International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

7 (March, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PEDAGOGY

UDC 37.091.3 (072)

EOI 10.11232/2663-4139.07.12

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ В КОЛЕДЖІ

БОРИСПОЛЕЦ Алла Олексіївна

викладач вищої категорії

Краматорського коледжу Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

 

УКРАЇНА


Анотація. В статті розкрито суть понять «практичне заняття», «лабораторне заняття», їх роль в активізації пізнавальної діяльності студентів. Розглянуті види лабораторних та практичних занять, основні етапи та методика підготовки і проведення лабораторно-практичних   занять. Практичне (лабораторне) заняття як розвиваюча, активна форма навчального процесу сприяє виробленню самостійного мислення студента. Створення проблемних ситуацій, підведення студентів до самостійних узагальнень і висновків значно активізує їх діяльність.

Ключові слова: практичне заняття, лабораторне заняття, уміння та навички, самостійна робота, поєднання теорії і практики, інтерактивні методи навчання.

Серед загально-дидактичних принципів навчання у вищій школі є принцип зв’язку навчання з життям, який ґрунтується на об’єктивних зв’язках науки і виробництва, теорії і практики, принцип органічної єдності теоретичної і практичної підготовки студентів. «Спеціаліст, який володіє інтелектуальними, науковими і професійними навичками, здатний творчо втілювати теорію науки в практику» [4]. Цілком очевидно, що особливого значення набуває дотримання зазначених принципів в процесі вивчення фахового циклу дисциплін, а успіх їх реалізації значною мірою залежить від співвідношення теоретичних і практичних занять, передбачених навчальними програмами.

Значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні та лабораторні заняття. Головне їх завдання — закріплення, переведення у довготривалу пам'ять теоретичних знань, формування навичок з навчальної дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень.

Практичне заняття (грец. prakticos - діяльний) - форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів. Практичні і лабораторні заняття отримали поширення в університетській освіті у другій половині XIX ст.

Практичні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання умінь і навичок, прийняття практичних рішень в реальних умовах виробництва, що ґрунтуються на теоретичній основі, розвивають логічне мислення, вміння аналізувати явища, узагальнювати факти, сприяють регулярній і планомірній самостійній роботі у процесі вивчення певного курсу.  Студенти повинні отримати можливість розкрити і виявити свої здібності, свій потенціал, а викладач виступаючи в ролі консультанта, повинен не пригнічувати самостійності та ініціативи студентів. Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне значення (реалізують дидактичний принцип зв'язку теорії з практикою) і орієнтовані на вирішення наступних завдань:

  • поглиблення, закріплення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях і в процесі самостійної роботи;

  • формування практичних умінь і навичок, необхідних в майбутній професійній діяльності;

  • розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища, що вивчаються;

  • накопичення первинного досвіду організації виробництва;

  • оволодіння початковими навичками керівництва працівниками на виробництві;

  • розвитку самостійності тощо.   

За дидактичною сутністю практичні заняття близькі до лабораторних. У деяких випадках використовується термін "лабораторно-практичні роботи".

Лабораторне заняття (від лат. labor ~ труднощі, робота; laboro - трудитися, працювати, долати труднощі, турбуватися) - один з видів самостійної навчальної роботи студентів, яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, установок та інших технічних засобів.   Одна з важливих переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру. Виконання лабораторних робіт вимагає від студента творчої ініціативи, самостійності у прийнятті рішень, глибокого знання і розуміння навчального матеріалу, надає можливості стати "відкривачем істини", позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей.

Поєднання теорії і практики, що відбувається в спеціально обладнаній лабораторії, зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати пізнавальну діяльність студентів, надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при самостійній роботі, сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації. Лабораторії повинні відповідати вимогам технічної естетики: правильно обладнані робочі місця студентів, сприятимуть вихованню у них культури праці. Психологічно важливо створювати для студентів такі умови діяльності, які б викликали у них бажання працювати творчо. 

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики проведення лабораторних занять. Їх можна класифікувати за місцем лабораторних занять у структурі навчальної дисципліни: це виконання лабораторних робіт після теоретичного курсу (послідовний метод); та за організаційними особливостями: фронтальні лабораторні роботи (коли всі студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) і групові лабораторні заняття (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб, які виконують різні завдання, пов’язані однією темою).

Науковці-методисти В.І. Мокін, В.О. Папьєв пропонують використовувати такі різновиди лабораторних робіт як:

  • ознайомчі лабораторно-практичні роботи, що передбачають формування вмінь і навичок користування приладами, пристроями, довідковою літературою необхідними для виконання професійних завдань;

  • підтверджуючі лабораторно-практичні роботи, виконання яких має на меті підтвердження правильності отриманих теоретичних знань;

  • частково-пошукові лабораторно-практичні заняття, що стимулюють самостійність та творче мислення студентів. В інструкціях до таких робіт окреслюється перелік запитань, на які слід знайти відповіді, а студенти самостійно деталізують план дослідження;

  • дослідні лабораторно-практичні роботи мають лише тему та мету дослідження, а основні етапи роботи, деталізацію плану дослідження, визначення повного переліку питань студенти планують самостійно.  

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних  містить п’ять основних етапів:

Перший етап (попередня підготовка) полягає у вивченні студентами теоретичного матеріалу, ознайомлення з інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи.

Другий етап (попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи), отримання так званого "допуску" до виконання роботи та консультування студентів викладачами з метою надання вичерпної інформації, необхідної для самостійного виконання   завдань, ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії.

Третій етап – самостійне виконання студентами завдань відповідно до завдань навчальної програми.

Четвертий етап –  опрацювання,  узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і оформлення індивідуального звіту.

П’ятий етап – контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів.

Важливе значення для проведення практичних занять має використання інтерактивних методів навчання: неімітаційних (дискусії, екскурсії, виїзні заняття), імітаційних неігрових (аналіз конкретних ситуацій, вирішення виробничих завдань, розбір документації), імітаційних ділових, рольових ігор, ігрового проектування. Вони ефективно сприяють не тільки формуванню вмінь та навичок, а також і створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дають змогу педагогу стати авторитетним наставником студентського колективу. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, толерантно спілкуватися між собою, критично мислити, приймати та аналізувати рішення.

Викладачами нашого коледжу використовуються всі форми проведення занять, в тому числі і практичні та лабораторні. В залежності від специфіки дисципліни використовуються наступні види  лабораторно-практичних  занять:

  • фронтальні лабораторні заняття (коли всі студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) з дисциплін: «Організація виробництва в закладах ресторанного господарства», «Безпека життєдіяльності», «Санітарія і гігієна», «Мікробіологія та фізіологія», «Основи охорони праці», «Основи стандартизації та контроль якості харчових продуктів» та ін..

  • групові лабораторні заняття (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб, які виконують різні завдання, пов’язані однією темою) з дисциплін: «Технологія виробництва кулінарної продукції», «Виробництво борошняних кондитерських виробів», «Барна справа», «Дієтичне та лікувально-профілактичне харчування», «Організація обслуговування», «Устаткування» та ін.

Найбільш актуальною на сьогоднішній день залишається проблема  використання різноманітних методик проведення лабораторно-практичних занять. Саме в процесі активного застосування цих методик знання, уміння та навички стають більш систематизованими і міцними. З метою підвищення рівня пізнавальної активності,  формування необхідних професійних компетенцій викладачі коледжу активно використовують наступні методики:

  • складання діаграм та графіків на основі статистичних даних; 

  • складання кросвордів;

  • виконання вправ та формування вмінь і навичок користування довідковою літературою; 

  • робота в малих групах;

  • виконання вправ різної складності в залежності від підготовки студента;

  • пошукові вправи з розрахунків % відходів при обробці продуктів;

  • з використанням обов’язкового елементу – аналіз результатів дослідницької роботи;

  • розв’язання проблемних ситуацій або складання виробничих ситуацій самими студентами (студенти, перш ніж скласти виробничу ситуацію, шукають приклади, використовуючи досвід роботи на практиці у підприємствах харчування та в кухні-лабораторії);

  • з використанням елементів ділових та рольових ігор  (інженер-технолог, завідувач виробництвом, інженер з техніки безпеки, лікар-дієтолог, санітарний інспектор, або «Конкурс на кращу кулінарну продукцію» та творча лабораторія з приготування виробів з дріжджового тіста);

  • з елементами гри у формі конкурсу-конкуренції, де студенти, виконуючи творче завдання демонструють свої  професійні навички;

  • з елементами гри у формі майстер-класу: практичне заняття з елементами рольової гри (офіціант, відвідувач, метрдотель, керівник підприємства тощо), або майстер-класи з приготування десертів або коктейлів;

На таких заняттях стимулюється дослідницька і творча активність студентів, які не тільки виконують різні професійні ролі, а й проводять дослідження різного ступеня складності.

Висновки. На підставі зробленого аналітичного огляду можна зробити наступні висновки: практичні та лабораторні заняття, як розвиваюча, активна форма навчального процесу сприяє виробленню самостійного мислення студента. Застосування різноманітних методик, які активізують самостійну діяльність студентів, створення проблемних ситуацій, підведення студентів до самостійних узагальнень і висновків значно активізує їх діяльність. Від одного заняття до наступного, на всіх етапах навчання студент піднімається по сходинках власної зрілості, своєї думки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Гін, А. О. (2019). Прийоми педагогічної техніки. Харків: ТОВ «ТРІАДА-ПАК».

  • Дроздов, І. П. (2008). Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти. Харків: ХНМГ.

  • Мокін, В. І., Папьєв, В. О. & Мокін, О. В. (2002). Стратегія пошуку оптимального співвідношення лабораторного практикуму та наукових досліджень в навчальному процесі інженерних спеціалістів. Вінниця.

  • Фіцула, М. М. (2006). Педагогіка вищої школи. Київ: Академвидав.


ANALYTICAL REVIEW OF THE METHODS OF PRACTICAL AND LABORATORY CLASSES IN COLLEGE

BORISPOLETS А.,
teacher of the highest category
Kramatorsk College of Donetsk national university economy and trade named after Michael Tugan-Baranovsky
UKRAINE

Abstract.
The article describes the essence of the concepts of "practical classes", "laboratory classes", their role in the activation of students' cognitive activity. The types of laboratory and practical classes, the main stages and methods of preparation and carrying out of laboratory and practical classes are considered. Practical (laboratory) training as a developing, active form of the educational process contributes to the development of student's independent thinking. Creating problematic situations, bringing students to independent generalizations and conclusions significantly activates their activities.


Keywords: practical classes, labs, skills, self-employment, combination of theory and practice, interactive teaching methods.

© Борисполец А.О., 2020

© Borispolets А., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 31.03.2020