International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

13 (September, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PHILOLOGY

UDC 81`255.4

EOI 10.11232/2663-4139.13.06

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ АНГЛОМОВНОГО КІНОДИСКУРСУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ

МАЦИБОРКО Тетяна Миколаївна

магістрант факультету іноземної філології

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

СОЛОДКА Анжеліка Костянтинівна

д-р. пед. наук, професор, завідувач кафедри германської філології та перекладу

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

 

УКРАЇНА


Анотація. Статтю присвячено теоретичному осмисленню англомовного художнього кінодискурсу і практиці його перекладу. Актуальність  вибраної теми обумовлена малою вивченістю використання стилістичних засобів мови у кіно та необхідністю дослідження оптимальних шляхів їх передачі при перекладі, зокрема через семантико-синтаксичні трансформації. У праці розглянуто поняття кінодискурсу і властивості кінотексту, у тому числі форми вираження стилістичних прийомів у фільмах. Проаналізовано способи перекладу стилістичних засобів в англомовному кінодискурсі. Ґрунтуючись на порівняльному методі лексико-стилістичного аналізу, було показано їх відображення при перекладі.

Ключові слова: кінодискурс; кінопереклад; кінотекст; стилістичні засоби мови; лексико-стилістичні характеристики; перекладацькі трансформації.

Постановка проблеми. При перекладі фільмів завжди виникали труднощі, пов'язані з самою системою подання інформації через фільм, яка в своїй основі містить не тільки текст для перекладу, а й фактори комунікації персонажів, а так само процеси створення і відтворення перекладу, необхідні для розуміння всієї основи фільму. Сфера перекладу кінострічок, як повнометражних односерійних, так і багатосерійних, і надалі є відкритою для сучасної теорії та практики перекладу.

Аналіз  останніх досліджень  і  публікацій. Над опановуванням особливостей кінодискурсу працювали такі провідні дослідники, як Ю. М. Лотман, Г. Г. Слишкін, А. Н. Зарецька, Ю. Г. Цив’ян, Ю. Г. Сорока, С. С. Зайченко та інші, проте ця тема ще й досі відкрита і повна простору для подальших наукових розробок, оскільки постійно з’являються нові технології, і варто слідкувати за тим, який ефект вони здійснюють на людську свідомість. Отже, можна стверджувати, що дана сфера залишається актуальною та гідною глибокого дослідження.

Мета статті. Мета дослідження полягає у розкритті мовних особливостей англомовного кінодискурсу та дослідити особливості кіноперекладу, специфіку передачі стилістичних засобів виразності при перекладі.

Актуальність роботи обумовлена складністю передачі стилістичних засобів виразності при перекладі кінофільмів. Так як часом при перекладі фільмів, перекладач стикається з проблемами, які виявляються досить складними навіть для того, хто працює в цій сфері довгий час, а від якості перекладу повністю залежить сприйняття глядачами внутрішнього змісту ідей фільму.

Виклад основного матеріалу. Народження кінематографа спочатку розглядалося як велика перспектива у становленні універсального методу спілкування. В епоху німого кіно була відсутня необхідність в перекладі і кінематограф справлявся з роллю посередника в міжкультурному діалозі. Без лінгвістичного втручання глядачі зарубіжних фільмів, могли розпізнавати різні культурні маркери за допомогою зовнішнього вигляду персонажів або виходячи з обізнаності про країну виробника фільму і її культуру [4].

Переклад кінофільмів на іноземні мови почався практично одночасно з появою кінематографа. Як тільки кінематограф придбав комерційний характер, з'явилася необхідність донести його до якомога більшої кількості глядачів. У зв'язку з цим можна говорити про те, що проблема перекладу кінофільмів існує вже дуже давно, однак вона практично не відображена в наукових дослідженнях з теорії та практики перекладу [2; 4].

Категорія дискурсу достатньо широко застосовується у лінгвістиці сьогодення, та незважаючи на це його тлумачення не залишається незмінним, оскільки видів дискурсу виділяється більше десятка, в залежності від навколомовного середовища та власне мовленнєвої ситуації, що провокує неоднозначність цього терміну в семантичному плані при проведенні мовленнєвого аналізу. Науковці з усього світу – і за кордоном, і в нашій країні – вже внесли серйозний вклад у дослідження даного поняття (Г. Г. Почепцов, О. С. Гончар, М. Р. Желтухіна, М. В. Луканіна,  А. Н. Приходько, Г. Кресс, М. Маклуен та багато інших), хоча єдиного варіанту трактування ними й досі не створено [2].

Такий культурний феномен, як кінодискурс, є об'єктом дослідження починаючи з кінця XIX століття. Проте поширене вживання даного терміна призвело до багаточисленних варіацій в його інтерпретації, в результаті чого цей термін має загальноприйняте визначення.

В процесі відображення кінострічок засобами іншої мови на перекладача чекають численні труднощі, які зазвичай відсутні при перекладі будь-яких інших перекладацьких об'єктів – цієї думки дотримуються Т.В. Кропінова [2], В. Горшкова [1], Г. Слишкін [3] та інші сучасні дослідники-лінгвісти. Узагальнюючи погляди науковців щодо поняття кінотексту, можна стверджувати, що кінотекст являється повідомленням, яке містить у собі як вербальний, так і невербальний компоненти – саме це спричинює певні складнощі його перекладу. Перекладач має постійно враховувати невербальний план вираження, перекладати окрім словесного наповнення також і комунікативні настановки, які заклав у репліку кіногероя творець кінотексту.

Перекладачі вдаються до перекладацьких трансформацій як для досягнення адекватності цільового тексту, так і для виявлення яскравішого та доречнішого еквівалента, який допоже відтворити найбільш близький зміст і сприятиме адаптації висловлювання до певного жанру. Перекладацькі трансформації можна умовно поділити на 5 груп:

1)  лексичні (транслітерація, транскрибування, калькування);

2)  лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, семантична модуляція, логізація, синонімічне розрізнення (диференціація));

3)  граматичні (послідовний буквальний переклад, членування речення, об’єднання речень, граматичні заміни (заміна частини мови, граматичної форми, члена речення));

4)  лексико-граматичні (додавання або вилучення/опущення слів, антонімічний переклад, компенсація, цілісне перетворення, змістовий розвиток, еквівалентна заміна, описовий переклад);

5)  стилістичні (стилізація, змінення акценту, лексико-семантичні зміни на основі метонімії та метафори) [2].

Застосування стилістичних фігур і тропів використовується для того, щоб надати тексту високу яскравість і виразність. У перекладача є вибір: спробувати скопіювати стилістичний прийом оригіналу, у випадку, коли ж це не можливо – перекладачеві необхідно створити власний стилістичний засіб в тексті перекладу, такий засіб, що буде володіти аналогічним ефектом. При передачі тропів – порівнянь, епітетів, метафор, оксюморонів, алюзій і т. п. – перекладачеві кожен раз потрібно прийняти рішення: чи раціонально зберегти їх основоположні образи, або оптимальнішим рішенням буде заміна образу в перекладі іншим образом [4].

Розглянемо використання перекладацьких трансформацій на прикладі обраного матеріалу фільмів: “The Gentlemen”, “Limitless”, “Matrix”, “The Witcher”, “You Can Count on Me”, “Forrest Gump”, “It”, “Snatch”, “Titanic”.

Одним з видів образного порівняння являються метафори (табл.1) – вони використовується в переносному значенні, розкриваючи суть зовнішнього або внутрішнього зв'язку між двома предметами чи явищами. В метафорі може бути відразу декілька ознак подібності. Слід зазначити, що метафора і метонімія (як окремий різновид метафори) не прикрашають чи перебільшують значення будь-якого висловлювання, а несуть в собі зовсім нове значення. Метонімія є перенесенням найменування, яке відбувається на підставі суміжності, тобто зіставлення речей в просторі і в часі, а не основі подібності зовнішніх і внутрішніх ознак.

 

   Таблиця 1 . Відображення метафори при перекладі

[цитування з вищезазначених кінофільмів, переклад - авторська розробка]

 

Для передачі лексичних повторень використовувалися такі перекладацькі трансформації, як: транскодування, модуляція, опущення, диференціація значення (табл.2). При передачі повторень українською мовою дуже часті випадки часткової або повної їх відсутності на лексичному рівні у тексті перекладу (техніка редукції); вони здебільшого відображаються через синоніми, тому що українська мова має тенденцію до уникнення лексичної одноманітності.

 

Таблиця 2. Відображення лексичних повторень при перекладі

[цитування з вищезазначених кінофільмів, переклад - авторська розробка]

 

Наступним стилістичним засобом є епітет, який являє собою слово, що визначає предмет або дію і виділяє в ньому деяку характерну рису. Найчастіше в ролі епітетів виступають прикметники. Зазвичай епітети підкреслюють барвистість, образність того явища, що описують, змушують глядача задуматися про зміст.

Розглянувши передачу епітета на мову перекладу, можна сказати, що найчастіше перекладачем було використано трансформацію додавання, а також граматичні заміни для кращої передачі змісту оригіналу. В ряді випадків застосовувався дослівний переклад. Власне епітет як стилістичний засіб було також збережено в тексті перекладу і передано через прийом модуляції, для більш яскравого відображення висловлювання (табл. 3).

 

Таблиця 3. Відображення епітетів при перекладі

Для збереження іронії, перекладачем використовувалася модуляція, лексичне додавання або ж граматична перекладацька трансформація для збереження іронічності реплік кіногероїв (табл. 4). Але в одному з перекладів був використаний дослівний переклад, при цьому ступінь іронічності висловлювання стала нижче, ніж в оригіналі.

 

Таблиця 4. Відображення іронії при перекладі

[цитування з вищезазначених кінофільмів, переклад - авторська розробка]

 

Крім загального аналізу перекладацьких трансформацій на прикладах досліджуваного матеріалу ми зробили відсоткове обчислення частотності вживання трансформацій. Відповідно до цього обчислення ми отримали наступні підсумки: граматичні трансформації посідають перше місце – 49% випадків; до лексичних трансформацій довелося вдаватися у 34% випадків; лексико-семантичні трансформації вживалися менш за все – 17%. За цими підсумками одержали наступну візуальну діаграму:

Рис. 1. Частота використання трансформацій

 

Висновки. Англомовний кінодискурс відзначається широким використанням виражальних засобів на синтаксичному рівні. Досліджуваним кіносценаріям притаманні різні типи речень з різними видами зв’язку. Функціональний переклад полягає в компонуванні, трансформуванні тексту перекладу з функціонально перетворених одиниць вихідного тексту оригіналу. Функціональне перетворення може ґрунтуватись на лексико-семантичних, граматичних і стилістичних трансформаціях початкового тексту. Отже, перекладацькі трансформації відіграють важливу роль у процесі досягнення адекватності перекладу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Горшкова В.Е. (2006). Перевод в кино. Иркутск: МИГЛУ. Вилучено з: https://rucont.ru/efd/199913

  • Кропінова Т.В. (2009). Переклад кінотексту: специфіка кінотексту як перекладацького об’єкта. Теорія і практика перекладу, (6), 407-411. Вилучено з: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/filolog/2009_6/R8/Kropinova.pdf

  • Слышкин Г.Г. & Ефремова М.А. (2004). Кинотекст (опыт лингвокультурологического анализа). Москва: Водолей Publishers.

  • Richard W.J. (2012). Pragmatics and Cinematic Discourse. Lodz Papers in Pragmatics, (8), 4-14. doi: 10.1515/lpp-2012-0006


WAYS OF RENDERING STYLISTIC DEVICES OF ENGLISH CINEMATIC DISCOURSE IN TRANSLATION

MATSYBORKO T.,
student of the Faculty of Foreign Languages
Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

SOLODKA A., D.Sc. (Pedagogy), Professor, Head of the Department of German Philology and Translation
Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University
UKRAINE

Abstarct.
The article is devoted to the theoretical conceptualization of English feature film discourse and the practice of its translation. The relevance of the chosen subject is determined by insufficient knowledges about the use of stylistic devices in cinema, and the necessity to study the optimal ways of their rendering through translation, specifically through syntactic and semantic transformations. The investigation considers the concept of cinematic discourse and the properties of cinematic text, as well as the certain forms of stylistic devices in films. The translation methods of stylistic devices in the English cinematic discourse are analyzed. On the basis of comparative lexical and stylistic analysis, rendering of stylistic devices through translation practice is demonstrated.


Keywords: cinematic discourse; cinematic translation; cinematic text; lexical and stylistic features; translation transformations.

© Мациборко Т.М., 2020

© Matsyborko T., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 19.09.2020