SOCIAL COMMUNICATION AND CULTUROLOGY
UDC 001.9+005.6+351+353
ПИЛИПКО Тетяна Андріївна
здобувач освітнього ступеня «Магістр» Гуманітарного факультету
Національний університет Острозька академія
УКРАЇНА
Ключові слова: прес-служба; особливості роботи; зв’язки з громадськістю; державні установи№ органи державної виконавчої влади.
На сьогоднішній день, коли Україна перебуває на етапі становлення як демократичної країни, виникає проблема у формуванні позитивного іміджу державних органів влади, зокрема виконавчої. Аби вирішити дану проблематичну тему, необхідні ефективні служби з зв’язків із громадськістю в державних органах влади, наприклад, створення прес-служби. Але, варто підкреслити і те, що за часи існування зазначених підрозділів в сучасних державних установах, теоретики працюють над тим, аби виробити специфіку їх діяльностей, сформулювати новітні завдання та цілі. Незважаючи на це, наразі немає єдиного підходу щодо визначення особливостей, структури і функцій прес-служби державних установ, що обумовлює проблемну ситуацію і необхідність її вивчення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідниками сучасності майже не визначена тема діяльності прес-служб державної виконавчої влади. Будуючи теоретичну базу задля аналізу даної проблематики використовувались наукові праці таких теоретиків у сфері зв’язків із громадськістю, як О. Русаков «Зв’язки з громадськістю в органах виконавчої влади», Г. Атаманчук «Теорія державного управління», І. Синяева «Паблік рілейшнз в комерційній діяльності», А. Чумиков і М. Бочаров «Зв’язки з громадськістю: теорія і практика» та ін. Дані наукові праці визначають зв’язок з громадськістю як допоміжну функцію в сфері державної виконавчої влади.
Головною метою статті виступають теоретичні обґрунтування головних особливостей прес-служби державної виконавчої влади.
Виклад основного матеріалу. Проблематика яка полягає у розробці рекомендаційних листів для реформування прес-служби державної виконавчої влади фактично розпочала займатися на початку 1997 року. Але лише ці підрозділи пов’язують державну установу з її громадськістю, від служб із зв’язків із громадськістю головним чином залежить імідж державних органів влади [9].
Науковець Варенко В. М. розглядаючи таке визначення як «прес-служба», зазначає наступне.
«Прес-служба є структурним підрозділом, який забезпечує інформаційні та комунікаційні вимоги державних відомств, політичних, громадських, бізнесових, а також постійно діючих міжнародних організацій» [2]. Але варто зазначити і те, що прес-служби недержавної організації містять відповідні відмінності від прес-служби державної установи. Дослідник Г. Почепцов наступним чином роз’яснює зв’язок із громадськістю: «це комунікативна дисципліна, що спрямована на організацію комунікативного простору в сприятливому розпорядку для об’єкта зв’язків із громадськістю та покликана керувати позитивним іміджом організації або людини» [8].
Прес-служба державної виконавчої служби виступає окремим відділом, головна мета якого полягає у своєчасному і правдивому висвітленні діяльності державної влади і підтримка доброзичливих зв’язків із засобами масової інформації і громадськістю.
Продуктивна діяльності цих служб, як вважає О. В. Меха, запобігає ряду проблем, серед яких безумовно є: дефіцит професійних робітників через невисоку оплату праці, неповна відсутність чіткої схеми повсякденної роботи, розмитість нормативно-правової бази їх діяльності та функціонування [10].
Дослідниця Татаринова Г. Н розкриває ряд відмінностей зв’язків із громадськістю у структурах державного управління від структур комерційного менеджменту [12]:
ресурсах;
по цілях;
відповідальності;
оточенню;
мотивах.
Доцільно проаналізувати головне призначення цільової функції діяльності прес-служб в органах державної виконавчої влади, адже вона полягає у наступному.
Забезпечення зв’язків з громадянами та їх об’єднаннями є основною цільовою функцією в діяльності прес-служб і служб по зв’язках з громадськістю в органах державної виконавчої влади. Даний принцип можна віднайти у нормативній документації, яка регламентує діяльність інформаційних підрозділів в органах державної влади.
Головні принципи інформаційних відносин відображені у ст. 5 Закону України «Про інформацію», і вони полягаю у наступному:
гарантованість права на інформацію;
відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
об’єктивність, вірогідність інформації;
повнота і точність інформації;
законність одержання, використання, поширення та зберігання
інформації.
Досліджуючи дане питання варто зазначити, що принципи і функції державного управління - це закономірності, відносини, взаємозв’язки, керівні засади, на яких ґрунтуються його організація та здійснення і які можуть бути сформульовані як певні правила. При цьому принципи не повинні сприйматися в якості постулатів. На кожному етапі розвитку суспільства і держави постає потреба виокремлення та визначення принципів державного управління, оскільки очевидно, що не всі його закономірності, відносини і взаємозв’язки пізнано й описано через принципи. Практичне значення та дія принципів державного управління не залежать від них самих, а повністю визначаються ставленням до них людей.
Процес установлення та обґрунтування принципів державного управління має відповідати таким вимогам:
відображати тільки найбільш суттєві, головні, об’єктивно необхідні закономірності, відносини і взаємозв’язки державного управління;
характеризувати стійкі закономірності, відносини і взаємозв’язки в державному управлінні;
охоплювати переважно закономірності, відносини і взаємозв’язки, притаманні державному управлінню як цілісному соціальному явищу, тобто які мають загальний характер;
відображати специфіку державного управління, його відмінності від інших видів управління [13].
Відповідно до критеріїв змісту, характеру та обсягу впливу функції державного управління поділяються на: загальні (планування, організація, контроль, мотивація, аналіз, облік, робота з персоналом); спеціальні (економічні, соціальні, культурно-освітні, політико-адміністративні). Також необхідно зазначити, що від спрямованості й місця впливу функції державного управління поділяються на: внутрішні та зовнішні.
Отже, виходячи з головної мети, завдань та функціональних принципів, діяльність прес-служб органів державної виконавчої влади є багатофункціональною. Це обумовлено тим, що вона має, як мінімум, дві функціональні сторони, кожна з яких визначає її спорідненість з різними видами соціальної практики. Досліджено те, що у своїй сукупності ці дві функціональні сторони і утворюють специфічну систему праці працівника прес-служби.
З одного боку, діяльність працівника прес-служби має масово-інформаційну природу, що робить її близькою до журналістики, зокрема, парламентської журналістики. Саме через характеристику праці її фахівців зі збору, обробки, поширення масової інформації виявляється сутність їх роботи як особливого виду журналістської діяльності.
Варто зазначити те, що такий термін як «масова», стосовно інформації несе у собі наступний сенс:
спрямованість на масу (суспільство, народ, регіон і так далі) за відсутності безпосереднього контакту незалежно від величини і просторового розосередження аудиторії;
відповідність потребам цієї маси в інформації та забезпечення її відомостями, якими вона може оперувати як своїми в різних сферах життя;
прагнення до створення єдиної позиції маси по питаннях, які стосуються її, інтеграції її в соціальну спільність і вироблення єдиної активної позиції щодо цього кола питань;
доступність інформації для маси (у плані доступу до відомостей), простота форми, відповідна легкому засвоєнню;
можливість постійного, стабільного і регулярного здобуття інформації аудиторією;
відкрита можливість для всіх тих, хто бажає взяти участь в продукуванні та обговоренні інформації.
Отже, таким чином, проаналізовано, що перша, «журналістська», група функцій прес-служб органів державної виконавчої влади включає наступні функції:
комунікативні;
ідеологічні;
культурно-освітні;
рекламно-довідкові;
безпосередньо-організаторські [13].
З іншого боку, оскільки прес-служба є сполучною ланкою між органом виконавчої влади і громадськістю в сучасних умовах відкритого суспільства, на неї покладені функції моніторингу і аналізу громадської думки. Дана функція виявляє пряму спорідненість діяльності прес-служби з маркетингом, соціологією і зв’язками з громадськістю. Реалізація даної функції направлена усередину органу влади. Через неї здійснюється здобуття зворотної інформації, актуальних відомостей про стан об’єктивної дійсності, необхідних для здійснення і корекції функціонування всієї влади.
Необхідно підкреслити і те, що ще однією, значною функцією прес-служби є підготовка оперативних приводів, які покликані стати об’єктом виступів засобів масової інформації і громадськості. Як фахівці в області масової комунікації робітники прес-служб зобов’язані відстежувати такі приводи та ініціювати їх впровадження в загальний інформаційний фон.
Варто розглянути специфіку реалізації всіх функцій прес-службою органу влади.
Комунікативна функція. В обов’язки фахівця прес-служби входить надання аудиторії відомостей про діяльність даного органу виконавчої влади, про ініціативи, які розробляються і реалізовуються. Органи виконавчої влади приймають рішення, які істотним чином впливають на життя кожного громадянина, визначають характер взаємин суб’єктів політичного простору. У зв’язку з цим інформація з даних органів представляє особливий інтерес для журналістів і знаходить своє віддзеркалення практично у всіх типах ЗМІ.
Ідеологічна функція. Не дивлячись на те, що формально прес-служба знаходиться в стороні від ідеологічних і безпосередньо політичних дискусій, вона є важливою ланкою в комунікативному ланцюзі політик-виборець. За допомогою прес-служби державні службовці доносять до широкої аудиторії своє бачення політичних та соціально-економічних процесів. Працівник прес-служби в більшості випадків прагне уникнути однозначних оцінок тієї або іншої події, намагається донести до аудиторії образ події, максимально наближений до об’єктивної реальності. У зв’язку з цим реалізація прес-службою ідеологічної функції більшою мірою направлена або на деідеологізацію, або на реідеологізацію інформації.
Культурно-освітня функція полягає в тому, щоб, будучи одним з інститутів суспільно-політичної культури суспільства, брати участь у висвітленні і поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи усебічному розвитку людини. Таким чином, прес-служба в органах державної виконавчої влади виступає як один з чинників соціалізації громадянина.
Особливістю культурно-освітньої функції органів державної виконавчої влади є формування у громадян уявлення про діяльність органу на інструментальному рівні, спрямованість на навчання користуватися демократичними механізмами дії на владу.
Культурно-освітня функція тісно зв’язана з рекламно-довідковою функцією, оскільки прес-служба покликана, окрім всього іншого, сприяти задоволенню інтересу громадян щодо побудови представницької гілки влади, структури бюджетних витрат і доходів і так далі, сприяти розвитку суспільно-політичної культури і компетенції громадян.
Доцільно зазначити те, що рекламна частина зазначеної функції реалізується на двох рівнях, обумовлених самою структурою української публічної політики.
Перший рівень – просування і позиціювання певних органів влади як суспільного інституту в загальній системі влади України.
Другий рівень є значно складнішим в етичному і політичному планах, оскільки він піднімає питання позиціювання і просування конкретних політичних лідерів та їх об’єднань.
З одного боку, інформування широких мас населення про їх діяльність є основною комунікативною функцією прес-служби, а з іншого – ще досі чітко не визначена межа, у тому числі на лексичному рівні, між інформуванням і рекламно-агітаційній діяльністю.
При розгляді безпосередньо-організаторських функцій прес-служб органів державної виконавчої влади необхідно враховувати можливість різних напрямів їх реалізації. В першу чергу, ці напрями визначаються цільовим призначенням тих або інших дій прес-служби.
Досліджено, що найбільш загальними і широко вживаними є наступні види дій:
вирішення конкретних політичних, господарських, культурних та інших завдань (заклик до аудиторії виступити в захист або проти чого-небудь, прохання сприяти у будь-якого питання і так далі);
дії, пов’язані з підготовкою інформації і здійсненням процесу донесення її до мас: прес-конференції, брифінги, дебати, дискусії, інтерв’ю, PR-акції, форуми;
дії, пов’язані з впливом на сферу масової свідомості, на організацію громадської думки (зустрічі з виборцями, «роз’яснювальні» кампанії, прямі лінії).
Виділення функції моніторингу та аналізу громадської думки відбувається, виходячи з наявності двох груп чинників – політичних і практичних. Доцільно розглянути їх більш детально.
Політичні чинники, в першу чергу, пов’язані з необхідністю виконання владою свого основного призначення – виступати і бути системою виробництва цілеутворення, яке перетворює природну активність мас людей на осмислену зміну їх образу життя, їх життєвої позиції, їх світогляду і картини світу.
Таким чином, прес-служба виступає інструментом, який надає політику актуальну інформацію про стан умонастроїв громадян.
На підставі даної інформації політик формує свій образ дійсності, відповідно до якого вибудовує взаємини з різними суспільно-політичними суб’єктами, формулює повідомлення, які надалі доноситимуться до виборця.
Практичні чинники пов’язані з тим, що в суспільстві і засобах масової інформації, які висловлюють його думку, поступово накопичується значний об’єм інформації, яка є суттєвою для прийняття політичних і господарсько-адміністративних рішень. Дана інформація може стосуватися оцінки діяльності влади та ефективності заходів в тій або іншій сфері життя, експертних оцінок стратегій і програм соціально-економічного розвитку, пропозицій за рішенням конкретних практичних питань розвитку господарства і так далі [12].
Зв’язки з громадськістю – це одна з основних функцій управління, яка забезпечує встановлення, підтримку та безперервне здійснення спілкування між організацією та її громадськістю, взаєморозуміння та співпрацю між ними.
Зазначена функція в органах державної влади та місцевого самоврядування передбачає вирішення таких завдань: забезпечення керівництва органу необхідною інформацією;формування, регулювання й управління громадською думкою; зворотний зв’язок громадськості з органом влади та управління;забезпечення діяльності органу влади та управління в інтересах громадськості;передбачення та прогнозування тенденцій розвитку; відкрите спілкування з громадськістю через засоби масової інформації.
Функція підготовки та відробки оперативних приводів, покликаних стати об’єктом виступів засобів масової інформації і громадськості, реалізується через підготовку і проведення прес-конференцій, брифінгів, зустрічей з представниками ЗМІ, підготовку прес-релізів та інформаційних повідомлень, підготовку і обнародування цілісних журналістських робіт. Результати моніторингу громадської думки можуть бути використані для поліпшення процесу ухвалення рішення, а також, побічно, для інформування громадськості або як інструмент зворотного зв’язку з метою здійснення проектів, оцінки програм або вироблення політики.
Досліджуючи дану функцію, варто наголосити на тому, що ефективне її виконання забезпечить постійну присутність органу виконавчої влади в інформаційному полі, підвищує до нього інтерес як до джерела оперативних приводів [8]. Важливо пам’ятати, що прес-служба лише супроводжує діяльність народних обранців і державних службовців. Як показує практика, не всі політики і політичні групи виступають в ролі активних генераторів оперативних приводів.
У зв’язку з цією обставиною це може позначитися у бік більшої присутності в інформаційному полі тих або інших політиків, політичних утворень. Це часто є приводом для звинувачення прес-служби в упередженості та необ’єктивності.
Таким чином, у висновку до даної статті варто зазначити, що однією з основних функцій зв’язків із громадськістю у системі органів державної виконавчої влади є, з однієї сторони, участь у демократизації державного управління, а з іншої – підтримка становлення громадянського суспільства.
Вищезазначене зумовлює відповідні розбіжності зв’язків з громадськістю в державних установах і комерційних структурах. Залежно від кількості роботи покладеної на цей структурний підрозділ, роботу може виконувати лише прес-секретар. При цьому особливість роботи прес-служби в органах державної виконавчої влади полягає перш за все у тому, що вона спрямована на регулювання поведінки широких соціальних громад у суспільстві. По-друге, діяльність прес-служби органів державної виконавчої влади регламентує низка Законів України, які визначають яку інформацію подавати громадськості, адже відповідні прес-служби мають доступ до особливого виду інформації, такої як державна таємниця. По-третє, на що у підсумку варто наголосити у вагу, це те, що прес-служба в органах державної виконавчої влади повинна бути направлена на підвищення іміджу державної установи, що забезпечуватиме ефективність усього управлінського процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Атаманчук, Г. В. (2004). Теорія державного управління. Москва: Омега.
Варенко, В. М. (2014). Інформаційно-аналітична діяльність. Київ: Університет «Україна».
Про державну службу (Закон України). Вилучено з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації (Закон України). Вилучено з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/539/97-%D0%B2%D1%80.
Про державну таємницю (Закону України). Вилучено з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12.
Про інформацію (Закону України ). Вилучено з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади. Вилучено з http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF.
Почепцов, Г. Г. (2006). Паблік рилейшнз. Київ: Знання.
Русаков, О. Ю. (2016). Зв’язки з громадськістю в органах державної влади. СПб.: Вид–во Михайлова В.А.
Служби зі зв’язків з громадськістю в державних органах влади. Вилучено з http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1913.
Тарашвили, Е. Связи с общественостью в государственных структурах. Вилучено з http://www.pressclub.host.ru/PR_Lib/.
Татаринова, Г. Н. (2007). Современная пресс-служба. Омск.
Тихомирова, Є. Б. (2011). Зв’язки з громадськістю. Київ: НМЦВО.
PYLYPKO T., Master’s student
National University of Ostroh Academy
UKRAINE
Abstract. The article deals with and researches the peculiarities of the press service activity in the bodies of the state executive power, analyzes the opinion of scientists and researchers of this topic.
Keywords: Press Service, Job Features, Public Relations, Government Offices, State Executive Bodies.