International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

8 (April, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 343.1

EOI 10.11232/2663-4139.08.17

ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПІДГОТОВКОЮ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

ВОЛОШИНА Валерія Сергіївна

здобувач вищої освіти юридичного факультету

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті викладено місце підготовчого провадження у системі стадій кримінального процесу, з’ясовано роль підготовчого провадження як однієї із фундаментальних стадій кримінального процесу перед безпосереднім початком судового розгляду, що має на меті забезпечити вирішення важливих і нагальних питань, пов’язаних із судовим розглядом; проаналізовано суть підготовчих дій та визначено їхню класифікацію.

Ключові слова: підготовче провадження; судовий розгляд; стадія кримінального провадження; організація; склад учасників; обсяг доказів; забезпечення процесуальних прав; інші дії; заходи забезпечення кримінального провадження; формування кримінальної справи.

Постановка проблеми. Прийняття Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. мало на меті забезпечити дотримання права на справедливий суд в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., що є взірцем при здійсненні судочинства. У зв’язки з чим було змінено процесуальну форму кримінального судочинства на всіх його етапах, зокрема було запроваджено новий інститут – підготовче провадження в суді першої інстанції, що призвело до появи особливих порядків його здійснення з можливістю ухвалення вироку на цій стадії кримінального судочинства.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблеми стадії підготовчого провадження були предметом досліджень багатьох видатних вітчизняних учених таких як С.І. Дячук, О.В. Єні, П.М. Каркач, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, М.А. Погорецький, В.О. Попелюшко,  Н.П. Сиза, В.М. Трофименко, О.Г. Шило, М.Є. Шумило, О.Г. Яновська та ін. Однак дана тема до сих пір залишається актуальною через диференціацію процесуальної форми підготовчого провадження, різноманітність рішень, як в ньому приймається. З огляду на нечітке врегулювання даної теми на нормативному рівні багато питань залишаються відкритими для наукових досліджень.

Мета статті. Метою статті є дослідження місця, суті, змісту та значення судового провадження у системі стадій кримінального процесу, вироблення класифікації підготовчих дій.

Виклад основного матеріалу. Конституція України (ч. 1 ст. 55) зазначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом [1]. З огляду на це підготовче провадження спрямовано на підготовку всіх необхідних умов для проведення судового розгляду (крім випадків затвердження угоди) з метою забезпечення своєчасного і безперешкодного судового розгляду, що полягає у: а) визначенні відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора; б) встановленні підстав для проведення судового розгляду; в) здійснення підготовчих дій організаційного характеру. Тому під «підготовчим провадженням» варто розуміти стадію кримінального провадження, яка полягає в тому, що суд у встановленому законом порядку, не вирішуючи наперед питання про винуватість обвинуваченого (крім провадження на підставі угод та звільнення особи від кримінальної відповідальності), вирішує питання про достатність підстав для призначення судового розгляду і про підготовку судового засідання [2].

В Україні характер підготовчих дій суду на підготовчому провадженні прямо залежить від його форми. Так, у провадженні на підставі угод та закриття кримінального провадження, підготовчі дії суду включають у себе: відкриття судового засідання, оголошення про його початок, перевірку явки учасників, повідомлення про здійснення повного фіксування підготовчого провадження та про умови його фіксування, оголошення складу суду, прізвища запасного судді (у випадку його призначення), прізвища прокурора, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, секретаря судового засідання, роз’яснення учасникам права на відвід, роздачу судовим розпорядником особам, які беруть участь у підготовчому провадженні, пам’ятки про їх права та обов’язки, передбачені законом, і, в разі необхідності, додаткового роз’яснення їх головуючим (ст. ст. 342-345 Кримінального процесуального кодексу України – далі КПК України) [3]. Крім того, в ході підготовчого провадження суд зобов’язаний перевірити кримінальне провадження щодо дотримання правил територіальної підсудності, а також відповідності обвинувального акта з угодою та клопотання про закриття кримінального провадження щодо їх дотримання вимогам КПК України.

Якщо ж говорити про підготовче провадження як перший етап провадження в суді першої інстанції, то воно включає в себе 2 аспекти, які доповнюють один одного:

  • перевірка обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру щодо їх дотримання правил підсудності та вимогам КПК України;

  • вчинення дій, спрямованих на підготовку кримінального провадження на їх підставі до судового розгляду [4].

    Після зазначених дій суд переходить до вчинення цілого комплексу підготовчих до судового розгляду дій (ч. 1 ст. 315 КПК України). Згідно з ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки кримінального провадження до судового розгляду суд вчиняє такі дії: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. За клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого [3]. Крім того, в цій частині підготовчого провадження суд формує кримінальну справу.

    Усі підготовчі дії (ч. 2 ст. 316 КПК України), залежно від їх змісту та завдань, можна розділити на певні групи: 

  • До першої групи належать дії, пов'язані з організацією судового розгляду (визначення дати, часу, місця та порядку проведення судового розгляду).

При цьому суд обов’язково має враховувати: складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, можливість вирішення клопотань, заявлених учасникам судового провадження, максимальну та мінімальну межу, встановлену КПК України (відповідно до ч. 2 ст. 316 КПК України, судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів з дня постановлення ухвали про його призначення. Варто враховувати, що 10-денний термін починає спливати з дня, наступного після постановлення ухвали про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Однак згідно ч. 8 ст. 135 КПК України, особа, яка викликається у судове засідання, має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим чином не пізніше ніж за 3 дні, коли вона зобов’язана прибути за викликом, тобто дня проведення судового розгляду) [3, 4].

Судовий розгляд відбувається у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. У разі необхідності за клопотанням учасників провадження окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду (ч. 3 ст. 318 КПК України) [3].

Існує 2 варіанти стосовно порядку проведення судового розгляду: відкрите чи закрите судовому засіданні. Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, що забезпечує реалізацію принципів гласності і відкритості судового розгляду. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження в закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках, передбачених законом (вичерпний перелік), що свідчить про дискреційні повноваження суду в даному питанні [3]. Призначаючи закритий судовий розгляд, суд повинен з’ясувати та перевірити підстави такого порядку проведення судового розгляду. При цьому можна виділити наступні різновиди передумов прийняття відповідного рішення суду: а) на підставі попереднього рішення слідчого судді; б) на підставі клопотання учасників кримінального провадження; в) за власною ініціативою суду.

2. До другої групи належать дії, пов’язані з визначенням складу учасників судового розгляду.

На думку Бабаєвої О.В. мова йде не лише про учасників судового провадження, зазначених у п. 26 ст. 3 КПК України, але і про осіб, які будуть присутні у судовому засіданні (крім сторонніх слухачів), що має на меті забезпечити своєчасний виклик учасників у судове засідання та організацію судового розгляду (забезпечення місця для всіх учасників у залі судових засідань) [5]. При цьому суд враховує: а) обставини кримінального провадження;  б) заявлені учасниками кримінального провадження клопотання (наприклад, про визнання особи потерпілим за умови неприйняття відповідних рішень під час досудового розслідування); в) особливості учасників кримінального провадження (вік, фізичні вади, знання мови, на якій провадиться судочинство). Однак обов’язковими учасниками судового розгляду є: прокурор (крім кримінального провадження у формі приватного обвинувачення – у даному випадку підтримання обвинувачення здійснюється потерпілим), обвинувачений, його захисник у випадках, коли його участь є обов'язковою, та законний представник.

3. До третьої групи належать дії, пов’язані з визначенням обсягу доказів, які будуть досліджуватись під час судового розгляду.

Для цього за клопотанням сторін (мають обґрунтувати належність цих доказів) кримінального провадження суд:

  • здійснює виклик для допиту певних осіб (викликатись можуть, зокрема, свідки обвинувачення та захисту, а також експерт для роз’яснення чи доповнення свого висновку);

  • витребовує певні речі або документи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд у випадку відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, що є підставою для скасування або зміни судового рішення в апеляційному порядку [3].

Оскільки підготовче провадження є першим етапом провадження в суді першої інстанції, яке здійснюється за правилами судового розгляду, завданням якого є в тому числі забезпечення його законності та обґрунтованості, а тому суд вправі вирішувати питання про визнання доказів недопустимими. Це дозволить забезпечити судовий розгляд кримінального провадження на основі повного, всебічного, об’єктивного дослідження доказів, отриманих, перевірених, оцінених та зафіксованих у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства. При цьому, виходячи із засад змагальності та диспозитивності це питання суд може вирішувати лише за клопотанням сторін кримінального провадження [4].

4. До четвертої групи належать дії, пов’язані із забезпеченням процесуальних прав учасників кримінального провадження (формулювання у КПК України – «інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду»).

Перелік таких «інших дій» КПК України не визначено, тому суд самостійно вирішує будь-які питання, крім питань винуватості обвинуваченого та достатності доказів доведення цієї обставини.

Науковці відносять до даної групи такі питання: призначення обвинуваченому захисника; визнання особи законним представником обвинуваченого; призначення судового розгляду судом присяжних у складі 2 професійних суддів і 3 присяжних – у разі здійснення кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у вигляді довічного позбавлення волі; визнання потерпілого цивільним позивачем; визнання особи представником або законним представником потерпілого, цивільного позивача, відповідача; вирішення питання прийняття цивільного позову та в разі необхідності – вжиття заходів забезпечення позову; скарги учасників кримінального провадження та заперечення проти них на рішення слідчого та прокурора, прийняті ними під час досудового розслідування (п. п. 5, 6 ч. 1, ч. 3 ст. 303 КПК України) [3].

5. До п'ятої групи належать дії, пов’язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Відповідно до Рішення КСУ у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України від 23.11.2017 р. № 1-р/2017, дане положення КПК України порушує право людини на свободу та особисту недоторканність, позбавляє особу належного захисту від свавілля, порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду (відсутність клопотань прокурора призводить до виходу за межі судової функції, тим самим суд стає на сторону обвинувачення). Тому обґрунтованість застосування таких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути [6].

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка категорично забороняє «автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час підготовчого судового засідання за відсутності клопотань сторін про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов’язаний порушити перед сторонами це питання, оскільки: 1) суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду; 2) підстав для повернення обвинувального акта суд не встановив; 3) це зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

6. До шостої групи належать дії, пов’язані з прийняттям рішення за підсумками підготовчого судового засідання (ухвали про призначення судового розгляду), формуванням кримінальної справи та наданні сторонам можливості ознайомитися з ними (ст. ст. 316, 317 КПК України).

Ухвала про призначення судового розгляду є процесуальним рішенням, яким завершується стадія підготовчого провадження і починається нова стадія – безпосередній судовий розгляд. У сукупності це означає, що суд перевірив всі наявні підстави для подальшого проведення судового процесу та забепечив організацію процесу.

Кримінальна справа формується на стадії підготовчого провадження із матеріалів кримінального провадження, які надійшли до суду, та доказів, які були долучені за клопотаннями сторін кримінального провадження.

Для вирішення практично усіх підготовчих дій суду необхідно дослідити усі матеріали кримінального провадження, основу яких становлять матеріали досудового розслідування. У зв’язку з цим Шминдрук О.Ф. переконана, що питання долучення матеріалів досудового розслідування має бути вирішено судом першим, а вже після цього можуть вирішуватись усі інші, передбачені ст. 315 КПК України [4].

Висновки. Отже, підготовче провадження – це стадія кримінального провадження, яка полягає в тому, що суд у встановленому законом порядку, не вирішуючи наперед питання про винуватість обвинуваченого (крім провадження на підставі угод та звільнення особи від кримінальної відповідальності), вирішує питання про достатність підстав для призначення судового розгляду і про підготовку судового засідання.

Значення підготовчого провадження полягає в тому, що в ньому: а) визначається відповідність вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора; б) визначаються межі майбутнього судового розгляду, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції може відбуватися лише за обвинуваченням, що було представлене прокурором у підготовчому судовому засіданні; в) здійснюються підготовчі дії організаційного характеру для проведення судового розгляду (крім випадків затвердження угоди).

Завданням 1 групи є організація судового розгляду; 2 – формування складу учасників судового розгляду; 3 – формування доказів, які будуть досліджуватись під час судового розгляду; 4 – забезпечення процесуальних прав учасників кримінального провадження; 5 – застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 6 – прийняття рішення, формування кримінальної справи та надання сторонам можливості ознайомитися з ними.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Конституція України. 254к/96-ВР. (1996). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

  • Капліна О.В., Шило О.Г., Трофименко В.М. (2018). Кримінальний процес. Харків: Право.

  • Кримінальний процесуальний кодекс України. 4651-VI. (2012). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

  • Шминдрук О.Ф. (2015). Підготовка кримінального провадження до судового розгляду на підготовчому судовому засіданні. Право і суспільство, (6-2), 4-12. Вилучено з https://eprints.oa.edu.ua/4601/1/Shmyndruk_11052016.pdf.

  • Бабаєва О.В. (2019). Підготовче провадження у системі стадій кримінального процесу України (автореф. дис. … канд. юрид. наук). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, Україна. Вилучено з http://nauka.nlu.edu.ua/download/diss/Babaeva/d_Babaeva.pdf.

  • Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року 1-р/2017. v001p710-17. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/v001p710-17.


SETTLEMENT OF PRETRIAL MATTERS

Valeriia VOLOSHYNA,
Student of the Faculty of Law
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

Abstract.
The article describes place of pretrial proceedings in the system of stages of criminal proceedings, clarifies role of pretrial proceedings as one of the fundamental stages of criminal proceedings before the direct initiation of court hearing, aimed at ensuring the resolution of important and urgent issues related to court hearing; essence of pretrial proceedings is analyzed and their classification is determined.


Keywords: pretrial proceedings; court hearing; stage of criminal proceedings; organization; list of participants; evidence volume; enforcement of procedural rights; other actions; measures for criminal proceedings enforcement; formation of a criminal case.

© Волошина В.С., 2020

© Voloshyna V., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 22.04.2020