International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

9 (May, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PHILOLOGY

UDC 811.161.2’42:659.111.22

EOI 10.11232/2663-4139.09.09

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПАМУ

БІЛОКОНЬ Ірина Вікторівна

здобувач вищої освіти гуманітарного факультету

Національний університет «Острозька академія»

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

МАКСИМЧУК Віталій Васильович

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури

Національний університет «Острозька академія»

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті проаналізовано лінгвістичні особливості спаму. З'ясовано видові відношення між поняттям спаму і реклами для глибшого розуміння жанрової специфіки. Розглянуто мовні засоби маніпулювання свідомістю адресата та їх взаємозв’язок із конкретними психологічними установками.

Ключові слова: спам; спам-реклама; електронна пошта; лінгвістичні особливості; лінгвістичне (мовне) маніпулювання.

Сучасній людині складно уявити своє спілкування в мережі без використання електронної пошти, перевага якої над контактуванням у соціальних мережах – умовно-означена офіційність (незважаючи на існування правил комунікації за допомогою електронних листів, адресат і адресант можуть відповідати в довільній формі без жодних обмежень). Окрім того, більшість сайтів, на які реєструються чи просто переглядають користувачі мережі, просить указати адресу поштової скриньки в довільному чи обов’язковому порядку. Це не лише дало змогу ідентифікувати конкретного користувача та робити надання послуг легшим, а й перетворилося на спосіб маніпуляції клієнтами за допомогою надсилання реклами на електронну адресу. Здебільшого власники поштових скриньок не дають згоди на емейл-розсилання щодо акцій, бонусів, пропозицій тощо. Так виникло поняття небажаних електронних листів – спаму.

Мета статті – дослідити лінгвістичні особливості спаму-реклами електронної пошти. Визначена мета передбачає такі дослідницькі завдання:

– проаналізувати лексико-семантичні особливості небажаних рекламних повідомлень;

– окреслити морфологічні ознаки спам-листів із вмістом реклами;

– визначити основні синтаксичні засоби впливу таких листів;

– установити словотворчі особливості тексту листів спаму-реклами.

Джерельна база дослідження  – спамові повідомлення з електронної пошти Gmail, на яку припадає 27% усіх листів світу, а частка українців, які використовують цей домен, – близько 68% [11].

Відповідно до статистичних даних, спам становить більше 50 % світового поштового трафіку [9]. Проте ці відомості стосуються всіх типів небажаних електронних листів. У дослідженні пропонуємо розглянути конкретний вид спаму – рекламу. Хоча щодо цього питання теж не існує однозначності серед науковців: приміром, О. Лутовінова вважає рекламу видом спаму [5], а К. Коновалова – спам видом реклами [3]. Такі розбіжності в класифікації зумовлені недостатньою вивченістю жанрової специфіки та лінгвістичних особливостей спаму-реклами. Ці питання лише частково проаналізовано в працях вітчизняних науковців А. Павленко, Л. Компанцевої,  Н. Гудзь, С. Чемеркіна та ін., що й зумовлює актуальність обраної теми.

У цьому дослідженні ми оперуємо поняттям реклами як видом спаму, а не навпаки, оскільки спам –  це всі електронні листи різного змісту та спрямування, які надходять до поштової скриньки без попередньої згоди адресата, а спам-реклама –  це “вид інтернет-спаму, за допомогою якого популяризують ту чи ту продукцію, закликають до купівлі певного продукту або ж інформують про акції чи інші події в магазинах” [6], тобто мають комерційний зміст.

Загальнопоширена думка, що небажані повідомлення потрапляють лише до папки “Спам” електронної пошти. Попри те, що електронні поштові служби створюють алгоритми для фільтрації всіх листів, параметри диференціації не завжди охоплюють усі ознаки спаму та сортують їх. Саме тому більшість власників скриньок бачить у “Вхідних” ті повідомлення, на отримання яких вони не давали згоди. Варіант того, до якої папки потрапить реклама-спам, найчастіше залежать від таких чинників:

- якості фільтрів, які використовує конкретна електронна пошта для боротьби зі спамом;

- програм чи додатків, які використовує адресант для створення спамового емейл-розсилання (приміром, листи з безкоштовних сервісів чи версій з випробовувальним терміном потрапляють до спаму частіше, ніж із платних версій);
- використання для спамінгу непідтвердженої електронної адреси сайту;

- відсутність записів SPF, DKIM, DMARC у доменах сайтів, з яких їх було надіслано [10].Зважаючи на перелік передумов вище, уважаємо, що лінгвістичний аналіз повідомлень електронної пошти –  один з ефективних способів розрізнення реклами-спаму з-поміж листів іншого змісту. 

Для того, аби дізнатися зміст листа та зрозуміти причину його отримання, адресат відкриває його та “досліджує”. Завдання адресанта або створювача спамового розсилання – якомога довше затримати увагу власника електронної адреси на повідомленні, привернути його увагу та досягнути цілі (відвідування сайту, використання послуги, покупка конкретного товару тощо). Для цього спамери використовують стратегію лінгвістичного маніпулювання.

Н. Бутенко визначає лінгвістичне (мовне) маніпулювання як “використання особливостей мови й правил її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для виконавця напрямі” [1]. Серед досліджених особливостей реклами-спаму частотним є маніпулювання за допомогою лексичних, морфологічних, словотворчих і синтаксичних засобів.

Для спаму, як і для Інтернет-дискурсу загалом, характерна “максимальна компресія інформації, збільшення емоційної насиченості та експресивності повідомлення” [2]. З-поміж лексичних ознак реклами-спаму ми виокремили такі:

  • використання узагальнювальних звертань і відсутність імені власника пошти: дорогі клієнти, любі клієнтки, красуне (див. Рис. 1);

 

Рис 1. Уживання узагальнювальних звертань без імені власника поштової скриньки

 

  • максимальне навантаження тексту ключовим словом, яке використовує відправник як свій основний пошуковий запит: в/по дорозі, поїздка, попутники, вирушає, компанію в дорогу (див. Рис. 2);

Рис 2. Нагромадження ключових слів задля максимального акценту на змісті й меті реклами

 

  • використання оцінних слів, які мають переважно позитивну семантику й відповідно впливають на читача (Н. Бутенко називає це “забарвленим позитивними емоціями зосередженням уваги” [1]): корисні поради від професійних кухарів; швидке доставлення смачної їжі; вигідні пропозиції на всю техніку; акція для чарівних жінок; швидко, зручно та дуже надійно (див. Рис. 3);

Рис 3. Використання слів з позитивною семантикою у спамі-рекламі

 

  • використання іменників-атрактивів [7]: знижка, акція, новинка, суперпропозиція;

  • звертання від першої особи, що зумовлює ефект особистого спілкування та апелювання власним досвідом адресата: рада допомогти тобі з вибором твого ідеального образу; мрієш відправитися в незабутню подорож разом зі мною? З цією самою метою відбувається заміна офіційного привітання “Доброго дня!” на “Привіт!” (див. Рис. 4);

Рис 4. Маніпулювання свідомістю адресанта за допомогою використання лексики розмовного стилю

 

  • використання слів із семантикою часу, переважного з ефектом негайності,  потрібності, раптовості: уже сьогодні, просто зараз, цього тижня,  того ж дня (див. Рис. 5);

Рис 5. Апелювання часовими показниками в спамі

 

Морфологічні особливості маніпулювання мають найбільший вияв у використанні:

  • займенників себе, я, мій (найчастіше в тексті кнопок чи темах спамових повідомлень): знайти себе на відео, переглянути фото зі мною, забрати мій подарунок, купуй для себе (див. Рис. 6);

Рис 6. Використання зворотного займенника себе в спамі

 

  • дієслів наказового способу, які підсилюють мотивацію до дії: обирайте, покращуйте, готуйтесь, створюйте, купуй (див. Рис. 7). Н. Малюга називає такі дієслова контактовстановлювальними [7] через їх спрямування на конкретну особу чи групу людей.

Рис 7. Використання дієслів наказового способу

 

Лексичні й морфологічні ознаки пов’язані з «мнемічно-емоційною функцією, оскільки задіюють емоційну пам’ять реципієнта, що полегшує запам’ятовування рекламного звернення, стимулюють образну пам’ять споживача та підсилюють вплив експресивних засобів на образну пам’ять та уяву» [7].

Серед синтаксичних особливостей спаму-реклами виокремлено такі:

  • використання відкритих запитань, оскільки “незавершений гештальт краще запам’ятовується” [1]: знаєте, коли назад? (див. Рис. 8);

Рис 8. Приклад використання відкритих питань

 

  • використання риторичних запитань, оскільки, «вимовляючи риторичне запитання, промовець спонукає слухача самому знайти відповідь і водночас переконує його, що це і є єдина правильна відповідь» [8]: коли, як не зараз? (див. Рис. 9);

Рис. 9. Приклад використання риторичних питань

 

  • нагромадження однорідних членів речення (максимальний перелік усього списку товарів, послуг тощо): будь-які реглани, пуловери, світшоти, джемпери, светри на твій смак; пастельні сукні від брендів PriMark, VOVK, Andre Tan, Zara; вивчіть 50 нових слів, зберіть 3 корони, заробіть 100 балів (див. Рис. 10);

Рис 10. Використання однорідних членів речення у спамі

 

  • переважне використання простих речень порівняно зі складними: Мені достатньо зарплатної картки (див. Рис. 11);

Рис 11. Приклад використання простих речень

 

Творці спамових повідомлень намагаються зробити його більш унікальним порівняно зі сотнями подібних, саме тому вдаються до творення нових слів за допомогою префіксально-суфіксального способу (напромити), додавання префіксоїдів (суперрозпродаж, супершопінг), фонетичної передачі іноземних слів (клінбег, б’юті-ритуал) (див. Рис. 12).

Рис 12. Приклади використання нових слів у спамових повідомленнях

 

Отже, спам-реклама використовує низку прийомів лінгвістичного маніпулювання свідомістю адресатів. За допомогою лексичних, морфологічних, синтаксичних, словотворчих засобів спамерам вдається впливати на підсвідомість читача, закликати до дії та виконувати потрібні опції після перегляду реклами. Завдяки дослідженню вдалося встановити, що розуміння мовних особливостей і правильне апелювання ними дає змогу творцям спаму трансформувати “небажані” повідомлення в такі, які власник електронної пошти хотів би отримувати постійно. Для створення такого ефекту спамери використовують узагальнювальні звертання, оцінні слова, іменники-атрактиви, звертання від першої особи, слова з семантикою терміновості, дієслова наказового способу, відкриті та риторичні запитання, прості речення, нагромадження однорідних членів речення, вдаються до творення нових слів для максимального привернення уваги.  Використані в дослідженні приклади підтверджують  вищесказане. Уважаємо, що обсягу статті недостатньо для розкриття всіх лінгвістичних особливостей спаму, тому результати цього дослідження потребують подальшої наукового опрацювання.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Бутенко Н. Ю. (2006) Соціальна психологія в рекламі : навч. посібник. Київ : КНЕУ.

  • Гудзь Ніна (2015)  Інтернет-дискурс як новий тип комунікації: структура, мовне оформлення, жанрові формати. Сучасні лінгвістичні студії: навчальний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. С. 61–87.

  • Коновалова Е. Е. (2010) Спам как вид интернет-рекламы. Право и экономика. 9. С. 15–19.

  • Куранова С. І. (2012) Основи психолінгвістики : навчальний посібник. Академія: Альма-матер.

  • Лутовинова Ольга. (2009) Лингвокультурологические характеристики виртуального дискурса: монография. Волгоград.

  • Павленко А. (2019) Дискурс-аналіз сучасних спам-текстів. V Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Мовний простір слов’янського світу». Київ. С. 50–54.

  • Поденежна Л. О. (2018) Мовні засоби маніпулятивного впливу в рекламі : кваліфікаційна робота студентки факультету української філології групи УФР-м-17 / наук. керівник Н. М. Малюга. Кривий Ріг.

  • Хазагеров Г. Г. (2002) Политическая риторика: учебник. Москва.

  • Clement J.. Spam: share of global email traffic 2014–2019. Retrieved from: https://www.statista.com/statistics/420391/spam-email-traffic-share/

  • Leeman Fr. The Beginner's Guide to DMARC with URIports. Retrieved from: https://www.uriports.com/blog/the-beginners-guide-to-dmarc-with-uriports/

  • Petrov Ch. Gmail Statistics 2020. Retrieved from: https://techjury.net/stats-about/gmail-statistics/#gref


LINGUISTIC FEATURES OF SPAM

BILOKON I.,
Student of Faculty of Humanities
National University of Ostroh Academy
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISERS:

MAKSYMCHUK V.,
Ph.D. (Philology), Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Literature
National University of Ostroh Academy
UKRAINE

Abstract.
The article analyzes linguistic features of spam. There is established specific links between the concepts of spam and advertising for a better understanding of the genre specificity of spam text. There is explored internal means of manipulating the consciousness of the email owners and its influence on the psychology conditions of human acts with advertising.


Keywords: spam; spam-advertising; email; linguistic features; linguistic manipulation.

© Білоконь І.В., 2020

© Bilokon I., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 13.05.2020