International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

7 (March, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ECONOMICS

UDC 338:8

EOI 10.11232/2663-4139.07.03

СВІТОВИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ

СИНИЦЯ Олександра Олександрівна

здобувач вищої̈ освіти другого (магістерського) рівня Навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи

Університет державної фіскальної служби України

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

БИХОВЧЕНКО Валентина Петрівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів імені Л.Л. Тарангул

Університет державної фіскальної служби України

 

УКРАЇНА


Анотація. Статтю присвячено позабюджетним фондам грошових коштів зарубіжних країн. Зроблений узагальнений аналіз позабюджетних цільових фондів грошових коштів соціального та економічного спрямування різних країн дозволив дійти до висновків, щодо подальшого розвитку позабюджетних цільових фондів в Україні. Позабюджетні цільові фонди необхідні для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічних завдань держави та органів місцевого самоврядування. Ці фонди є державною власністю і спрямовані на фінансування соціальних потреб держави. Досвід зарубіжних країн може стати фундаментом для подальшого реформування системи позабюджетних фондів в Україні та дозволить зробити нові кроки до розбудови економіки в цілому.

Ключові слова: позабюджетні фонди; фонди соціального страхування; цільові фонди; соціальний захист; фінансування.

Постановка проблеми. Перед сучасними системами фінансування соціальних виплат стоїть три завдання. Вони вважаються недостатньо підготовленими до вирішення проблем старіння населення та глобалізаційних процесів, і що фінансовий тягар, який покладається на всі країни з преміями та податками, досяг межі. Кожна країна повинна адаптувати свої загальні системи соціального фінансування до власного економічного контексту, демографічної ситуації та, головне, до потреб своїх громадян. Перехід до ефективної моделі соціальної політики має складності у необхідних глибоких перетвореннях і вимагає комплексного підходу.

Позабюджетні фонди в деяких випадках, наприклад, коли вони забезпечують краще управління державними пенсійними схемами або коли мають на меті зберегти та інвестувати доходи від вичерпних природних ресурсів для майбутніх поколінь. В інших випадках, однак, вони відображають зацікавленість уряду утримувати певні статті бюджету поза увагою громадськості.

Аналіз досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Дослідженню позабюджетних цільових фондів були присвячені праці таких науковців, як: Тулянцева В. А., Бондар І.К., Добромислов К.В., Гордей О. Д., Биховченко В. П., Суханова А. В., Новицька О. В., Кудряшов В.П., Лібанова Е.М., Роледерс В. В., Мандибура В.О. та ін.

Мета статті є дослідження досвіду позабюджетних спеціальних фондів зарубіжних країн.

Виклад основного матеріалу. В державах створюються відокремлені фонди фінансових ресурсів, які стають доповненням бюджетної системи. Однак в більшості країн, також, створюються цільові фонди на соціальне призначення.

Наприклад, у Данії діє 38 фондів страхування по безробіттю, визнаних державою, загальна кількість членів яких становить приблизно 2,4 мільйона чоловік. Чисельність робітників в Данії нараховує приблизно 2,9 мільйона чоловік. Беручи до уваги той факт, що особи, які добровільно одержують пенсію при достроковому виході на пенсію, не включені до складу робітників, але включені в програму страхування по безробіттю, у Данії застраховано від безробіття приблизно 76 % робітників [1].

В останні роки система соціальної допомоги Данії є об'єктом пильної уваги з боку сусідніх країн. Її часто називають зразковою, тому що данцям вдалося знайти баланс між гнучкістю у вирішенні питань зайнятості та соціального захисту. Ситуація в Данії характеризується одним з найвищих в Європі рівнів зайнятості серед осіб працездатного віку що становить майже 77,5% і низькокваліфікованих близько 63 %. Датська система соціальної допомоги, яка в значній мірі обкладається державними соціальними допомогами, робить її фінансове становище залежним від зайнятості. Тому політика в області зайнятості і органи, відповідальні за зайнятість, є невід'ємною частиною системи соціальної допомоги. Іншими словами, система соціальної допомоги функціонує за принципом найбільш активної участі в роботі всіх працездатних громадян.

Система страхування на випадок безробіття базується на добровільній основі, яка керується фондами страхування на випадок безробіття. Фонди страхування на випадок безробіття - це приватні об'єднання працівників або несамозанятих осіб, створені виключно з метою надання економічної підтримки в разі втрати роботи.

В Бельгії допомоги по соціальному страхуванню фінансуються за рахунок внесків, які сплачують роботодавці, працівниками та найманими працівниками в Міністерство соціального забезпечення. Загальна сума внесків трудящих і найманих працівників становить до 13 % від загального доходу, а внески від роботодавців в межах 33-35% за найманих працівників.

Цей відсоток, що виплачується роботодавцями, визначається середньою чисельністю найманих працівників за попередній календарний рік. Відсоток може набувати вище значення навіть в тому випадку, коли кваліфікована адміністративна комісія створила державний фонд, в який роботодавці також зобов'язані вносити внески. Різниця між внесками роботодавців в залежності від числа працівників, з одного боку, і числа працівників, з іншого, повинна становити додаткові 6%, щоб фінансувати відпускні виплати працівників.

Роботодавці, працівники та службовці роблять внески, спрямовані на допомогу по безробіттю та допомогу по хворобі та інвалідності. Роботодавці фінансують великі сімейні виплати, оплату відпусток та страхові виплати на виробництві. Для роботодавців можуть надаватися додаткові внески: внески до пенсійного фонду; внесок у покращення зайнятості певних категорій працівників; внески в перерозподіл державних витрат; платежі до фонду обов'язкового страхування від нещасних випадків на виробництві; виплати до фонду зайнятості для покращення зайнятості.

Система надійного захисту функцій Франції працює в двох режимах: загальному і додатковому режимі. Наявний режим є добровільним та надійним для найгірших внесків, які підлягають і на контракт поширюються між роботодавцями та працівниками. Загальний режим (основний режим) і режим режиму (режим доповнення), що однаково обов'язково. Загальний режим підтверджується один для одного, який займає: зовнішній ресурс та соціальний показник.

Внески на соціальне страхування повинні сплачувати як роботодавці, так і працівники та службовці, обчислюючись на основі зарплати до сплати податків або будь-якого іншого доходу від професійної діяльності за визначеною метою. Ці внески використовуються для фінансування конкретних законодавчих схем соціального забезпечення. їх виплата дає право працівникам та службовцям отримувати відповідні пільги та фінансову допомогу, що також регулюється чинним законодавством.

Соціальний податок - це фіскальні збори. Ці податки застосовуються до зайнятості та інших статей доходу за стандартними ставками оподаткування. Вони стягуються до сплати податків до застосування податку на доходи фізичних осіб.

Німецька система соціального забезпечення характеризується комплексом заходів, які повинні забезпечити економічний та соціальний захист існування різних груп населення від таких поширених загроз, як нещасні випадки, хвороби, інвалідність, старість, безробіття та смерть годувальника.

Німецька система соціального забезпечення не входить до податкової системи. Вона включає в себе:

  • Державне страхування від нещасних випадків;

  • Державне страхування за інвалідністю та старістю;

  • Державне страхування від хвороб;

  • Державне пенсійного страхування;

  • Державне страхування від безробіття.

Загалом внески на перші чотири види державного страхування сплачуються роботодавцем 50% і працівником 50%. Роботодавець сплачує свою частину як додаткову суму до зарплати працівника.

Лише одна допомога на соціальне забезпечення, відома також як внесок до Фонду державного страхування, яка використовується для фінансування пенсій за віком, допомоги по безробіттю та підтримки доходів для людей, які нічого не мають. Внески до Фонду державного страхування переглядаються та збільшуються щорічно у міру зростання інфляції залежно від індексу роздрібних цін [2].

В Іспанії фізичні особи та роботодавці, які ведуть власний бізнес, отримують свої пенсії через загальнодержавну систему соціального забезпечення. Розмір пенсії, що виплачується за системою соціального забезпечення, залежить від кількості років, протягом яких сплачуються пенсійні внески, та рівня доходу до виходу на пенсію.

Крім того, заохочується бажання найманих працівників та осіб, які обслуговують власний бізнес, отримувати додаткову пенсію, яку їм надають приватні страхові компанії. (табл.1).

 

Таблиця 1. Інструменти реалізації права на додаткову пенсію

[авторська розробка]

 

Тому слід зробити висновок, що створення цільових соціальних фондів у багатьох країнах з різним рівнем економічного розвитку та участь держави може полягати як у видачі дозволів на створення таких фондів, так і в загальному управлінні соціальними фондами.

Місцеві команди можуть формувати резервні, страхові, гарантійні та амортизаційні фонди. Наприклад, комунам у Франції за рахунок їх субсидій дозволено брати участь у створенні гарантійних фондів у кредитних установах, які надають гарантії за позиками новостворених підприємств. Муніципалітет укладає угоду з кредитною організацією, яка визначає, зокрема, мету, обсяг коштів та функціонування гарантійного фонду, а також умови повернення виплачених субсидій у разі зміни або припинення діяльності цей фонд [3].

На Близькому Сході спеціальні нафтові фонди були створені у 70-х роках (в Саудівській Аравії - Фонд промислового розвитку та в Кувейті - Фонд майбутнього покоління). У Норвегії створено нафтовий фонд по фінансуванню заходів щодо зменшення майбутніх видобутків нафти. У Нідерландах свого часу були створені фонди розвитку щодо проблем структурної перебудови та зайнятості. Дані кошти доступні в інших країнах.

«Важливе місце в системі державних фінансів належить спеціальним фондам США, які функціонують відокремлено як самостійні фінансово-кредитні установи. Вони являють собою сукупність грошових ресурсів, які мають цільове призначення. Доходи цих фондів формуються за рахунок податкових і неподаткових надходжень, також за рахунок коштів федерального бюджету. Найбільш значними є фонди соціального страхування. До основних загальнонаціональних систем соціального страхування та забезпечення відносять страхування за віком, у зв’язку з втратою годувальника та страхування здоров’я. Крім того, існує страхування у зв’язку з безробіттям, тимчасової непрацездатності і, нарешті, система державної допомоги людям похилого віку, інвалідам і постраждалим. Також існують різні системи родинних допомог, які частково фінансуються федерацією, але перебувають у розпорядженні влади штатів і місцевих органів. Система пенсійного забезпечення США хоч і не ідеальна, але вважається однією з найдосконаліших у світі, а розмір пенсій – вищий, ніж у середньому в європейських країнах. У США функціонують як державні, так і приватні пенсійні системи. Завдяки цьому американці можуть забезпечити собі не одну, а три пенсії: державну, приватну корпоративну за місцем роботи і приватну індивідуальну шляхом відкриття особистого пенсійного рахунку» [4].

Часті проблеми, які виникають в різних регіонах України та мають негативні наслідки, можуть бути:

— надзвичайно високий рівень участі держави у сфері соціального захисту, надзвичайно слабка участь в її функціонуваннінаселення;

— надзвичайно стрімке зростання вартості послуг, які надають заклади охорони здоров'я, освіти, культури, що не відповідає їхнійякості;

— неефективність бюджетного управління наявними фінансовими ресурсами як головними розпорядниками, так і окремими соціальними установами;

— недостатність коштів для фінансування заходів у сфері соціального захисту населення [5].

Висновки. Позабюджетні цільові фонди потрібні для фінансування пріоритетних напрямків соціально-економічних цілей держави та органів місцевого самоврядування. Вони завжди формуються за рахунок обов'язкових внесків та внесків юридичних та фізичних осіб і, як правило, призначені для здійснення конституційних прав громадян на пенсії, соціальне забезпечення, охорону здоров'я та в багатьох країнах на охорону здоров'я. Ці кошти є державними та спрямовані на фінансування соціальних потреб держави.

Однак, започатковане реформування в сфері соціального захисту в Україні потребує невідкладних кроків із боку держави для посилення ролі недержавних інститутів соціального захисту, що призведе до зменшення тиску на державу у сфері соціального захисту населення. Досвід зарубіжних країн може стати основою для реформування системи позабюджетних фондів в Україні.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Danish Association of Social Workers (2014). Retrieved from http://socialrdg.dk/Default.aspx?ID=52. 

  • Суханова, А.В. (2017). Функціонування спеціальних позабюджетних фондів у деяких країнах Європи (c. 322–326). Дніпро: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

  • Social Security Programs Throughout the World (SSPTW) (2014). Retrieved from http://www.ssa.gov/policy/docs/progdesc/intl_update/2014-01/index.html. 

  • Державні цільові фонди (2017). В Податкова та митна справа в Україні (с.269). Ірпінь: Університет державної фіскальної служби України.

  • Роледерс, В. В. (2019). Проблеми фінансування сфери соціального захисту населення в Україні та шляхи їх подолання (с. 49–54.). Київ: Інвестиції: практика та досвід.


WORLD EXPERIENCE OF USING EXTRA-BUDGETARY SPECIAL FUNDS

SYNYTSIA Aleksandra,
student of the Educational and Scientific Institute of Finance and Banking
University of the State Fiscal Service of Ukraine

SCIENTIFIC ADVISERS:

BYKHOVCHENKO Valentina,
Ph.D. (Economics), Associate Professor at the Department of finance named after L.l.Tarangul
University of the State Fiscal Service of Ukraine
UKRAINE

Abstract.
The article is devoted to extra-budgetary funds of money of foreign countries. Has been conducted general analysis of foreign trust funds of the social and economic directions of various countries allowed to draw conclusions regarding the further development of extra-budgetary funds in Ukraine. Off-budget trust funds necessary to finance the priority directions of the socio-economic tasks of the state and local governments. These funds are state property and are aimed at financing the social needs of the state. Extra-budgetary trust funds are needed to finance the priority areas of socio-economic tasks of the state and local self-government bodies. They are always formed at the expense of obligatory contributions and deductions from legal entities and individuals and are, as a rule, intended for the implementation of the constitutional rights of citizens for pensions, social insurance, health care, in many countries - for medical assistance. The experience of foreign countries can be the foundation for further reform of the system of extra-budgetary funds in Ukraine and will make it possible to take new steps towards the development of the economy as a whole.


Keywords: extra-budgetary funds; social insurance funds; trust funds; social protection; financing.

© Синиця О.О., 2020

© Synytsia A., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 08.03.2020