LAW
UDC 340.12
КРАВЧУК Світлана Миколаївна
ORCID ID: 0000-0002-3485-1343
здобувач наукового ступеня доктора філософії права кафедри історії держави, права та політико-правових учень1, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарних наук2, присяжна суддя3
1Львівський національний університет ім. І. Франка
2Українська академія друкарства
3Шевченківський районний суд м. Львова
БОРОВІКОВА Віталіна Станіславівна
науковий співробітник відділу організації наукової роботи
Львівський державний університет внутрішніх справ
УКРАЇНА
Ключові слова: штучний інтелект; права людини; юрист; юридичний аутсорсинг; інноваційні технології, теорія штучного інтелекту; прогностична функція штучного інтелекту.
Постановка проблеми. Ознайомити читача зі станом професії юриста на сучасному етапі суспільного розвитку. Тематика є малодослідженою, не до кінця суспільно-осмисленою, у зв’язку з виходом останнього на новий виток його розвитку, через що видається нам актуальною та інноваційною у зв’язку з появою штучного інтелекту.
Аналіз досліджень та публікацій. Така частина загальної проблеми як співпраця юриста зі штучним інтелектом в методології теоретико-правової науки є не достатньо розробленою та існує лише на рівні певних спроб та думок, які висвітлюють здебільшого в ненаукових колах, що підтверджує наведений нами список літератури. Науковий теоретико-правовий підхід здебільшого складають дослідження суміжних з означеним напрямків. Про це свідчать опрацьовані нами роботи Тарасенко Л. Л. з питань проблематики та розвитку IT права в Україні, Сьомкіна Т. В. та Литвинова О. В. щодо особливостей функціонування моделей IT компаній, Баранова О. А. щодо інтернету речей та ШІ та ряд ін. цікавих з теоретичної точки зору наукових робіт. А також – теоретико-правові розробки з питань інформаційної безпеки, в т. ч. за співпраці з ШІ таких дослідників як І. Арістова, А. Бабінська, В. Баскаков, К. Бєляков, В. Гавловський, В. Гурковський, О. Золотар, Б. Кормич, В. Ліпкан, Р. Калюжний, В. Костицький, Ю. Максименко, А. Марущак, В. Настюк, В. Пилипчук, В. Стоєцький, В. Цимбалюк, М. Швець та багато ін.
Постановка завдання. Стаття спрямована на окреслення «білих плям» професійної діяльності юриста, які поки що не реалізовані в Україні, але практична реалізація яких стане неминучою в досить близькому майбутньому. Тому, є намір «підготувати» наукову та загальну свідомість до якісного оновлення цього суспільного інституту та закликати до теоретико-правових розробок цього питання. Зокрема щодо «різнобарв’я» співпраці юристів-практиків з штучним інтелектом та очікуваним суспільним результатом щодо цього.
Мета статті. Метою статті є спроба «сколихнути» теоретико-науковий потенціал держави у відповідному людиноміному напрямку щодо використання штучного інтелекту та створення ретельних теоретико-правових розробок, постановки конкретних завдань та вимог до співпраці з ШІ, витребуваних часом та зумовлених глобалізаційними процесами. Зокрема й передусім – з врахуванням практичної доцільності в контексті захисту прав людини.
Виклад основного матеріалу. Епоха нестабільності, постійних економічних змін, збільшення обсягу нових знань, розширення можливостей доступу до інформації, мобільності молоді, високих технологій та автоматизації – все це вимагає нових знань і навичок, в тому числі й від юристів. Обов’язковою вимогою стає володіння декількома мовами. Наявність декількох дипломів про освіту стає звичним явищем. Вміння працювати в команді та відповідально ставитись до власного, а відповідно й командного результату – вимого часу. А технічними вміннями – сьогодні вже нікого не здивуєш. Конкуренція в даній галузі постійно зростає. Юристи змушені вдаватися до нестандартних методів самореклами, які б вигідно вирізняли їх серед інших на новітньому ринку, сприяли пошуку нових клієнтів, максимальній професійній самореалізації.
Щоб постійно бути витребуваним спеціалістом юрист майбутнього повинен стати багатофункціональним, відійти від вузької спеціалізації та постійно розвивати себе в різних правових галузях. Все частіше клієнти юридичних фірм потребують не лише звичайної юридичної підтримки, але й консультацій з суміжних галузей знань – право та економіка (бізнес), право та технології (включно з IT). [1] Уміння продукувати нестандартні розв’язання проблем, які будуть впливати на підприємництво, оперативно реагувати на будь-які загрози, прогнозувати можливі майбутні ситуації. Поставлені часом мультизадачі вимагають від юристів майбутнього не тільки вміння критично мислити, застосовувати творчий підхід до справи, а й опановувати так зване «ділове мислення», тобто вміння виважено ризикувати, мати здатність до взаємодії й комунікації, в т. ч. і зі штучним інтелектом (ШІ).
У час інноваційної економіки та інформаційного суспільства, коли впорядкування та аналіз документів виконуються автоматично завдяки роботизації та цифровим технологіям (наприклад, складання договорів, позовів, тощо) вартість юридичних послуг знижується. Це йде на користь клієнтам та породжує змагальність юристів за першість, підвищує якість надання послуг. ШІ допомагатиме людині в проведені спеціальних експертиз, а зручність інтерфейсів пропонованих продуктів (наприклад, у поєднанні з бізнес-симуляціями тощо) та їх цілодобова підтримка – приваблять клієнтів у зв’язку зі створенням для них додаткових можливостей звернення в дійсно зручний час. Натомість – юристи отримають можливість не бути «прив’язаними» до офісів та самостійно визначати свій робочий графік.
Мобільні додатки для юристів, онлайн-конструктори договорів, аналітичні онлайн-платформи, смарт-офіси юридичних фірм – все це вже активно функціонує в правовому житті нашої країни [2]. Розвиток комп’ютерних технологій назавжди змінив спосіб нашого мислення та праці, а отже, модернізація та освітній процес є неминучими для кожного.
Наочно це нам демонструє аналіз дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці, який призводить до того, що молодим спеціалістам юридичного профілю знайти роботу за фахом вдається дедалі рідше. Сучасні роботодавці оцінюють фахівців не лише за знаннями та професійними навичками (найчастіше за допомогою спеціальних тестів), а й за вмінням критично мислити, самостійно знаходити інформацію, будувати міжособистісні відносини в колективі, здатністю постійно інтелектуально самовдосконалюватися. Отже, класичні форми викладання, якими є лекції та практичні заняття (це стосується й дистанційного навчання), спрямовані лише на накопичення знань, не є достатньо ефективними та потребують застосування інноваційних методик і нових наукових розробок.
Спрогнозувати всі без виключення зміни розвитку юридичної галузі неможливо. Можемо лише припустити, що у майбутньому юридичні та фізичні особи будуть намагатися знаходити правовий шлях до розв’язання проблем власними силами, звертаючись до юридичного аутсорсингу лише за крайньої потреби, або ж для перевірки самостійно здобутої інформації. Щодо професії юриста то, важливим стане не типовий набір умінь, якими володіє певна особа, а її здатність комбінувати свої вміння для колективного вирішення складних завдань (комплексно-проектний та задачний підхід). Комплексність та багатофункціональність вирішуваних проблем майбутніх юристів сприятиме появі нових гібридних професій [3]. Юристи приєднаються до когорти фрілансерів та будуть об’єднувати вузьких спеціалістів у проектні групи використовуючи coworking платформи. Однак, ніякі сучасні технології не зможуть замінити юриста-професіонала, як посередника у переговорах, аналітика та мудрого й людяного медіатора.
Отже, існує нагальна та реальна потреба розробки нових методів пізнання й набуття знань та навичок для юристів майбутнього, на основі використання не лише останніх наукових досягнень у відповідній галузі знань та історично набутого практичного досвіду їх попередників, а й у сфері інноваційних технологій та ШІ. Саме перетин юриспруденції та ІТ та тісна співпраця зі штучним інтелектом породить в Україні глобальні інноваційні продукти, які зроблять життя не тільки безконфліктним, а дійсно впорядкованим і злагодженим.
Штучний інтелект вже «не антиутопічна фантазія у стилі кіберпанк» [4], а частина об’єктивної дійсності, яка сьогодні набуває відповідних соціологічних та правових форм. Так, високорозвинені системи, які аналізують встановлені умови й приймають самостійні й незалежні у певному сенсі рішення, впливають на реальні, VR та АR середовища. Важливо щоб рівень їх автономії зважено контролювався людиною. Адже програми ШІ можуть включати в себе упередженість програмістів та людей з якими вони взаємодіють.
Висновки та пропозиції. Отже, віримо, що наведене в статті окреслення «білих плям» професійної діяльності юриста не стане хворобливим приреченням цієї професії на кшталт невиліковного вітиліго, а стане науково-прогностичним потужним поштовхом до пошуку нових шляхів вирішення певних тимчасових кризових моментів професійної діяльності, оскільки інтелектуальне самовдосконалення є пристосувальною потребою особистості, наділеної від природи комплексом пошукових та творчих соціальних рис. Віримо у те, що теоретико-правова думка має що сказати по цьому питанню, та вже готова запропонувати не один теоретико-прогностичний шлях розвитку означених в статті подій.
Застосування ШІ для пошуку закономірностей – відмінний спосіб для виявлення різного роду суспільних порушень. Онлайнове правосуддя вже на сьогодні стало реальністю. А американський суддя Річард Познер вважає, що використання ШІ повинне бути обмежене наданням допомоги суддям у виявленні їх власних упереджень та дотриманні логіки. Отож, погляди практиків випереджають теоретичні напрацювання у цій сфері. Для спростування цього суспільно-світоглядного дисбалансу необхідна ретельна праця науковців з метою створення виваженого теоретико-прикладного та осмисленого підґрунтя. Очікуваний суспільний результат співпраці людини та ШІ, в т. ч. співпраці юристів-практиків з ШІ повинен бути позитивно-результативним в об’єктивно-правовому та праволюдинному сенсі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Родюк, А. (2019). Огляд ЗМІ: про майбутнє юридичної професії. Вилучено з https://radako.com.ua/news/oglyad-zmi-pro-maybutnie-yuridichnoyi-profesiyi.
Гадомський, Д. (2019) І до ворожки не ходи: майбутнє юридичної професії. Вилучено з https://axon.partners/uk/blog/і-до-ворожки-не-ходи-майбутнє-юридично/.
Хмарський, М., Чута, І., Підгайний, М., Удовиченко, А., Гадомський, Д. & Полатайко, М. (2018). Нові професії в юриспруденції. Вилучено з http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/novi-profesiyi-v-yurisprudenciyi.html.
Приймачук, Ю. (2019) Кіберпанк для юристів: що потрібно знати про штучний інтелект. Вилучено з https://gurt.org.ua/news/informator/55834/.
KRAVCHUK S., Ph.D. (Law) student of the Department of State History, Law, and Political Law Students1, Senior Lecturer in the Department of Social Sciences and Humanities2, jurors judge3
1Lviv National University I. Franko
2Ukrainian Academy of Printing
3Shevchenkivsky District Court of Lviv
UKRAINE
BOROVIKOVA V., researcher of the department of organization of scientific work
Lviv State University of Internal Affairs
UKRAINE
Abstract. Formulation of the problem. The article introduces the scholarly reader to the problems of the profession of lawyer, characteristic for modern Ukraine. Emphasizes on the relevance and cost-effectiveness of the investigated issues related to the activities of lawyers, in particular in close interaction with artificial intelligence. The problem of separation of practice from the theoretical-legal sub-soil is raised. Analysis of research and publications. The article was written on the basis of theoretical and legal experience, including on the issues of artificial intelligence, obtained on the basis of the research of the works of such scholars as Aristova I., Babinskaya A., Baskakov V., Belyakov K., Gavlovsky V., Gurkovsky V., Zolotar O., Kormich B., Lipkan V., Kalyuzhny R., Kostitsky V., Litvinov O., Maksimenko Y., Marushchak A., Nastyuk V., Pilipchuk V., Stoetsky V., Semkin T., Tarasenko L., Tsymbalyuk V., Shvets M. Problem statement. The purpose of the article is to investigate and highlight the need for adaptive changes in the lawyer to emerging life realities caused by the development of scientific and technological progress, to prepare scientific consciousness for a qualitative update of this social institute in connection with the existence of artificial intelligence and a call for theoretical and legal developments on the subject. The purpose of the article. The purpose of the article is to invite the authors to use the broad legal and scientific-theoretical mental capacity of the state for new developments and preparation of a sound legal field, which would be based on the principles of humanism and reasonable cooperation with artificial intelligence and guarantee real protection of human rights and take into account global of this sphere. Presenting main material. The necessity of non-standard methods of lawyers' self-advertisement in modern conditions, the need for multifunctionality and departure from the narrow specialization and constant mental self-improvement, the readiness for atypical solutions of tasks, the prompt response to any threats and the need to perform predictive functions are considered. The need for modernization of "relations" is theoretically substantiated – the cooperation of a lawyer with artificial intelligence, which will give rise to global innovative products in Ukraine, which will make life less conflicted, orderly and harmonious. Conclusions and suggestions. A strong motivation has been formed for the internal intellectual impetus of researchers in the field of law to new scientific intelligence based on the scientific-prognostic method of research. The cooperation of a lawyer with artificial intelligence is proposed in order to achieve the goal set by this profession – to achieve law and order and to establish humane values in the society.
Keywords: Press Service, Job Features, Public Relations, Government Offices, State Executive Bodies.