International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

5 (January, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

GEOGRAPGY

UDC 911.2(504):338.48

DOI 10.36074/2663-4139.05.02

РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА РЕЛЬЄФУ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
(ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

ОЛЕНИЧ Ірина Михайлівна

викладач кафедри туризму

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

 

УКРАЇНА


Анотація. Охарактеризовано Карпатський національний природний парк як поліструктурну одиницю. Мета парку полягає не лише у збереженні природної,  історико-культурної спадщини народу,  але й в управлінні рекреаційною (туристичною) діяльністю, зокрема відвідуванням території. Він є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітнім, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що створена з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Проаналізовано літературні і фондові матеріали щодо геологічної будови й геоморфологічних особливостей території розташування Карпатського НПП та подано головні риси його рельєфу. З використанням функціональних можливостей програми ArcGis, шляхом оцифрування топографічних карт масштабу 1:100 000, укладено тривимірну модель рельєфу та серію морфометричних карт (вертикального і горизонтального розчленування рельєфу, крутизни земної поверхні), за якими охарактеризовано особливості рельєфу природоохоронної установи.  Використовуючи методику оцінки рельєфу А.В. Бредіхіна здійснено функціональну рекреаційну оцінку рельєфу КНПП. Згідно з методикою, для кожного виду оцінок присвоєно бальну шкалу на основі значень морфометричних показників. Отримані бали внесено до зведеної таблиці та за переважанням балів, визначено придатність території для відповідного виду рекреаційної діяльності. За результатами оцінювання визначено, що придатні для потреб лікувально-оздоровчого туризму ландшафтні місцевості середньогір’я та низькогір’я, а найменш придатними виявились високогір’я. Найбільш придатними для потреб спортивного туризму є висотні місцевості альпійсько-субальпійського та субальпійського високогір’я; це території, які пристосовані для катання на гірських лижах та  сноуборді.

Ключові слова: Карпатський національний природний парк, туризм, рекреаційна оцінка рельєфу, морфометричні карти.

Вступ. Карпатський національний природний парк створений 03.06.1980 року постановою Ради Міністрів УРСР і знаходиться на території Івано-Франківської області Яремчанської міської ради та Верховинського адміністративного району.

Карпатський національний природний парк найперше є природним об’єктом, до якого входять: ділянки суходолу і водного простору зі всіма природними ресурсами; природні комплекси і об’єкти, що мають особливу природоохорону, оздоровчу, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну і іншу цінність; природні комплекси різного ступеня трансформованості (природні, анторопогенно-модифіковані); центр біологічного і ландшафтного різноманіття; охоплює типові (репрезентативні) і унікальні природні комплекси і об’єкти регіону; має збережені умови до саморозвитку, а отже володіє певною стійкістю до антропогенних навантажень. Він є також юридичною особою і включає в себе низку службових обов’язків, зокрема:  адміністрації парку; державної служби охорони; має власні засоби і рахунок в банку, печатку та символіку; веде бухгалтерську та статистичну звітність; несе юридичну відповідальність.

Крім того, Карпатський національний природний парк є науковий заклад -  веде Літопис природи; регіональний моніторинг, дослідження природних комплексів і їх змін в умовах рекреаційного використання; розробляє наукові рекомендації щодо охорони природного середовища і ефективного використання природних ресурсів; приймає участь в екологічній експертизі проектів, проводить еколого-освітню і виховну роботу (створення музеїв, учбових стежок, лабораторій, стаціонарів і т.п.); сприяє навчанню спеціалістів в галузі охорони навколишнього середовища, екологічного менеджменту.

Карпатський НПП є об’єктом господарювання і встановлює різні режими природокористування у відповідності з функціональним зонуванням; забезпечує охорону використання, відновлення природних історико-культурних комплексів і об’єктів; обслуговує відвідувачів, створює умови для організованого туризму, відпочинку і інших видів рекреаційної діяльності; веде господарську діяльність для забезпечення функціонування парку. Як суб’єкт землекористування КНПП проводить такі заходи: включає землі, що знаходяться у постійній власності парку (державна власність); включає землі державної, колективної і приватної власності без вилучення у власників і користувачів земельних ділянок.

На рекреаційно-туристичний потенціал території впливає комплекс факторів. Не абияку роль відіграє рельєф, особливо його морфометричні показники, що дозволяють стверджувати про загальні перспективи розвитку туризму та його інфраструктури.

Наша мета – з’ясувати придатність якісно відмінних ділянок Карпатського НПП  для певних видів рекреаційної діяльності. Об’єкт дослідження – морфометричні характеристики рельєфу у межах Карпатського НПП, а предмет – рекреаційні властивості рельєфу та його потенційна зумовленість певним видам рекреаційної діяльності.

Методика і методи дослідження.

Нами проведена рекреаційна оцінка рельєфу Карпатського національного природного парку за методикою А. В. Бредіхіна (2004) [1] з використанням карт основних морфометричних параметрів рельєфу та засобами ГІС.

Методика базується на використанні серії морфометричних карт території Карпатського НПП: гіпсометричної  моделі рельєфу, крутизни земної поверхні; горизонтального і вертикального розчленування рельєфу. Зазначені морфометричні карти складено з використанням програми ESRI ArcGIS на основі топографічних карт масштабу 1:100 000. Значення величин крутизни земної поверхні використано за класифікацією Брауде.

Рельєф та геоморфологічне районування території досліджень. Територія Карпатського НПП відноситься до декількох геоморфологічних районів з різними типами рельєфу [3, 4]:

I. Середньогірський рельєф із слідами давнього зледеніння і реліктами давніх поверхонь вирівнювання на структурах Чорногірської зони. В межах даного рельєфу виділяються схили з переважанням льодовикової обробки і розчленовані схили з слідами моренної акумуляції.

II. Середньогірський сильно розчленований рельєф з реліктами поверхні вирівнювання на структурах Чорногірської зони. В межах даного рельєфу виділяється флювіальні форми, створені нерусловим стоком зі схилами площинного стоку і інтенсивного площинного змиву.

III. Ворохтянське низькогір'я. В межах даного рельєфу окрім таких самих  флювіальних форм виділяються гравітаційні форми у вигляді зсувів.

IV. Середньогірський рельєф з перевагою кам'яних розсипів на скибовій структурі (Горганський тип). В даному рельєфі широкий набір гравітаційних форм у вигляді схилів, обвально-осипного зносу і накопичень, осипного  накопичення, а також схилових кам'яних розсипів.

Загальними для всіх типів рельєфу являються флювіальні форми у вигляді комплексів низьких (1-II), середніх (III-V)  і високих (VI-VII) терас основних річкових долин, тальвегів гірських потоків з крутими ерозійними схилами, полого-випуклих гребневих вирівняних поверхонь, окремих куполовидних вершин і схилів делювіальних накопичень.

На території парку виділяється ряд хребтів. Найбільш підвищена частина території – Чорногірська гірська група з найвищою вершиною Українських Карпат – г. Говерлою (2061 м).

Серед інших вершин Чорногірської групи, які розміщуються в південно-східному напрямку від г. Говерла слід назвати гору Брескул (1911.5 м), Пожижевську (1822.2 м), Данциж (1855.7 м), Туркул (1933.2 м), Ребра (2001 м), Мунчель (1998 м), Дземброня (1877 м), Піп-Іван або Чорна гора (2022 м). Їх вершинами проходить Головний Карпатський водорозділ. Північніше від нього прослідковуються ще чотири паралельних один-одному середньогірських хребти, витягнутих з північного заходу на південний схід, розчленованих поперечними долинами притоків Прута і Чорного Черемоша. Перший з них прослідковується в басейні Прута вершинами Вел. Кознєска (1573.4 м), Мала (1452 м), Маришевська велика (1352.1 м)  і в басейні Чорного Черемоша – Смотрич (1898 м), Стайки (1743 м), Явірник (1373 м). Другий хребет невисокий, сильно порізаний поперечними долинами протягнувся вершинахми Хеде (1325.2 м), Мариш (1352.1 м). Третій  – слабо розчленований і добре прослідковується вздовж вершин Піп-Бірдо (1388.1 м), Кукол (1540.1 м), Озірний (1323 м). Закінчує  Чорногірську  гірську  групу  хребет  з  вершинами Кичера (1225 м),  Гостра Клива (1226 м), а за межами парку Костриця (1386 м), Кострич (1344 м) та інші.

Значна частина території парку між хребтами Чорногори і середньовисокими Скибовими Горганами приурочена до середньої частини Ворохта-Путильського низькогір'я. Тут гірські хребти слабовиражені і простягаються в різних напрямках, вони короткі і являються водорозділами між багаточисельними струмками-притоками р. Прут.

Північну частину парку займають витягнуті з північного заходу на південний схід середньогірські хребти Скибових Горган. Всі хребти Горган в значній мірі розчленовані річкою Прут і її притоками. Найбільш південний із них фіксується г. Магура і г. Ребровач. Далі на північ прослідковується хребет з вершинами Малий Горган, Синяк (1665.2 м), Хом'як (1542.1 м), Гребля (1251.7 м), Гребінь (1043 м). Третій хребет простягається вершинами Явірник (1431.9 м), Круглоявірник (1221.6 м), Ліснів (1256.9 м), Куніклива (1262 м).

У пригребневій частині хребта Явірник утворились кам'яні  розсипи через ямненські пісковики. Північно-східні схили дуже круті (35-45о); часто утворюють обвальні стінки. Гори височать у північно-східному напрямку, їх схили розчленовані долинами потоків Чепелів, Багрівець, Явірник, з обривистими берегами. Через інтенсивне зливання, на схилах переважають яри, ритвини та промивини, які подекуди вкриті валунами та щебнем.

Північно-східний інтенсивно-змитий схил розчленований лівими притоками ріки Прутець Чемигівський і має крутизну 25-35о. Басейн Прутця Чемигівського з півдня та південного сходу на захід перетинає зона твердих ямненських пісковиків з масивними куполоподібними вершинами з кам'яними розсипами,  скельними та обвально-осипними ділянками. В цій групі  вирізняються  вершини Шекелівка (1284 м), Малі Погари (1076.6 м) та Горган (1049.1 м).

Терасовий комплекс ріки Прут та її притоків відображають  специфічні особливості геолого-геоморфологічної будови. Глибина врізу зменшується від 600-1000 м (в районі смт. Ворохта) до 500-600 (в районі м. Яремча). Долина ріки  то  звужується в урочищах Женець, Дрибка, то розширюється поблизу смт. Ворохта, с. Микуличин, м.Яремча [2].

Результати дослідження. На розвиток рекреаційної діяльності найбільший влив має крутизна земної поверхні. Найкрутішими в Карпатському національному парку є схили  висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я  (35-600). В межах пологосхилого давньольодовикового акумулятивного лісистого середньогір’я, сильно розчленованого крутосхилого і пологосхилого низькогір’я, та терасованих днищ річкових потоків крутизна схилів становить 1-50 (Рис. 1).

Рис.1. Карта крутизни схилів Карпатського національного природного парку

 

Вертикальне розчленування рельєфу відображає абсолютну величину перепаду висот у межах певної ділянки, і його визначають у метрах на квадратний кілометр. Найбільше перевищення спостерігається в межах випуклого пенепленізованого альпійсько-субальпійського високогір’я та різко увігнутого давньольодовикового ерозійно-денудаційного субальпійського високогір’я 300-600 м/км2. Найменше – 1-200 м/км2 сильно розчленованого крутосхилого і пологосхилого низькогір’я (рис. 2).

Рис. 2. Карта вертикального розчленування Карпатського національного природного парку

 

Завдяки отриманим картам за морфометричними показниками досліджуваної території нам вдалося поділити їх на відповідні градації та
здійснити рекреаційну оцінку рельєфу (табл.1).

 

Таблиця 1. Оцінка геоморфологічних показників за А. В. Бредіхіном з доповненням автора

Примітки : * - лікувально-оздоровчий туризм, ** - спортивний туризм

взято [1] з авторським доопрацюванням

 

Для спортивного туризму важливе значення має різноманітність
рельєфу, значне його розчленування та варіативність. Наявність на території
скель і високих відслонень чи прямовисних стінок робить її привабливою для
тренувань і змагань із альпінізму, орієнтування на місцевості, відпрацювання
техніки активного туризму.

Для розвитку лікувально-оздоровчого туризму важливим є рівнинність (плоскість) і мінімальне вертикальне розчленування рельєфу. Ця функція має протилежне призначення, ніж попередня, оскільки суть функції полягає у можливості туристу відпочити від навантажень (рис.3, рис.4).

Рис. 3. Рекреаційна оцінка рельєфу КНПП для потреб лікувально-оздоровчого  туризму.

Рис. 4. Карта рекреаційної оцінки рельєфу для потреб спортивного туризму  в Карпатському національному природному парку.

 

Висновки. Провівши оцінку території бачимо найбільш придатні для потреб лікувально-оздоровчого туризму ландшафтні місцевості середньогір’я та низькогір’я, а найменш придатними виявились високогір’я. Найбільш придатними для потреб спортивного туризму є висотні місцевості альпійсько-субальпійського та субальпійського високогір’я; це території, які пристосовані для катання на гірських лижах та  сноуборді.

Особливо привабливими  для рекреаційного використання є гірські хребти і полонини: хребет Явірник полонини Гундякова, Ліснова, Явірник, Зелениця, Закукол, Чорногірський хребет, полонина Заросляк , Пожижевська, Кознєска.  Малі й Великі  Стайки, Гропа, Веснарка, гори Говерла, Піп-Іван, Хом’як, Синяк, Брескул, Мунчель, Степанець, Дземброня, Мариш, Смотрич, Шпиці, Ребра. При прокладанні  туристичних і науково-пізнавальних маршрутів максимально використовуються безлісні ділянки, з яких можливий огляд гірських мальовничих панорам Карпат, привабливих  чарівним  різноманіттям краєвидів скель, водоспадів, струмків, озер.

Наявність об’єктів живої і неживої природи, природних атракцій та специфічних геолого-геоморфологічних умов є важливим для розвитку відповідних видів рекреаційної діяльності – спелеотуризму, планеризму, альпінізму тощо (табл. 2).

 

Таблиця 2. Індивідуальні назви об’єктів неживої природи КНПП

дані сформовано з [4, 5, 6]

 

Пам’ятки природи є важливими рекреаційно-туристичними ресурсами і повинні бути включені у цікаві, пізнавальні, навчальні, наукові та виховні маршрути. Важливою також є оглядовість території і контрастність краєвидів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Бредихин, А. В. (2004). Рельеф как рекреационное условие и ресурс туризма. Вестник Московского университета: Серия 5. География, (4).

  • Клапчук, В. М.  (2000). Терасовий комплекс долини Верхнього Пруту. Національні природні парки: проблеми становлення та розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (с. 132-139), м. Яремче, Україна. 

  • Мельник, А. В. (1999). Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів.  

  • Геренчук, К. І. (ред.). (1968). Природа Українських Карпат. Львів: Вид-во Львів. ун-ту.  

  • Українська лісовпорядна експедиція. (2003). Проект організації території Карпатського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів. (Т.1). Ірпінь.

  • Стойко, С. М., Мілкіна, Л. І. & Тасєнкевич, Л. О. (1995). Природа Карпатського національного парку. Київ: Наук.думка.


RECREATIONAL RELIEF ASSESSMENT OF THE CARPATHIAN NATIONAL PARK RELIEF (IVANO-FRANKIV REGION)

OLENYCH I.,
Lecturer of the Department of Tourism
Ivan Boberskyi Lviv State University of Physical Culture
UKRAINE

Abstract.
The Carpathian National Nature Park is described as a multi-structural unit. The purpose of the park is not only to preserve the natural, historical and cultural heritage of the people, but also to manage recreational (tourist) activities, including visiting the territory. It is a conservation, recreational, cultural, educational, research institution of national importance, created with the purpose of preserving, reproducing and efficient use of natural complexes and objects that have special nature conservation, wellness, historical, cultural, scientific, educational and aesthetic. value. Literary and stock materials on geological structure and geomorphological features of the territory of the Carpathian NNP and the main features of its relief are presented. Using the functionality ArcGis applications, by digitizing topographic maps of scale 1: 100,000, a three-dimensional terrain model and a series of morphometric maps are concluded (vertical and horizontal dismemberment of terrain, terrain steepness surface), which characterized the features of the relief of the conservation institution. Using the methodology of relief assessment Functional recreational assessment of KNPP terrain was performed by A. Bredikhin. According to the method, for each the score is assigned a point scale based on morphometric values metrics. The points received are added to the pivot table and the points are predominant, the suitability of the territory for an appropriate type of recreational activity is determined. According to the results of the assessment, the landscapes of the middle and low mountains are suitable for the needs of health tourism, and the high mountains are the least suitable. The most suitable for sports tourism are the alpine, subalpine and subalpine highlands; these are areas that are suitable for skiing and snowboarding.


Keywords: Carpathian National Nature Park, tourism, recreational relief assessment, morphometric maps..

© Оленич І.М., 2020

© Olenych I., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 11.01.2020