньому просторі фестивалю «Берегиня» характеризуються ускладненням і багатоваріантністю взаємозв’язків між різними видами художньої творчості, що забезпечує розширення і збагачення цього простору. Визначальною стає тенденція, що йде від діалогу різноманітних видів мистецтв до синтезу. Діалог в свою чергу сприяє художньому об’єднанню мистецтв, співіснуванню їх в одному реальному просторі, в єдиному часі і на одній території, при якому вони зіштовхуються, проте зберігають свою самобутність.

Сьогодні Міжнародний фестиваль «Берегиня», це багатожанровий, великомасштабний проєкт, відомий далеко за межами України. Переростання з локального монофестивалю в міжнародне і складне за своєю структурою дійство, стало результатом значних і якісних змін фестивального простору. Збагачення простору фестивалю зумовило поступове освоєння багатожанрової палітри різноманітних видів мистецтв, національних культур і шкіл, а також художньої творчості різних народів.

Об’єднання в єдиному просторі такого художнього розмаїття відкриває для фестивалю широкі можливості, найважливішою з яких є оновлення контингенту публіки, залучення нового глядача з різними художніми смаками, різного віку і соціальних груп. Таким чином, основою функціонування фестивалю стає взаємодія мистецтв.

Всі проєкти, що входять до фестивального простору Міжнародного фестивалю „Берегиня”, демонструють різноманітність форм, де представлені різні види мистецтв та художньої творчості: виставка майстрів народного мистецтва «Волинське подвір’я», виставка майстрів народного мистецтва «Від роду і до роду, концертна програма волинських колективів «Волинські переспіви», мистецьке театралізоване дійство «Вовчак-Волинська Січ», та інші.  Перераховані заходи, що сформували особливу культурну атмосферу фестивалю, дозволяють говорити про розширення художнього простору всього фестивального проєкту за рохунок появи нових форм презентації.

Ретроспективу найяскравіших моментів фестивалю українського фольклору „Берегиня” за увесь період його існування подає відомий письменник та народознавець Сергій Цюриць. В контексті цієї щедро змальованої теми читач отримує змогу ознайомитися із цілою низкою статей, присвячених українській народній творчості та згаданому фестивалю, авторами котрих є відомі вчені Віктор Давидюк, Тарас Пастух, Галина Стельмащук, Ігор Мацієвський та інші.

Історія існування Міжнародного фестивалю „Берегиня” протягом багатьох років демонструвала його життєздатність як культурного явища, актуальність як форми презентації мистецтв і стабільну актуальність у глядацької аудиторії.

Висновки. Взаємодія мистецтв в художньому просторі фестивалю «Берегиня» здійснюється всередині окремо взятого виду мистецтва і між різними видами мистецтва та їх жанрами; всередині однієї культури і між різними національними культурами, що визначає особливості цього процесу, засновані на ступені їх об’єднання. Об’єднання мистецтв у фестивальному просторі співвідноситься з їх зіткненням, вступом в діалог, при якому окремий вид мистецтва зберігає свою самостійність. Діалог культур як особливість взаємодії мистецтв є основою функціонування фестивалю і забезпечує цілісність фестивального простору.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Бахтин М. М. (1990). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Москва: Художеств. лит.

  • Бахтин М. М. (1975). Вопросы литературы и эстетики. Москва: Художеств. лит.

  • Бахтин М. М. (1975). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Москва: Художеств. лит.

  • Библер В. С. (1989 ). (Культура. Диалог культур (опыт определения). Москва: Вопр. философии. № 6.

  • Библер В. С. (1991).  Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика и культура. Москва: Прогресс.

  • Лотман Ю. М. (1992)  Избр. ст.: в 3 т. Т. 1: Статьи по семиотике и типологии культуры. Таллинн: Прима-Пресс.

  • Меньшиков А. А. (2004). Фестиваль как социокультурный феном современного театрального процесса. Москва: Высш. шк.

  • Хренов Н. А. (1981).  Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. Москва: Наука.


BEREHYNIA FESTIVAL AS A SPACE FOR DIALOGUE OF CULTURES

IVANOVA O.,
Graduate student of the Modern Art Research Institute
National Academy of Arts of Ukraine
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

CHIBALASHVILI A.,
Cand. art history, scientific secretary Modern Art Research Institute
National Academy of Arts of Ukraine
UKRAINE

Abstarct.
The article considers the dynamics of the development of the artistic space of the International Music Festival «Berehynia», traces the changes in the festival space of the project from its inception to the present. The article is a comprehensive study in the field of art history, which is devoted to the festival as a specific artistic space and is based on the analysis of festival events in the Volyn region. This study reveals current trends in the interaction of different arts in the festival space. The content, dynamics and forms of interrelations of the arts, characteristic for the artistic space of the festival at the present stage of development of the festival movement in Ukraine, are revealed. An innovative aspect of this study is the appeal to the national component of festival events and its presentation as one of the features of the festival space of Volyn projects. One of the most striking examples of artistic association and dialogue of arts of different national cultures and Ukrainian folk art is the International Festival of Folk Art «Berehynia».


Keywords: music art; festival; artistic space; cultural dialogue; synthesis of arts.

© Iвaнoва O.O., 2020

© Ivanova O., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 23.09.2020