International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

9 (May, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

SOCIAL COMMUNICATIONS AND CULTUROLOGY

UDC 911.3

EOI 10.11232/2663-4139.09.16

СКАНСЕНОЛОГІЯ В АСПЕКТІ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОГО ТУРИЗМУ

ЗАСЛАВСЬКА Альона Василівна

здобувач вищої освіти історичного факультету

Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розглянуто переваги та перспективи музеїв просто неба як туристичного ресурсу. Проаналізована важливість розвитку скансенології та музейного туризму в сучасних реаліях. Розглянуто актуальність “живих музеїв” та необхідність інтерактивності та емоційності для відвідувачів.

Ключові слова: скансенологія, музей просто неба, музей-скансен, туризм, музейний туризм.

Скансенологія це відносно новий напрям музеології, основним завданням якого є збереження традиційної культури, через музеєфікацію матеріальних об’єктів історико-культурної спадщини, шляхом створення музеїв-заповідників (скансенів).

Не зважаючи на те, що тендеція скансенологізації відома та популярна вже достатньо давно, сам термін «скансенологія» було запропоновано російським науковцем Тихоновим В.В. на початку 2000х років. [3. С. 198]

Музеї просто неба почали створюватися більш ніж століття тому. 11 жовтня 1891 року свої ворота для відвідувачів відкрив флагман серед скансенів, власне музей Артура Хазеліуса «Скансен», що розташований на острові Дьюргарден (Djurgarden) в Стокгольмі. Це був перший в світі музей-село просто неба, в якому були житлові будинки та господарські споруди привезені з різних кутків Швеції.

Ідея сподобалася світовому суспільству, тож музеї просто неба почали створюватися скрізь. В Північній Європі на момент 1918 року  нараховувалося вже 50 подібних музеїв.

Музей просто неба – це «живий музей», з власною, ні на що не схожою, програграмою відтворення історико-культурного середовища. Це вже не музей, в класичному розумінні. Це клаптик минулого в сучасному житті, де відвідувач може не просто спостерігати за життям пройдешніх століть, а й взяти безпосередню участь. Тож, основою привабливості подібних музеїв можна вважати наявність видовищного елементу та їх інтерактивність.

Основним завданням музеїв-скансенів слід вважати не тільки збереження пам’яток та відтворення моделі історичного середовища, але й створення умов для вільного доступу широких верств населення.

В сьогоднішніх реаліях туристична індустрія являється однією з найперспективніших напрямків розвитку світової економіки. А завдяки цікавості до історико-культурного спадку, не тільки інших країн а і до власного, набуває значення і музейний туризм.

Розглядаючи розвиток музейного туризму у країнах Європи можна відзначити, що музеї просто неба користуються неабияким попитом. Адже, музей-скансен це не просто музей який репрезентує історико-культурну спадщину, але і центр організації цікавого дозвілля. Можливість занурення відвідувачів скансену у відтворюване середовище, та, за бажанням, прийняти участь в тому що відбувається навкруги. Отже ітерактивність та емоційна залученість відвідувачів є чудовим рушієм для розвитку музейного туризму.

Музейний туризм можна розглядати як чудовий спосіб проведення вільного часу – не тільки відпочинок та розваги в приорітеті у сучасного туриста – все більше людей прагнуть розширювати свій кругозір.

Музеї просто неба поєднують в собі просвітницьку діяльність та розваги. Функція освіти та виховання вдало сплітається з функцією організації вільного часу, адже відвідування музею у вільний час пов’язано з мотивами пізнавально-культурного характеру. Музеї-скансени розширюють свої тематичні інтерактивні зони та створюють ідеальний майданчик для організації культурно-освітньої діяльності.

Музеї просто неба можна вважати одним з найперспективніших напрямків поєднання музейної діяльності з розвитком туристичної галузі. А це вже непоганий стимул для розвитку туризму для допитливої публіки через популяризацію музеїв. Музеї ж, в свою чергу, мають адаптуватися до нових умов – стати більш сучасними. Зробити все можливе, щоб музеї просто неба стали кращими місцями для дозвілля.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Башкатов, Ю.Ю. & Терпиловський, Р.В. (2011). До історії скансенів у Європію Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. ІА НАН України, (5), 7-16.

  • Кепин, Д.В. (2015). Структура археологической скансенологии. Вестник Алтайского педагогического университета: музееведенье и сохранение историко-культурного наследия, (24), 72-74

  • Тихонов, В.В. (2016). К вопросу актуальности дальнейшего развития скансенологического направления в музеологии // Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение, 3(23), 198-203.

  • Трампош, У. (1999). «Те Папа»: музейная программа нового типа. Museum, (199), 28-32.


SCANSENOLOGY IN THE ASPECT OF MUSEUM TOURISM DEVELOPMENT

ZASLAVSKA A
., student of the Faculty of History
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

Abstract.
In the article the advantages and aspects of open-air museums as a tourist resource is considered. The importance of the development of scansenology and museum tourism in modern realities is analyzed. The relevance of "animate museums" and the need for interactivity and emotionality for visitors are considered.


Keywords: skansenology, open-air museum, museum-skansen, tourism, museum tourism.

© Заславська А.В., 2020

© Zaslavska A., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 19.05.2020