PEDAGOGY
UDC 37.04/.09+793.7
КЛИМЕНКО Ярослава Павлівна
студентка 61 групи факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв1, вихователь ГПД2
1Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
2Семенівський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів №3 Семенівської міської ради Чернігівської області
УКРАЇНА
Ключові слова: палички Кюїзенера; розвиток інтелекту; Нова українська школа; сучасна освіта; ігрові методи навчання.
Постановка проблеми. Питання дослідження інтелекту є наразі актуальним, адже вітчизняні та зарубіжні дослідники висловлюють протилежні погляди на сутність інтелекту та шляхи його експериментального дослідження. Важливо зазначити, що також актуалізує дану проблему в сьогоденні безупинний розвиток інформаційно-комунікативних технологій, володіння якими є необхідним для кожної людини, яка прагне до свого професійного та особистісного росту.
Навчання дитини та розвиток її інтелектуальних здібностей – складний та тривалий процес. Суперечки про його компоненти успішності ведуться вже багато десятиліть. Більшість вчених вважають, що інтелект підростаючого покоління краще розвивати через використання ігрової форму навчання, коли малюк наче розважається, але отримує при цьому якісь знання. Нова українська школа – виклик сучасної освіти, ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. Тому не дивно, що останні роки вчителі почали використовувати зручні й легкі методи розвитку учнів. Саме палички Кюїзенера – один з найбільш елементарний спосіб інтелектуального розвитку учнів початкової школи.
Аналіз досліджень та публікацій. Здатність сприймати та розуміти навколишній світ, вирішувати інтелектуальні завдання виступає в якості предмету дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених.
У педагогіці й психології дошкільної та початкової освіти безпосередньо досліджували вчені різні методики розвитку інтелекту дітей, зокрема Л. Виготський, С. Рубінштейн, П. Якобсен, А. Леонтьєв, Ж. Піаже, Дж. Гілфорд, Л. Дяченко, В. Дружиніна та інші. Вони наголошують на необхідності і доцільності розвитку інтелекту, який визнано фактором забезпечення успішного особистісного зростання дітей у майбутньому. Також одним з дослідників та автором унікальної методики розвитку інтелекту через математичні вміння є бельгійський вчитель початкової школи Джордж Кюїзенер (1891-1976). Одним з його винаходів був набір кольорових дерев’яних паличок. В основу методу лягла методика Фридриха Фребеля, німецького педагога [1; 6].
Мета статті - теоретичний аналіз проблеми доцільності та системи використання паличкових наборів Кюїзенера в умовах Новій українській школі.
Дж.Кюїзенер розробив універсальний дидактичний матеріал для розвитку у дітей математичних здібностей. Палички Кюїзенера прості та зрозумілі дітям: вони легко звикають до них ще в зовсім ранньому віці і вже сприймають у якості ігрового матеріалу, а не бачать у них нудне заучування чисел та математичних понять.
Цей матеріал широко використовується в дитячих садках та школах Угорщини, Польщі, Бельгії, США, Франції та інших країн. Нашим педагогам він також відомий, але практично використовується почав нещодавно. Причиною цьому є запровадження Концепції Нової української школи (НУШ) [5]. Сьогодні палички Кюїзенера – один з рекомендованих дидактичних матеріалів Міністерства освіти і науки України [4], який знайшов широке застосування у НУШ, не лише на уроках математики.
Палички Кюізенера називають по-різному – палички для рахування, «число в кольорі», кольорові лінієчки, кольорові палички, кольорові числа, кольорові лінієчки, рахункові палички [2, с. 16].
Комплект складається з пласмасових або найчастіше дерев’яних призм 10 різних кольорів і форм. Найменша призма завдовжки 10 мм, являється кубиком. В склад комплекту входять: біла - число 1 - 25 штук, рожева- число 2 - 20 штук, блакитна– число 3 - 16 штук, червона – число 4 - 12 штук, жовта– число 5 - 10 штук, фіолетовая– число 6 - 9 штук, чорная – число 7 - 8 штук, бордова– число 8 - 7 штук, синя – число 9 - 5 штук, оранжева– число 10 - 4 штук.
Брусочки-палички можна замінити паперовими смужками. В кожному наборі діє правило: чим довша паличка, тим більше значення того числа, яке воно виражає. Кольори в які забарвлені палички, залежать від числового співвідношення, визначених простими числами першого десятка натурального ряду чисел. Кожна паличка – число, яке відображене в кольорі та розмірі. За допомогою кольорових паличок діти легко засвоюють кількісну і порядкову лічбу, усвідомлюють співвідношення, вчаться ділити ціле на частини і вимірювати об'єкти, легко запам’ятовують склад числа з одиниць і двох менших чисел (в моїй практиці це і склад числа з трьох і більше чисел), опановують арифметичні дії додавання, віднімання.
Окрім математичних навичок при застосуванні методиці Кюїзенера можна складати сюжетні малюнки, вчити чи повторювати кольори, використовувати їх для орієнтування у просторі. Такий дидактичний матеріал відповідає специфіці й особливостям математичних уявлень дітей, рівням розвитку дитячого мислення. Колір і величина паличок підібрані таким чином, щоб підвести дітей до розуміння різних абстрактних понять. За допомогою цих паличок школярі легко зрозуміють поняття «більше - менше», навчаться ділити ціле на частини, ознайомляться з додаванням, відніманням, позитивно впливає на розвиток психічних процесів: сприйняття, мислення (аналіз, синтез, класифікація, порівняння, логічні дії), зорову і слухову пам’ять, увагу, уяву, мовлення. Сприяти розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії, уяви, пізнавальної активності. Розвивати уміння співпрацювати в парах, групі і в колективі. Формувати поняття числової послідовності, склад числа. Підвести до розуміння співвідношень «більше – менше», «справа – зліва», «між», «довше», «вище» тощо.
Підбір вправ чи завдань здійснюється з урахуванням можливостей дітей, рівня їх розвитку, інтересу до вирішення інтелектуальних і практичних завдань. При цьому потрібно дотримуватись принципу «від простого до складного».
Палички дають можливість виконувати вправи як у горизонтальній, так і у вертикальній площині на одному і тому ж місці, наприклад на столі (горизонтальна площина) або фланелеграфі (вертикальна площина). З паличками можна «грати» і на підлозі. Такий набір повинен бути у кожної дитини у класі.
В іграх з паличками, які можуть носити характер змагання, дитині слід надавати можливість прояву самостійності у пошуку рішення або відповіді на поставлене питання, вчити висувати припущення та їх перевіряти, здійснювати практичні та уявні проби. Допомогу дитині краще надавати в непрямій формі, пропонуючи подумати ще раз, але по-іншому, спробувати виконати завдання, схвалюючи правильні дії і судження дітей.
Вправи можуть носити комплексний характер, дозволяючи вирішувати одночасно кілька завдань. Бажано у вправі передбачати перегляд всіх можливих варіантів вирішення задачі: складання «потягів» однакової довжини з двох, трьох, чотирьох і т.д. «вагонів», вимірювання однією і тією ж паличкою-міркою різних паличок, однакових паличок різними мірками-паличками. Ігрові елементи у вправах вводяться в формі ігрової мотивації (побудувати драбинку для півника, полагодити паркан і так далі) і у вигляді змагання (хто швидше складе, зробить, покладе, скаже) [3].
Висновки. Інтелект та інтелектуальні здібності є найбільшим важливим чинником успішності майбутнього дитини. Застосовуючи в роботі з дітьми паличкові набори Кюїзенера, ми граючи вчимо дітей. Сучасні педагоги мають ефективно застосовувати палички в роботі з учнями. З математичної точки зору, палички – це множина, завдяки якій легко встановити відношення еквівалентності та порядку. В цій множині заховані багаточисельні математичні комбінації. Використання «чисел в кольорі» дозволяє розвивати у дітей знання про числа за допомогою лічби та вимірювання. Як відомо, саме такі знання про числа є найбільш повноцінними. А ще, окрім опанування академічних навичок, палички Кюїзенера допомагають цікаво вчитися і підтримувати мотивацію до навчання учнів Нової української школи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Егоров, С. Ф. (ред.). (2000). История зарубежной дошкольной педагогики: хрестоматия. Москва: Академия.
Нікітченко, С. (2012). Вивчаємо математику з паличками Кюізенера. Дошкільне виховання, (3), 16-19.
Нікітченко, С. І. (2010). Логіко-математичний розвиток дошкільників засобами інноваційної технології «Палички Кюїзенера». Умань, Україна.
Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи (Наказ Міністерства освіти і науки України), №137 від 13.02.1018. (2018).
Тарнавська, Н. П. (2013). Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку в таблицях, алгоритмах, фрагментах занять (Ч. І). Житомир: ЖДУ імені Івана Франка.
Фребель, Ф. (1974). Воспитание человека. История дошкольной и зарубежной педагогики. Москва: Просвещение.
KLIMENKO YAROSLAVA, student of 61 group Faculty of Preschool, Elementary education and Arts1, tutor of the Extended-Day group2
National University «Chernihiv Collegium» named after T.G. Shevchenko
Semenivsk’ Institution of General Secondary Education of І-III degrees №3 of Semenivsk City Council of Chernihiv region
UKRAINE
Abstract. The theoretical aspects of the use of the didactic material of the "Keizer's wand" as a developing element of the intellect of the students of the New Ukrainian School are highlighted in the article. The importance and role of innovative methods in teaching the children of junior school age are revealed. The analysis of scientific researches, directed on the use of J.Kuizer method is given. Attention is drawn to the continuity of pre-primary and primary education through the play form of learning. Examples of different forms and methods of working with children are given, given their age characteristics.
Keywords: Cuisener sticks; development of intelligence; New Ukrainian School; modern education; game teaching methods.