International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

9 (May, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 331.5.378

DOI 10.36074/2663-4139.09.03

РИНОК ПРАЦІ НА КАРАНТИНІ ТА ПРОФЕСІЇ, ЯКІ БУДУТЬ ЗАТРЕБУВАНІ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19

 ЛАВРИНЕНКО Лариса Миколаївна

канд. екон. наук, старший науковий співробітник

Інститут економіки та прогнозування НАН України

 

УКРАЇНА


Анотація. Проаналізовано як пандемія COVID-19 змінила ринок праці у світі та в Україні. Доведено, що для деякого бізнесу та працівників події із карантином стануть поштовхом до позитивних змін та впровадження нових технологій. Зазначено, що на ринку робочої сили очікуються тектонічні зрушення, та виділено професії на які може зрости попит після закінчення пандемії.

Ключові слова: ринок праці; освіта; професії; пандемія коронавірусу; роботодавці; працівники.

В даний час в складі багатосмугових акустичних систем для акустичного відтворення електричного музичного звучання в області звукового, сприйманого людським вухом діапазону використовується в основному електродинамічний гучномовець, який вже вичерпав ресурс свого розвитку, і подальший апгрейд акустичних систем має йти іншим шляхом. Останнє підтверджується тим, що конструктивні вимоги до класичних випромінювачів акустичних коливань суперечливі, тому що включають в себе вимоги легкості з одночасним забезпеченням достатньої жорсткості всієї конструкції, особливо це стосується рухомого випромінювача, а саме:

- збереження мінімальної маси рухомої частини випромінювача і гнучкості її підвісу;

- забезпечення здатності протистояння деформацій на вигин тіла диффузора при здійсненні ним перетворення своїх механічних коливань в акустичні;

- забезпечення високого значення магнітної індукції в просторі, утвореному між полюсами постійного магніту випромінювача і рухомою котушкою дифузора.

Також слід зазначити, що для електромеханічного принципу відтворення звуку характерна поява різних паразитних резонансних спотворень. При цьому середньостатистичний людський слух, не кажучи вже про аудіофілів і інших музичних естетів, досить чутливий навіть до незначних змін як рівня гучності (навіть на десяті частки децибел), так і до зміни тембрального забарвлення звуку.

У даній роботі пропонується один з підходів до розробки альтернативного звуковідтворювального пристрої на основі об'ємних пульсацій в тілі високочастотного електродугового розряду. Суть його полягає в тому, що формування звуку здійснюється розрядом високовольтної (близько 15 кВ) напруги змінного струму, який модулюється музичним, гармонійним сигналом. Під дією струму відбувається іонізація повітря між вихідними електродами, що призводить до виникнення об'ємних пульсацій в повітряному обсязі тіла розряду, які в свою чергу викликають акустичні коливання повітря, що оточує розряд. Факт процесу іонізації повітря цим пристроєм послужив причиною назви його іонофоном, або плазмовим гучномовцем.

Відмінною особливістю даної пропозиції є те, що факт відсутності дифузора у таких гучномовців не дозволяє вносити до відтвореного ними звук механічних спотворень у вигляді деренчання і не піддає звучання різних акустичним резонансам. Тому плазмовим гучномовцях притаманне досить якісне звучання, що є недосяжним для інших типів гучномовців; особливо це стосується відтворення сигналів високочастотної області звукового діапазону. Останнє обумовлено тим, що у пропонованого підходу до отримання акустичного сигналу роль дифузора, що є рухомий масою відтворювальної системи, виконує маса повітряного об’єму, збудженим електродуговим розрядом.

Слід зазначити, що даний підхід є одним з варіантів реалізації плазмового гучномовця, в якому велика частина його енергії витрачається на підтримання і світіння електродугового розряду, що безсумнівно знижує ККД всієї відтворювальної системи, однак застосування сучасної елементної бази дозволяє істотно збільшити значення ККД і знизити споживання електроенергії .

Електродугової розряд пропонується отримувати за рахунок використання трансформатора (в описуваному пристрої використовується рядковий). Останній підключений до виходу підсилювача класу D, характерною особливістю якого є підвищена потужність вихідного каскаду. Практика схемотехнічної реалізації підсилювача даного класу досить добре відпрацьована [1], але в пропонованому пристрої підсилювач даного класу реалізується на базі мікросхеми TL494, вихідний сигнал якої додатково посилюється польовим транзистором VT1, забезпечуючи тим самим різке збільшення вихідної потужності всього підсилювача. В якості транзистора можна використовувати будь-який потужний польовий транзистор; так, в розглянутому пристрої використовувався транзистор IRF540. Структурна схема пропонованого пристрою приведена на рис. 1.

«Акустичним навантаженням» даного пристрою є підвищувальний трансформатор. Між електродами його вихідної (вторинної) обмотки, яка формує напругу за рівнем порядку 15 кВ, утворюється електродуговий розряд, що супроводжується акустичним звучанням.

Пандемія коронавірусу сколихнула економіку та суспільне життя в усьому світі. Загроза поширення COVID-19 та оголошений карантин за лічені дні перевернули ситуацію у бізнесі і, відповідно, на ринку праці. Пандемія безжально оголила слабкі місця ринку праці. Припинено діяльність і великих, і малих підприємств, скорочена тривалість робочого часу, звільнюється персонал. Закриття торгових центрів і ресторанів, скасування авіарейсів та бронювання готелів, перехід підприємств на віддалену роботу багатьох ставить на межу краху. При цьому першими роботу втрачають часто ті, у кого вона і так не була стабільною: продавці, офіціанти, вантажники, прибиральники.

Проаналізуємо як пандемія COVID-19 за лічені тижні радикально змінила ринок праці у світі.

Німеччина, як і інші європейські країни, зіткнулася із серйозними проблемами на ринку праці. Але деякі галузі, навпаки, відчувають гострий дефіцит робочих рук і відчайдушно шукають людей. Перш за все це сільське господарство. У той же час безліч тих, хто працював офіціантами, тренерами із плавання, перукарями, тимчасово залишилися без зарплат або зовсім звільнені. Як ніколи затребувана робота кур'єрів, у тому числі в аптеках, що доставляють ліки хворим на самоізоляції. Зараз у Німеччині також підвищений попит на репетиторів і нянь.

Італійський ринок праці ніколи не відрізнявся особливою гнучкістю, а з приходом такого важкого випробування, як пандемія, його, як пророкують фахівці, очікують нові потрясіння та революційні зміни. Італійцям сподобалася робота на дому, вони готові на зниження зарплати, щоб не повертатися в офіс. Є ще одна вакансія, яка несподівано стала затребуваною на італійському ринку праці у зв'язку із закриттям кордонів, – це сезонні робітники.

З урахуванням карантину у Британії мільйони трудящих сидять сьогодні по домівках. Британії насамперед потрібні лікарі та медсестри, яких не вистачає катастрофічно. Місцеві госпіталі також шукають помічників медсестер, санітарів і прибиральників. Контактним центрам країни, на яких у період пандемії сильно збільшилося навантаження, потрібні телефонні та інтернет-оператори.

Нинішня пандемія завдала більш ніж відчутного удару по французькій економіці. За місяць після того, як було оголошено надзвичайний санітарний стан і введено суворий карантин, цілі галузі, такі як готельний і туристичний бізнес, виявилися поза грою, сотні тисяч підприємств закрилися повністю або частково. У зв'язку з тим, що всі торгові центри, ресторани, готелі закриті, гостро постало питання забезпечення їх безпеки, а це значить, що охоронці також нині нарозхват. Всі ці спеціальності, зауважимо, які не дуже були престижні у довірусну епоху, зараз переживають свого роду пік популярності, як, втім, і ті скромні професії, що мають відношення до забезпечення громадян продуктами харчування. З торішнього списку професійних преференцій, де домінували айтішники, у нинішньому залишилися лише фахівці із інформаційної безпеки. Без них, судячи з усього, не обійтися і в нинішній час великих потрясінь.

Пандемія коронавірусу радикально змінила ринок праці у США. За чотири тижні карантинних заходів країна втратила більше робочих рук, ніж із великими труднощами придбала за останні 11 років відновлення після фінансової кризи. Зараз у десятку найбільш затребуваних професій у США входять медсестри, продавці і касири, сортувальники, кур'єри. Гострий дефіцит робочих відчувають у сільському господарстві, де велика частка трудових мігрантів. Великі втрати очікуються серед обслуговуючого персоналу готелів, транспортників, соціальних працівників. Найбільше скорочень у США очікується серед низькооплачуваних робітників, яким і без того важко утримувати сім'ю у період пандемії.

Проблемою для України у нинішньому стані справ стане те, що збільшиться не лише офіційний рівень безробіття, але суттєво погіршиться ситуація на так званому неофіційному ринку праці. А закриття кордонів та негативні тенденції в економіках європейських країн, також помножених на наслідки пандемії коронавірусу, лише збільшать зворотний потік українських заробітчан додому. Один із найбільших викликів для ринку праці в Україні на найближчі пів року – закриття кордонів із країнами-сусідками з ЄС та повернення українських заробітчан. Питання не лише у карантинних заходах всередині нашої країни, але й суттєве падіння економіки в ЄС та загалом у світі.

Ситуація із поверненням українських заробітчан вплине одразу на кілька аспектів.

По-перше, посилить усі негативні фактори із безробіттям на внутрішньому ринку, адже збільшить конкуренцію, що впливатиме на ще більше зниження зарплати. Адже українці їхали за кордон саме через низьку оплату праці на внутрішньому вітчизняному ринку та у пошуку нових можливостей і перспектив за межами України.

По-друге, через повернення додому автоматично зменшиться обсяг валютних надходжень із-за кордону, які у попередні роки неабияк підкріплювали національну валюту та стимулювали вітчизняну економіку, особливо у регіонах.

По-третє, відсутність сприятливих можливостей для розвитку бізнесу та безробіття призведе до посилення соціальної напруженості та створення різноманітного «нелегального» бізнесу та збільшення обсягів тіньового ринку.

На ринку праці все частіше з'являються новини, що компанії, які зазнають збитків, звільняють людей. Тенденція, швидше за все, збережеться у цьому році – питання тільки у масштабах. Компанії по-різному, та із різним ступенем успіху адаптуються до змін. Але, безперечно треба зазначити, що для деякого бізнесу та працівників ці події стануть поштовхом до позитивних змін та впровадження нових технологій. Наприклад, саме вимушена ізоляція сприяла тому, що педагоги, які зазвичай консервативні, навчаються способів дистанційного викладання [1]. Це актуально і для категорії «блакитних комірців»: компанії змушені автоматизувати багато HR-процесів і налагодити віддалений режим роботи, де можливо, а працівники – пристосуватися до умов та отримати нові навички.

Усе це створює зовнішній тиск на нас, на освіту та самоосвіту, на дітей та їх майбутнє. Та безперечно, для того, щоб надалі формувати освіту у такому турбулентному світі, недостатньо класичних методів реформування. Найуспішнішими на сьогодні освітніми кейсами вважаються Фінляндія і Сінгапур – дві абсолютно різні моделі освіти [2]. Фінляндія – модель держави добробуту, де багато уваги приділяється рівності можливостей, доступу. Сінгапур – меритократична модель, де постійно відбувається селекція кращих, талантів, де постійно йде гра із високими ставками. Між цими полюсами має з’явитися й українська модель освіти, тому що будь-який перенос однієї моделі не спрацює. Якщо взяти широку перспективу, то в учасників освітнього процесу є важливий досвід життя в умовах постійного стресу, постійної турбулентності, де не можна опертися на інституції [3].

Але реальність сьогодення це – пандемія COVID-19, яка беззаперечно змінить ринок праці. Найближчим часом ми побачимо захід одних професій та бум попиту на інші. Втім, вплив пандемії на ринок праці не зводиться до появи тимчасового попиту на медичні професії. На ринку робочої сили очікуються тектонічні зрушення. На наш погляд, епоха великих офісів закінчилася: компанії у різних країнах, у тому числі й в Україні, вирішать, що до пандемії витрачали на оренду офісних приміщень занадто великі гроші. В офіс повернуться найнеобхідніші співробітники, інші продовжать працювати із дому, перейдуть на фріланс або на часткову зайнятість. Після закінчення пандемії на ринку праці може зрости попит на такі професії.

Антикризовий менеджер фахівці цього профілю будуть затребувані і під час кризи, і після неї. Компаніям гостро потрібні експерти, здатні провести аналіз бізнесу, виявити сильні та слабкі сторони, побудувати антикризовий план й реалізувати його.

Експерт з HR-трансформації ринок праці почав рухатися, зміни будуть відбуватися у трикутнику «суспільство-економіка-технології». Бізнесу знадобляться експерти, які зможуть зорієнтувати компанії і які здатні скласти план дій: визначити яких співробітників звільняти, яких наймати, чому навчати персонал, які організаційні схеми використовувати для організації праці у нових умовах і які IT-рішення застосовувати для підтримки цих схем.

Експерт із цифрової трансформації карантинні канікули змусять навіть самих консервативних власників задуматися над тим, які функції потрібно перенести із реального середовища у віртуальне. Підприємці зроблять перший крок на шляху до цифрової трансформації та почнуть шукати експертів, здатних підказати, яким повинен бути наступний крок…

Програміст спроби компаній перейти у цифру викличуть сплеск інтересу до розробки програмного забезпечення. Розробники ПЗ будуть затребувані або на стороні замовника, або на стороні платформи.

Експерт з BigData оцифровка бізнесу призведе до різкого зростання банку даних. Компанії усвідомлюють, яким багатством вони володіють і спробують витягти максимум користі із обробки накопичених даних.

Організатор VR/AR-трансляцій карантин викликав попит інтересу до відеосервісу: Zoom відразу став рятівником комунікацій у бізнесі, освіті та інших галузях.

Персональний IT-консультант у зв'язку зі сплеском інтересу до цифри, суспільство буде розколоте. Одні люди кинуться освоювати нові цифрові сервіси, які у великій кількості з'являться у найближчі місяці. Інші будуть відчувати з цього приводу розгубленість, та їм будуть потрібні помічники, здатні вибудувати відносини зі зміненим світом, пояснити, як поводитися у цифровому середовищі та проконсультувати із питань кібербезпеки.

Оператор call-центру не всі компанії зможуть пережити шторм, викликаний коронавірусом. У деяких галузях, таких як туризм, у найближчі місяці шукати роботу буде марно. Можливо, що після кризи на ринку праці однією із найбільш затребуваних професій буде оператор call-центру. Ця професія буде забезпечувати зв'язок між користувачами у тексті вакансії практично у всіх галузях.

Помічник по догляду пандемія коронавірусу може завдати шкоди здоров'ю людей похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Тому може зрости попит на соціальних працівників, які допоможуть вести домашнє господарство, доглядальниць, нянь.

Майбутнє поки занадто невизначене, і робити прогнози, що буде далі на ринку праці, – складно. Все залежить від розвитку ситуації, наприклад, від заходів із боротьби із пандемією та підтримки бізнесу. І саме тому, у період турбулентності потрібно змінювати вектор зусиль держави. Звісно, соціальна підтримка наразі є дуже важливою для найбільш нужденних верств населення. Але, потрібно «розвернути» логіку впливу держави із умовної «допомоги» на «стимулювання». Саме про це активно намагаються сказати представники бізнесу. Однак наразі спроможності держави дуже слабкі.

Насамкінець, держава у питанні працевлаштування та нейтралізації процесів безробіття могла б піти шляхом реалізації масштабних інфраструктурних проектів. Це побудова доріг, відновлення потенціалу туристичної галузі. За рахунок таких проектів можна було б суттєво знизити безробіття та водночас отримати «точки зростання» для економіки України у найближчому майбутньому.

Колективні зусилля і солідарність організацій роботодавців та працівників – найважливіша умова ефективної протидії наслідкам пандемії COVID-19 для сфери праці. В умовах кризи взаємодія та діалог між організаціями роботодавців і підприємців, з одного боку, і працівників із іншого здатні надати нового імпульсу соціально-економічному прогресу та прискорити відновлення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Лавриненко, Л. (2020). ОСВІТА В РЕАЛЬНОСТІ СЬОГОДЕННЯ – ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ. Матеріали конференцій МЦНД, 25-28. https://doi.org/10.36074/10.04.2020.v1.01

  • Лавриненко, Л. (2019). Світовий досвід професійного навчання та розвитку персоналу. // Управління соціально-економічними трансформаціями господарських процесів: реалії і виклики. Матеріали конференцій. Мукачево. МДУ.
    326-329

  • Лавриненко, Л. (2020). ВЗАЄМОДІЯ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 45-48. https://doi.org/10.36074/24.04.2020.v1.14


THE QUARANTINE LABOR MARKET AND THE PROFESSIONS THAT WILL BE IN DEMAND AFTER THE COVID-19 PANDEMIC

LAVRYNENKO L.,
Ph.D in Economics, Senior Researcher
Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
Analyzed how the COVID-19 pandemic changed the labor market in the world and in Ukraine. It has been proven that for some businesses and employees, quarantined events will be the impetus for positive change and the introduction of new technologies. It is noted that tectonic shifts are expected in the labor market, and professions for which demand may increase after the end of the pandemic are highlighted.


Keywords: labor market; education; professions; coronavirus pandemic; employers; workers.

© Лавриненко Л.М., 2020

© Lavrynenko L., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 16.05.2020