International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

9 (May, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

АНАЛІТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ (НА ПРИКЛАДІ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)

СТРІХА Анастасія Сергіївна

здобувач вищої освіти факультету обліку і податкового менеджменту

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

САМБОРСЬКА-МУЗИЧКО Юлія Олександрівна

канд. екон. наук, доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

УКРАЇНА


Анотація. Стаття присвячена оцінці ефективності запровадження принципів корпоративного управління. Було досліджено інструменти і особливості реалізації корпоративної моделі управління банківської установи. Належну увагу було приділено визначенню кількісного впливу кожного принципу на показники фінансової діяльності.

Ключові слова: корпоративне управління, принципи, акціонери, ефективність діяльності, банк, зацікавлені особи.

Постановка проблеми. Запровадження принципів корпоративної політики на сьогодні формує актуальний напрям розвитку компанії. В часи високого рівня соціалізації підприємств, прагнень до транспарентності та відкритості, все більше суб’єктів господарювання здійснюють ряд дій, щоб забезпечити внутрішніх та зовнішніх учасників комфортними умовами створення та споживання благ. Проте, тенденції не завжди справляють позитивний вплив на різних учасників ринкових процесів, а для грамотного менеджера мають бути цілком обґрунтовані для впровадження. Тоді виникає необхідність економічно та аналітично оцінити можливість здійснення реалізації, корегувань або ліквідації існуючих проваджень. Банки, як ключові фінансові установи, завжди прагнуть до забезпечення довіри до них як споживачів, так і самих співробітників, в той же час, залишаючи за собою можливість перебувати в інформаційній захищеності для формування позитивного та фінансово ефективного розвитку компанії. Одним з елементів cтворення таких умов стає запровадження принципів корпоративного управління. Хоча існує перелік рекомендацій щодо їх розробки, але реалізація повинна мати економічне обґрунтування даних дій.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблема ефективності корпоративного управління досліджена у працях Самолюка О.В. [1], Чобаля Л.Ю. [2], Нусінової О.В. [3], Метлушко О.В. [4], Польової О.Л.  [5]. Підвищена увага дослідників до цього питання зумовлена інтеграцією України з ЄС та виходом вітчизняних банківських установ на міжнародну арену.

Мета статті. На прикладі АТ КБ «ПриватБанк» здійснити оцінку ефективності впровадження принципів корпоративного управління.

Виклад основного матеріалу. Принципи корпоративного управління для банків були розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду, основною метою якого є запровадження єдиних стандартів у сфері банківського регулювання шляхом розробки директив та рекомендацій, що знаходять своє відображення у національному законодавстві країн-членів. Остання редакція, пов’язана з корпоративним управлінням та його принципами, носить назву «Базель ІІІ» та була створена у відповідь на нові виклики у фінансовому регулювання, які виникли завдяки фінансовим кризам 2000-2010рр. Даний документ посилює вимоги до капіталу, ліквідності та підвищенню якості управління ризиками. Ключовою метою розробки та запровадження принципів корпоративного управління – є підвищення ефективності керівництва компанією з позиції забезпечення належного рівня захисту прав інвесторів, формування надійних механізмів здійснення управління та контролю, відкритості та прозорості діяльності компанії. Принципи необхідно визначити, та закріпити основні стандарти їх організації у спеціальному документі, спираючись на сутність, що полягає у забезпеченні ефективної діяльності суб’єкта господарювання, рівноваги впливу та балансу інтересів всіх трьох ключових учасників корпоративних відносин: органів управління та контролю банку (наглядова/спостережна рада), акціонерів та зацікавлених осіб. Очікується, що чітке дотримання визначених принципів сприятиме забезпеченню підвищення ефективності управління та відповідальності в прийнятті рішень, розкритті інформації (в тому числі її прозорості), уникненні конфлікту інтересів, що зрештою призведе до вищого рівня захисту інтересів акціонерів компанії, довіри кредиторів, вкладників та суспільства загалом. Це для банку, як ключового учасника фінансово-економічної системи,  є надважливим.

Грамотне корпоративне управління для банку полягає у формуванні підвищення рівня конкурентоспроможності та ефективності діяльності фінансової установи. Це забезпечується через: приділення достатньої уваги інтересам акціонерів; рівновеликого впливу та зберігання балансу інтересів учасників корпоративних відносин; забезпечення фінансової прозорості; провадження визначених правил здійснення ефективного управляння та контролю.

Тобто, корпоративне управління – спосіб керівництва компанією, який передбачає побудову ефективного механізму взаємодії між топ-менеджментом та стейкхолдерами для досягнення поставлених цілей діяльності. Оскільки одним з принципів корпоративного управління є здійснення ефективного керівництва поточною діяльністю, то перехід банку у державну власність –  це вимушений крок підтримки стратегічно важливої фінансової установи у скрутний для неї час, який дозволив уникнути проходження процедури банкрутства і ліквідації та забезпечити стабільність грошової системи України. 18 грудня 2016 року було розпочато процес націоналізації «ПриватБанку», що завершився на початку 2017 року, а у середині 2019 року була затверджена Постанова КМУ, яка серед іншого містила норму про необхідність принципів корпоративного управління як складової частини забезпечення діяльності компанії [6]. Характерною особливістю банківської структури, як об’єкту державного володіння, є те, що її єдиним і головним акціонером виступає держава. В той же час, контроль за діяльністю банка, як і інших фінансово-кредитних інституцій цього типу, здійснює Національний Банк України  згідно п.48, п. 77, п. 156, п.187, п.265, п.267 Статуту АТ КБ «ПриватБанк» [7], крім того він є органом-інструментом реалізації реформ фінансового сектору країни. Паралельно існують й інші, у тому числі, недержавні органи, що займаються контролем та підтримкою реформування. Так, 08 липня 2019 року Проектний офіс «Підтримка реформ фінансового сектору в Україні» оприлюднив Проект А.10 Корпоративне управління у фінансовому секторі, де схематично зобразив етапи розвитку корпоративного управління у банках [8] (рис. 1).

Рис. 1. Етапи нормативно-правового розвитку корпоративного управляння в банках України [побудовано на основі [8]]

 

Кодекс корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк» розроблений з урахуванням вимог:

– Принципів корпоративного управління для банків Базельського комітету з банківського нагляду, затверджених у липні 2015 року (Corporate governance principles for banks dated July 2015 (Basel guidelines) [9];

– Принципів Організації економічного розвитку та співробітництва щодо корпоративного управління в підприємствах з державною власністю, затверджених у 2015 році (OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises) [10];

– Рекомендацій Європейської банківської установи щодо внутрішнього управління, затверджених 27 вересня 2017 року  №EBA/GL/2017/11 (Guidelines on Internal Governance by European Banking Authority) [11].

У таблиці 1 наведено згруповані ключові принципи корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк» [12], розкрито їх основну сутність та інструменти їх реалізації.

 

Таблиця 1. Сутність та інструменти реалізації ключових принципів корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк»

Згруповано автором на основі [15], [16][14], [13], [12], [7]

 

Зазначені принципи є ключовими не лише з позиції самого «ПриватБанку», але й є рекомендаційними зі сторони міжнародних організацій. Отже, виникає необхідність визначити, яким чином ці принципи можуть отримати аналітичну оцінку через фінансові показники. Вважаю, що дану оцінку можна здійснити за допомогою наступних показників:

1. Для принципу «Забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонера Банку» демонстративним є значення чистого фінансового результату (в тому чисті через оцінку показників прибутку (збитку) та виплати дивідендів).

Найбільш гучною для «ПриватБанку» була ситуація, коли міжнародне агентство Kroll, яке НБУ найняв для розслідування махінацій у 2018 році, виявило «банк в банку». Один – всім відомий технологічний та інноваційний роздрібний Приват. Інший – займався кредитуванням пов'язаних осіб для виведення грошей з банку. Результат керівництва банком до націоналізації – збиток, межа якого оцінюється як мінімум в 5,5 млрд. дол. США (або 176,3 млрд.грн.) [17]. У 2017 році були задекларовані збитки у сумі 23,9 млрд. грн (проте, у звітності 2018 року за 2017 рік збиток перетворився у 378 млн.грн. прибутку). У 2018 році чистий прибуток становив 12,8 млрд. грн., а за 9 місяців 2019 року – близько 27,5 млрд. грн. прибутку (прогнозний, на той період, прибуток за 2019 рік – 35 млрд. грн).

Щодо дивідендів, то у 2016 та 2017 роках «ПриватБанк» був збитковим, а в 2018 році він вперше після зміни власника отримав прибуток. В цілому, банк сплатив до бюджету 90% свого прибутку, який він отримав в 2018 році – 11,5 млрд грн ($ 432,4 млн). Таким чином, у 2018 році вже було відчутно той ефект, які дали зміни у 2016-2017 рр., проте через часовий лаг найповніше їх ефективність буде продемонстрована за підсумками 2019-2020 рр. (рис.2)

Рис. 2. Динаміка зміни показників прибутку та дивідндів виплачених, млн.грн. [розраховано на основі [18], [19], [20], [21]]

 

2. Для принципу «Чіткий розподіл повноважень і сфер відповідальності між органами управління Банку, впровадження належного рівня звітності та контролю, створення необхідних умов для своєчасного обміну інформацією та ефективної взаємодії між ними» були обраховані коефіцієнти фінансової стійкості.

Оскільки, фінансова стійкість підприємства – ключова характеристика, що є для зовнішніх контрагентів підтвердженням майбутнього існування установи та, на відміну від платоспроможності підприємства, що носить оперативний характер, виступає, в певному сенсі, гарантом стратегічних контрактів і носить перспективний характер. Крім того, показники фінансової стійкості є вираженням результатів ефективного управління фінансового менеджменту банку з питань оптимізації й раціональності фінансового забезпечення активів установи (тому, для банку важливо постійно контролювати та ґрунтовно оцінювати можливість своєчасно погасити взяті на себе зобов'язання). Така оцінка здійснена через коефіцієнти фінансової стійкості для «ПриватБанку» за 2016-2018 рр. (табл. 2).

 

Таблиця 2. Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості АТ КБ «ПриватБанк» за 2016-2019 рр. [розраховано на основі [18], [19], [20], [21]]

Якщо до націоналізації Приватбанку більшість нормативів банком порушувалась, то, починаючи з 2017 року, показники стали відповідати встановленим значенням. Отже, фінансова стійкість банку наразі знаходиться на високому рівні, про що, в першу чергу, свідчить показник надійності банку. Коефіцієнт надійності вказує на рівень залежності банку від залучених коштів. Він перетворився з від’ємного у постійно зростаюче позитивне значення. Це означає, що банк має непогану забезпеченість власним капіталом і, отже, не залежить від стихій в залученні коштів грошового ринку.

3. Принцип «Належний рівень системи стримування та противаги» пропонується оцінювати через аналіз показників ліквідності банку. Дана група показників затверджена НБУ як «обов'язкові економічні нормативи діяльності банків», вони призначені для регулювання діяльності банківських установ на основі безвиїзного нагляду. За допомогою вказаних нормативів забезпечується не тільки моніторинг стабільності ведення справ, а й стає можливими відстеження своєчасного виконання зобов’язань перед клієнтами, оскільки банківському бізнесу притаманний високий ступінь ризикованості. У табл. 3 зазначений перелік нормативів, за допомогою яких оцінюють ліквідність банку, проте, даний перелік не є вичерпним та універсальним. Так, для системно важливих банків, до складу яких входить АТ КБ «ПриватБанк», з 01 січня 2020 року значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) має становити не менше ніж 30 відсотків, а нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - не більше ніж 20 відсотків.

 

Таблиця 3. Значення нормативів АТ КБ «Приват банк» у 2016-2019 рр. [розраховано автором на основі [18], [19], [20], [21]]

Як видно з таблиці, показники ліквідності за підсумками 2018 року повністю відповідають нормативним значенням, в порівнянні з 2016 роком, де за ключовими параметрами ПриватБанк не «дотягував» та був у списку порушників НБУ. Також, варто відзначити, що навіть за підсумками 2017-2019рр. Приват поки що «умовно» виконує «жорсткіші» вимоги, які були введені з 01.01.2020р., оскільки є системно важливим у банківському секторі України. Отже, управління операційною діяльністю здійснюється вдало, банк здатний забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов`язань внаслідок збалансованості строків та сум погашення розміщених активів і зобов`язань банку.

4. Принцип «Визначення акціонером основних стратегічних напрямків діяльності Банку та вирішення інших питань, що належать до його виключної компетенції» передбачає дотримання певних затверджених напрямків розвитку, що можна оцінити через показники дієздатності.

– Коефіцієнт загальної дієздатності дозволяє оцінити стабільність роботи банку. Він (1) демонструє, чи покриваються витрати від операцій і інвестицій за рахунок отриманих доходів. У випадку, якщо показник перевищує максимальне значення, банк є збитковим, а отже, управління здійснюється неефективно.

Таблиця 4. Значення коефіцієнту загальної дієздатності у 2016-2019рр. [розраховано автором на основі [18], [19], [20], [21]]

Як бачимо, після націоналізації банку, динаміка даного показника пішла на спад, це свідчить про те, що керівництво правильно віднайшло стратегічні напрямки розвитку компанії, і діяльність поступово почала приходити до норми.

– Коефіцієнт дієздатності за кредитними операціями (2) оцінює стабільність роботи банку на кредитному ринку. За його допомогою можливо встановити, який відсоток залучених коштів направлений безпосередньо на діяльність, пов’язану з кредитуванням. Якщо значення показника не перевищує критичне (0,75),  це свідчить про консервативну кредитну політику компанії.

Таблиця 5. Значення коефіцієнту дієздатності за кредитними операціями у 2016-2019рр. [розраховано автором на основі [18], [19], [20], [21]]

Для забезпечення ефективності кредитування банки зацікавлені у максимізації своїх процентних доходів та досягнення визначеного стратегією рівня прибутковості. завдяки збільшенню спреда у відсоткових ставках розміщення та залучення ресурсів.

Щодо перспектив розвитку банківського сектору, то очікувані прибутки до 2022 року складатимуть 38-25 млрд. грн, а індекс ROE (коефіцієнт рентабельності власного капіталу) – 18-14%. У цьому ключі, висновками для банку є очікування зростання роздрібного сегменту (обсягу депозитів населення), швидке зростання чистих кредитів, роздрібних та МСБ кредитів (для малого та середнього бізнесу), посилення ІТ-напрямку (наприклад, розвиток платформи «Приват24») та зниження вартості ризику.

5. Принцип «Здійснення Наглядовою радою стратегічного управління Банком в межах та у спосіб, визначених чинним законодавством та внутрішніми документами Банку, забезпечення ефективного контролю за діяльністю правління Банку з метою виконання Стратегії Банку» пропонується оцінити з позиції ключових показників рентабельності.

Показники рентабельності являються основними при оцінці конкурентоспроможності компанії. Наразі важливим є не тільки збільшення позитивного фінансового результату діяльності, але й запровадження такої схеми корпоративного управління, яка б дозволила менеджменту банку ефективно розпоряджатися та розподіляти прибутки для покращення  своєї фінансової позиції на ринку. Дослідження рентабельності дозволяє керівництву виявляти «слабкі місця», на які необхідно звернути посилену увагу та вжити коригуючих заходів щодо них.

В процесі аналізу рентабельності можливо також дослідити, якими є внутрішні та зовнішні чинники впливу на показник прибутку, чи існують резерви та можливості зростання у компанії, якщо дотримуватись даного плану діяльності. Таким чином, компанія, яка має високий показник ефективності, у майбутньому буде мати більше перспектив для розширення кола своїх клієнтів; оскільки Стратегія ПриватБанку передбачає в подальшому продаж компанії, тому для неї ефективність «сьогодні» це можливість знайти покупця «завтра», який готови віддати погоджену суму грошових коштів, здійснюючи угоду купівлі. Аналіз показників рентабельності наведений у табл.6:

 

Таблиця 6. Аналіз АТ КБ «Приват банк» за показниками рентабельності у 2016-2019 рр. [розраховано автором на основі [18], [19], [20], [21]]

До 2022 року ПриватБанк планує нарощувати кредитний портфель в обсязі 170 млрд.грн. та згенерувати 8 млрд.грн. прибутку; прогнозується зростання комісійного доходу, оптимізація операційних витрат, а ризики оцінюватимуться в 4,5%. Станом на кінець 2019 року банк вже згенерував 32,6 млрд. прибутку, а кредитний портфель досяг значення 61 млрд. грн. Не виключається і можливість приватизації та опція щодо «виходу учасників банку». І такий сценарій має місце для існування, адже держава не повинна бути ключовим гравцем на банківському ринку (не варто забувати, що державними є також банки Ощадбанк та Укрексімбанк) – наразі її сукупна частка на ринку становить більше 50% в порівнянні з 27% у 2015 році.

ПриватБанк являється в більшій мірі роздрібним банком, а, отже, його цільова аудиторія – це населення,  малий та середній бізнес, і в  цьому напрямку необхідно вибудовувати свої плани: продавати не лише банківські послуги, а й послуги, що є популярними на ринку взагалі (наприклад, існуючий наразі на платформі «Приват24» інтернет речей).

6. Принцип «Здійснення правлінням Банку виваженого, сумлінного та ефективного керівництва поточною діяльністю Банку». Стратегією банку визначений КРІ (Key Performance Indicator — показник ефективності діяльності):  прибуткова робота банку,  повернення грошей, виведених з банку, і, найголовніше, третій KPI — підготовка банку до приватизації  [13]. Це означає, що керівництво повинно досягти головної мети - створити здоровий банк, який буде привабливим для потенційних інвесторів.

7. Принцип «Сумлінне дотримання високих професійних та етичних стандартів під час виконання членами Наглядової ради та Правління Банку своїх функціональних обов’язків для ефективного управління Банком». Оцінку даного принципу можна здійснювати через показник фінансового левериджу, який фактично оцінює ефективність використання залучених коштів. Але витрати на Наглядову раду є додатковими, тому ефект від їх використання можна оцінити і порівняти з отриманою економічною вигодою. Для того, щоб зрозуміти, чи дійсно оплата членів Наглядової ради відповідає їх компетентності, варто порівняти винагороду членів Наглядової ради державних банків України (наведено в табл.7).

 

Таблиця 7. Розмір оплати праці членів наглядової ради державний банків України [22]

Таким чином, заробітна плата прямо пропорційна до результатів діяльності компаній: чим більше прибутків, тим більша винагорода апарату. Проте, незабаром, ці суми можуть зменшитися. адже, прем’єр-міністр України нещодавно заявив, що «ми хочемо на 30% зменшити розмір оплати праці й винагороди керівникам та членам наглядових рад держпідприємств та держкомпаній» [23]. Чи викличе це кадрові перестановки або зменшення ефективності роботи ПриватБанку можна буде оцінити після введення даного розпорядження офіційно в дію.

8. Принцип «Повага прав та врахування законних інтересів зацікавлених осіб та активна співпраця з ними для створення добробуту, робочих місць та забезпечення фінансової стабільності банку». Фінансові прояви принципу можливо оцінити за допомогою коефіцієнтів довіри клієнтів до банку (табл.8)

 

Таблиця 8. Оцінка рівня довіри клієнтів до АТ КБ «ПриватБанк» протягом 2016-2019рр. [розраховано автором на основі [18], [19], [20], [21]]

Отже, за досліджуваний період видно, що близько 80% своїх активів банк фінансує за рахунок коштів своїх клієнтів. Це пояснюється тим, що ПриватБанк має проводить ефективну та гнучку депозитну політику: велике різноманіття типів вкладів, спеціальні бонуси та надбавки заохочують населення вкладати свої кошти. Проте, варто звернути увагу, що середня сума вкладу однієї особи становить 10 000 грн., що пов’язано з невисокою платоспроможністю більшості вкладників та відсутністю стійкої фінансової подушки, яку можна покласти на депозит.

9. Принцип «Здійснення своєчасного розкриття повної та достовірної інформації про Банк, в тому числі про його фінансовий стан, економічні показники, значні події, структуру власності та управління зацікавленим особам згідно з чинним законодавством». Даний принцип можна оцінити не лише з позиції нормативно-правової відповідальності членів Наглядової ради, але й відповідно до описаних Концептуальних основ фінансової звітності [24]. У тому випадку, коли Міжнародні стандарти фінансової звітності не мають прямої вказівки щодо вирішення тієї чи іншої ситуації, потрібно керуватися принципами, викладеними в Концептуальних основах. Даний документ є одним з основоположних в системі МСФЗ та включає в себе чотири кола питань: цілі фінансової звітності; якісні характеристики корисної фінансової звітності; принципи визнання та оцінки елементів, з яких складається фінансова звітність та концепція капіталу й підтримки його величини.

10. Принцип «Ефективний контроль за фінансово-господарською діяльністю банку, захист інтересів акціонера Банку, його клієнтів, вкладників та інших кредиторів». Варто зазначити, що система внутрішнього контролю банку поділена на три «лінії захисту»: перша – на рівні  бізнес-підрозділів  і  підрозділів  підтримки діяльності  банку; друга – на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу з дотримання норм; третя – на рівні підрозділу з внутрішнього аудиту, яка також оцінює результати першої та другої «ліній» та обраховує загальну ефективність системи контрою. Вона, будується на таких принципах: усебічність та комплексність; ефективність; адекватність; обачність; ризик-орієнтованість; інтегрованість; завчасність; незалежність; належний розподіл обов’язків та повноважень; безперервність; конфіденційність [12].

Також даний принцип виражається у рівні кібербезпеки банку та його онлайн-платформ. На веб-сайті компанії зазначено: якщо користувач знайшов слабке місце банківських продуктів, він може звернутися до банку та, продемонструвавши вразливість, отримати грошову винагороду. Банк використовує затверджені стандарти відкритого проекту захисту веб-додатків «Open web application security project» для розроблення безпечних веб-додатків.

Крім того, на забезпечення оцінки даного принципу можна віднести упровадження Національним банком України нових наглядових інструментів, що ґрунтуються на проведенні оцінки ризиків банків та якості управління цими ризиками (risk-based approach) на підставі методології SREP. Раніше банківський нагляд НБУ базувався на оцінці дотримання банками встановлених регулятором вимог – так званий «Compliance-basedapproach». Наразі його доповнено новим підходом, в основі якого є оцінка ризиків та якості управління цими ризиками в банку, з урахуванням аналізу поточного стану банку, стратегії і бізнес-плану його розвитку та оцінки того, як поведе себе банк у майбутньому. Тобто запроваджено так званий «Risk-based approach» шляхом використання нового наглядового інструменту – оцінки банку за методологією SREP (Supervisory Review and Evaluation Process). Цей процес оцінки банків є безперервним (зі сторони НБУ) та здійснюється одночасно за всіма банками шляхом оцінки ризиків та якості управління ними на підставі аналізу наявних тенденцій у діяльності банків, у т.ч. з порівнянням ключових показників діяльності банку з «peer-group» (подібними банками), результатів поточного моніторингу фінансового стану банків [25].

Оцінка SREP здійснюється відповідно до:

  • Директиви 2013/36/ЄС (CRD IV) Європейського Парламенту та Ради про доступ до діяльності кредитних організацій та пруденційний нагляд за діяльністю кредитних організацій та інвестиційних компаній (ст. 97);

  • Настанов Європейського банківського органу щодо єдиних процедур та методології процесу наглядових перевірок та оцінки (EBA/GL/2014/13 19 December 2014);

  • Методики оцінки банків під час здійснення безвиїзного банківського нагляду, схваленої рішенням Правління Національного банку України від  30.01.2018 59-рш.

Не дивлячись на обов’язковість контролю Національним Банком, в тому числі «ПриватБанку», на підставі методології SREP, даний аналітичний інструмент найкраще дає можливість проаналізувати принцип «Ефективний контроль за фінансово-господарською діяльністю банку, захист інтересів акціонера Банку, його клієнтів, вкладників та інших кредиторів», оскільки існує прямий взаємозв’язок між результатами діяльності банку, що мають безпосередній вплив на економіку країни, та рівня ризику, на якому знаходиться банк під керуванням Наглядової ради (рис. 3)

Рис. 3. Інтенсивність наглядової стратегії відповідно до методології SREP [25]

 

Висновки (та пропозиції). Принципи корпоративної культури є не лише модною тенденцією, але важливою необхідністю для банківського сектору щодо забезпечення необхідного рівня економічного розвитку країни та її фінансової захищеності. Для будь-якого суб’єкта господарювання наявність Наглядової ради є додатком елементом значних витрат, але якщо вони є обґрунтованими та доцільними, то компанія, зрештою, формує таким чином раціональні фінансові потоки.

Для АТ КБ «ПриватБанк» введення досліджених принципів несе значні преваги, проте така оцінка повинна бути безперервною, оскільки банк віднесено НБУ до «категорії 1» (банки, які визначені Національним банком системно важливими, та інші банки, визначені важливими для системи на підставі їх розміру, структури та внутрішньої організації, а також характеру та складності їх діяльності), а отже, дії Наглядової ради мають бути під пильним контролем та аналізом з точки зору економічної ефективності та обґрунтованості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Самолюк О.В. (2011). Розвиток корпоративного управління в банках України. Стратегічні орієнтири. Вилучено з: http://libfor.com/index.php?newsid=741.

  • Чобаль Л. Ю. (2018). Корпоративне управління в банках в контексті глобалізації. Формування ринкових відносин в Україні, (3), 39-44. Вилучено з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2018_3_8.

  • Нусінова О.В. (2014). Дослідження принципів корпоративного управління. Економіка та управління підприємством, (1), 218-223. Вилучено з: http://www.chtei-knteu.cv.ua/herald/content/download/archive/2014/v1/NV-2014-V1_28.pdf.

  • Метлушко О.В. (2017). Специфіка корпоративного управління у банках. Економіка та суспільство, (8), 619-626. Вилучено з: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/8_ukr/104.pdf.

  • Польова О. Л., & Барда Л.В. (2017)/ Організація системи корпоративного управління в банківському секторі України. Економіка та держава, (9), 34-38. Вилучено з: http://www.economy.in.ua/pdf/9_2017/9.pdf.

  • Деякі питання діяльності акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (Постанова Кабінету Міністрів України). 594. (2019). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/594-2019-%D0%BF/ed20190816

  • Cтатут АТ КБ «ПриватБанк». (2019). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/Statut_11.09.2019.pdf.

  • Проект А.10 Корпоративне управління у фінансовому секторі. Дорожня карта розвитку корпоративного управління у банках. (2019). Вилучено з: ief.org.ua › wp-content › uploads › 2019/07.

  • Corporate governance principles for banks dated July 2015 (Basel guidelines). Bank for International Settlements. (2015). Вилучено з:  https://www.bis.org/bcbs/publ/d328.pdf

  • OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises. (2015). Вилучено з: http://www.bicg.eu/wp-content/uploads/2017/07/OECD-2015.pdf

  • Guidelines on Internal Governance by European Banking Authority. (2017),  EBA/GL/2017/11. Вилучено з:: https://eba.europa.eu/regulation-and-policy/internal-governance/guidelines-on-internal-governance-revised-.

  • Кодекс корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк» [у редакції від 10.01.2020 року]. (2020) Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/10.3._HR_23.12_Code_of_Corporate_Governance_UKR.pdf

  • Стратегія АТ КБ «ПриватБанк» до 2022 року. (2018). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/20180117.pdf.

  • Положення про наглядову раду АТ КБ «ПриватБанк». (2019). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/polog-naglad-rada_%2005072019.pdf.

  • Методичні рекомендації щодо організації корпоративного управління в банках України (Рішення Правління Національного банку України). 814-рш. (2018). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vr814500-18.

  • Положення про напрямок «Внутрішній аудит» (НБА) ГО  (2016). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/corp/polozhenia_nba_2016.pdf.

  • Опитування «Мінфіну»: як Приватбанк змінився після націоналізації. (2018). Вилучено з: https://minfin.com.ua/ua/2018/12/13/35966316/

  • Фінансова звітність АТ КБ «ПриватБанк» за 2016 рік. (2016). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/acpbua/Separate%20UKR_PB%202016.pdf

  • Фінансова звітність АТ КБ «ПриватБанк» за 2017 рік. (2017). Вилучено з:  https://static.privatbank.ua/files/year_zvit_05_05.pdf

  • Фінансова звітність АТ КБ «ПриватБанк» за 2018 рік. (2018). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/PB_SepUkr_2019.04.23FINAL1.pdf

  • Фінансова звітність АТ КБ «ПриватБанк» за 9 місяців 2019. (2019). Вилучено з: https://static.privatbank.ua/files/PB_ConsUkr_2019.11.27_11-30-15.pdf

  • Які зарплати отримують члени наглядових рад державних банків: суми. (2020). Вилучено з: https://24tv.ua/yaki_zarplati_otrimuyut_chleni_naglyadovih_rad_derzhavnih_bankiv_sumi_n1274414.

  • Зарплати членів наглядових рад держбанків скоротять на 30%. (2020). Вилучено з: https://finclub.net/ua/news/zarplati-chleniv-naglyadovikh-rad-derzhbankiv-skorotyat-na-30protsen.html

  • Концептуальна основа фінансової звітності. (2010). Вилучено з: https://ips.ligazakon.net/document/view/MU17081?an=607&ed=2020_03_03

  • Здійснення Національним банком Українибезвиїзного банківського нагляду – новий вектор розвитку. (2019). Вилучено з: https://old.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=95546872


ANALYTICAL JUSTIFICATION OF EFFICIENCY OF IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLES OF CORPORATE GOVERNANCE OF BANK (ON THE EXAMPLE OF JSC CB «PRIVATBANK»)

STRIKHA А.,
applicant for higher education at the faculty of accounting and tax management
Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

SAMBORSKA-MUZYCHKO Yu.,
Candidate of Sciences in Economics, Associate Professor of the Department of Accounting in Credit and Budget Institutions and Economic Analysis
Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman
UKRAINE

Abstract.
The article is devoted to assessing the effectiveness of the implementation of corporate governance principles. The tools and features of the implementation of the corporate model of banking institution management were investigated. Due attention was paid to determining the quantitative impact of each principle on financial performance.


Keywords: corporate governance, principles, shareholders, performance, bank, stakeholders.

© Стріха А.С., Самборська-Музичко Ю.О., 2020

© Strikha А., Samborska-Muzychko Yu., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 01.05.2020