International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

7 (March, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

ENGINEERING AND IT

UDC 677.647.52:677.647.42:667.526.3.032

EOI 10.11232/2663-4139.07.02

ПPO МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИПУСКНИХ ФОРМ ОРГАНІЧНИХ БАРВНИКІВ ДЛЯ ПОЛІГРАФІЇ І КОЛОРУВАННЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІЛІВ

ВИГОНЯЙЛО Олександр Іванович

здобувач наукового ступеню, кафедра екології і полімерів

Інститут хімічних технологій (ІХТ)

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ПОПОВ Євген Вадимович

д-р. техн. наук, професор, завідуючий кафедри екології і полімерів

Інститут хімічних технологій (ІХТ)

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

 

МОРОЗ Олексій Валерійович

 канд. техн. наук, викладач кафедри екології і полімерів

Інститут хімічних технологій (ІХТ)

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

 

УКРАЇНА


Анотація. Переводне друкування представляє великий інтерес для кольорування текстильних матеріалів та виробів як один з найбільш простих, економічних і екологічних технологічних процесів. Спочатку спосіб був запропонований для друкування дисперсними барвниками хімічних волокон. Переводне друкування має низку незаперечних переваг, які делають одним з найбільш перспективних напрямків в розкольоруванні текстильних тканин. В першу чергу це проста технологія друкування: після нанесення рисунка на тканину не потрібно операцій фіксації, сушки, промивання, що призводить до тривалості виробничих процесів, великих витрат на підготовку і очищення води. Висока якість відтворення рисунка і можливість друкування багатоколірних рисунків будь-якої складності і контурності при великій швидкості процесу пояснюється тим, що рисунок наноситься спочатку на паперову підкладку, друкування якої здійснюється на високому технічному рівні, а потім переноситься практично без спотворень на тканину з поліефірних волокон в умовах контакту цього рисунка з тканиною при високій температурі. Спосіб термодрукування простий в технічному оформленні: при наявності надрукованій підкладки для здійснення процесу друкування досить розташовувати термопресом або каландром, які можуть обслуговуватися одним оператором, що економить капітальні витрати на обладнання і веде до мінімізації робочого місця.

Ключові слова: Переводне друкування, переводний барвник, простота нанесення рисунка на тканину, економічність ресурсів, екологічність і простота процесу.

В останні роки у виробництві органічних пігментів для текстилю цей специфічний етап їх виробництва в випускний формі для поліграфії та колорування текстилю належить процесам перетворення вихідних пігментів, одержуваних після синтезу, в спеціальні випускні форми, придатні для безпосереднього застосування сформувався в окрему область технології [1-3], розглядає питання технології в єдності з основними положеннями калоідної хімії і технології застосування пігментів і барвників. Розвиток текстильної промисловості та удосконалення технології колорування текстильних матеріалів обумовлюють постійне вдосконалення існуючих і створення нових випускних форм барвників, що відповідають сучасним вимогам їх виробництва і застосування. Як правило, технологія отримання випускних форм пігментів і барвників зберігається в таємниці фірмами-виробниками, які не розкривають тонкощів застосовуваної технології, а наявна патентна література і рекламна інформація зазвичай стосуються тільки існуючих тенденцій розвитку. Однак, навіть виходячи з наявних літературних даних, можна виділити деякі основні напрямки, найбільш характерні для технології отримання рідких випускних форм пігментних барвників для друкування: поліпшення властивостей пігментів в процесі їх виділення; використання в технології виробництва рідких випускних форм пігментів.

Вихідні органічні пігменти на останній стадії синтезу зазвичай виділяються у вигляді водних паст, що містять в більшості випадків агрегати і агломерати з первинних частинок пігментів. Оскільки колористичні і інші властивості пігментів в значній мірі залежать від морфологічних особливостей, найважливішим завданням при виділенні пігментів є отримання їх в певному морфологічному стані з необхідними кристалічними модифікаціями [4-10], а також з оптимальною дисперсністю часточок [11, 12].

Для отримання високодисперсних часточок органічних пігментів в процесі синтезу їх зазвичай виділяють в присутності різних ПАР. Так, наприклад, для азобарвників і пігментів характерно проведення реакції сполучення азо- і діазоскладових в присутності аніоноактивних, неіоногенних ПАР або їх сумішів [13, 14]. У деяких випадках для фільтрування і промивання отриманих таким чином пігментів необхідно використовувати спеціальне фільтрувальне обладнання для зменшення втрат пігменту і зниження кількості мінеральних солей за допомогою спеціальних фільтрів [15] або з використанням аніонних і катіонних ПАР [16-17], причому добавки ПАР рекомендують як при переосажденні пігментів з сірчаної кислоти [18-20], так і при їх окисленні з водорозчинної лейкоформи [16]. Для поліпшення світлостійкості і деяких інших властивостей пігментів пропонують нагрівання їх у вигляді водних суспензій під тиском у присутності органічних розчинників або ПАР [21-23], а також обробку в лужному середовищі [24, 25].

Органічні пігменти з підвищеною фарбувальною здатністю і більш м'якою текстурою часточок отримують нагріванням водної суспензії технічного пігменту в струменевих апаратах безперервної дії при температурі 80-300°С [26, 27]. Для отримання барвників в стійких кристалічних модифікаціях пропонують їх термо- або механічну обробку з неорганічними солями в присутності органічних розчинників [28-34]. Слід зазначити, що кількість патентів щодо поліпшення властивостей барвників в процесі їх отримання стає дедалі більше, що вказує на те, що заграничні фірми ведуть досить інтенсивну дослідницьку роботу в цьому напрямку з розгляданням того чи іншого способу облагородження поверхні часточок на властивості для кожного барвника індивідуально.

Поверхнево-активні речовини (ПАР) при приготуванні випускних форм барвників і пігментів для друкування текстильних матеріалів використовуються для підвищення їх дисперсності і якості водних дисперсій, в яких часточки барвнику знаходяться в структурованому і стабілізованому стані. При цьому, основну роль в регулюванні колоїдних властивостей випускних форм барвників виконують ПАР, які в рідкому середовищі сприяють високодисперсним часточкам оставатися при зберіганні без значного агрегування. У ряді попередніх робіт [35-37] показано, що в водних системах досягається набагато більш високий ступінь дисперсності, ніж в наведених композиціях. Крім диспергуючої і стабілізуючої дії ПАР істотно впливають на реологічні властивості суспензій барвників. Це добре узгоджується з сучасною теорією [38-41], яка передбачає два різні механізми стабілізації дисперсій барвників: 1) за рахунок сил електростатичного відштовхування; 2) за рахунок просторових утруднень (стеричний фактор). Диспергування і стабілізування поверхні часточок барвників відбуваються за рахунок електростатичних сил відштовхування. Великого поширення набули аніоноактівні ПАР, з яких найчастіше застосовують продукти конденсації нафталін-2-сульфокислоти з формальдегідом, фенолу або його похідних з формальдегідом та сульфитом натрію а також лужні солі лігносульфонату і каніфолі та його ефірпохідні [42-45]. Зазвичай такі продукти є високомолекулярними сполуками з різною молекулярною вагою, що й обумовлює їх використання в якості ПАР при приготуванні рідких випускних форм пігментів і барвників для пігментного друкування.

Для отримання рідких випускних форм пігментів для текстильного друкування знаходять застосування також і неіоногенні ПАР, які самі по собі більш стійкі до дії електролітів в широкому діапазоні рН середовища. Крім того, вміст електролітів в самих неіоногенних ПАР набагато нижче, ніж в аніонних ПАР. Як неіоногенні ПАР для отримання рідких випускних форм пігментів відомо використання продуктів приєднання окису етилену до різних органічних сполук, а саме: оксиетильованих жирних спиртів з 8-20 атомами вуглецю і ступенем оксіетилювання 7-30 [46-50], оксіетильованих жирних амінів з 5-22 атомами вуглецю в алкільному ланцюгу і ступенем оксіетилювання 5-40 [51, 52] та інших сполук [53, 54]. Пропонуються неіоногенні ПАР і більш складної будови [55-57], в тому числі оксіетильовані новолачні смоли [58, 59], бензилоксідифеніли [60], багатоатомні спирти [61], багатоатомні кислоти з 1-6 карбоксильними групами [62] та ін.

У патентній літературі по рідким випускним формам барвників і пігментів зустрічаються допоміжні речовини різної хімічної будови, які важко віднести до якого-небудь класу ПАР. Так, в якості диспергаторів для пігментів у водних середовищах пропонуються поліефірні карбонові кислоти [63], продукти конденсації формальдегіду і сульфованого карбазолу [64], довголанцюгові алкилглікозіди лужних металів [65], моноефіри сульфоянтарних кислот [66], сополімери стиролу з акрилатами [67, 68] або малеїновим ангідридом [69] та ін. Підвищення ефективності диспергування барвників і пігментів у водних дисперсіях досягається введенням 0,1-50% амінімідів з ароматичними, аліфатичними або циклоаліфатичними залишками [70].

Велика кількість патентних матеріалів по використанню різних допоміжних речовин і ПАР для отримання рідких випускних форм пігментів свідчить про те, що в більшості випадків вибір їх проводиться емпірично. Багато з вище перерахованих речовин є важкодоступними або дорогими. Поки не сформульовані положення наукової закономірності зв'язку між властивостями ПАР і колоїдними властивостями системи «поверхня пігменту-ПАР-вода». У науковій літературі це питання практично не висвітлені. Є лише деякі відомості рекламного характеру [71-73], що дозволяють порівнювати якість пігментних дисперсій з різними диспергаторами. В літературі описані лише методи вивчення властивостей суспензій барвників і пігментів у присутності сильно розбавлених водних розчинів ПАР. Так, для оцінки диспергуючої здатності ПАР запропонований метод вимірювання мінімально необхідної кількості ПАР для отримання найбільш інтенсивних забарвлень при диспергування, наприклад сажі, з окисом цинку у водному середовищі [74]. Для оцінки диспергування і стабілізації одержуваних дрібнодисперсних часточок у водному середовищі запропонований так званий «метод індиго» [75] і метод радіальної паперової хроматографії для поліциклічних і азопігментів в різних модіцікаціях [76]. Останні засновані на солюбілізації утворюваних при виділенні нерозчинних у воді часточок пігментів у водних розчинах ПАР за рахунок адсорбції останніх (головним чином у вигляді міцел) на поверхні пігментів. Легкість протікання процесів диспергування органічних пігментів обумовлюється також змочуваністю часточок пігментів водним середовищем. Зазвичай для диспергування пігментів підбирають такі ПАР, які володіють гарними змочуючими властивостями. Змочуваність пігментів є результатом не тільки колоїдно-хімічних властивостей дисперсійного середовища, а й залежить від характеру поверхні самих пігментних часточок. Як характеристики фізико-хімічних властивостей пігментів останнім часом все частіше застосовують поверхневу полярність [77-79], а також деякі інші енергетичні характеристики [80, 81].

Для раціонального вибору ПАР при отриманні рідких випускних форм пігментів для текстильного друкування, мабуть, необхідно враховувати як колоїдно-хімічні властивості ПАР у водних розчинах, так і характер поверхні пігментних часточок, удосконалювати технології їх диспергування при отриманні рідких випускних форм пігментів. Сучасні пасти для текстильного друкування не висихають, седіментаційностійкі, морозостійкі, легко піддаються гомогенізації, мають рідко текучі колоїдні системи, що володіють слабкими тиксотропними властивостями. Крім основи барвнику і ПАР до складу рідких випускних форм для текстильного друкування входять антифризи, антисептики піногасники та інші допоміжні речовини, що сприяють легкості отримання і подальшого зберігання пігментних паст.

Початковою сировиною для отримання випускних форм барвників і пігментів служать їх водні пасти (рrеss саkе), отримані після виділення, фільтрування і промивання пігментів. Зазвичай такі пасти містять значну кількість вологи (більше 80%), присутність якої не дає можливості отримувати висококонцентровані випускні форми. Для подолання зазначених труднощів доводиться видаляти вологу (частково або повністю) шляхом підсушування барвникових композицій. Оскільки при сушінні барвників відбуваються їх процеси агрегування і агломерування, а також можливі зміни кристалічної структури, то сушити їх рекомендують при невисоких (50-70°С) температурах, краще під вакуумом. З цієї точки зору вельми перспективним є спосіб сублімаційного сушіння барвників за допомогою спеціального обладнання [82]. У деяких патентах вказується на доцільність використання суміші, що складається з вологої пасти і висушеного зразку [83]. Застосування такого комбінованого способу дозволяє зменшити енерговитрати при сушінні і уникнути небажаних змін в колористичних властивостях барвнику. Проміжне підсушування сприяє також отриманню мало в’язких пігментних паст.

Значна увага при отриманні випускних форм барвників приділяється стадії їх попередньої підготовці, тобто гомогенізації підсушених зразків з допоміжними речовинами у водному середовищі [84-86]. Як правило, при вдалому виборі ПАР і допоміжних речовин легко подолаються труднощі, що пов’язані зі змочуваністю висушених зразків водними розчинами.

Основною стадією процесу отримання високодисперсних суспензій барвників і пігментів є їх диспергування (зменшення розмірів їх часточок) із застосуванням механічного впливу у водному середовищі в присутності ПАР. Типи використовуваного обладнання для диспергування барвників і пігментів досить докладно наведені в літературі [87-88]. Основним розмелювальним устаткуванням для отримання рідких випускних форм барвників і пігментів є високопродуктивні бісерні млини, в яких в якості тіл, що мелють, використовують скляний бісер розміром від 0,2 до 3,0 мм. У таких млинах зазвичай піддаються диспергуванню суспензії з в'язкістю 0,02-0,08 Пас [88]. Для більш концентрованих суспензій з в'язкістю більше 0,1 Пас пропонують спеціальні конструкції бісерних млинів, що працюють під тиском [89]. При диспергування барвників і пігментів в високооборотному розмелювальному обладнанні (бісерні, турбінні або колоїдні млини) швидко утворюється стабільна і стійка піна при використанні високоактивних (зокрема неіоногенних) ПАР. Руйнування такої піни в водно-барвниковій суспензії навіть сильно діючими піногасниками на основі силіконових емульсій зазвичай сильно утруднено через відносно високої в'язкості суспензії, що перешкоджає швидкому розтіканню піногасника. Для таких цілей краще використовувати герметичні бісерні млини, в яких суспензія, що подрібнюється, не контактує з повітрям.

Іншим не менш важливим способом диспергування при отриманні концентрованих високодисперсних водних пігментних препаратів для текстильного друкування є використання важких змішувачів з Z- і Σ-подібними лопатями, в яких розмелювання відбувається в, так званому, «пластичному режимі» [90] при високих значеннях в'язкості диспергованої суспензії 103-106 Па·с. Застосування такого обладнання, доцільно для пігментів з м'якою текстурою і зводиться тільки до руйнування агрегатів і агломератів [91-93], для барвників і пігментів з жорсткою текстурою доцільно використовувати комбіновані способи диспергування. Після обробки їх у важких змішувачах пігментні дисперсії зазвичай містять деякі неоднорідності (грудочки), які потім легко руйнуються при одно-, або дворазовому проходженні пасти через тривалкову фарботерку.

При виборі обладнання для отримання рідких випускних форм барвників і пігментів для текстильного друкування в кожному конкретному випадку необхідно виходити як зі структури самих пігментних часточок, так і з колоїдно-хімічних властивостей використовуваних органічних ПАР [94-141].

В огляді наведено аналіз наукової і патентної літератури за прийомами отримання випускних форм органічних барвників і пігментів, їх морфологічних властивостей, диспергування агломератів і агрегатів до необхідних розмірів з наступним модифікуванням поверхні часточок поверхнево-активними речовинами (ПАР) для поліграфії та колорування текстильних матеріалів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Попов, Є.В. (2005). Наукові основи технології водонерозчинних органічних барвників та їх випускних форм. (дис. … д-р техн. наук). Львівська політехніка. Львів, Україна.

  • Швец, В.И. (1987). Влияние оксиэтилированных неионогенных поверхностно-активных веществ на коллоидно-химические и колористическуие свойства водных суспензий органических пигментов (дис. … к.х.н.). Москва: МНПО «НИОПИК».

  • Полищук, С.А. (1983). Влияние состава анионных поверхностно-активных веществ на свойства выпускных форм органических красителей (дис. … канд. хим. наук). Москва: НИОПиК.

  • Комач, Л.Д. (1992). Зависимость физико-химических и колористических свойств азо-и нитроариламиновых красителей от их морфологических особенностей (дис. … к.т.н.). Москва :МНПО «НИОПиК».

  • Zimnicki, J. (1981). Przeglad Wlokienczy, (3), 124-126; (5), 149-155.

  • Hashimoto, S. (1981). Shikizai Kyokai, (4), 327-331.

  • Лисицина, Е.С. (1974). Журнал прикл. химии, 47(8), 1882-1885; 50(1), 148-152; 6(3), 358-362.

  • Гулинкина, И.Р. (1980). Журнал прикл. химии, 53(1), 85-90.

  • Силина, Т.В. & Аристов, Б.Г. (1974). Журнал ВХО им. Д.И. Менделеева, 19(1), 77-84.

  • Вильнер, С.Г. (1990). Регулирование агрегативной устойчивости органодисперсий органических пигментов поверхностно-активными красителями (дис. … канд. хим. наук). Москва: МХТИ им. Д.И.Менделеева.

  • Рябцева, М.Я. (1989). Морфологические особенности дисперсных красителей и влияние кристаллической структуры на коллоидно-химические и колористические свойства. Серия: Анилинокрасочная пром-сть. Москва: НИИТЭХИМ.

  • Пат. 2144907 (ФРГ); пат. 49-24128 (Япония).

  • А. с. 169720 (СССР); а. с. 169721 (СССР).

  • А. с. 169722 (СССР); а. с. 171949 (СССР).

  • А. с. 172434 (СССР), а. с. 235222 (СССР).

  • А. с. 245940 (СССР); а. с. 249514 (СССР).

  • Пат. 41171 (Україна); пат. 77893 (Україна).

  • Пат. 84030 (Україна); пат. 124944 (Україна).

  • Пат. 2039465 (ФРГ); пат. 2504481 (ФРГ).

  • Комач, Л.Д., Попов, Е.В. & Карпов, В.В. (1989). К вопросу о морфологических особенностях красителя дисперсного желтого полиэфирного. Журнал прикладной химии, (1), 215-217.

  • Малиновская, Т.А. (1971). Разделение суспензий в промышленности органического синтеза. Москва: Химия.

  • Xu, G., Ohuyama, K. & Shimamura, M. (1991). Molecular and crystal structure  of an azobenzene –containity. Bull. Chem.Soc. Japan, (1), 248-252.

  • Whitaker, A. (1991). Crystal data for C.I.Disperse Yellow 2. J. Soc.Dyers and Col., 107(1), 23-24.

  • Заява 2540739 (ФРГ); заява 2643214 (ФРГ); заява 3200969 (ФРГ).

  • Пат. 54-32008 (Японія); пат. 77-103241 (Японія).

  • Заява 2606212 (ФРГ); заява 2642730 (ФРГ).

  • Пат. 1459427 (Великобританія); пат. 1463141 (Великобританія).

  • Пат 3647735 (США); пат 3785843 (США).

  • Заява 2286177 (Франція); заява 2379582 (Франція).

  • Заява 54-132626 (Японія); заява 74-116131 заява 77-3838 (Японія).

  • Заява 7400483 (Голандія), заява 7505218 (Голандія).

  • Заява 2059675 (ФРГ); заява 2214700 (ФРГ); заява 2214733 (Франція).

  • Пат. 2031926 (Великобританія); пат. 2031927 (Великобританія).

  • Заява 2302516 (ФРГ); заява 2302517 (ФРГ).

  • Заявa 2117428, 2177984, 2214734 (Франція).

  • Заява 2422182 (ФРГ); пат. 828885 (Бельгія).

  • Заява 2110349 (ФРГ); заява 2137241 (ФРГ).

  • Пат. 955690 (Канада); заява 2128651 (Франція).

  • Заява 2441453 (ФРГ); заява 2804062 (ФРГ).

  • Пат. 592719 (Швейцарія); пат. 650522 (Швейцарія).

  • А. с. 180244 (ЧССР); а. с. 222012 (ЧССР).

  • А. с. 642344 (СССР); а. с. 979459 (СССР);

  • Пат. 100536 (ПНР); пат. СРР 83800; пат. СРР 83912; пат. СРР 83913.

  • Вirrel, P. (1964). J. Oil Со1оur Сhem. Аssос., (11), 878-896.

  • Моll, F.S. (1960). J. Soc. Dуеrs Со1., (3), 141-150.

  • Сагг, W. (1971). J. Oil Со1оur Сhem. Аssос., (2), 155-173.

  • Сагг, W. (1978). J. Oil Со1оur Сhem. Аssос., (3), 397-410.

  • Sato, Т. (1979). J. Соаt. Тесhnol, (10), 79-85.

  • МсКаy, R.В. (1975). Вritish Ink Макеr., 19(2), 59-66;

  • МсКаy, R.В. (1979). Rеv. Рrogr. Со1оr аnd Related Тор, (10), 25-32.

  • Комач, Л.Д. & Попов, Е.В. (1987-1993). Влияние морфологичских особенностей дисперсных красителей на их технологические свойства. Журнал прикладной химии, (5), 1110-1116; Влияние морфологических особенностей дисперсных красителей на их физико-химические свойства. Украинский химический журнал, (10), 1101-1104; Структурно-механические особенности органических красителей при их диспергировании. Журнал прикладной химии, (8), 1947-1949; О влиянии морфологии дисперсных красителей на свойства их выпускных форм. Журнал прикладной химии, (4), 938-941.

  • Неimann, S. (1981). Rеv. Рrogr. Со1оr аnd Related Тор, (11), 1-8.

  • Shenai, V.A. (1979). Раi N.R. Техtil Dуеr Рrinter, 12(8), 30-38.

  • Полищук, С.А., Попов, Е.В. & Горелик, М.В. (1983). Журнал прикл. химии, 56(10), 2359-2361.

  • Комач, Л.Д., Родионова, Г.Н., Зинченко, Ю.Я. & Попов, Е.В. (1990). Изучение полиморфных форм дисперсных красителей методом ИК-спектроскопии. Журнал прикладной химии, (7), 1625-1628.

  • Шалимова, Г.В. & Попов, Е.В. (1976-1978). Исследование морфологических особенностей 1,4-диамино-2-бензоилантрахинона и его производных. Журнал прикладной химии, (8), 1826-1829; Влияние морфологических особенностей дисперсных красителей – производных 1,1’-азобензола на их физико-химические и колористические свойства. Журнал прикладной химии, (12), 2745-2749.

  • Попов, Е.В. (2005). Органические красители и пигменты. Получение непылящих выпускных форм. Хімічна промисловість України, (2), 86-87.

  • Шалимова, Г.В., Швец, В.И. & Мельник, Л.Н. (1983). Текстильная промышленность, (9), 50-51.

  • Пат. 1469609 (ФРГ); пат 1445582 (Франція); пат 1043490 (Англія).

  • Толстая, С.Н. & Шабанова, С.А. (1978). Применение поверхностно-активных веществ в лакокрасочной промышленности. Москва: Химия.

  • А. с. 1065451 (СССР); а. с. 11914545 (СССР).

  • А. с. 1321731 (СССР); а. с. 1368320 (СССР).

  • А. с. 1571054 (СССР); а. с. 1819894 (СССР).

  • Пат. 59015А (Україна). Бюл. 8, 2003; пат. 77893 (Україна, 2007).

  • Пат 76740 (ПНР); пат. 94623 (ПНР).

  • Пат 3741719 (США), пат. 1520751 (Англія); пат. 1402124 (Англія).

  • Заява 2156603 (ФРГ); заява 2414455 (ФРГ); пат. 3841888 (США).

  • Заява 54-156037 (Японія); заява 58-83669 (Японія).

  • Заява 2236906 (ФРГ); заява 2244777 (ФРГ).

  • Заява 2277131 (ФРГ); заява 2421606 (ФРГ).

  • Заява 2657774 (ФРГ); заява 2711240 (ФРГ).

  • Пат. 2030167 (Англія); пат. 2030590 (Англія).

  • А. с. 1407037 (СССР); а. с. 1631729 (СССР).

  • А. с. 1004429 (СССР); а. с. 1368320 (СССР).

  • Заява 2732732 (ФРГ); заява 2901462 (ФРГ); заява 2924354 (ФРГ).

  • Заява 2384003, 2398096, 2404033, 2413447 (Франція).

  • Пат 1043490 (Великобританія); пат 668908 (Бельгія).

  • Заява 2269568 (Франція). заява 2375303 (Франція).

  • А. с. 280726 (СССР); а. с. 804674 (СССР).

  • Заява 1955067 (ФРГ); заява 2621435 (ФРГ); заява 3103292 (ФРГ).

  • Пат. 53-31147 (Японія), пат. 53-104203 (Японія).

  • Заява 0057439 (Европейська); заява 0064225 (Европейська).

  • Заява 2068936 (Франція).

  • Ребиндер, П.А. (1978). Избранные труды. Поверхностные явления в дисперсных системах. Москва: Наука.

  • Макарова, С.А. (1078). Анализ развития производства и сырьевой базы поверхностно-активных веществ в капиталистических странах. Химическая промышленность за рубежом, (6), 19-56.

  • Рirvan S. Cintarea Romania (1977), (3), 153-157.

  • Пат. 4127420 (США); пат 668908 (Бельгія).

  • Заява 2132403 (ФРГ), заява 2339029 (ФРГ), заява 2734204 (ФРГ).

  • Пат. 208477 (ГДР); пат. 223457 (ГДР).

  • Пат. 251358 (ГДР); пат. 251359 (ГДР).

  • Пат. 1469609 (ФРГ); пат. 1445582 (Франція).

  • Пат. 587897 (Швейцарія); пат. 578607 (Швейцарія)

  • Мitchel, A.J. & Morell, S.Р. (1980). Ро1уmers Раint Со1оur Jоurnal, (10), 923-924.

  • Stock, В.S. (1983). Раint and Resinт., 53(4), 40-41.

  • Раi, S.A. & Kamat, V.S. (1982). J. Colour Sоc., (2), 23-29.

  • Hintzmann, K. & Langmann, W. (1959). Melliand Техtilberichte, 40(5), 552-554.

  • Hintzmann, K. & Langmann, W. (1957). Melliand Техtilberichte, 38(9), 1055-1059.

  • Hornuff, G. (1960). Melliand Техtilberichte, 41(9), 1147-1152.

  • Wu, S. & Brzozowski, J. (1971). Colloid Interface Science, (4), 686-690.

  • Рудой, В.М. (1983). Журнал физической химии, (9), 2279-2282.

  • Артамонов, Е.М., Яковлев А.Д. & Козлов И.А. (1983). Лакокрасочные материалы и их применение, (5),15-17.

  • Schrцder, J. & Honigman, B. (1981). Farbe und Lack, (3), 176-180.

  • Mather, R.R. (1981). Chemistry and Industry. (17), 600-605.

  • А. с. 462850 (СССР), а. с. 735699 (СССР), а. с. 1407037 (СССР).

  • Заява 47-44531 (Японія), заява 77-99387 (Японія).

  • Рагfitt, G.D. (1978). Dtsch. Farben-Zeit. (9), 322-331.

  • Troughton, G.E. (1078). Pigm. and Resin Technol. (7), 10-13.

  • Parfitt G.D. (1967). J. Oil Colour Chem. Assoc. 50(6), 822-843.

  • Call L. & Kaluza U. (1975). Dtsch. Farben-Zeit. 29(3), 102-116.

  • Walens J. & Jeszka J. (1976). Biul. inform. Barwn. i srodki pomocn, (4), 322-337.

  • Такехаяши X. & Коиши М. (1975). Сикидзай кёгайси, (12), 742-750.

  • Маthews А.С. (1967). J. Oil Colour Chem. Assoc. 50(4), 407-424.

  • Show R.H. & Luckei Р.Т. (1974). Роwder Technology, (3), 129-142.

  • Jenczewski T.J. & Canad. J. (1972). Chem. Eng. 50(1), 59-65.

  • Ouarzun J. J. (1978). Oil Colour Chem. Assoc. 61(5), 160-168.

  • Daniel F. & Pineiro R. J. (1977). Coat.Technolog, 49(631), 74-77.

  • Swеtt R.E. (1977). Mod. Paint and Coat., 67(5), 33-35.

  • Weber F.C. (1977). Mod. Paint and Coat. 67(5), 21-24.

  • Соловьев, В.П. (1977). Измельчение в хим. промышленности. Москва: Химия.

  • Сакар А.Г (1983). Оборудование для диспергирования пигментов в пленкообразующих. Лакокрасочные материалы и их применение. (3), 50-52.

  • Коринфская Е.Ф., Кураченков В.И. & Ходаков Г.С. (1967). Особености диспергирования органических пигментов и красителей в песочной и кавитационной мельницах. Анилинокрасочная пром., (1-2), 92-101.

  • Андруцкая О.М. (2014). Химики обсуждают вопросы импортозамещения. Лакокрасочные материалы и их применение, (10), 49.

  • Фришман Л. & Отт Ю. (2013). Современные пигментные препарации – нестандартные рецептуры. Лакокрас. матер. и их примен., (10), 21-23.

  • Маiamaeci D. (1980). Industria della vernici., (10), 3-18.

  • Smith W. & Rowers J. (1978). Сhem. Ргосеss., 41(5), 66.

  • Голомб, Л.М. (1969). Выпускные формы кубовых и дисперсных красителей для текстильной промышленности и их коллоидно-химические и колористические свойства (дис. … д.т.н.). Львов: ЛИТЛП.

  • Кричевский, Г.Е. (2002). Сборник пленарних докладов IV Конгресса Российского Союза химиков-колористов  (РСХТК, Москва), 19-21 ноября 2002 г.

  • Пачева, Н.А. (1970). Исследование термической устойчивости дисперсных красителей и обоснование их выбора для высокотемпературных способов крашения (дис. … к.х.н). Москва: МНПО «НИОПиК».

  • Кашников А.М. (2013). Основные виды диспергирующего оборудования. Лакокрас. матер. и их примен., (7), 46-47.

  • Судовцова Л. (2007). Диспергирующие добавки от BYK-CHEMIE. Український лакофарбовий журнал, (7-8), 28-32.

  • Пушкина Л.Л. (1984). Основные направления модифицирования органических пигментов. Химическая технология, (1), 16-18.

  • Beresford J. & Smith F.M. (1973). Dispersion Powder in liguid, 383-409.

  • Tell M.D. & Prased N.M. (1991). Inflence of Modification Disperse Dyers on colour. Prop. A.D.R., 80(6) 18-24.

  • Горенко В.Н. (1981). Пигменты и лаки для полиграфической промышленности и методы их испытания. Обзор. Сер.: Анилинокрасочная пром-сть. Москва: НИИТЭХИМ.

  • Баранова Г.С. & Корзинкина Т.Ф. (1982). Состояние ассортимента и свойства красителей, изготовленных на основе кубовых и дисперсных для смесей волокон полиэфио/хлопок. Обзор. Сер.: Анилинокрасочная пром-сть. Москва: НИИТЭХИМ.

  • Горин В.П., Яхнин В.Д., Смрчек В.А. & Позднякевич А.Л. (1982). Влияние взаимодействия органических пигментов и связующих на основные печатно-технические свойства типографских и офсетных красок. Обзор. Сер.: Анилинокрасочная пром-сть. Москва: НИИТЭХИМ.

  • Кричевский Г.Е. (2002). Текстильная химия. Российский Союз химиков-колористов (РСХТК, Иваново).

  • Попов Є.В. та ін. (2004). Дослідження процесу роздроблення і активації органічних пігментів і барвників в віхровому багатокамерному млині. Химическая промышленность Украины, (11), 30-32.

  • Попов Е.В. (2001). Физико-химические аспекты технологии выпускных форм органических пигментов для колорирования текстильных материалов. Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины, (5), 126-127.

  • Попов Е.В. и др. (2007). Пути повышения качества пигментных препаратов для нетканих материалов. Розвиток наукових досліджень-2007: Материалы III Международной научно-практической конференции (Т. 4, с. 115-117). 26-28 мая 2007 год. Полтава, Украина.

  • Попов Є.В. та ін. (2010). Екологічно безпечні композиції для забарвлення нетканих матеріалів. Вісник Східноукраїнського національного університету (СНУ) ім. В.Даля, 2(7), 57-62.


POSSIBILITIES OF IMPROVING THE QUALITY OF THE OF ORGANIC DYES FORM POLYGRAPHY AND COLORING OF TEXTILE MATERIALS

OLEKSANDR VYHONIAILO,
Ph.D. student
Institute of Chemical Technologies of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISERS:

YEVHEN POPOV,
D.Sc. (Engineering), Professor
Institute of Chemical Technologies of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
UKRAINE

OLEKSII MOROZ,
Ph.D. (Engineering)
Institute of Chemical Technologies of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
UKRAINE

Abstract.
Translation printing is of great interest for dyeing textile materials and products as one of the simplest, most economical and environmentally friendly technological processes. Initially, the method was proposed for printing dispersion dyes of chemical fibers. Translation printing has a number of undeniable advantages that make it one of the most promising destinations in textile fabric coloring. First of all, it is a simple printing technology: after the drawing on the fabric does not require operations of fixation, drying, washing, which leads to the duration of production processes, high costs for preparation and cleaning water. The high quality of the reproduction of the drawing and the ability to print multicolored drawings of any complexity and contours at high speed of the process is explained by the fact that the drawing is applied first to a paper substrate, the printing of which is carried out at a high technical level, and then is transferred almost without distortion to the fabric of polyester fibers in the contact conditions of this drawing with the fabric at high temperature. The method of thermal printing is simple in technical design: in the presence of a printed substrate for the printing process, it is sufficient to have a thermal press or calender, which can be serviced by one operator, which saves capital costs for the equipment and leads to minimizing the workplace.


Keywords: translation printing, translation dye, ease of drawing on fabric, cost-effectiveness of resources, environmental friendliness and simplicity of process.

© Вигоняйло О.І., 2020

© Vyhoniailo O., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 05.03.2020