International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

7 (March, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PEDAGOGY

UDC 37.01:378

DOI 10.36074/2663-4139.07.03

АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ: ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ ТА ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ

 Юрко Надія Анатоліївна

старший викладач кафедри української та іноземних мов

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

 

Стифанишин Ірина Миколаївна

старший викладач кафедри української та іноземних мов

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

 

Проценко Уляна Миколаївна

канд. пед. наук, доцент кафедри української та іноземних мов

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

 

УКРАЇНА


Анотація. У сучасну добу нових технологій проблема привласнення авторства суттєво загострилася. З огляду на складність та дискусійність поняття академічного плагіату, проблема набуває все більшої актуальності в освітньо-науковому просторі. У статті розглянуто основні різновиди та дискусійні аспекти явища академічного плагіату.

Ключові слова: плагіат; академічна доброчесність; авторське право; помилки цитування; академічна відповідальність.

Постановка проблеми. Явище плагіату має багатовікову історію. Літературні крадіжки засуджували такі відомі поети та мислителі давнини, як Ювенал, Горацій та Вергілій. Марціал уперше застосував слово «плагіатор», що латиною означало «викрадач чужих рабів», до літературних грабіжників. У XVII столітті у Франції з’явилися навіть теоретики плагіату. Зокрема, Франсуа Ла Мот ле Вайє у своїй роботі «Академія ораторів» відкрито радив маскувати власну нездатність до творчості плагіатом і навіть давав рекомендації, як, непомітно замінюючи всі вислови вкраденої фрази їхніми синонімами, приховати крадіжку [1]. У сучасну добу нових технологій, що значно полегшують копіювання чужих робіт, проблема привласнення авторства суттєво загострилася, особливо з урахуванням відсутності законодавчо встановлених вимог і усталених процедур оцінювання наукових та навчальних робіт на предмет наявності академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності.

Аналіз досліджень та публікацій. Аналіз сучасних джерел свідчить про значне збільшення уваги як до окремих академічних аспектів різних галузей [2; 3], так і до явища плагіату загалом [4; 5; 6]. Проте, з огляду на складність та дискусійність поняття академічного плагіату, проблема набуває все більшої актуальності.

Мета статті. Зважаючи на актуальність проблеми привласнення авторства в освітньо-науковому просторі, метою нашої розвідки є розглянути основні різновиди та дискусійні аспекти явища академічного плагіату.

Виклад основного матеріалу. Існує багато різних визначень академічного плагіату, що зумовлені цілями регулювання та традиціями, які існують у різних галузях знань, сферах професійної діяльності і країнах. Зокрема, дещо різними можуть бути визначення у регулюваннях для студентських і наукових робіт, для журналістики і математики, британських та німецьких університетів тощо. Але спільним для всіх визначень є приписування собі результатів, отриманих іншими особами.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», академічний плагіат – «оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства» [7].

За Терезою Фішман, академічним плагіатом є академічна поведінка, «яка характеризується такими п’ятьма кумулятивними ознаками: «коли певна особа (1) використовує слова, ідеї чи результати праці, (2) що належать іншому визначеному джерелу чи людині (3) без посилання на джерело, з якого вона була запозичена, (4) у ситуації, в якій правомірно очікується вказування авторства оригіналу (5) з метою отримати певну користь, пошану, вигоду, які не обов’язково мають бути грошового характеру» [4].

У Стенфордському університеті академічним плагіатом називають «використання без надання обґрунтованого та належного цитування або визнання автором чи джерелом оригінальної роботи іншої людини незалежно від того, чи є ця робота кодом, формулою, ідеєю, мовою, дослідженням, стратегією, текстом тощо» [8].

Єльський університет розглядає академічний плагіат як «використання чужої роботи, слів або ідей без посилань» [5].

Кембриджський університет називає академічним плагіатом «подання як власної праці незалежно від наявності наміру обманювати, роботи, яка частково чи цілком запозичена з чужої праці без належного посилання» [6].

Національний науковий фонд США називає академічним плагіатом «привласнення чужих ідей, методів, результатів або слів без оформлення належного цитування» [9].

Академічний плагіат може стосуватися всіх типів джерел, зокрема: текстів, рисунків, фрагментів музичних творів, математичних виразів та перетворень, програмних кодів тощо. Джерелами академічного плагіату можуть бути опубліковані і неопубліковані книжки, статті, брошури, патенти, тези, рукописи, веб-сайти та інші Інтернет-ресурси, роздаткові матеріали для студентів, роботи інших студентів тощо.

Вирізняють такі основні різновиди академічного плагіату:

— дослівне запозичення текстових фрагментів без оформлення їх як цитат з посиланням на джерело; в окремих випадках некоректним вважають навіть використання одного слова без посилання на джерело, якщо це слово використовують в унікальному значенні, наданому цим джерелом;

— використання фактів, ідей, формул числових значень тощо з певного джерела без посилання на нього;

— перефразування тексту джерела у формі, що є близькою до оригінального тексту, або наведення узагальнення ідей, інтерпретацій чи висновків з певного джерела без посилання на це джерело;

— подання як власних робіт дисертацій, монографій, навчальних посібників, статей, тез, звітів, контрольних, розрахункових, курсових, дипломних та магістерських робіт, рефератів тощо, виконаних на замовлення іншими особами, у тому числі робіт, стосовно яких справжні автори надали згоду на таке використання.

Деякі джерела виокремлюють ще декілька видів академічного плагіату, які можуть бути зведені до зазначених вище.

Академічний плагіат не варто ототожнювати з порушенням авторського права. Ці порушення мають певну область перетину, але не є тотожними. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» [10] (стаття 50, пункт В), плагіатом є «оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору». Але цей закон має на меті захист особистих майнових і немайнових прав суб’єктів авторського права (стаття 3, частина 2), а не притягнення до відповідальності тих, хто привласнює авторство у випадках, коли не йдеться про інтелектуальну власність. Тому, наведене визначення не охоплює всі випадки академічного плагіату. Авторське право захищає тих, кому на певний момент часу належать майнові чи немайнові права на твір, і це не обов’язково будуть справжні автори твору. Публікація під власним ім’ям результатів, отриманих іншими особами, з дозволу цих осіб не є порушенням авторського права, але є академічним плагіатом. Академічний плагіат розглядається як порушення етичних норм академічної спільноти, а порушення авторського права – як правопорушення, відповідальність за яке встановлюється цивільним кодексом.

Академічний плагіат слід відрізняти від помилок цитування. Найбільш типовими помилками цитування є:

— відсутність лапок при використанні текстових фрагментів, що запозичені з інших джерел, за наявності коректного посилання на це джерело;

— посилання на інше джерело;

— неправильне оформлення посилання, що ускладнює пошук джерела.

Помилки цитування зазвичай вважають менш суттєвим порушенням академічної доброчесності. Іноді їх розглядають як різновид академічного плагіату. Найчастіше це роблять в інструкціях для студентів, а не в документах, які встановлюють академічну відповідальність. Частими є помилки у прізвищах авторів, назвах та вихідних даних видань, що ускладнює чи унеможливлює пошук джерел та їх опрацювання наукометричними системами. Незалежно від того, вважати їх академічним плагіатом чи ні, помилки цитування є порушенням академічної етики, оскільки у сучасних умовах вони, як мінімум, призводять до викривлення наукометричних показників інших науковців та наукових видань, тим самим порушують права справжніх авторів.

Можуть існувати різні вимоги щодо цитування та оформлення посилань для різних видів академічних робіт. Зокрема, деякі з вимог, які ускладнюють сприйняття тексту читачами, можуть не застосовуватися до науково-методичних праць – підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій тощо. Але і в цьому випадку неприпустимим вважають використання прямих текстових запозичень без належного оформлення цитат і посилань у тексті. Також, рекомендується надавати, як мінімум, загальний перелік використаних джерел.

Дискусійним є питання стосовно оцінювання як плагіату творів, що складаються з фрагментів творів інших авторів за наявності коректних посилань. Такі праці не можна вважати плагіатом, оскільки вони не містять ключової ознаки – привласнення чужих результатів. Але у більшості випадків вони не відповідають встановленим вимогам стосовно наукової новизни, наявності власних результатів, критичного аналізу джерел тощо. Іноді такі роботи містять ознаки інших порушень академічної доброчесності – обману, фальсифікації або фабрикації.

Первинну перевірку на наявність ознак академічного плагіату мають здійснювати кваліфіковані експерти з використанням рекомендованого закладом вищої освіти (науковою установою) програмного забезпечення. Порядок підтвердження/визнання кваліфікації експерта визначається закладом вищої освіти (науковою установою).

При виявленні академічного плагіату може встановлюватися академічна відповідальність, основні види якої встановлені Законом України «Про освіту». Відповідно до частини 7 статті 42 [7], види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені основним колегіальним органом управління закладу освіти.

Академічна відповідальність не є різновидом юридичної відповідальності і не заважає притягненню осіб чи закладів до юридичної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Висновки та пропозиції. Виховання академічної доброчесності є одним із завдань закладів вищої освіти. Учаснику освітнього процесу, якого звинувачують у академічному плагіаті, а також в інших порушеннях академічної доброчесності, має бути забезпечена можливість надання пояснень та доведення своєї невинуватості. Для забезпечення єдиних вимог до програмної перевірки варто розробити окрему інструкцію користувача відповідного програмного забезпечення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Плагіат. (2020). Вікіпедія. Вільна енциклопедія. Вилучено 06.03.2020 з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Плагіат

  • Стифанишин, І. М., Юрко, Н. А., Проценко, У. М., & Романчук, О. В. (2019). Комунікативні аспекти іншомовної професійної підготовки фахівців сфери туризму. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія», 6(74), 200–203. https://doi.org/10.25264/2519-2558-2019-6(74)-200-203

  • Yurko, N. A., Romanchuk, O. V., & Protsenko, U. M. (2019). Developmental Assets in Physical Education. International Journal of Education and Science (IJES), 2(2), 38. https://doi.org/10.26697/ijes.2019.2.25

  • Fishman, T. (2009). «We know it when we see it» is not good enough: toward a standard definition of plagiarism that transcends theft, fraud, and copyright. Educational Integrity: Creating an Inclusive Approach : Proceedings of the 4th Asia Pacific Conference on Educational Integrity (4APCEI) (pp.1-4). September 28–30, 2009, University of Wollongong, NSW, Australia. Retrieved 06.03.2020 from http://ro.uow.edu.au/apcei/09/papers/37

  • Understanding and Avoiding Plagiarism. Yale Poorvu Center for Teaching and Learning. Retrieved 06.03.2020 from https://ctl.yale.edu/writing/using-sources/understanding-and-avoiding-plagiarism

  • Plagiarism and Academic Misconduct. University of Cambridge. Retrieved 06.03.2020 from https://www.plagiarism.admin.cam.ac.uk

  • Про Освіту (Закон України). 2145-VIII. (2019). Вилучено 06.03.2020 з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

  • What Is Plagiarism? Stanford Office of Community Standards: Student Affairs. Retrieved 06.03.2020 from https://communitystandards.stanford.edu/policies-and-guidance/what-plagiarism

  • Research Misconduct. National Science Foundation. Retrieved 06.03.2020 from https://www.nsf.gov/oig/_pdf/cfr/45-CFR-689.pdf

  • Про авторське право і суміжні права (Закон України). 3792-XII. (2018). Вилучено 06.03.2020 з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12


ACADEMIC PLAGIARISM: MAIN VARIATIONS AND DISPUTABLE ASPECTS

YURKO N.,
Senior Lecturer of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi

STYFANYSHYN I.,
Senior Lecturer of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi

PROTSENKO U.,
Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Department of Ukrainian and Foreign Languages
Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi
UKRAINE

Abstract.
In the modern age of new technologies, the problem of author attributions is getting ever more urgent. Due to its complex and controversial nature, the issue of plagiarism becomes increasingly topical in the field of education and science. The article deals with the main variations and disputable aspects of academic plagiarism.


Keywords: plagiarism; academic integrity; copyright; citation errors; academic responsibility.

© Юрко Н.А., Стифанишин І.М., Проценко У.М., 2020

© Yurko N., Styfanyshyn I., Protsenko U., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 13.03.2020