International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

8 (April, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 347.965

EOI 10.11232/2663-4139.08.14

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ АДВОКАТАМИ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

ТОКАРЧУК Інна Ігорівна

студентка 4-го курсу юридичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті наведено перелік проблем дотримання адвокатами Правил адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, а також пропозиції шляхів їх вирішення.

Ключові слова: адвокатська етика; соціальні мережі; Правила адвокатської етики; мережа Інтернет; адвокатура.

Постановка проблеми. До Правил адвокатської етики був доданий розділ про дотримання адвокатами Правил при використанні мережі Інтернет. Проте виникають деякі проблемні питання у процесі реалізації нових норм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання дотримання Правил адвокатської етики при використанні мережі Інтернет вивчали Д. В. Кухнюк, Г. В. Бойко, О. О. Храпенко, О. А. Шевчук. Проте це питання досліджене недостатньо.

Метою статті є дослідження проблем, пов’язаних із оновленням Правил адвокатської етики щодо їх дотримання при використанні мережі Інтернет.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні практично кожен є активним користувачем мережі Інтернет. До того ж, Інтернет відкриває величезні можливості для ведення бізнесу, адже він уже давно використовується не лише з розважальною метою. Завдяки Інтернету люди просувають свій продукт, роблять рекламу, надають послуги онлайн тощо. Юридична сфера не є виключенням. Багато адвокатів ведуть свій блог, сторінку в Instagram, канал на Youtube, проводять юридичні консультації, надають свою експертну думку з того чи іншого питання. Таким чином вони популяризують себе та свій продукт, створюють свій імідж, залучають нових клієнтів. У зв’язку з широким використанням соціальних мереж постало питання правил їх використання, зокрема адвокатами. Адвокат має особливий статус у нашому суспільстві, тому дотримання ними етики під час використання мережі Інтернет є надзвичайно важливим.

Саме тому 09.06.2017 р. Звітно-виборним з’їздом адвокатів України було затверджено оновлені Правила адвокатської етики (далі – «Правила»). Правила були модернізовані новими положеннями щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Позитивним аспектом є те, що такі нововведення були прийняті, діяльність адвокатів у мережі Інтернет певним чином урегульована. Однак разом з цим існують певні проблемні питання. Саме на них я хотіла б зупинитися.

Однією із проблем є неможливість ідентифікації конкретної особи в  мережі Інтернет. Як приклад, діючий на сьогоднішній час Порядок ведення єдиного реєстру адвокатів України (затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 року, зі змінами та доповненнями) в  пункті 3.1.7 передбачає, що адреса офіційних сторінок адвоката в соціальних мережах може бути внесена до Єдиного реєстру адвокатів України за заявою самого адвоката. Однак з аналізу відомостей з реєстру адвокатів можна прийти до висновку, що адвокати майже ніколи не вказують свої офіційні сторінки в соціальній мережі у відповідних розділах реєстру адвокатів. Через це, якщо в соціальній мережі від імені адвоката було здійснено публікацію або залишено коментар, який за своїм змістом не відповідає Правилам адвокатської етики, проте адвокат не визнає такі дії, встановити, хто саме здійснив відповідну публікацію є фактично неможливим. В той же час під час перевірки скарги член дисциплінарної палати, який перевіряє скаргу, має встановити наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а тому в першу чергу має визначити, чи дійсно адвокатом здійснювалась відповідна публікація або коментар. Враховуючи, що відповідно до вимог статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку та усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь, відсутність ідентифікації адвоката в мережі Інтернет фактично унеможливлює притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у  разі вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого розділом VIII Правил адвокатської етики [1].

З метою вирішення цієї проблеми, на думку адвоката Олексія Шевчука, «потрібно додати до ЄРАУ ще 1 графу до профайлу кожного адвоката щодо його особистої (персональної) сторінки у соціальних мережах» [2]. Тобто потрібно зобов’язати адвоката вказувати інформацію щодо власної Інтернет-сторінки у разі її наявності.

Відповідно до  ст.  60 Правил адвокатської етики адвокат у  соціальних мережах повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних. Адвокату не слід здійснювати заяв у  соціальних мережах від імені адвокатської спільноти і видавати свою думку за її спільну думку, а треба враховувати, чи відповідають його дії в соціальних мережах іміджу та статусу адвоката. Проблемним питанням на практиці є те, що адвокати допускають прояви немотивованої агресії та нестриманості щодо коментарів, які залишають інші користувачі соціальних мереж. Що, звісно, не може не шкодити загальному іміджу адвокатури [3].

Наступною є проблема невизначеності понять, які вживаються у Правилах адвокатської етики. Наприклад, відповідно до ст. 57 Правил адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в  цілому [4]. Проте поняття «авторитет адвокатури» не міститься у жодному нормативно-правовому акті. На думку Кухнюка, поняття «авторитет адвокатів» та «авторитет адвокатури» є оціночними, оскільки їх зміст не визначено у  законодавстві про адвокатуру та адвокатську діяльність, а  отже, вказані поняття можуть довільно та вибірково тлумачитись уповноваженим органом у залежності від обставин у кожному конкретному випадку [5].

Проблемною є також процедура оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у випадку незгоди адвоката з накладеним дисциплінарним стягненням за дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 21.07.2017 у справі №826/1520/15 дійшов висновку, що «правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та прийняття нового рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності» [6].

Таким чином, якщо адвокат незгодний із накладеним дисциплінарним стягненням  за дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет і оскаржує таке рішення у суді, суд може лише перевірити законність процедури накладення стягнення. Визнати неправомірним чи скасувати накладене дисциплінарне стягнення практично буде неможливо. У такому разі суд не має права з’ясовувати сутність правопорушення, а лише законність накладення стягнення.

Оскільки соціальні мережі широко використовуються у повсякденному житті, виникає питання розмежування особистого життя та професійного. Чи має адвокат дотримуватися Правил адвокатської етики навіть тоді, коли не здійснює адвокатську діяльність. Як приклад, дисциплінарна палата КДКА Одеської області своїм рішенням від 31 липня 2018 року притягнула адвоката Х. до  дисциплінарної відповідальності за публікацію у Viber‑групі (що була створена для спілкування між батьками дітей, що навчаються в одному класі загальноосвітньої школи) повідомлення некоректного змісту. Дисциплінарна палата КДКА Одеської області при прийнятті рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності виходила з того, що дія Правил адвокатської етики поширюється не тільки на  всі види адвокатської діяльності, але і на  дії адвоката в  суспільстві, оскільки особа не позбавляється статусу адвоката в  повсякденному житті. Оскільки адвокатом Х. не було дотримано цих принципів при використанні мережі Інтернет при публікації повідомлення з певним некоректним змістом, не було враховано потенційну аудиторію осіб, яких зміст повідомлення адвоката обурив, дисциплінарна палата вирішила, що адвокат Х. допустила дисциплінарний проступок [1].

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 815/1830/18 рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області про притягнення адвоката Х. до  дисциплінарної відповідальності залишено без змін [7]. 

Відповідно до  ч.  2 ст.  59 ПАЕ при встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет‑форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен… не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі… Проте незрозуміло, у який спосіб адвокат повинен не допускати публічного надання коментарів іншими адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності [5].

Висновок. Включення нового розділу до Правил адвокатської етики є позитивним кроком і показником того, що правила повинні трансформуватися відповідно до змін в суспільстві. Урегулювання питання використання адвокатами мережі Інтернет дуже важливо для репутації адвоката та адвокатури в цілому. Проте Правила містять деякі неточності та потребують доопрацювання. Зокрема, але не виключно, необхідно позбавитися від оціночних понять, застосовувати лише ті терміни, які наявні в законодавстві. Окрім цього, потрібно здійснити заходи щодо підтвердження особи адвоката в мережі Інтернет та удосконалити процедуру оскарження рішень дисциплінарних палат, що стосуються питань дотримання адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Бойко, Г. В. (2019). Деякі проблемні питання застосування дисциплінарною палатою Правил адвокатської етики при використанні адвокатом мережі Інтернет. Вісник Одеської адвокатури. Спеціальний випуск «Адвокатська етика», 14-16

  • Правдін,  І. (2016). Олексій Шевчук: потрібно запроваджувати фейсбук-ідентифікацію адвокатів. Вектор Ньюз «НОВИНИ», Політика та право. Вилучено з https://www.vectornews.net/news/politics/21456-oleksy-shevchuk-potrbno-zaprovadzhuvati-feysbuk-dentifkacyu-advokatv.html.

  • Храпенко, О. О. (2019). Дотримання Правил адвокатської етики на телебаченні та в Інтернеті. Вісник Одеської адвокатури, (Спеціальний випуск «Адвокатська етика»), 55

  • Правила адвокатської етики, затверджені звітно‑виборним з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/n0001891-17/conv.

  • Кухнюк, Д. В. (2019).  Адвокатська етика у віртуальній реальності. Вісник Одеської адвокатури, (Спеціальний випуск «Адвокатська етика»), 39-42

  • Єдиний державний реєстр судових рішень. (2017). Постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2017 р. у справі №826/1520/15. Вилучено з http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67854560.

  • Єдиний державний реєстр судових рішень. (2017). Постанова п’ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у справі № 815/1830/18. Вилучено з http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78465595.


PROBLEMATIC ISSUES ON COMPLYING WITH THE RULES OF ATTORNEY`S ETHICS WHILE USING THE INTERNET

TOKARCHUK I.,
student of Law Faculty
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

Abstract.
The article provides a list of problems that lawyers observe in the use of the Internet according to the Rules of attorney’s ethics, as well as suggestions on how to resolve them.


Keywords: attorney’s ethics; social networks; Rules of attorney’s ethics; Internet; advocacy.

© Токарчук І.І., 2020

© Tokarchuk I., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 17.04.2020