PEDAGOGY
UDC 37.06
ЮРКО Надія Анатоліївна
ORCID ID: 0000-0001-7077-2442
старший викладач кафедри української та іноземних мов
Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
СТИФАНИШИН Ірина Миколаївна
ORCID ID: 0000-0001-5295-8964
старший викладач кафедри української та іноземних мов
Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
ПРОЦЕНКО Уляна Миколаївна
ORCID ID: 0000-0001-8180-6433
канд. пед. наук, доцент кафедри української та іноземних мов
Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
ТИНДИК Наталія Анатоліївна
ORCID ID: 0000-0003-1276-6989
вчитель вищої кваліфікаційної категорії
Ліцей № 66 м. Львова
УКРАЇНА
Ключові слова: мобінг; булінг; освітнє середовище; агресія; протидія.
Постановка проблеми. Ефективна система освіти є складним і надзвичайно відповідальним суспільним запитом сьогодення. Основними ідеями сучасної освіти, що підтримуються і поширюються Міжнародною організацією UNICEF, є забезпечення прав, свобод та інтересів учасників освітнього процесу.
Сучасне освітнє середовище навчального закладу не є ізольованим від зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть мати як позитивний результат, так і містити загрози, небезпеки та ризики, які можуть сприяти деструктивним змінам у ньому. Для протидії таким змінам, необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним та безпечним [1].
Таке середовище можливе лише в атмосфері фізичного комфорту, сприятливого соціального та психологічного клімату, що підтримує особистість, вчасно реагує на її потреби, з повагою ставиться до її особливостей та зорієнтоване на безпечну взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, відсутні будь-які прояви насильства, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу [1].
Особливої уваги потребують проблеми жорстокості й насилля, що класифікуються як булінг і мобінг та набули ознак глобальності і значного соціального резонансу. Масштаби та наслідки цих негативних явищ, а також завдання освіти щодо створення безпечного навчального середовища створюють потребу їх більш детального аналізу.
Аналіз досліджень та публікацій. Освітні аспекти різних галузей часто ставали предметом багатьох досліджень [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19]. Аналіз літературних джерел свідчить і про значне збільшення уваги до питання проявів жорстокості в освітньому просторі [20; 21; 22; 23; 24]. Існуючий стан проблеми мобінгу і булінгу в освітніх установах актуалізує потребу привернення уваги широкого кола громадськості.
Мета статті. Зважаючи на необхідність створення безпечного навчального середовища та актуальність проблеми цькування окремих учасників освітнього процесу, метою нашої розвідки є розглянути основні характеристики мобінгу та булінгу, як найпоширеніших проявів агресії в освітньому просторі.
Виклад основного матеріалу. Проблеми мобінгу й булінгу – це соціальні проблеми усього світу. Вони відомі давно, однак особливого поширення набули в останні десятиліття, що пов’язано зі зростанням професійної й міжособистісної конкуренції у суспільстві та відсутністю достатнього рівня відповідальності за порушення прав кожного на самовираження і повагу власної гідності.
Особливо це помітно в освітньому середовищі, де можна спостерігати крайні форми їх вираження. Усе активніше обговорюється булінг серед здобувачів освіти, проте від цькувань не застраховані й педагоги. Більш того, це одна з професій, в якій він зустрічається найчастіше. Згідно з американським дослідженням від 2013 року, 23% усіх постраждалих від булінгу працюють в сфері освіти [20]. Підліткові і жіночі конфлікти найбільш небезпечні, оскільки проявляються на тлі відкритих і нічим не стриманих емоцій.
Уперше подібні явища описав психолог Х. Лейман за результатами дослідження, проведеного ним на початку 80-х рр. XX ст. Він охарактеризував це як психологічний терор, який виявляється в систематично повторюваному ворожому і неетичному поводженні з іншими [21].
У міжнародній практиці під поняттям «мобінг» розуміють несправедливе ставлення і систематичне знущання у формі заниження авторитету та психологічного тиску на особу, зазвичай з метою його витіснення з колективу [22].
Розрізняють два основні види мобінгу [21]: вертикальний – від формального чи неформального лідера, і горизонтальний – на рівні інших членів колективу. Вертикальний мобінг також визначають поняттям «булінг», яке ввів журналіст Е. Адамс у 90-х рр. XX ст.
Булінг розглядають як довготривале повторюване фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда, який має певні фізичні, психологічні чи інші переваги стосовно іншого індивіда [23].
Поняття «мобінгу» і «булінгу» часто вживають як взаємозамінні, проте визначальна відмінність їх вияву полягає у кількісному складі суб’єкта агресії [21]: мобінг вчиняється групою, тоді як булінг – окремими особами. Суттєвою характеристикою цих явищ є й те, що їх визначають лише тоді, коли вони мають не одноразові, а систематичні, регулярно повторювальні прояви, які виходять за межі соціально прийнятих норм.
Процес складається з п’яти етапів [22]: перший – наявність тривалого й невирішеного конфлікту, друга – агресивні дії й ворожі відносини. На третій фазі у конфлікт втягуються інші члени колективу. На четвертій фазі жертва піддається наклепу і на неї ставиться клеймо, і насамкінець – витіснення з колективу.
Соціальна структура мобінгу і булінгу складається з трьох елементів [24]: переслідувача-булера (групи чи окремих осіб), жертви і спостерігачів.
Основними засобами мобінгу і булінгу є: систематична публічна критика з будь-яких причин; необ’єктивно низька або негативна оцінка процесу діяльності або виконаної роботи, ігнорування та умисне замовчування чи невизнання досягнень і успіхів, натомість акцентування на будь-яких невдачах, навіть якщо вони є незначними, тим самим формуючи у жертви образу некомпетентної, безвідповідальної чи просто поганої людини; маніпулювання і систематичне нав’язування своїх поглядів; штучно створені інтриги, соціальна ізоляція тощо.
Цими засобами булери намагаються реалізувати привабливі для них основні життєві стратегії, спрямовані на те, щоб: бути у центрі уваги, завоювати авторитет і бути лідерами; контролювати всі інформаційні потоки й рішення для самоствердження в колективі як сильного і впливового, якого потрібно боятися і якого необхідно визнавати; бути наближеним до авторитету та позбутися конкурентів, хоча іноді агресор бачить конкуренцію там, де її немає і ніхто не претендує на його місце, але це не заважає йому пильно обороняти власні позиції. Типовою характеристикою булерів є те, що вони періодично змінюють об’єкти свого цькування. Однак у них завжди актуальною залишається потреба мати жертву.
Спостерігачами-співучасниками цькування найчастіше стають ті, хто: піддаються впливу сильніших; самі бояться бути на місці жертви; безініціативні або не бажають виділятися з-поміж інших; цінують дружбу з лідером; сприймають цькування як розвагу.
Потенційній жертві властива очевидна несхожість на інших, нестандартне мислення, труднощі комунікації чи відособлений спосіб життя. Такі особи важко переживають інтриги, систематичне цькування і перебування в ситуаціях постійного стресу, схильні на цій основі до нервових зривів і втрати здоров’я. Існує небезпека як для самої жертви мобінгу, так і тієї інституції загалом, де це явище присутнє. Воно руйнує її зсередини, порушує баланс сил і гармонійний мікроклімат, слугує підставою до крайнього загострення ситуації для обох сторін і може мати важкі наслідки для жертви та негативний соціальний ефект.
Мобінг призводить до серйозних психологічних та психосоматичних захворювань, які роблять людину безсилою і руйнують її самооцінку. Якщо день за днем на людину сипати критичні й саркастичні коментарі, не підтримувати та ізолювати від інших, то вона мимохіть починає сумніватися у своїй компетенції. Мобінг має ефект доміно, адже негативно впливає не лише на жертву, але й на її найближче оточення – сім’ю, друзів, колег, з якими вона в дружніх стосунках.
Висновки. Аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду свідчить про те, що проблеми мобінгу й булінгу є надзвичайно складними для подолання. Вони набувають розголосу тільки у крайніх проявах, в інших – є достатньо прихованими, та, зазвичай, не виходять за межі конкретної соціальної групи.
Однак, про важливість боротьби із мобінгом свідчить той факт, що у Верховній Раді Україні зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу, яким передбачається покарання ініціаторів мобінгу.
З січня 2019 року в Україні вже набув чинності закон про протидію булінгу. Президент України підписав законопроект, який визначає поняття булінгу та передбачає адміністративну відповідальність за нього. Окрім того, в Україні працює інститут Освітнього омбудсмена, який захищає права учнів, студентів, освітян і науковців.
Тож, усім учасникам освітнього процесу слід завжди пам’ятати, що Конституція України визначає головною цінністю честь і гідність людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Кодекс безпечного освітнього середовища. Український фонд «Благополуччя дітей». Вилучено 05.07.2020 з: https://rescentre.org.ua/poperedzhennia-zhorstokoho-povodzhennia-z-ditmy/kodeks-bezpechnoho-osvitnoho-seredovyshcha
Yurko, N. A., Romanchuk, O. V., Kutkova, O. O., & Tyndyk, N. A. (2019). Conflicts: the educational aspects. Концептуальні шляхи реформування та розвитку педагогічних наук : матеріали наук.-практ. конф. (c. 32–37). 10–11 травня, 2019 р., Миколаїв, Україна: Гельветика.
Yurko, N. A., Styfanyshyn, I. M., Tsar, I.-M. I., & Tyndyk, N. A. (2019). Dangers and risks: the educational aspects. Концептуальні шляхи реформування та розвитку педагогічних наук : матеріали наук.-практ. конф. (c. 37–42). 10–11 травня, 2019 р., Миколаїв, Україна: Гельветика.
Yurko, N. A., Protsenko, U. M., Trotsun, M. A., & Tyndyk, N. A. (2019). Environment: the educational aspects. Концептуальні шляхи реформування та розвитку педагогічних наук : матеріали наук.-практ. конф. (c. 90–94). 10–11 травня, 2019 р., Миколаїв, Україна: Гельветика.
Yurko, N. A., Styfanyshyn, I. M., Liorchak, A. V., & Tyndyk, N. A. (2019). Socialization: the educational aspects. Концептуальні шляхи реформування та розвитку педагогічних наук : матеріали наук.-практ. конф. (c. 103–107). 10–11 травня, 2019 р., Миколаїв, Україна: Гельветика.
Юрко, Н., Романчук, О., Матвіяс, О., Проценко, У., & Стифанишин, І. (2012). Словотвірні аспекти денумеральних утворень в англомовній спортивній лексиці. Молода спортивна наука України, 4(16), 176–179.
Юрко, Н. А. (2015). Синонімічні характеристики термінів гандболу в англійській мові. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологічна», (56), 343–345.
Yurko, N. A. (2016). Abbreviations in tourism industry: the main peculiarities of structural components. Proceedings of the Topical Issues of Scientific Researches: XLIII International Scientific Conference (pp. 9-11). June 29−30, 2016, Chernivtsi, Ukraine: Laboratoriia dumky.
Боровська, О., & Юрко, Н. (2007). Уживання запозичень у термінології гандболу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: серія «Проблеми української термінології», (593), 87–89.
Romanchuk, O. V., Matviyas, O. V., & Yurko, N. A. (2009). Terminolohiya tenisu v anhliyskiy ta ukrayinskiy movakh [Tennis terminology in English and Ukrainian]. Scientific Bulletin of Volyn National University named after Lesya Ukrainka, (5), 212–215. [in Ukrainian]
Yurko, N. A., Styfanyshyn, I. M., & Romanchuk, O. V. (2019). The characteristics of English terms structure in tourism industry. Львівський філологічний часопис, (5), 178–182. https://doi.org/10.32447/2663-340X-2019-5-30
Yurko, N. A., Styfanyshyn, I. M., Protsenko, U. M, & Romanchuk, O. V. (2019). The word-formation features of English terminology in tourism industry. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету: серія «Філологія», 2(38), 185–187.
Yurko, N. A., Styfanyshyn, I. M., Protsenko, U. M, & Romanchuk, O. V. (2019). The characteristics of word formation in English track-and-field terminology. Закарпатські філологічні студії, 1(9), 146–149.
Литвин, А. А., Юрко Н. А., & Стифанишин І. М. (2018). Лінгвальна характеристика інновацій англійської мови соціальної мережі FACEBOOK. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія», 1(69), 258–262. https://doi.org/10.25264/2519-2558-2018-1(69)/1-258-262
Yurko, N. A., & Styfanyshyn, I. M. (2019). English of international travel: the features of dominance. English for Specific Purposes : збірник тез доповідей VI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (вип. 6, с. 123–128). 15 травня, 2019 р., Острог, Україна: Вид-во НаУОА.
Yurko, N., & Styfanyshyn, I. (2019). Teaching a language: occupational well-being. Scientific Development of New Eastern Europe: International Scientific Conference Proceedings (part I, pp. 103-106), April 6th, 2019, Riga, Latvia: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-571-89-3_37
Yurko, N., Styfanyshyn, I., Protsenko, U., & Romanchuk, O. (2019). Foreign language vocabulary: the key means of enhancement. ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, (3), 111–112. https://doi.org/10.36074/2617-7064.03.001
Юрко, Н., Стифанишин, І., Проценко, У., & Романчук, O. (2020). Англійські словники у мобільних додатках: особливості та переваги. ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. https://doi.org/10.36074/2663-4139.09.06
Yurko, N. A., & Slodynytska, Yu. R. (2020). English for academic purposes: the main characteristics. Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії: матеріали II наук.-практ. конф. (с. 57–60). 20-21 березня, 2020 р., Вінниця, Україна: Молодий вчений.
Булінг в учительській: як розпізнати і запобігти. НУШ. Вилучено 05.07.2020 з: https://nus.org.ua/articles/buling-v-uchytelskij-yak-rozpiznaty-i-zapobigty/
Алєксєєнко, Т. (2019). Явища мобінгу й булінгу у взаєминах особистості та колективу. Електронна бібліотека НАПН України. Вилучено 05.07.2020 з: http://lib.iitta.gov.ua/715986/1/01_19_Алєксєєнко_Явища_мобінгу_й_булінгу_у_взаєминах_особистості_та колективу.pdf
Мобінг. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. Вилучено 05.07.2020 з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мобінг
Цькування. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. Вилучено 05.07.2020 з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Цькування
Алєксєєнко, Т. (2018). Булінг і Мобінг – Причини розвитку і шляхи профілактики. Електронна бібліотека НАПН України. Вилучено 05.07.2020 з: http://lib.iitta.gov.ua/712116/1/01_18_Алєксєєнко_Булінг_і_Мобінг_–_Причини_розвитку_і_ шляхи_ профілактики.pdf
Yurko N.A., Senior Lecturer of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi
UKRAINE
Styfanyshyn I.M., Senior Lecturer of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi
UKRAINE
Protsenko U.M., Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi
UKRAINE
Tyndyk N.A., Teacher of Higher Qualification Category
Lviv Lyceum № 66
UKRAINE
Abstarct. The effectiveness of educational environment is possible due to the physical, social and psychological comfort and safe interaction among all participants of the educational process. Considering the scale and consequences of violence manifestations in educational institutions, there is a need for detailed analysis and public attention to the problem. The article deals with the main characteristics of mobbing and bullying as the most common indicators of aggression in educational environment.
Keywords: mobbing; bullying; educational environment; aggression; counteraction.