BIOLOGY
UDC 573.01+(171+177+321.01)
ТАРАСОВИЧ Владислав Сергійович
здобувач вищої освіти біологічного факультету
Національний університет «Донецький національний університет імені Василя Стуса»
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
БОЯРСЬКА Зорина Олександрівна
кандидат біологічних наук, доцент кафедри біофізики і фізіології
Національний університет «Донецький національний університет імені Василя Стуса»
УКРАЇНА
Ключові слова: серотонін, соціалізація, лідерські здібності, депресія, фізіологія людини, демократія.
Постановка проблеми. У сучасному світі все більшої популярності набирає біологічний підхід у поясненні соціальних феноменів. Поява біополітики, соціобіології, біологічний підхід в економіці – це все спроби пояснити ту чи іншу поведінку людей на мові біології, на мові нервово-гуморальної, еволюційної, етологічної науки.
Прикладом перспективних досліджень в біополітиці може бути дослідження Р. Мастерса по взаємозв'язку забруднення навколишнього середовища важкими металами та рівнем злочинності [1]. Або дослідження в соціобіології і етології, які говорять нам про те, що підвищений рівень серотоніну збільшує рухову активність, чи досвід МакГуайр і Релай з верветками: рівень серотоніну корелює з положенням в ієрархії; але ще одним важливим аспектом було те, що введення серотоніну у тварину призводило до того, що її статус в ієрархії міг підвищуватися навіть до «альфи» [2]. Подібне дослідженню МакГуайр і Релай було і по відношенню до людей: Расселл Гарднер описав свою пацієнтку, якій вдалося просуватися по службі, імовірно, через лікування препаратом Prozac. Хоча такі випадки трапляються, проте Гарднер відзначав, що у людей не відбувається автоматичного підвищення статусу при використанні SSRI (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (комерційні назви Prozac, Zoloft і Paxil) [2]. Як показує велика кількість досліджень, рівень серотоніну і подібних до нього нейротрансмітерів (норадреналін і дофамін) має великий вплив на людську поведінку. Не тільки серотонін, а й всі нейротрансмітери грають важливу, а, можливо, і головну роль в поведінці людини; але, як демонструють досліди, за положення в ієрархії і за комунікацію найчастіше відповідає саме серотонін [2].
Особливо актуальне питання для України - це демократія, а питання для нас, дослідників, в тому, чи можна посприяти, зрозуміти становлення демократії, політики, поведінки людей спираючись на біологічний апарат.
Аналіз досліджень та публікацій. Карл Поппер визначає демократію, як максимально відкрите суспільство з максимально децентралізованою системою влади[3]. Суспільство, в якому кожна людина включена в управління і несе відповідальність. Прикладом може бути демократія на місцях в деяких громадах і на користь неї є аргументи. Логічно припустити, що люди на місцях краще обізнані в своїй проблемі, ніж ті, хто на верхівці ієрархії, на верхівці бюрократичного апарату. Але для того, щоб люди взаємодіяли між собою, у них повинен бути до цього інтерес, достатній рівень соціалізації. «Як підвищити рівень соціалізації людей, чи залежить він від рівня серотоніну і як взагалі проходять стимуляції до комунікації на біологічному рівні?» – ось питання, яке ми ставимо собі.
Крім питання про соціалізацію, ми також можемо казати про прийняття відповідальності, що настільки ж важливе для вільного суспільства, децентралізації і демократії. Що таке відповідальність? Це в деякому роді впевненість в собі, готовність приймати рішення і нести покарання за них. Це стабільний стан організму. Є дослідження, які говорять про те, що знижений рівень серотоніну веде до асоціальної поведінки, яка в підсумку може переростати в злочинність[2]. Також є дослідження, які стверджують, що у приматів рівень серотоніну напряму пов'язаний з впевненістю в їх поведінці. Але чи є зворотня залежність і яка вона? Чи може певна соціальна поведінка вести до підвищення рівня серотоніну і наскільки це значимо; або рівень серотоніну потрібно регулювати суто біологічно: через харчування та іншу фізіологічну регуляцію нашого організму?
Мета дослідження. У нашій роботі за допомогою визначення рівня депресії і тривожності ми намагалися визначити стан серотоніну в організмі людини і її рівень комунікативних та лідерських здібностей. До сих пір до кінця не відомо, як формується депресивний стан, проте одна з лідируючих теорій спирається на те, що депресія викликана зниженням рівня серотоніну в організмі. Для рівня визначення депресії в першому досліді був задіяний тест-анкета про стан здоров’я «PHQ-9»[4], для рівня визначення тривожності був задіяний тест визначення генералізованого тривожного розладу «GAD-7» [4], для визначення лідерських якостей – «тест визначення лідерських якостей Є. Жарікова, Є. Крушельницького» [5].
Виклад основного матеріалу. Початкове припущення було в тому, що люди з меншим рівнем депресії і тривожності будуть мати більш високі лідерські здібності, однак за результатами тесту позитивної кореляції не виявлено. Що не дивно, бо швидше за все, самі лідерські якості є суто генетично детермінованими ознаками. Однак у людей з високими лідерськими якостями не зустрічається висока депресивність і тривожність (можливо, це пов'язано з тим, що при спілкуванні, при комунікативному акті відбувається виділення серотоніну). Можна б було припустити, що це обумовлено пренатальним розвитком і геномом, за підсумками яких подібні люди мають більшу кількість серотонінових рецепторів (а кількість серотонінових рецепторів може варіюватися від індивіда до індивіда [1]). Простіше кажучи, лідерські якості скоріше обумовлені суто індивідуально-генетично і цього ніяк не можна змінити, як і схильність до депресивних станів[1]. Однак подібні схильності швидше є відхиленням від норми, і ми все ще можемо казати про тривожності і депресію, як про міру серотоніну; а міру серотоніну, як міру рівня соціалізованості індивіда. Помічений також той факт, що у людей з максимальним рівнем тривожності і депресії (PHQ-9 = 15; GAD-7 = 9) низькі показники лідерських здібностей (8 за тестом Є. Жарікова, Є. Крушельницького) і достатньо низькі показники комунікативності. Але не можна стверджувати про це як про закономірності, тому що вибірка людей саме з такими результатами була недостатньо великою.
У другому опитуванні була задіяна шкала реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна та тест загального рівня комунікативності В.Ф. Рахівського [6, 7]. Передбачалося, що люди з підвищеною тривожністю матимуть нижчий рівень комунікативності.
За підсумками тесту ми отримали результати, в яких люди з обома показниками вище 45 (висока ситуативна й особистісна тривожність) по тесту тривоги Спілбергера-Ханіна мають не менше 14 балів (комунікативність нормальна і нижче) за опитувальником В.Ф. Рахівського. Люди з рівнем тривожності 30 і нижче (перехід від середньої до низької тривожності) мають високі показники комунікативності: від 4 до 7 за тестом В.Ф. Рахівського. Однак вибірка в даному випадку не була досить великою, що не дозволяє робити нам остаточний висновок.
Також в деяких випадках були проведені додаткові виміри: вік матері в момент, коли вона завагітніла; скільки приблизно часу батьки приділяли дитині (досліджуваному) і ріс він в повній або неповній сім'ї. Подібні питання були допущені під впливом дослідження Хігл, Суомі і Ліннойли, які помічали той факт, що погані умови в дитинстві призводять до хронічно низького рівня серотоніну у макак-резус і роблять їх схильними до нападів агресії і імпульсивності [2].
За підсумками додаткових питань виявилося, що люди, яким батьки приділяли занадто багато уваги, мають низькі лідерські якості по тесту Є.Жарікова-Є.Крушельницького, однак у них же спостерігається мінімальний рівень депресії і тривожності.
Також ми не забували про такі біологічні чинники, як вроджені хвороби, які, якщо так можна висловитися, виховують в людині асоціальну поведінку внаслідок чого і кількість серотоніну у таких людей знижена.
Висновки та пропозиції. Особливу роль у формування комунікативних та лідерських якостей відіграє постнатальний період індивіда і що дана тема вимагає більш детальної обробки. Також зрозуміло, що не менш значущим є пренатальний період, в рамках якого відбувається формування деяких індивідуальних особливостей людини під впливом середовища плаценти.
В результаті досліджень встановлено, що лідерські якості не мають кореляційної залежності з рівнем серотоніну в організмі і швидше є генетично і виховно детермінованими. У той час як рівень комунікативності так чи інакше пов'язаний з рівнем тривожності людини. У всіх випадках в положенні норми майже непомітна якась кореляція, однак вона добре виявлялася в критичних відхиленнях, коли тривожність була багатьом вище норми і комунікативність показувала мінімальні результати (низький рівень комунікативності).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Олексин, А. В. (2006). Биополитика. Политический потенциал современной биологии: философские, политологические и практические аспекты (с. 21-31). Москва: МГУ им. В. М. Ломоносова.
Палмер, Дж. и Л. (2006) Секреты поведения Homo Sapiens. Эволюционная психология (171-179). Прайм-тайм: Еврознак.
Андронова, И. В. (2004). Концепция гражданского общества в западных теориях. Вестник Оренбургского государственного университета, (12), 40-46.
Спитзером, Р. Л., Виллиямс, Д. Б. & Кроенке, К. (2005). Анкета о состоянии здоровья PHQ-9 и тест генеральной тревожности GAD-7. Изъято из http://www.multiculturalmentalhealth.ca/wp-content/uploads/2013/11/PHQ-9-Russian.pdf.
Фетискин, Н. П., Козлов, В. В. & Мануйлов, Г. М. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Диагностика лидерских способностей (с. 316-320). Москва: Издательство института психотерапии.
Спилберга, Ч. Д. & Ханина, Ю. Л. (1977). Шкала личностной и ситуативной тревожности. Изъято из http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met35/node29.html.
Карелин, А. А. (2007). Большая энциклопедия психологических тестов (с. 290). Москва: Эксмо. ISBN 978-5-699-13698-8.
Sapolsky, R. (2010). «Biology of Human Behavior» lecture course, Stanford University. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=NNnIGh9g6fA&list=PL848F2368C90DDC3D.
TARASOVICH V., student of the Faculty of Biology, Chemistry and Biotechnology
National University «Vasyl’ Stus Donetsk National University»
UKRAINE
SCIENTIFIC ADVISER:
BOIARSKA Z., Ph.D. (Biology), Associate Professor of the Department of Biophysics and Physiology
National University «Vasyl’ Stus Donetsk National University»
UKRAINE
Abstract. The article discusses some possibilities of the biological apparatus for its application to the social sciences. Drawing on biology research, the authors try to find solutions to political problems: to find a correlation between serotonin levels, which, according to scientists, is associated with the manifestation of depressive states and the level of socialization of people. Based on the assumption that people with higher levels of serotonin and lower levels of depression will exhibit higher social and communicative qualities. The study examines the relationship between depression and social ability. Research has shown that leadership qualities are not correlated with depression and are more genetically and culturally deterministic.
Keywords: serotonin; socialization; leadership abilities; depression; human physiology; democracy.