International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

5 (January, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

LAW

UDC 336.226.322

EOI 10.11232/2663-4139.05.08

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ЗУПИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ТА РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

ДОЛГОПОЛОВА Марина Олександрівна

здобувач вищої освіти юридичного факультету

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

Мізіна Ірина Валеріївна

канд. держ. упр., доцент кафедри адміністративного і кримінального права

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

 

УКРАЇНА


Анотація. В статті розглядається правовий аналіз чинного законодавства, яке регулює механізм внесення відомостей, що містяться у податкових накладних та розрахунках коригування до Єдиного реєстру податкових накладних. В статті узагальнюються особливості механізму реєстрації та зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також критеріїв системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінювання ступеню ризиків, в контексті оновлених положень законодавства.

Ключові слова: адміністрування, податок на додану вартість, податкова накладна, система електронного адміністрування, критерії ризиковості операцій, реєстрація податкової накладної.

Постановка проблеми. Податок на додану вартість (далі - ПДВ) є непрямим податком, який складає основну частину бюджету країни та переносить на кінцевого споживача податкових тягар сплати податку. Адміністрування ПДВ є доволі складним та в умовах сучасного стану в країні, достатньо суперечливим та законодавчо неузгодженим. Впроваджена в Україні система електронного документообігу має на меті покращення механізму адміністрування ПДВ, виключаючи людський чинник, тобто усунення суб’єктивізму та ручного втручання, що саме по собі повинно сприяти зменьшенню рівня корпуції та збільшення суми податкового зобов’язання зі сплати ПДВ в бюджет країни.

Аналіз досліджень та публікацій. Вирішенням даної проблеми займалися багато вітчизняних та закордонних економістів, таких як: В. Онищенко, В. Форсюк, Н. Радченко, Н. Южаніна, О. Лановий, А. Новосельцев, М. Казанова.

Мета статті полягає в аналізі та обґрунтуванні методичних аспектів внесених змін в порядок реєстрації податкових накладних, а також визначення шляхів їх вдосконалення в умовах електронного документообігу.

Виклад основго матеріалу. Механізм адміністрування ПДВ, уникнення махінацій, так званих «скруток», було суттєво змінено 1 липня 2017 року у зв’язку із запровадженням механізму зупинення реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування  (далі - РК), так зване в народі «блокування податкових накладних». З цього моменту почала  діяти система моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінювання ступеню ризиків (далі СМКОР). На меті у даної новели законодавства стояла ціль зменшити кількість схем ухилення від оподаткування ПДВ, а саме викоренення схем формування фіктивного податкового кредиту, якими зловживали недобросовісні платники податків. Основним завданням запровадженої новели, були позбавити недобросовісних платників податків, які зазначали в накладній господарську операцію, яку вони фактично не здійснювали, реєструвати такі податкові накладні. Але до кінця не зрозуміло, що насправді мав законодавець на меті впроваджуючи такий механізм зупинення реєстрації ПН та РК: дійсно покращення процедури адміністрування ПДВ, уникнення махінації та зменшення рівня корупції чи навпаки навмисне ускладнення даної процедури для добросовісних платників податків та замилювання очей пересічним громадянам шляхом створення штучного резонансу навколо даного питання, так як на даний момент часу запровадження такого механізм створило більше неузгоджень для платників податків аніж дійсне викорінення так званого «схемного» податкового кредиту.

Зупинення реєстрації ПН та РК відбувається за умови того, що платники податків підпадають під визначені в чинному законодавстві критерії. Державна фіскальна служба (далі ДФС) аналізує ступінь ризику платників податків та податкових операцій та визначає чи є підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм зупинення реєстрації ПН та РК керується Постановою Кабінету Міністрів України 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 року (далі - Постанова КМУ 117) [1], Податковим Кодексом України (далі – ПКУ) та затвердженими листом ДФС критеріями ризиковості платників податків, операцій та показників за якими визначається позитивна податкова історія.

Механізм зупинення реєстрації ПН та РК має ряд суттєвих недоліків, які замість покращення процедури адміністрування ПДВ, ускладнюють дану процедуру та призупиняють роботу добросовісних платників податків.

24.04.2019 року були внесені зміни до Постанови КМУ 117 які вступили в силу 11 травня 2019 року. Також були змінені критерії ризиковості платника податку та операції, а також показники за якими визначається позитивна податкова історія, які були затверджені затвердженні листом ДФС України від 07.08.2019 р. 1962/99‑99‑29‑01‑01 та 1963/99‑99‑29‑01‑01, заміняючи правила, встановлені раніше листом від 05.11.2018 р. 4065/99‑99‑07‑05‑04‑18. Проаналізувавши даний лист, можна дійти до висновку, що фактично глобальних змін не відбулося, але деяких змін зазнали критерії, за якими платника можуть віднести до ризикових на підставі відповідного рішення контролюючого органу.

Першою зміною таких критеріїв є те, що тепер можуть бути визнані ризикованими такі платники податків, в яких керівник, головний бухгалтер або особа-підписант згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях. До внесених змін, ризикованими могли бути визнані платники, тобто саме підприємство, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також у Криму. Дані зміни не можна назвати абсолютно позитивними, так як в сучасних умовах місце прописки та фактичне місце проживання не завжди збігаються, а особа-підписант (керівник, бухгалтер) може бути зареєстрована на тимчасово окупованих територіях, але вже тривалий час проживати в іншому місці. Тобто така зміна в законодавстві, зважаючи на сучасні тенденції в країні, а саме на те, що люди можуть проживати в іншому місці, але місце реєстрації не змінювати,  може призвести до невиправданого зупинення реєстрації великої кількості податкових накладних.

Друга зміна, яка відбулася полягає в тому, що якщо протягом останніх двох звітних періодів платник податків не подавав податкову звітність з ПДВ він може бути визнаним ризикованим. Дана зміна замінила стару підставу, а саме скасувала як ознаку для визнання ризикованими платників податків, які були зареєстровані платниками ПДВ нещодавно.. У всьому іншому критерії для визнання платника ПДВ ризиковим фактично залишилися такими, як і в попередньому листі ДФС України від 05.11.2018 р. 4065/99‑99‑07‑05‑04‑18.

Зважаючи на те, що інститут зупинення податкових накладних ще відносно новий для нашого суспільства, має ряд суттєвих недоліків та взагалі незрозуміло яку має на меті ціль, можна взяти до уваги також судову практику. Зокрема, 02.04.2019 р. Верховний Суд у справі 822/1878/18 скасував рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної на підставах, затверджених листами ДФС України. Зокрема, головним аргументом суду став той факт, що листи органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами відповідно до ст. 117 Конституції України, а тому не є джерелом права [2]. Тобто Верховний Суд чітко вказав на факт протиправності блокування податкових накладних за критеріями, які встановлені на рівні листів, оскільки такі листи не є джерелом права. Проте такий висновок Верховного Суду не завадив ДФС України встановити нові критерії, знову затвердивши їх листами.

Таку поспішність у встановлені нібито нових критеріїв потрібно розглядати у системному зв'язку з нещодавніми рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. у справі 640/1240/19, яким ДФС України зобов'язано відкликати лист, що встановлював на той час критерії ризиковості платника, операцій та позитивної податкової історії; від 05.06.2019 р. у справі 826/12108/18, яким скасовуються п. 10, 20, 21 порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2019 р. 117 [3].

Тобто якщо рішення Верховного Суду безпосередньо впливало лише на конкретного позивача у справі, яку він розглядав, то вищезазначені рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, за умови набрання ними чинності (наразі вони оскаржуються в апеляційному суді, а тому не набрали законної сили), фактично скасовували б процедуру блокування у теперішньому її вигляді [2]. Незважаючи на зазначені обставини, ДФС проігнорував рішення суду першої інстанції та не дочекавшись рішення суду другої інстанції затвердила фактично ті ж самі критерії, але з юридичної точки зору «нові» норми на які не буде поширюватися рішення Окружного адміністративного суду м.Києва Як наслідок, суди все одно скасовуватимуть рішення контролюючих органів у зв'язку з протиправністю підстав, на яких вони були прийняті. Водночас бюджет також зазнаватиме втрат через завантаження судів однотипними програшними для фіскалів справами та відшкодування платникам судових витрат.

Висновки. Таким чином, наразі існує необхідність уточнити норми чинного законодавства та викорінити існуючі на даний момент недоліки. Вважаємо, що найважливішим недоліком є те, що листи ДФС, якими затверджені критерії ризиковості, не є нормативно-правовими актами відповідно до ст. 117 Конституції України, а тому не є джерелом права. КМУ необхідно прийняти нову постанову чи доповнити Постанову 117 щодо критеріїв ризиковості платників податків та операції, таким чином позбавити суди можливості скасовувати рішення контролюючих органів, шо допоможе розвантаженню судів, а це в свою чергу зменшить витрати бюджету країни.  Другим напрямком вдосконалення, який пропонується, є впровадження змін відповідно до яких зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування буде здійснюватися тільки судом, що призведе до більшої відкритості, прозорості механізму адміністрування податку на додану вартість, зменшить корупційні ризики та випадки необґрунтованого зупинення реєстрації податкової накладної та (або) розрахунків коригування.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Постанова Кабінету Міністрів України), №117 від 21.02.2018 року. Вилучено з    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-%D0%BF.

  • Постанова Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18. Вилучено з http://reyestr.court.gov.ua/Review/80894116.

  • Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. у справі №640/1240/19. Вилучено з http://reyestr.court.gov.ua/Review/81476559.


LEGAL ANALYSIS OF THE MECHANISM OF REGISTRATION AND SUSPENSION OF REGISTRATION OF TAX BILL AND THE CALCULATION OF ADJUSTMENTS CORRECTION IN THE UNIFIED REGISTER OF TAX BILL

DOLGOPOLOVA M.,
Student of the Faculty of Law
Oles Honchar Dnipro National University
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

MIZINA I.,
Ph.D. (Public Administration), Associate Professor of the Department of Administrative and Criminal Law
Oles Honchar Dnipro National University
UKRAINE

Abstract.
The article deals with the legal analysis of the current legislation, which regulates the mechanism of entering information contained in tax bills and adjustments to the Unified Register of tax bills. The article summarizes the features of the mechanism of registration and suspension of registration of tax bills and adjustment calculations, as well as the criteria of the system of monitoring the compliance of tax bills with the criteria for assessing the degree of risk, in the context of updated provisions of the legislation.


Keywords: administration, value added tax, tax bill, e-administration system, transaction risk criteria, registration of tax bill.

© Долгополова М.О., 2020

© Dolgopolova M., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 14.01.2020