International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

10 (June, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PHILOLOGY

UDC 81`23

DOI 10.36074/2663-4139.10.06

ЛІНГВІСТИЧНІ МАРКЕРИ ДЕПРЕСІЇ В УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ДОПИСАХ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ FACEBOOK

ВОРОНЧУК Світлана Юріївна

здобувач вищої освіти Інституту філології

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

НАУКОВІ КЕРІВНИКИ:

 

ЗУБАНЬ О. М.

канд. філол. наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

РОБЕЙКО В. В.

асистент кафедри української мови та прикладної лінгвістики

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

УКРАЇНА


Анотація. Депресія це складне психічне захворювання, яка видозмінює ментальний та фізичний стан особи, і, таким чином, є предметом вивчення багатьох наук, що досліджують антропологічні феномени, включно з лінгвістикою. У нашій науковій роботі, ми досліджуємо депресію через екстралінгвістичні та власне лінгвістичні фактори. Ми мали на меті довести гіпотези про те: а) депресивна людина має особливе мовне вираження, аніж здорова людина наприклад, через певні маркери; б) маркери депресії можуть видозмінюватися залежно від мовної культури депресивної особистості. Ми будували нашу роботу на дослідженнях і теоріях таких вчених як О.Карпіна, С.Куранова, Д.Барекат, Н.Фарук, Р.Ґоеб, Д.Еванс, Д.Коперсміт, М.Дредзе, А.Джезард, та ін.

Ключові слова: депресія; маркери депресії; прикладна лінгвістика; психолінгвістика; лінгвістика; матриця маркерів депресії; корпус депресивних текстів; українці; дописи соціальних мереж.

Обґрунтування проблеми. Феномен депресії настільки комплексний і впливовий, що саме існування цього розладу не є локалізованим в одному ареалі психіки людини, що страждає від цієї хвороби. Депресія не є явищем “одного дня” чи одного соціоекономічного класу чи навіть виду тварин. Депресивні розлади мають вплив не лише на самого хворого, але й на глобальні процеси: соціально-економічні структури та системи, історико-культурні рефлексії, системи здоров’я, міжособистісних і політичних стосунків.

За дослідженням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, більше близько 264 мільйонів людей у світі страждають від депресії [1], [2]. Це найпоширеніша і найчастіша психічна хвороба [3]. Депресія є провідною причиною інвалідності або втрати працездатності у всьому світі та є одним із головних факторів, що обтяжує глобальний пул хвороб [4].

Депресія, як складне міжвидове явище з впливом на складні та складені соціальні та біологічні системи, є об’єктом і предметом дослідження багатьох міждисциплінарних наук. Для психолінгвістики та лінгвістики загалом, актуальність дослідження полягає у дослідженні взаємозв’язку вираження мови та депресії.

Формується така наукова проблематика: Чи депресія може бути простежена через лінгвістичні особливості мовлення людини з депресією? Яким чином? Які лінгвістичні маркери депресії будуть різними для кожної мовної культури? Чи будуть в текстах депресивних українців проявлятися власне українські маркери депресії?

Аналіз попередніх досліджень. Ми спиралися на роботи дослідників, які вивчали явище депресії через призму мовознавчих та не мовознавчих дисциплін: О.Карпіна, С.Куранова, Д.Барекат, Н.Фарук, Р.Ґоеб, Д.Еванс, Д.Копперсміт, М.Дредзе, А.Джезард, Д.Айхштедт, Д.Волохан, М.Хірага, А.Лейс, Ф.Ронзано, Р.Сміт, Х.Унгар, Ф. Реалі, Т.Соріано, Д.Родрігез, Д.Смірнова, П.Каммінг, Є.Слоєва, Д.Браусер, К.Бьонеланд Тольболь, А.Ґоміла, Р.Джозеф, М.Аль-Мосаїві, С.Бартон, К.Сайм, Б.О’Деа та ін.

Мета статті. Ознайомити читачів з наробітками нашого дослідження. З лінгвістичної точки зору, для мовознавців буде цікаво вичленити ті мовні маркери, через які можна виявити депресивні текстові ознаки у дописах соціальних мереж.

Депресія це поширений і серйозний розлад настрою, що викликає важкі симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та справляється із щоденними діями, такими як спати, їсти чи працювати. Це часто супроводжується низькою самооцінкою, втратою інтересу до нормально приємних занять, низькою енергією та болем без чіткої причини. Депресія може призвести до того, що людина, яка нездужає, страждає фізично і ментально та погано функціонує на роботі, у школі й сім'ї. У гіршому випадку депресія може призвести до самогубства. Самогубство друга провідна причина смерті дітей та дорослих від 15 до 29 років [3].

“Неефективне лікування тривожних розладів та депресії призводить до значних економічних проблем та перешкоджає розвитку людини” (тут і далі переклад наш С. В.) свідчать нові дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я. “Ці розлади психічного здоров’я коштують світовій економіці один трильйон доларів США щороку <…>. Крім того, психічні захворювання несуть за собою “багато смерті та велику втрату працездатності говорить доктор ВООЗ Шекхар Саксен [5].

“В Україні затяжна економічна криза та війна з Росією на Донбасі сприяють збільшенню випадків депресії. Згідно з останнім дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров'я, 6,3% українців, або понад 2,6 мільйона людей, страждають від депресії” [1].

Статистичні дані дають нам зрозуміти, який удар завдає економіці та соціальному устрою депресія. Оскільки це явище, що витікає з ментального джерела та демонструється у психосоматичні та фізичні девіації, зрозуміло, що для спеціалістів з психології, психолінгвістики та лінгвістики депресія буде становити складний предмет вивчення.

Ми повинні розуміти, яким чином людський мозок обробляє мову як таку та при накладанні соціальних, історико-культурних фреймів, а також яким чином депресія вчиняє афект на зони мозку, які обробляють мову і мовлення. Для розуміння яким чином мовні ділянки кори мозку та біохімічний афект депресії перехрещуються, ми повинні звернутися до нейролінгвістики.

Нейролінгвістика визначається як “галузь мовознавства, що займається переважно біологічною основою взаємозв'язку мови людини та мозку. Перші спроби вичленити частини мозку, відповідальних за здатність виробляти мовлення, були зроблені на основі нещасних випадків, в яких люди зазнали певних пошкоджень голови та мозку, що дозволило вченим виключити пошкоджені частини мозку з мовних досліджень, якщо поранені залишалися здатними до виробництва мови.

У той час як класична модель чітко передбачає три основні фізичні місця в мозку для мови (область Брока, область Верніке і дугоподібних фасцикул), <…> то видається, що <…> практично в кожній області мозку людини було залучено щонайменше до одного дослідження активації мови” [6].

Дослідники Клівлендського неврологічного інституту пишуть: “Завдяки сучасним неінвазивним методам дослідження та нейропсихіатричним вивченням таких захворювань як хвороба Паркінсона та інсульт, що також пов’язані з девіаційними процесами мови та мовлення, з’явилися багатообіцяльні підказки щодо областей, що залучені у депресію. Аналогічно, повідомляється, що стимуляція різних областей та ланцюгів мозку є такими, які беруть участь у функціоналі депресії. Тому сучасні знання свідчать про те, що патофізіологія депресії може бути поширена в багатьох областях мозку” [13].

Американський дослідник Рон Джозеф пише: “Наприклад, серед тих, хто страждає депресією, було залучено медіальну фронтальну, ліву лобову та ліву скроневу долю, мозок наднирників та нейромедіаторну систему NE та 5HT. Однак у тих, хто має дисфункцію скроневої долі та мигдалини, часто виникають глибокі гнітючі думки та інші психологічні порушення, і вони часто можуть думати про самогубство або заподіяння шкоди собі чи іншим. Ті, у кого ліво-лобна депресія, як правило, більш апатичні.

Зона Брока, що працює з обробкою розуміння речень і вербальну робочу пам’ять, при зниженні лівої лобової активності, але й травми лівої лобової частки пов’язана з депресією, “психомоторною” затримкою, апатією, дратівливістю та придушеним розумовим функціонуванням” [8]. 

Отже, складна психічна хвороба як депресія, через свій широкий спектр впливу, вчиняє негативний ефект на різні зони головного мозку, які й включають мовні та мовленнєві ареали. Відповідно до проведених досліджень та експериментів, можна теоретизувати й практично побачити, яким чином депресія відбивається на яких мовних особливостях і навпаки як фізична мозкова травма призводить до депресивних розладів. Весь цей складний комплекс хвороби можливо побачити через призму мовних і мовленнєвих відхилень в самих продуктах мовленнєвої діяльності людини.

Дарія Смірнова розповіла Medscape Medical News, що “існує багато даних, які свідчать про те, що мова грає роль у багатьох психіатричних розладах, але лише кілька досліджень вивчали клінічні аспекти цього”. 

В експерименті Смірнової виявили, що лексико-граматичний підрівень збіднів у значеннях внаслідок збільшення кількості займенників, зокрема особового типу (егоцентрична мова). Цікаво, що 100% депресивної групи використовували дієслова в минулому часі у порівнянні з лише 2,6% здорової контрольної групи. Також вони використовували простіші пропозиції (79,8% проти 2,6% відповідно) і майже завжди перевернуті порядки слів (99% проти 6,49% відповідно) [9].

Олена Карпіна, український мовознавець посилається на роботу Юлії Кристевої, яка відмітила, що “Мовлення депресивної людини монотонне, йому властиві частотність повторів, збивання, незакінченість думки, логічна незв’язність. При депресії людина часто намагається висловити думку, зібрати хаос думок у логічну послідовність, але смисл усе більше вислизає, людина потерпає фіаско, переривається й, нарешті, зупиняється. Інколи складається враження, що людина говорить і не чує себе. У мовленні депресивної людини багато пауз, вона може пропускати будь-яку частину мови, яку важко встановити та заповнити в контексті” [10].

Тобто, мовна форма депресії, на письмі чи в усному мовленні, буде оформлюватися через синтаксично незавершені фрази, слабкий або зовсім відсутній когезійний та когерентний зв’язок між пропозиціями. Для лінгвіста цікавим постає завдання знайти через які ідеографічні прийоми, людина з депресією показує незакінчені речення та незв'язність. 

Щодо лексичної системи мовно вираження, нове дослідження, опубліковане в Clinical Psychological Science, говорять: “У цьому дослідженні, мовний аналіз можна розділити на два компоненти: зміст та стиль. Зміст стосується того, що ми виражаємо тобто сенсу чи предмету тверджень. Нікого не здивує те, що ті, хто мають симптоми депресії, вживають надмірну кількість слів, що передають негативні емоції, зокрема негативні прикметники та прислівники такі як “самотній”, “сумний” чи “нещасний”.

Цікавішим є вживання займенників. Ті, у кого симптоми депресії використовують значно більше однини займенників першої особи таких як “я”, “мене” та “себе”, і значно менше займенників другої та третьої особи таких як “вони”, “їх” чи “вона”. Ця схема вживання займенників говорить про те, що люди з депресією більше зосереджені на собі та менше пов’язані з іншими. Дослідники повідомляють, що займенники насправді є більш надійними у виявленні депресії, ніж слова негативних емоцій” [11]. 

Науковець Мухаммед Аль-Мосаїві говорить, що використання (або надмірне використання) займенників першої особи однини може дати деяке розуміння стану психічного здоров'я. Люди з клінічною депресією, як правило, вживають більше особових займенників від першої особи, таких як “я” та “мене”, і менше займенників третьої особи, як “вони”, “він” або “вона”. Науковець уточнює: “Дослідники повідомляють, що займенники насправді є більш надійними у виявленні депресії, ніж слова негативних емоцій” [12].

Однак багато досліджень не змогли підтвердити співвідношення негативних слів і депресії, наприклад, Капечелатро, Сашет, Хічкок, Міллер і Бріттон, а також Родрігез, Холеран і Мел та Слоан. Тобто, виникає розбіжність у практичних доказах того, що негативні слова справді є негативними для людей з депресією і чи позитивні слова, які ми традиційно вважаємо позитивними, зберігають свою конотацію у мовному світі депресивних людей. 

Відповідно виникає, дилема чи є лексика здорової та депресивної людини маркером, що дійсно розмежовує ці дві групи людей? Чи ми можемо проводити оцінку мовленнєвій діяльності людини та категоризувати її до тієї чи іншою лише за кількістю традиційно негативно забарвлених слів?

Крім, так званих універсальних мовних маркерів депресії, ми повинні звернути увагу на локальні, культурно-етнічні маркери, що пов’язані з цими феноменом. Важливо зрозуміти чи справді мовно-культурне середовище, у якому індивід з депресією зростав чи знаходиться може лінгвістично проявлятися у його письмовій та усній мовленнєвій діяльності та яким чином.

За С. І. Курановою, “національно-культурну специфіку мовленнєвого спілкування зумовлює система чинників, які характеризують відповідну культурно-національну спільноту; вони супроводжують процес і спілкування на різних рівнях, взаємодіють із мовними, психолінгвістичними та психологічними факторами [13].

Створення соціальних медіа, таких як Facebook, Twitter, Instagram, та інших, змінило світ, у якому ми живемо назавжди. Зараз люди більше пов'язані, ніж будь-коли раніше, і можуть персоналізувати присутність в Інтернеті, передаючи своєрідну цифрову персону.

За даними статті Александера, у 2019 році соціальними медіа користувалися 3,48 мільярда людей, а 2,23 мільярда з них активні користувачі Facebook щомісяця. Ця найбільша платформа серед соціальних медіа використовується, в основному, для спілкування. [14]

Ця соціальна платформа для спілкування виступає джерелом для пошуку українськомовних дописів депресивних осіб, які через мовні маркери можуть вказати на нахил до депресивних розладів.

Ми маємо розглянути та встановити українські маркери депресії на основі українськомовних дописів у соціальній мережі Facebook. Facebook  це онлайн платформа, якою активно користується 2,23 мільярда користувачів і таким чином, становить відкритий незалежний ресурс пошуку депресивних текстів українськомовних користувачів та їх подальшої ідентифікації через наше дослідження. Близько 13 мільйонів українців є активними користувачами цієї мережі, які щохвилини створюють контент [15]. Це, своєю чергою, стає актуальним джерелом для аналізу лінгвістичних змін та можливості ідентифікувати депресію через письмове мовлення.

Для прикладної частини дослідження, був розроблений план та алгоритм побудови матриці маркерів депресії в текстах українців у кілька етапів.

  • Попередня гіпотеза.

      Цей етап пов’язаний, насамперед, з формуванням теми та мети наукової роботи. З точки зору прикладної лінгвістики відомо, що психічні захворювання знаходять вираження через мовні зміни та девіації.  На основі екстралінгвістичних факторів та лінгвістичних знань була сформована попередня гіпотеза. Попередня гіпотеза полягає у тому, що:

    1) Депресія може бути простежена через лінгвістичні особливості мовлення людини з депресією.

    2) Лінгвістичні маркери депресії будуть різними для кожної мовної культури.

    2. Теоретична підготовка.

    Теоретична підготовка полягала у зборі інформаційних ресурсів, що могли підтвердити чи спростувати попередню гіпотезу. 

    3. Розробка гіпотези.

    Була розроблена остаточна гіпотеза: мова українців з депресивними розладами буде містити відмінні риси на різних рівнях мови. 

    4. Розробка завдань.

    Перед тим як розпочати роботу безпосередньо з корпусами, ми розділили дослідження на два головних завдання:

  • Виявити вже відомі та універсальні маркери з попередніх досліджень.

  • Виявити новаторські маркери депресії та конструкції що несуть депресивний тон, притаманні власне українським мовцям з депресивними розладами на таких рівнях.

Обидва завдання спрямовували обробку тексту у два напрями та мали на увазі повторне рахування маркерів для універсальних і власне української мовної культури, подвійний облік статистики та подвійний аналіз лінгвістичних конструкцій і контексту.

  • Збір даних.

Депресивні дописи Фейсбук відбиралися таким чином:

  • Ми подали оголошення про з проханням надіслати тексти дописів людей, які страждають чи страждали на депресію

  • Пошук дописів за ключовими словами: “депресія”, “у/в мене депресія” “померти”, “тривога”, “погані думки”, “самогубство” та похідні словоформи

Відповідно до цього, знайдені тексти розділилися на три контрольні групи:

  • Численні особисті дописи з депресією

Це дописи користувачів мережі, які на сторінці своїх профілів кілька разів ділилися про свій досвід депресії, чи то в минулому чи то на актуальний час. Також, це дописи, які користувачі створили під час припущеного періоду депресії, незалежно від того, чи там згадується депресія чи ні (приблизний період депресії визначався відповідно до згадок у дописах, де користувачі описували досвід депресії).  До першої контрольної групи входять у сумі 19 дописів від трьох користувачів, двоє з яких були діагностовано з депресивними розладами та одного, що був відібраний за лінгвістичними ознаками та тематикою дописів, що вказувала на схильність до депресивних розладів.

2. Коментарі за темою

Це дописи користувачів у секції коментарі, що діляться своїм досвідом під публічним дописом про депресію та тривогу. Задана тематика працює як ремінісценція, адже це навіює користувачам поділитися зі своїм досвідом щодо такої теми. Секція коментарів стала безпосереднім джерелом текстів, які можуть містити потрібні для нас мовні характеристики. Окрім того, випадкові коментарі від численних дописувачів дало змогу верифікувати та збільшити матрицю мовних маркерів як самостійні, стилістично незалежні тексти від першої контрольної групи та не мали документального підтвердження, що користувачі були дійсно діагностовані з депресивними розладами. Це дописи, які були відібрані за результатами пошуків за ключовими словами.

До другої контрольної групи увійшли 40 тексти від 40 осіб. Їх дописи були створені у секції коментарі до публікацій, що стосуються теми депресії, тривоги та самогубства. Публікаціями були “Що таке депресія та як вона лікується”, “Що таке післяпологова депресія та як їй запобігти”, “Як підтримати людину у депресії”, “Міфи про депресію, “Які ознаки свідчать, що людина може скоїти самогубство”, “Що варто знати про психічне здоров’я та запобігання суїцидам”.

З 40 користувачів, 77.5% (31 допис) респондентів були жінки, 22.5% (9 дописів) чоловіки. 35% (14 дописів) стосувалися післяпологової депресії, де усіма респондентами були жінки.

3. Одиночні дописи

Це дописи користувачів, які лише одного разу згадали про свій досвід депресії в себе на сторінці профілю. Так само як друга контрольна група, одиночні дописи не були представлені у вигляді блогу та не мали підтвердження, що дописувачі були клінічно діагностовані з депресивними розладами, якщо, звісно, у дописах не зазначалося навпаки. Це дописи, які були відібрані за результатами пошуків за ключовими словами. До останньої контрольної групи увійшли 5 текстів від 5 користувачів, які були знайдені за пошуком за ключовими словами та є одиночними публікаціями на сторінці користувачів.

Таким чином, наш корпус, на момент написання наукової роботи, складається із 64 текстів обсягом у 11498 словоформ. 

6. Параметризація маркерів депресії за попередніми дослідженнями.

Особовий займенник першої особи однини: 

“Я”, “мене”, “мені”, “мною”, “себе”, “собі”, “собою” (тільки у відношенні наративу першої особи однини).

Слова-абсолюти:

“Ніколи”, “нізащо”, “нікуди”, “ніде”, “ніхто” та похідні словоформи, “нічого” та похідні словоформи, “ні в якому разі”, “нема куди”, “немає куди”, “відсутність” та похідні словоформи, “геть”, “зовсім”, “повністю”, “цілком”, “цілковито” та похідні словоформи, “все” та похідні словоформи, “усе” та похідні словоформи, “довіку” та похідні словоформи, “повік”, “зроду”, “вічно” та похідні словоформи, “постійно” та похідні словоформи, “завжди”.

Негативна лексика:

Тональне маркування лексики відбувалося на базі електронної версії Українського тонального словника. Цей словник, за версію 2016 року, містить 3442 слова не нейтральної тональності. Для позначення лексичних одиниць як негативних ми брали -1 і -2 відповідно дискретної тональності словника [12]. 

Дієслова:

Ми вираховували дієслова минулого часу доконаного і недоконаного виду. 

Після першої вичитки, направленої на змістову оцінку та узагальнення, друга вичитка полягала у рахунку заданих маркерів. Після вичитки всіх текстів однієї групи, ми виділили мовні особливості, які не були раніше згадані та дослідженні: лексичні одиниці, граматико-синтаксичні конструкції, семантичні характеристики. Ось, що ми виявили.

  • Нарація

Якщо у попередніх досліджень говорилося про вживання депресивною особою займенників “я, мене, мені, мною, себе, собі, собою”, то ми знаходимо, що люди для передачі досвіду (ми припускаємо) вживають й друга особа однини коли описують депресію.

У наших текстах, ми знайшли ще одну наративну особливість українських осіб з депресією вживання займенника другої особи однини “ти” та його формах відмінка “тебе, тобі, тобою”, коли користувачі безпосередньо розповідають про досвід депресії. Звідси дієслова відповідно узгоджуються з другої особою, тому, коли користувач вживає безособові речення, за флексію дієслів, можна зрозуміти, що наратив здійснюється від другої особи однини. Особливо користувачі схильні до такого фокального наративу у секції коментарі, коли вони пояснюють відчуття депресії та діляться власним досвідом. В деяких текстах, замість другої особи однини, вживали другу особи множини.

2. Слова-тригери

  Після рахування негативних лексичних одиниць за першим підходом, ми виділили спільні між текстами групи слів, які ми назвали тригерами. Під “слова-тригери” ми розуміємо значущі слова, що є найбільш вживаними, мають тематичний зв’язок і виникають у певній комбінації лише при наявності певної теми та несуть високу асоціативну навантаженість у вигляді повторення чи синонімічних.

  За такими параметрами, ми обрали слова, що є тригерними для теми депресії та є наскрізними для всіх текстів нашого корпусу. Ці слова не є тотожними негативним словам, адже у поза тематичному контексті мають також позитивне чи нейтральне значення.

Список слів-тригерів:

Вина, винуватий, звинуватити, життя, жити, лінь, лінуватися, мертвий, помирати, депресія, антидепресант, важкий, судити, нікчемний, біль, болючий, контроль, смерть, сором, смертельний, втрата, втрачати, мучитися, страх, страшний, жаль, жаліти, втома, втомлюватися, суїцид, самогубство, поганий, хвороба, хворий, сором, соромитися, жах, жахливий, терпіти, тягти, горіти, розлад, паніка, панічний, атака, проблема, пекло, пекельний, сум, сумний, тьма, темний, чорнота, чорний, самотній, самотність, напруження, напружений, дратуватися, плач, плакати, ридати, діра, вихід, таблетка, безпомічність, безпомічний, неміч, немічний, тривога, тривожний, сенс, бажання, бажати, радість, радий, щастя, щасливий, світ, допомога, допомагати, думка, думати, почуття, відчуття, любов, любити, людина, стан, падати, досвід, настрій, сила та похідні словоформи.

Як ми припускали раніше, лексика депресії не може бути відірвана від контексту теми, тому важливо побудувати корпус тригерів, що будуть вказувати на наявність депресивної тональності, не беручи за основою “традиційної” поза тематичної конотації лексики, а розглядати лише в контексті теми депресії.

3. Слова-абсолюти

У цій частині роботи список позитивних та негативних абсолютів, що відповідають концепціям гіперболізації “все” або “нічого”, відповідно, буде розширений поза тим списком слів, який був створений за попередніми дослідженнями. Ми розширили групу відповідно до слів та фраз, які ми знаходили під час обробки текстів.

Список слів-абсолютів:

Ніколи, нізащо, нікуди, ніде, ніхто, нічого, ні в якому разі, немає куди, відсутність, відсутній, геть, зовсім, повністю, цілком, цілковитий, все, усе, довіку, довічний, повік, зроду, вічний, постійний, постійні, назавжди, завжди, все одно, до смерті, цілий вік, усюди, звідусіль, скрізь, всюди, кругом, навколо, єдиний, щодень, щоденний, кожен день, повний та похідні словоформи.

Якщо у попередніх дослідженнях говорилося про вживання минулого часу доконаного й недоконаного видів, то в українських текстах ми бачимо появу ще однієї часової особливості вживання умовного способу “якщо, якби б, би”.

4. Структура і стиль.

Стилістично-структурна особливість депресивних текстів є дещо непередбачуваною через індивідуалістичні форми викладу користувачів. Таким чином, на даному етапі, неможливо узагальнити та точно сказати, що українці з депресією мають якусь певну й універсальну для українців структуру речень. Звісно, ця особливість напряму пов’язана зі стилем мовлення та настроєм користувачів.

У першій і третій групах, усі дописувачі дотримувалися літературних норм наративу: ланцюгова або паралельна тематична послідовність у реченнях, логічна побудова надфразових єдностей, часто використовували обрамлення на початку та в кінці дописів, дотримувалися тематичного ядра тобто, наратив будувався навколо заданої теми, також використовували сполучникові конструкції між реченнями.

У другій групі, користувачі мали довільні форми наративу структура дописів не відповідає літературним українським стандартам. Зазвичай дописи потребують час для оформлення та структурного укладення думок користувачів, тоді як коментарі це реакція на ці думки, вони не потребують такого ж стандарту викладення як дописи, бо вони лише додаток, до того ж, такий, що кількісно переважає і зазвичай втрачає цінність, що на коментар потрібно виділити час для роздумів. Ми розуміємо, що реактивно-емоційна складова не потребує логічного і структуризованого викладу. Коментарі позбавленні загальноприйнятих правил когезії та когерентності.

Приклад 1

“Багато писала про бодіпозитив, про прийняття, любов і депресію.

Багато мовчала і плакала.

Багато спала і критикувала себе.

Не давала собі відпочивати і якби не дівчата з Skinny&Strong Club, які просто купити квитки в Стамбул, то я би так і просиділа цей рік в Києві.

Рідко відчувала задоволення.

Рідко була щаслива”.

У вище поданому тексті, зв’язність фраз демонструється через анафору повторення лексем на початку речення та фразові повтори. Ми припускаємо, що такий прийом може зображати ментальний стан циклічності, чи те, що користувач застряг на певній темі, а також, з точки зору стилістики, це показує певну поетичний намір користувача.

Приклад 2

“Ні! Ні за що! Навіть під дулом пістолету я не зізнаюся”.

Ще один часто вживаний троп гіпербола. Ця стилістична фігура підкреслює або викликає сильні почуття та створює сильні враження. Як фігура мовлення, її зазвичай не мають сприймати буквально. Гіпербола разом з літотою мають лінгвістичний зв'язок зі словами-абсолютами, адже виражаються через ті ж самі одиниці. Наприклад: “Назавжди...... ніколи, ніколи ти не матимеш спокою і не належатимеш хоч бодай хвилину собі. 

Розуміння гіпербол та їх використання в контексті може сприяти розумінню текстів, що створюються користувачем.

Приклад 3

“депресія поглинула мене і зробила все що я так любив нецікавим і щоб я не робив все марно наче я вичерпую горнятком Ніагарський водоспад”

Персоніфікація часто використовується у користувачів у відношенні до відчутних наслідків депресії. Автори текстів надають явищу депресії антропоморфних характеристик, наче ототожнюють її з чимось матеріальним та живим, як антагоніст. 

“Було. Нічого не хотілось. Дім-робота-дім. Мінімум спілкування. Залиште мене в спокої. Не рятувало нічого, ні діти, ні друзі. Ледве виповзла з того стану. Допомоги також ні від кого не хотіла. Равлик”

Як писала Юлія Кристева, що мовленню депресивної властиві частотність повторів, збивання, незакінченість думки, логічна незв’язність. У цьому прикладі спостерігається, логічна зв'язність, а також структурна неповнота речення безособові, однослівні, не мають предикатів. 

Окрім того, слова негативної тональності відсутні, проте, заперечні частки та абсолюти допомагають виразити депресивний настрій тексту. Такі конструкції привернули нашу увагу в цьому дослідженні.

Українським користувачам притаманне вживання традиційної позитивної лексики із заперечними частками. Вибудовуються конструкції, що несуть депресивний тон. Найчастіше вживається конструкція: немає + лексема + перечислення. Наприклад: 

“Немає немає радості, немає задоволення від життя, та й самого життя теж немає”. Слова “радості”, “задоволення”, “життя” є позитивними за конотацією, проте, присудок “немає” в контексті теми депресії, несе власне депресивний тон. Сюди ж входять і похідні конструкції: немає + ні + лексема, ніякий + лексема + немає, нічого + не + лексема та інші комбінації заперечних часток. Наприклад: “Власне, зрозуміла я навйважливіше сенс полягає в тому, що немає ніякого сенсу.”, “Ловлю себе на тому, що немає ні добра, ні зла”, “Ти показав, що у любові людей до людей немає ніяких кордонів”, “Але,що робити в моєму випадку ( через фізичну неміч не можу працювати,немає рідних та нічого не радує,психолог та ліки не допомагають..)”.

Наша наукова робота порушує не лише лінгвістичну проблематику і є лінгвістично важливою для розуміння мовних структур, систем пізнання через мову, але й також, ця робота направлена на соціально-значущу проблему психічне здоров’я українського населення. 

Попередні дослідження ілюструють, як технології ідентифікації депресивних осіб на основі соціальних медіа можуть оптимізувати діагностику в межах психічної сторони здоров'я. “Ключовий внесок <...> дослідження полягає в тому, що він пов'язує діагнози психічного здоров’я із вмістом соціальних медіа та використовує цей зв'язок для виявлення асоціацій між вмістом та симптомами поширеного, недіагностованого та лікувального стану. Це дозволяє припустити, що одноразовий аналіз мови соціальних медіа може послужити масштабним інструментом, що визначає передумови для виявлення депресивних людей. Разом зі зростаючою складністю, масштабованістю та ефективністю технологічних методів лікування депресії, виявлення та лікування психічних захворювань може незабаром зустріти людей у ​​цифрових просторах, у яких вони вже мешкають”.

Здатність передбачати майбутній розвиток депресії необхідна для первинної профілактики депресії, що сприятиме оптимізації загального лікування депресивних розладів пацієнтів.

За останніми даними: “масштабування лікування, головним чином психосоціального консультування та антидепресантів, за цей час обійшлося б у цілому в 147 мільярдів доларів. Хороша новина: збільшення рівня лікування таким чином означатиме 5-відсоткове поліпшення участі та продуктивності робочої сили, що, за оцінками дослідження, додасть 399 мільярдів доларів у світову економіку. Крім того, дослідження показало, що подібне поліпшення методів психічного здоров’я призведе до того, що люди у всьому світі додадуть до 2030 року 43 мільйони здорових років, що означатиме додаткові 310 млрд доларів прибутку” [5]. 

Окрім, прямої залежності між дослідженнями депресії у соціальних мережах та ідентифікації потенційних осіб з депресією. Такий зв’язок породжує стосунки між лінгвістичними дослідженнями та сферою медицини та психологію. Знову ж таки, міждисциплінарний підхід до такого комплексного феномену як депресія приносить вигоду для всіх сторін залучених у дослідження, а головне підвищує позитивний результат лікування хвороби. 

З точки зору прикладної лінгвістики, у нас з’явилася унікальна можливість використати наші моделі та висновки у судово-експертній діяльності. Через письмовий текст, залучення інтернет-лінгвістики та психолінгвістики, ми можемо ідентифікувати розлади все краще і чіткіше. А також використати їх для судової експертизи. 

Висновки та пропозиції. Отже, для нас є критично важливим вміти ідентифікувати та лінгвістично діагностувати такі складні розлади високого порядку як депресія як нормального функціонування депресії. Як і фізичні хвороби, запобігати розвиткові чи погіршення стану при психічних розладах, у більшості випадків, допоможе уникнути чи вчасно отримати лікування і запобігти тяжких економічним і людським втратам.

За отриманими результатами та прикладною метою наших результатів, ми зрозуміли, що для ефективного використання та якісної ідентифікації депресивних публікацій, і, згодом, власне депресивних осіб, ми маємо продовжити роботу з удосконаленням кількох науково-дослідницьких частин роботи:

  • Стандарт: створити кількісний стандарт маркерів, відхилення від якого буде означати, що текст депресивний і потрібен подальший аналіз, а також психолінгвістична і власне лінгвістична консультація спеціаліста.

  • Здійснити квалітативний аналіз різниці між текстами, написаними під час депресії, але які не згадують депресію і текстами, що описують депресію як пережитий чи актуальний досвід.

  • Збільшити об’єм кількісного матеріалу: зібрати більше текстового матеріалу з дописів українців з мережі Facebook.

Збільшити об’єм кількісних і якісних вимірювань: в залежності від об’єму матеріалів для ідентифікації закономірностей і підтвердити наші знахідки. Проте, мати на увазі можливість появи помилкових позитивів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Істоміна, Т. (2018). Депресія отримує мало уваги та співчуття в Україні. Вилучено з  https://kurs.if.ua/articles/depresiya_otrymuie_malo_uvagy_ta_spivchuttya_v_ukraini_62457.html

  • УНІАН. (2017). В Україні на депресію страждає понад 6% населення - ВООЗ. Вилучено з https://www.unian.ua/health/worldnews/1793842-v-ukrajini-na-depresiyu-strajdae-ponad-6-naselennya-vooz.html

  • WHO. (2020). Depression. Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/depression

  • Jezard, A. (2018). Depression is the no. 1 cause of ill health and disability worldwide. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2018/05/depression-prevents-many-of-us-from-leading-healthy-and-productive-lives-being-the-no-1-cause-of-ill-health-and-disability-worldwide/

  • Frej, W. (2016). Not Treating Depression And Anxiety Costs The World $1 Trillion A Year. Retrieved from https://www.huffpost.com/entry/depression-and-anxiety-cost-the-world-1-trillion-every-year-who-says_n_570e50a8e4b03d8b7b9eee81

  • Wisniewski, K. (2007). Neurolinguistics. Retrieved from http://www.anglozof.com/linguistics/neurolinguistics.htm

  • Where in the Brain Is Depression? [Електронний ресурс] / M. Pandya, M. Altinay, D. A. Malone Jr., A. Anand // інтернет-видання Національної Бібліотеки Медицини та Інституту Охорони Здоров’я США. 2012  Режим доступу до бібліотеки : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3619732/

  • Joseph, R. (2018). Neuroanatomy of Mania and Depression. Retrieved from http://brainmind.com/Depression.html

  • Brauser, D. (2013). Language Patterns May Help Diagnose Depression. Retrieved fromhttps://www.medscape.com/viewarticle/812151

  • Карпіна, О. (2015). Психологічний аспект вивчення комунікативної поведінки депресивної особистості. Вилучено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2015_4_25

  • Al-Mosaiwi, M. (2018). People with depression use language differently – here’s how to spot it. Retrieved form http://theconversation.com/people-with-depression-use-language-differently-heres-how-to-spot-it-90877

  • Petsko, E. (2018). The Surprising Link Between Language and Depression. Retrieved from https://www.mentalfloss.com/article/540559/surprising-link-between-language-and-depression

  • Куранова, С. (2012). Основи психолінгвістики. Вилучено з https://library.udpu.edu.ua/library_files/441193.pdf

  • Reali, F., Rodrнguez D., & Soriano, T. (2016). How we think about depression: The role of linguistic framing. Retrieved from https://www.elsevier.es/es-revista-revista-latinoamericana-psicologia-205-articulo-how-we-think-about-depression-S0120053415000369

  • Creativity. (2019). Стало відомо, скільки українців користуються соцмережею Facebook. Вилучено з https://creativity.ua/marketing-and-advertising/stalo-vidomo-skilki-ukrainciv-koristujutsja-socmerezheju-facebook/


LINGUISTIC MARKERS OF DEPRESSION IN UKRAINIAN-LANGUAGE POSTS ON THE FACEBOOK SOCIAL NETWORK

VORONCHUK S.,
Graduate of the Institute of Philology
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISERS:

ZUBAN O
., PhD. (Philology), Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

ROBEIKO V.,
Assistant of the Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

Abstarct.
Depression is a complex mental illness that alters a person's mental and physical condition and is thus the subject of many sciences that study anthropological phenomena, including linguistics. In our research, we investigate depression through extralinguistic and linguistic factors. We aimed to prove the hypothesis that: a) a depressed person has a special linguistic expression different from a healthy person - for example, through certain markers; b) markers of depression may vary depending on the language culture of the depressed person. We built our work on the research and theories of such scientists as O. Karpina, S. Kuranova, D. Barekat, N. Farouk, R. Goeb, D. Evans, D. Coppersmith, M. Dredze, A. Jezard, and others.


Keywords: depression; markers of depression; applied linguistics; psycholinguistics; linguistics; matrix of depression markers; corpus of depressive texts; ukrainians; posts on social networks.

© Ворончук С.Ю., 2020

© Voronchuk S., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 14.06.2020